Рішення № 91595550, 17.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6575/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою вернулась ОСОБА_1 до Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради про:

визнання протиправним та скасування рішення (протокол №5с від 05 березня 2020 року) Комісії по розгляду заяв з призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в окремих випадках, надання пільг з фактичним місцем проживання та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради про відмову у призначенні житлової субсидії з лютого 2020 року за умови, що фактично проживає одна особа;

зобов`язання Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради повторно розглянути заяву про призначення житлової субсидії від 03 лютого 2020 року з урахуванням висновків суду.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 зазначила, що житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги та оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. Однак, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, на думку ОСОБА_1 , протиправно відмовив їй у призначенні та наданні субсидії з посиланнями на абзац 2 пункту 25 Положення про порядок призначення житлових субсидій №848 від 21 жовтня 1995 року.

ОСОБА_1 наголошувала, що зареєстрований разом з нею у домогосподарстві син сумісно з позивачкою не проживає, протягом 2019 року державний кордон не перетинав. Крім того, фактичне проживання у домогосподарстві тільки позивачки підтверджено Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№33774/20 від 27.08.2020р. на позовну заяву (а.с.49-54).

Відзив обґрунтований наступним.

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради зазначив, що у заяві про призначення субсидії, ОСОБА_1 вказала, що фактичне місце проживання та робоче місце її сина, ОСОБА_2 знаходиться у місті Київ. Однак, договір оренди житлового приміщення у місті Києві, наданого ОСОБА_2 , закінчився у 2019 році.

Крім того, згідно інформації ДФС та Пенсійного фонду України, у ОСОБА_2 , взагалі відсутні доходи та ним не сплачено єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не менше ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який зараховуються доходи для призначення житлової субсидії.

У відповіді на відзив (вх.» 36564/20 від 11.09.2020р.) ОСОБА_1 наголошувала, що Положенням «Про порядок призначення житлових субсидій» не визначено обов`язку отримувача субсидії подавати будь-які докази не проживання члена сім`ї, натомість, встановлено, що такі обставини встановлюються на підставі Акту складеного уповноваженими особами.

Відповідно до Акту обстеження матеріально побутових умов домогосподарства від 04 лютого 2020 року, у квартирі проживає лише ОСОБА_1 . Таким чином, вимагаючи надання додаткових доказів для підтвердження проживання ОСОБА_2 у місті Києві та відмовляючи у наданні субсидії, Комісія по розгляду заяв з призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в окремих випадках, надання пільг з фактичним місцем проживання та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради діє неправомірно (а.с.60-63).

Станом на 17 вересня 2020 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

03 лютого 2020 року, ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення у Київському районі міста Одеси Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради з відповідною заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, тощо.

Відповідно до витягу з протоколу №5с від 05.03.2020 року, засідання комісії по розгляду заяв з призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в окремих випадках, надання пільг з фактичним місцем проживання та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, ОСОБА_1 було відмовлено у призначення субсидії відповідно до абз.2 п.25 Постанови КМУ №848 від 21.10.1995 року (а.с.47).

Згідно витягу з протоколу №5с від 05.03.2020 року, ОСОБА_1 , 1958 року народження, непрацююча пенсіонерка, незаміжня, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 у трикімнатній приватизованій квартирі загальною площею 91,80 кв.м.

У вказаній квартирі зареєстровані дві особи: ОСОБА_1 та її син – ОСОБА_2 , проте фактично проживає одна – ОСОБА_1 .

Крім того, у витягу з протоколу №5с від 05.03.2020 року вказано, що ОСОБА_2 , 1987 року народження не працює, ЄСВ не сплачує, неодружений та відповідно до акту соціально-побутових умов не проживає за адресою ОСОБА_1 (а.с.47).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , 1987 року народження, відповідно до договору оренди житлового приміщення від 04 липня 2018 року, проживає у АДРЕСА_2 (а.с.9).

Згідно довідки від 03 лютого 2020 року, ОСОБА_2 є засновником, старшим партнером та керуючим Адвокатського об`єднання «Дісп`ютс» (а.с.13-14).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, Чугуєнко Дмитро Віталійович – адвокат, обліковується у Раді адвокатів Київської області, свідоцтво №5794/10 від 30.08.2016 року (а.с.15).

Вважаючи відмову Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради у призначенні субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в окремих випадках, надання пільг з фактичним місцем проживання та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам – протиправною, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій визначає Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 21.10.1995 року (далі - Положення № 848).

Згідно пункту 4 Положення № 848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Відповідно до пункту 9 Положення №848, призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

Пунктом 5 Положення № 848 передбачено, що житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1156 від 27 липня 1998 року «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії».

Відповідно до п.15 Положення №848, за наявності умов, зазначених у пункті 14 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії з урахуванням конкретних обставин, що склалися, крім випадків, зазначених у підпункті 1 (за винятком житлових приміщень (будинків), на які оформлено два і більше окремі особові рахунки, за умови, що опалювана площа частини житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 120 кв. метрів для квартири, 200 кв. метрів для індивідуального будинку, а також житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках) і підпункті 7 пункту 14 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Рішення про призначення (відмову у призначенні) житлової субсидії у таких випадках приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Відповідно до п.43 Положення №848, для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): заяву про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява); декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності); договір наймання (оренди) житла (у разі наявності).

Заява та декларація можуть бути надіслані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання) поштою або в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з накладенням кваліфікованого електронного підпису, створеного шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних декларанта, підтверджених у процесі автентифікації з використанням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків.

Пунктом 50 передбачено, що для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п`ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про, зокрема, доходи осіб та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійним фондом України у порядку, встановленому Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики; доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також групу платників єдиного податку, до якої належить фізична особа - підприємець, що обрала спрощену систему оподаткування, - ДПС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном; перетин державного кордону особами, у яких обов`язково зазначаються дати перетину державного кордону, - Держприкордонслужбою; наявність в осіб транспортних засобів - уповноваженими органами МВС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та МВС; реквізити документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство або право іноземця або особи без громадянства на законних підставах перебувати на території України, - ДМС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та МВС; наявність у осіб заборгованості за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів з Єдиного реєстру боржників - Мін`юстом у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін`юстом; склад зареєстрованих у житлових приміщеннях (будинках) осіб - органами місцевого самоврядування або уповноваженими ними органами; забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами - управителями, об`єднаннями, виконавцями комунальних послуг, у яких зазначається: - розмір цін і тарифів на житлово-комунальні послуги і платежів за такі послуги; - розмір внесків/платежів об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком; - сума простроченої понад три місяці (на дату подання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув, а також сума простроченої понад три місяці (на дату подання такої інформації) заборгованості з оплати внеску за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами.

Положенням №848 передбачено, що рішення про призначення, не призначення або відмову у призначенні житлової субсидії приймається комісією протягом 30 календарних днів з дня прийняття структурним підрозділом з питань соціального захисту населення рішення про подання документів щодо призначення житлової субсидії на розгляд комісії.

Рішення комісії про призначення або відмову у призначенні житлової субсидії може бути оскаржено заявником до суду.

Відповідно до п.20 Положення №848, житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім`ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 14 цього Положення, і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадків, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 16 цього Положення, а також якщо працездатні особи в період, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, документально підтвердили шляхом надання легалізованих в Україні документів набуття страхового стажу в інших країнах, з якими укладено договори про соціальне забезпечення, перелік яких розміщується на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики).

До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування або навчання за кордоном, що підтверджується відповідними документами.

Згідно п.25 Положення №848, у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства.

За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії у такому разі приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці першому пункту 20 цього Положення.

За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються.

Рішення комісії в такому разі приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці першому пункту 20 цього Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що син ОСОБА_1 хоча і зареєстрований у квартирі позивача, але фактично у ній не проживає. Вказаний факт підтверджує й акт обстеження жилого домогосподарства складний відповідачем та зазначений в оскаржуваному рішенні.

Згідно довідки державної прикордонної служби України №184/Ч-7086 від 10.07.2020 року, інформація про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями окремих районів Донецької та Луганської областей та тимчасового окупованою територією АР Крим у період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року, ОСОБА_2 – не виявлено (а.с.16).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови ОСОБА_1 , у призначенні субсидії з посиланням на абз.2 п.25 Положення №848, оскільки ОСОБА_2 , не проживає за зареєстрованою адресою, проживає та працює у місті Києві та не перебував за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.

Крім того, суд зазначає, що Положенням №848 не визначено поняття члена домогосподарства чи члена сім`ї.

Згідно з ч.2 ст.2 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Що стосується визначення поняття домогосподарства, то якщо застосувати аналогію з іншими нормативними актами, де міститься його визначення, домогосподарство - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частини, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне домогосподарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати у родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих стосунків, або бути в тих чи інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.

Враховуючи вищевказане, а також те, що ОСОБА_2 фактично не проживає з позивачем, не веде з нею спільного господарства, відсутнє спільне витрачання коштів, то за таких обставин останнього не можна вважати членом домогосподарства.

Той факт, що ОСОБА_2 , зареєстрований разом з позивачем, з урахуванням обставин встановлених судом, не є безумовною підставою вважати, що він є членом домогосподарства позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення (протокол №5с від 05 березня 2020 року) Комісії по розгляду заяв з призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в окремих випадках, надання пільг з фактичним місцем проживання та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради про відмову ОСОБА_1 , у призначенні житлової субсидії з лютого 2020 року за умови, що фактично проживає одна особа.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 , у призначенні житлової субсидії з лютого 2020 року за умови, що фактично у домогосподарстві проживає одна особа.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно ч.ч.3,4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення реального виконання рішення суду, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення житлової субсидії.

При цьому, при повторному розгляді заяви відповідачем в обов`язковому порядку повинні бути враховані висновки цього судового рішення, зокрема, щодо підстав визнання протиправними дії Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 гривень, згідно квитанції про сплату №14248 від 16 липня 2020 року, який підлягає відшкодуванню.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 гривень, суд зазначає наступне (а.с.17).

У відповідності з ч.ч.1,3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи на якій такі дії вчинялись.

Згідно ч.ч.1,2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).

За приписами ч.5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Таким чином, суд визначає розмір суми витрат на правничу допомогу, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача згідно з умовами договору про подання професійної правничої допомоги та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 червня 2020 року, між Адвокатським об`єднанням «Дісп`ютс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги (а.с.18-20).

На підтвердження виконання договору від 24 червня 2020 року, ОСОБА_1 , надано копію банківської виписки, щодо перерахунку Адвокатському об`єднанню «Дісп`ютс» 1000,00 гривень (а.с.21).

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради (65017, місто Одеса, вулиця Косовська, будинок 2-Д, код ЄДРПОУ 36290160) про визнання протиправним та скасування рішення (протокол №5с від 05 березня 2020 року) Комісії по розгляду заяв з призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в окремих випадках, надання пільг з фактичним місцем проживання та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради про відмову у призначенні житлової субсидії з лютого 2020 року за умови, що фактично проживає одна особа; зобов`язання Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради повторно розглянути заяву про призначення житлової субсидії від 03 лютого 2020 року з урахуванням висновків суду – задовольнити.

Дії Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії – визнати протиправними.

Рішення (протокол №5с від 05 березня 2020 року) Комісії по розгляду заяв з призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в окремих випадках, надання пільг з фактичним місцем проживання та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради про відмову ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії з лютого 2020 року за умови, що фактично проживає одна особа – визнати протиправним та скасувати.

Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160) повторно розглянути заяву про призначення житлової субсидії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03 лютого 2020 року, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя Балан Я.В.

.