Рішення № 91595852, 03.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 р. Справа № 480/4977/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Арістархової Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС, в якій просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 15.11.2019 №UА805180/2019/000244/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00544 від 15.11.2019.

Свої вимоги мотивував тим, що 12.11.2019 придбаний ним легковий автомобіль марки Renault, модель: Megane, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , рік виготовлення 2008, робочий об`єм двигуна 1598 куб.см., тип двигуна бензиновий (з іскровим запаленням), показники одометра 190926, було переміщено митним брокером на підставі договору доручення від 01.10.2019 №65/01/10 через митний кордон України на Сумській митниці ДФС. При цьому, митну вартість імпортованого товару визначено у розмірі 1500євро за основним методом, а для митного оформлення на підтвердження митної вартості товару були надані всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, зокрема: документ, що підтверджував числове значення складової митної вартості (зокрема, фактурної вартості) - договір купівлі-продажу бувшого у використанні транспортного засобу від 07.11.2019 б/н, митну декларацію UА805180/2019/031550 від 12.11.2019, акт проведення огляду товару UА205010/2019/447467 від 09.11.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 07.11.2019 б\н та від 23.12.2008 НОМЕР_2 , висновок про якісні характеристики товару, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного колісного транспортного засобу UА/008/119426-19 від 11.11.2019.

Вказані документи, вважає, відповідали за назвою і змістом вимогам, встановленим ст. 53 Митного кодексу України, тоді як відповідач не зазначив, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки в них або не містять всіх відомостей.

Натомість інспектором митниці направлено декларантові електронне повідомлення, в якому вказувалось, що у відповідності до вимог статей 53 та 368 Митного кодексу України необхідно подати документи, що підтверджують вартість транспортного засобу, зазначену в касових або товарних чеках, ярликах, інших банківських платіжних документах, які містять відомості щодо вартості таких транспортних засобів. Враховуючи, що до декларації був поданий основний пакет документів, у відповідь на цей запит, декларантом було повідомлено про відсутність інших документів, ніж ті, що вже надані.

Проте, 15.11.2019 Сумською митницею ДФС прийнято оскаржувані рішення. При цьому, на думку позивача, відповідач не обґрунтував та не довів неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1). Митним органом не було зазначено в оскаржуваному рішенні обставини, які обумовили б виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

Ухвалою суду від 24.12.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.01.2020, яке у зв`язку з неявкою відповідача та надання часу сторонам для підготовки для подання до суду заяв по суті спору було відкладено на 11.02.2020 (а.с.59).

Представником Сумської митниці ДФС було подано відзив на позовну заяву з доказами на обґрунтування своїх заперечень (а.с.72-80), в якому представник просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що під час митного контролю товарів за митною декларацією позивача відбулось спрацювання системи управління ризиками за кодами 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3, 111-5, 210-1, 911-1. Серед них у профілі ризику 105-2 зазначено: «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - ЕUR, вартість - 2300,00».

В результаті перевірки товаросупровідних документів, поданих до митниці декларантом разом з митною декларацією було встановлено ряд розбіжностей, зокрема:

1) в порушення вимог пункту 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України будь-які платіжні документи на підтвердження ціни, що була сплачена за автомобіль, декларантом позивача до митниці не подано. Придбання позивачем автомобіля здійснено у підприємства «Му Automobile», а не у фізичної особи, тому підприємство мало виписати покупцю квитанцію про оплату або інший документ на підтвердження отримання готівкових коштів від покупця;

2) єдиним документом, наданим декларантом на підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу, заявленого до митного оформлення, є договір купівлі - продажу. Відтак, перевірити правильність заявленої митної вартості у інспектора митниці не було можливості, так як не було надано більше ніяких підтверджуючих документів;

3) враховуючи, що придбання позивачем автомобіля здійснено у «Му Automobile», проте власником транспортного засобу у Свідоцтві про реєстрацію від 23.12.2008 № НОМЕР_2 зазначено Duker Herbert, зв`язок продавця і власника транспортного засобу нічим не підтверджений.

Відтак, стверджує, що Сумська митниця ДФС, діючи на підставі пунктів 1 та 2 частини 5 статті 54 та частини 3 статті 53 Митного кодексу України, враховуючи відсутність документального підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований транспортний засіб, а також з метою виявлення можливості для визнання заявленої митної вартості, інспектором з митного оформлення направлено декларантові електронне повідомлення щодо необхідності додаткового надання документів. Проте декларант додаткових документів ніяких не надав для підтвердження митної вартості. Натомість у листі № 151 від 15.11.2019 декларант відповів, що додаткових документів надати немає можливості.

Відмічає, що Митним кодексом України для застосування до імпортованих товарів основного методу визначення митної вартості товарів ставить ряд вимог, недотримання яких має наслідком неможливість його використання декларантом, зокрема, частинами 2, 9 та 21 статті 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Розрахунки при визначенні митної вартості товарів за основним методом робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55, ст. 54 Митного кодексу України, вважає, що Сумською митницею ДФС правомірно прийнято оскаржувані рішення.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 11.02.2020, Сумську митницю ДФС було замінено на правонаступника - Слобожанську митницю Держмитслужби (далі - відповідач, Слобожанська митниця Держмитслужби), та у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено на 02.03.2020 (а.с.129).

Позивачем було подано відповідь на відзив (а.с.134-146), відповідно до якої ОСОБА_1 вказав, що на підтвердження митної вартості автомобіля ним було подано всі необхідні документи. Жодних протиріч чи неповноти щодо визначення митної вартості автомобіля у наданих документах не існує. Так, зокрема, позивачем разом із декларацією до Сумської митниці ДФС подано зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 07.11.2019, в якому міститься інформація щодо готівкового способу оплати та ціни яка була фактично сплачена за імпортований автомобіль. Відповідно до чинного законодавства та враховуючи, що автомобіль придбавався за готівкові кошти, документом, що підтверджує фактичну сплату за товар є договір купівлі-продажу автомобіля. Тобто, позивачем подані до митного органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стосовно посилань у відзиві на відсутність документального зв`язку продавця і власника транспортного засобу, зазначив, що чинним законодавством не передбачено обов`язку декларанта подавати разом з митною декларацією документи, які б підтверджували повноваження інших осіб на укладення правочинів. Більше того, у подальшому після коригування митної вартості товару Сумською митницею ДФС було здійснено митне оформлення бувшого у використанні транспортного засобу, придбаного на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 07.11.2019, а отже відповідач визнав та не заперечував дійсність зазначеного договору.

Відтак, жодна із розбіжностей, на які посилається відповідач у доданих до митної декларації документах, не має впливу на правильність визначення митної вартості, в них відсутні ознаки підробки, а в зовнішньоекономічному договорі міститься інформація щодо готівкового способу оплати та ціни яка була фактично сплачена за імпортований автомобіль.

Вважає, що митним брокером з декларацією в повному обсязі надано до митниці документ, які підтверджують митну вартість транспортного засобу.

Представник відповідача, не погодившись з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, подав до суду заперечення на відповідь на відзив (а.с.151-156), в яких вказав, що доводи позивача є помилковими та безпідставними. Наголосив, що єдиним документом, наданим декларантом на підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу, заявленого до митного оформлення, є договір купівлі - продажу від 07.11.2019. Відтак, перевірити правильність заявленої митної вартості у інспектора митниці не було можливості, так як не було надано більше ніяких підтверджуючих документів.

Щодо посилань позивача на те, що чинним законодавством не передбачено подання разом з митною декларацією документів на підтвердження повноважень інших осіб на укладення правочинів, зазначив, що надані документи містили розбіжності, а саме, придбання позивачем автомобіля здійснено у «Му Automobile», а власником транспортного засобу у Свідоцтві про реєстрацію від 23.12.2008 № НОМЕР_2 зазначено Duker Herbert. Відтак, у інспектора митниці виникли сумніви у достовірності наданих декларантом документах, а це у свою чергу стала однією із причин затребування додаткових (ч.3 ст. 53 Митного кодексу України).

02.03.2020, у зв`язку з частковим задоволенням клопотанням позивача про витребування доказів (а.с.132-133), в підготовчому засіданні було оголошено перерву (а.с.163). Крім того, підготовче засіданні двічі було відкладено за клопотаннями представника відповідача (а.с.167,172).

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 28.05.2020, підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2020 (а.с.180), в якому було оголошено перерву до 03.09.2020, у зв`язку з необхідністю витребування у позивача офіційно перекладу договору (а.с.184-185).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підтяв, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні було встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 07.11.2019 (а.с.22,188-190), 07.11.2019 у місті Кельні (Німеччина) у юридичної особи «Му Automobile» придбано легковий автомобіль, що був у використанні, марка: Renault, модель: Megane, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , рік виготовлення 2008, робочий об`єм двигуна 1598 куб.см., тип двигуна бензиновий (з іскровим запаленням), показники одометра 190926, колір сірий, тип кузова хетчбек Призначений для перевезення людей. Місць для сидіння, включаючи місце водія 5. Колісна формула 4*2., за ціною 1500 Євро.

З метою митного оформлення зазначеного транспортного уповноваженою особою декларанта подано 12.11.2019 декларацію №UA805180/2019/031550 від 12.11.2019, згідно з якою митну вартість товару визначено у розмірі 1500,00євро. Разом з митною декларацією декларантом до Сумської митниці ДФС були надані наступні товаросупровідні документи, що стосуються транспортного засобу: акт про проведення огляду №UA205010/2019/447467 від 09.11.2019 (а.с.25-26); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.12.2008 НОМЕР_2 (а.с.24); договір купівлі-продажу транспортного засобу від 07.11.2019 б/н (а.с.22,188-189); сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного колісного транспортного засобу UA/008/119426-19 від 11.11.2019 (а.с.27), паспорт (а.с.20).

За результатами здійснення митного контролю щодо правильності визначення митної вартості, у зв`язку із спрацюванням системи управління ризиками за кодами 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 111-5, 210-1, 911-1. Серед них у профілі ризику 105-2 зазначено: «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта- ЕUR, вартість- 2300,00» (а.с.81), у зв`язку з чим декларантові направлено електронне повідомлення щодо надання у відповідності до вимог статей 53 та 368 Митного кодексу України документів, що підтверджують вартість транспортного засобу, зазначену в касових або товарних чеках, ярликах, інших банківських платіжних документах, які містять відомості щодо вартості таких транспортних засобів (а.с.82,178).

14.11.2019 уповноважена особа позивача листом від 14.11.2019 повідомила, що разом із декларацією UA805180/2019/031550 були подані усі наявні документи, необхідні для визначення митної вартості за основним методом, передбаченим статтями 57-58 Митного Кодексу України (а.с.29).

15.11.2019 уповноважена особа позивача листом повідомила, що додаткових документів, крім тих, що вже надані, надати немає можливості (а.с.83).

15.11.2019 Сумською митницею ДФС прийнято рішення №UА805180/2019/000244/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.30), згідно з яким митна вартість «Автомобіль, легковий, що був у використанні, марки Renault, модель: Megane, номер кузова (VIN) VF НОМЕР_3 , Календарний рік виготовлення 2008. Модельний рік виготовлення 2008, робочий об`єм двигуна 1598 куб.см., тип двигуна бензиновий, колір сірий, тип кузова хетчбек, призначений для перевезення людей, місць для сидіння, включаючи місце водія 5, колісна формула 4х2, наявні пошкодження, ознаки експлуатації зазначено в акті митного органу» визначена в сумі 2223,00вро. Підстави для визначення митної вартості: інформація спеціалізованих видань та/або інформацій1них ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. Також наявна інформація в ЄАІС ДФС щодо митного оформлення ідентичного транспортного засобу: UA 400030/2019/035061 від 16.10.2019 (а.с.84-85).

15.11.2019, у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, Сумською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00544 (а.с.31).

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Митний кодекс України), митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України).

При цьому, згідно ст.55 Митного кодексу України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.4 ст.337 Митного кодексу України).

Згідно із ч.1 ст. 320 Митного кодексу України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Аналізуючи наведені норми, слід дійти висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак, самі по собі не є підставою для коригування митної вартості.

В судовому засіданні встановлено, що під час митного контролю при обробці документів, наданих декларантом, за митною декларацією від 12.11.2019 №UА805180/2019/031550 спрацював програмний комплекс автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, зокрема, за кодом 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів. Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_4 , валюта - ЕUR, вартість - 2300,00» (а.с.81).

У зв`язку з вказаним декларанту направлено повідомлення про надання додаткових документів (а.с.177), разом з тим, декларантом поінформовано про неможливість надати додаткові документи, крім тих, що вже надані (а.с.83).

Відтак, підставою для прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем для коригування митної вартості зазначено інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахування марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу, а також наявна інформація в ЄАІС ДФС щодо митного оформлення ідентичного транспортного засобу: UA400030/2019/035061 (а.с.30,84).

Разом з тим, суд відмічає, що враховуючи вищезазначені норми, сам лише факт спрацювання систему управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів.

При цьому, як вже зазначалось вище наявність є обов`язковим у митного органу саме обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення, в ньому не зазначено в чому саме виявився обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості товару, в рішенні відмічено лише на спрацювання профілю ризику 105-2. Також в рішенні вказано, що підставою для проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості є інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу (а.с.30).

Тобто, як вбачається з рішення Сумською митницею ДФС не зазначено у чому саме полягає не об`єктивність та недостатнє підтвердження документально заявленої декларантом позивача митної вартості автомобіля. Ні у відзиві, ні в судовому засіданні представник відповідача не зазначав, у чому саме виявились, зокрема, ознаки підробок у поданих документах.

У відзиві та в судовому засіданні представник відповідача посилається на те, що підставою для витребування додаткових документів, стало не надання уповноваженою особою позивача будь-яких платіжних документів на підтвердження ціни, що була сплачена за автомобіль, оскільки придбання позивачем автомобіля здійснено у підприємства «Му Automobile», а не у фізичної особи, тому підприємство мало виписати покупцю квитанцію про оплату або інший документ на підтвердження отримання готівкових коштів від покупця, Крім того, наголошують, на тому, що придбання позивачем автомобіля здійснено у «Му Automobile», проте власником транспортного засобу у свідоцтві про реєстрацію від 23.12.2008 № НОМЕР_2 зазначено Duker Herbert, а тому зв`язок продавця і власника транспортного засобу нічим не підтверджений.

Разом з тим, вказані доводи судом не приймаються до уваги, оскільки, в рішенні даної обставини не наведено, у запиті про надання додаткових документів надання їх також не вимагалось. Крім того, Митним кодексом України не передбачено надання документів, які б підтверджували повноваження інших осіб на укладення правочинів. При цьому, до митного оформлення було надано договір купівлі-продажу про придбання транспортного засобу саме у «Му Automobile», та в якому відмічено про те, що кошти у розмірі 1500 Євро сплачені готівкою даному продавцю (а.с.189).

Щодо необхідності надання платіжного документу, суд відмічає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 Митного кодексу України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). За наявності документів, що достовірно підтверджують митну вартість задекларованого товару, сама по собі оплата готівкою коштів та проставлення про це відмітки на інвойсі (рахунку-фактурі) за відсутності доказів підроблення відомостей та недоведеності обставин порушення вимог законодавства при придбанні певного товару недодання до митного оформлення касового ордеру, касового чеку чи іншого документа про прийняття визначеної суми готівкою не може класифікуватися як обставина, що свідчить про штучне формування позивачем показників митної вартості.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2018 року у справі №809/322/17 зазначив, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Вказані висновки також зроблені у Верховним Судом у постанові від 04 червня 2020 року у справі №1.380.2019.001823, а відтак, зазначені вище доводи представника відповідача, суд не приймає до уваги.

Крім того, як вже зазначено вище, у рішенні про коригування митної вартості даних обставин, на які посилається представник відповідача вже у відзиві, не наведено. Так, у рішенні про коригування митної вартості відповідачем не зазначено у яких саме документах ним виявлено розбіжності, чи містяться неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, ознаки підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості. Зі змісту рішення про коригування митної вартості та вимоги про надання додаткових документів не вбачається, що у відповідача виникли сумніви у достовірності значень саме цієї складової митної вартості, тим паче, що договір купівлі-продажу з відміткою про проведення платежу у готівковій формі були надані. Тобто, відповідач, обмежившись у спірному рішенні лише загальним висновком, не зазначив при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах. За таких обставин, суд вважає, що відповідач не може обґрунтовувати законність прийнятих ним рішень посилаючись на обставини, що не були підставою для винесення рішень, які оскаржуються.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час відповідачем не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Крім того, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постанові 27.06.2019 у справі №803/667/17 зазначив, що митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля за іншим ніж першим методом, має вказати яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, навести порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, оскільки це є вимогами частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Однак, враховуючи зазначені вище обставини у справі, суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості не містить ні належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, ні обґрунтувань числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 15.11.2019 №UА805180/2019/000244/2 за змістом не відповідає приписам ч.2 ст.55 Митного кодексу України, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню та як наслідок, є протиправною та підлягає скасуванню і оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00544 від 15.11.2019, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1,3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням перекладачів

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1536,80грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанцій від 03.12.2019 та від 14.12.2019 (а.с.3-4) та 310 (триста десять) грн. оплати послуг перекладача згідно квитанції від 26.08.2020 (а.с.193).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Слобожанської митниця Держмитслужби (61003, Харківська область, м. Харків, вул. Короленка, 16б, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, прийнятого Сумською митницею ДФС, від 15.11.2019 №UА805180/2019/000244/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00544 від 15.11.2019, складену Сумською митницею ДФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниця Держмитслужби (61003, Харківська область, м. Харків, вул. Короленка, 16б, код ЄДРПОУ 43332958) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в рахунок повернення суму судового збору у розмірі 1536,80грн. (чотири тисячі двісті чотири грн.) та 310 (триста десять) грн. оплати послуг перекладача.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 14.09.2020.

Суддя І.Г. Шевченко