Рішення № 91595509, 17.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6531/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:

визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.11.2019 року виплачуваної пенсії і виплати її у розмірі 21168,93 гривень;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.11.2019 року, здійснювати виплату пенсії в її максимально нарахованому підсумковому розмірі (з урахуванням надбавок, доплат та підвищень, як інваліду війни), у тому числі незалежно від збільшення за період з 01.11.2019 року загального підсумкового розміру пенсії (внаслідок збільшення складових пенсії) та встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.11.2019 року по день проведення виплати.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 зазначає, що на його думку, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно з 01.11.2019 року здійснює виплату пенсії з урахуванням обмеження її максимальним розміром – десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб.

ОСОБА_1 наголошує, що вказане обмеження його пенсії максимальним розміром є протиправним, не відповідає нормам Конституції України та порушує право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№ЕП/12420/20 від 13.08.2020р.) на позовну заяву (а.с.51-53).

Відзив обґрунтований наступним.

З 01.01.2018 року, відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» №3668 від 08.07.2011 року, максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошового допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 01 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався.

Таким чином, ОСОБА_1 з 01.102019 року було призначено пенсію за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року у розмірі 15640,00 гривень, оскільки такий максимальний розмір встановлений законодавством на період з 01.01.2019 року по 30.11.2019 року.

Станом на 17 вересня 2020 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Полковник ОСОБА_1 , перший заступник начальника Озброєння Збройних Сил України, звільнений з військової служби у запас наказом Міністра оборони України (по особовому складу) №203 від 19 квітня 2019 року за пунктом «б», за станом здоров`я (а.с.65).

Згідно протоколу за пенсійною справою №1501023787 (Міноборони) від 11.06.2019 року, ОСОБА_1 , з 02.06.2019 року, була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 70 % від грошового забезпечення. Усього призначено 20410,37 гривень, проте щомісячно виплачувалося з 01.10.2019 року - 14970,00 гривень (а.с.60 зворотній бік).

Згідно протоколу за пенсійною справою №1501023787 (Міноборони) від 15.10.2019 року, ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності у розмірі 80 % від грошового забезпечення. Усього призначено 30193,00 гривень, проте щомісячно виплачується з 15.10.2019 року по 31.10.2020 року – 15640,00 гривень (а.с.57).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/7422/19 від 14 лютого 2020 року (суддя Бутенко А.В.) позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності максимальним розміром та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності без обмеження її максимального розміру з 02 червня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено (а.с.32-38).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – задоволено частково. Змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року, виклавши 2 та 3 абзац його резолютивної частини у наступній редакції: «Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром призначених ОСОБА_1 пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату без обмеження максимальним розміром призначених ОСОБА_1 пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 02 червня 2019 року». У решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року – залишено без змін (а.с.39-42).

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/7422/19 від 14 лютого 2020 року (суддя Бутенко А.В.), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з 01 листопада 2019 року, перераховано пенсію ОСОБА_1 (а.с.8).

Після перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі рішення суду, підсумок його пенсії (з надбавками) становить 30193,00 гривень. Сума до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії 21168,93 гривень.

З 01 липня 2020 року, після проведення перерахунку, підсумок пенсії ОСОБА_1 (з надбавками) становить 30286,24 гривень. Сума до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії 21168,93 гривень (а.с.9).

Не погоджуючись з обмеженням пенсії максимальним розміром, вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.11.2019 року виплачуваної пенсії і виплати її у розмірі 21168,93 гривень – протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ).

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року, на підставі якого позивачу призначена пенсія, має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

У свою чергу, суд зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії вперше було введено у дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08 липня 2011 року (далі – Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011 року.

За правилами статті 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частини 3 статті 85 Закону №1788-XII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, пенсія ОСОБА_1 була призначена з 02 червня 2019 року, тобто у період дії Закону України №3668-VI, який встановлював обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року, щодо обмеження пенсій максимальним розміром втратила чинність з моменту проголошення рішення Конституційного Суду України № 7-рп/201 від 20 грудня 2016 року.

У даному випадку, Конституційний Суд України, визнаючи неконституційним положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходив з того, що у Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, зокрема, громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку.

Проте, суд зазначає, що при перевищенні розміру пенсії десяти прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність, яке відбулось у результаті здійсненого перерахунку у період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону №3668-VI, до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами установленими для осіб, які втратили працездатність.

Вказана правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду по справі №580/234/19 від 24 червня 2020 року.

Вищевказані положення Закону №3668-VI та частини третьої статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому - обов`язковими для застосування.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами, на виконання рішення суду, яке набрало законної сили (рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/7422/19 від 14 лютого 2020 року (суддя Бутенко А.В.), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 25 Закону №2262-XII, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993 року (далі – Закон України №3551-XII), пенсії по інвалідності підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.

Відповідно до статті 13 Закону України №3551-XII, особам з інвалідністю внаслідок війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються, зокрема, особам з інвалідністю II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

На виконання вищевказаних норм, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було проведено перерахунок пенсії позивача, та з 01 липня 2020 року, після проведення перерахунку, підсумок пенсії ОСОБА_1 (з надбавками) становить 30286,24 гривень. Проте, сума до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії 21168,93 гривень (а.с.9).

Суд звертає увагу, що розмір пенсії ОСОБА_1 , після проведення перерахунку залишається 21168,93 гривні, оскільки відповідає розміру встановленому рішенням суду, яке набрало законної сили (№420/7422/19 від 14 лютого 2020 року), оскільки при застосуванні Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області положень Закону України №3668-VI, розмір пенсії ОСОБА_1 , був би меншим, що порушувало б норми статті 63 Закону України №2262-XII.

Суд звертає увагу, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб у момент набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу у силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності Законом №3668-VI, він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI).

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Суд наголошує, що положення Закону №3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому - обов`язковими для застосування.

Саме такі висновки висловлені Верховним Судом у постанові по справі №580/234/19 від 24 червня 2020 року, які у силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є обов`язковими для застосування.

Відповідно до статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Достатніх доказів на спростування позиції відповідача, позивачем під час розгляду справи не надано.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (справа «РуїзТоріха проти Іспанії») суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.11.2019 року виплачуваної пенсії і виплати її у розмірі 21168,93 гривень; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.11.2019 року, здійснювати виплату пенсії в її максимально нарахованому підсумковому розмірі (з урахуванням надбавок, доплат та підвищень, як інваліду війни), у тому числі незалежно від збільшення за період з 01.11.2019 року загального підсумкового розміру пенсії (внаслідок збільшення складових пенсії) та встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.11.2019 року по день проведення виплати – відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя Балан Я.В.

.