Ухвала суду № 91591636, 17.09.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6538/20

Провадження № 1кп/201/1349/2020

УХВАЛА

17 вересня 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П. за участі секретаря судового засідання Кірюшина Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020040000000358 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

В підготовчому судовому засіданні приймали участь:

прокурор Філь О.І.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Масленніков С.Ю.

потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисник Нестерчук С.В.

ВСТАНОВИВ:

В провадження суду надійшло кримінальне провадження № 12020040000000358 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України відносно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк ії якого завершується 27.09.2020.

Враховуючи, що наступне судове засідання призначається за межами цього строку, судом, на виконання вимог ст. 331 КПК України поставлено питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого на що прокурор просив про продовження строків застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого, оскільки на сьогоднішній день не змінились та не зменшились ризики того, що обвинувачений перебуваючи на свободі продовжить свої злочинні дії, так як притягнутий до кримінальної відповідальності за умисний тяжкий злочин, неодноразово притягувався до відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння і зараз обвинувачується у вчинення необережного злочину вчиненого в стані алкогольного сп`яніння. Також існує значний ризик намагання уникнення суду, так як обвинувачений перебуваючи під запобіжним заходом у виді домашнього арешту у іншому провадженні, порушив його, а також розуміючи наслідки розгляду кримінального провадження, може намагатись уникнути суду.

Потерпілі та їх представник підтримали клопотання прокурора, пояснивши, що ті ризики, які були встановлені не зменшились, а тому підстав для зміни запобіжного заходу не має.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строків тримання під вартою посилаючись на те, що жоден з названих прокурором ризиків не доведено. Так, обвинувачений не визнаний винним у вчиненні злочину у іншому провадженні, а тому стверджувати, що він винен і систематично вчиняє злочини підстав не має. За порушення ПДР він поніс відповідальність, а тому не можна ставити ці факти в обґрунтування тримання його під вартою. Просили обрати більш мякий запобіжний захід.

Вислухавши думку учасників, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає встановленим наявність ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки останній, крім цієї справи, обвинувачується у вчиненні іншого тяжкого злочину в межах кримінального провадження по якому судом було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, однак цей захід було порушено обвинуваченим, що свідчить про його схильність до ухилення від виконання кримінально-процесуальних обов`язків які на нього покладені. Крім того, ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів, один з яких потягнув загибель людей і, розуміючи, наслідки завершення судового розгляду, може намагатись уникнути суду.

Також суд вважає встановленим і ризик того, що обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, так як будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за тяжкий злочин, позбавлений водійських прав та неодноразово притягнутий до відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп`яніння, знову обвинувачується у вчиненні необережного тяжкого злочину вчиненого за кермом у стані сп`яніння, що свідчить про реальну наявність ризику продовження вчинення суспільно-небезпечних дій обвинуваченим.

Вирішуючи питання про доцільність продовження застосування найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказані ризики, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, те, що останній вже порушував такі обов`язки раніше, а також враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, які не є міцними, те що він не працював до затримання офіційно, обвинувачується у вчиненні тяжкого неумисного злочину, наявність обвинувачення у вчиненні тяжкого умисного злочину, обставини злочину описані в обвинувальному акті, що свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні злочину, що спричинило загибель людей, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 314 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 листопада 2020 року.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко