Ухвала суду № 91591746, 17.09.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6743/20

2/212/3322/20

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

17 вересня 2020 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дехта Р.В., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради про стягнення невиплаченої заробітної плати (доплат) як особі, яка безпосередньо зайнята на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

14.09.2020 року позивачка ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просила суд:

- стягнути невиплачену додаткову заробітну плату в сумі 56693 гривні 60 копійок;

- стягнути моральні збитків в розмірі 50000 гривень.

При цьому, позивач просив суд звільнити його від сплати судового збору по справі, відповідно до статті 40-1 КУпАП.

Розглянувши вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню зі наступних підстав.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судовий збір входить до складу судових витрат. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Тобто, в даному випадку позивач звільняється від сплати судового збору саме на підставі закону і лише щодо конкретних позовних вимог – стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У зв`язку з чим, додаткове звільнення позивача від сплати судового збору за вказаними вимогами (стягнення доплат як частини заробітної плати) на підставі ухвали суду, законом не вимагається.

Однак, позивачем подано позов, який об`єднує вимоги про стягнення невиплачених доплат, як частини заробітної плати – від сплати судового збору за які він звільнений відповідно п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а також вимоги майнового характеру про стягнення моральної шкоди, за які позивач мав би сплати судовий збір.

Однак, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд своєю ухвалою може звільнити від сплати судового збору, лише враховуючи майновий стан сторони, та лише за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, відповідно до ст. 8 Закону «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12, 13 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З урахуванням вимог статті 12 ЦПК України суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Звернувшись до суду з позовом про захист трудових прав, позивачі надали суду клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (пільгу визначену законом для конкретної категорії позовних вимог). Клопотання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням його матеріального стану не надали, не навели доводів про те, що їх матеріальний стан перешкоджає сплаті судового збору та не надали суду доказів про це.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст. 133, 136, 260-261 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, по цивільній справі за його позовом до Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради про стягнення невиплаченої заробітної плати (доплат) як особі, яка безпосередньо зайнята на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Р. В. Дехта