Рішення № 91590542, 17.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року Справа № 160/8012/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить:

стягнути суму податкового боргу в розмірі 19269,12 грн. з платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач має податковий борг у сумі 19269,12грн., з яких: 17000,00грн. адміністративного штрафу за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (рішення про застосування фінансових санкцій від 08.12.2017 №000204/04-36-40-06/ НОМЕР_1 ) та 2269,12 грн. орендної плати з фізичних осіб за 2017 та 2018 роки, самостійно визначеного, але не сплаченого позивачем. Податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога від 17.01.2018 р. №5002-17. Позивач зазначає, що сума боргу залишається непогашеною відповідачем у добровільному порядку. У зв`язку з чим, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/8012/20 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі направлена сторонам у справі, в тому числі відповідачу, та отримана відповідачем 06.08.2020 року, про що свідчить відповідна відмітка про отримання в повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, виходячи з положень ст. ст. 124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони у справі належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, як і жодних інших пояснень та/або заперечень по суті позову.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований 01.04.2004 року, про що 15.06.2009 року вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про проведення державної реєстрації, за кодом 2648108231.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ФО-П ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Відповідач перебуває на обліку у контролюючого органу фіскальної служби з 20.04.2004 року.

Згідно з довідкою про стан розрахунків з бюджетом ФО-П ОСОБА_1 має недоїмку 19269,12грн.

З розрахунку податкового боргу, наданого позивачем до позовних матеріалів, податковий борг становить 19269,12грн., з яких:

17000,00грн. – фінансової санкції згідно з рішенням про застосування фінансових санкцій від 08.12.2017 р. №000204/04-36-40-06/ НОМЕР_1 ;

2269,12 грн. - заборгованість по орендній платі за землю з фізичних осіб.

Заборгованість по орендній платі за землю з фізичних осіб, що заявлена до стягнення, утворена за рахунок не сплачених у строк зобов`язань, самостійно задекларованих відповідачем у податкових декларацій з плати за землю за орендну плату земельних ділянок державної або комунальної власності за 2017 рік №1700002712 від 31.03.2017 року по строку сплати на 30.10.2017 р., 30.11.2017 р., 30.12.2017 р., 30.01.2018 р., та за 2018 рік №502 від 05.02.2018 року по строку сплати на 02.03.2018 р., 30.03.2018 р., 30.04.2018 р., 30.05.2018 р.

Щодо боргу з фінансових санкцій встановлено наступне.

29.09.2017 року співробітниками податкового органу проведено фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою: Павлоградський район, с. Мінеральні води, Карабинівської сільської ради, що належить суб`єкту господарювання ФО-П ОСОБА_1 , з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами перевірки складено акт від 02.10.2017 р. №14019/04-36-40-06/ НОМЕР_1 , за висновками якого перевіркою встановлено порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР.

Копію акту перевірки направлено ФО-П ОСОБА_1 на юридичну адресу, зареєстровану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримано відповідачем 28.10.2017 р.

08.12.2017 року на підставі акту від 02.10.2017 р. №14019/04-36-40-06/ НОМЕР_1 позивачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 08.12.2017 р. №000204/04-36-40-06/ НОМЕР_1 , відповідно до якого вирішено застосувати до ФО-П ОСОБА_1 фінансові санкції в розмірі 17000,00грн. за реалізацію алкогольних напоїв (пива) без наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Копію рішення про застосування фінансових санкцій від 08.12.2017 р. №000204/04-36-40-06/ НОМЕР_1 направлено відповідачу та отримано 14.12.2017 року.

На виконання положень ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога від 17.01.2018 р. №5002-17, яка надіслана відповідачу та отримана 07.03.2018 року.

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості не надано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту – ПК України).

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України, в редакції, чинній на момент спірних відносин, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Підпунктом 49.18.1 п. 49.18. ст. 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За положеннями ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 58.2, 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з положенням п. п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У ході судового розгляду справи встановлено, що сума податкової заборгованості, що заявлена до стягнення позивачем у справі, виникла за рахунок несплати відповідачем податкових зобов`язань самостійно ним задекларованих у податкових деклараціях з плати за землю за орендну плату земельних ділянок державної або комунальної власності за 2017 рік №1700002712 від 31.03.2017 року по строку сплати на 30.10.2017 р., 30.11.2017 р., 30.12.2017 р., 30.01.2018 р., та за 2018 рік №502 від 05.02.2018 року по строку сплати на 02.03.2018 р., 30.03.2018 р., 30.04.2018 р., 30.05.2018 р, та зобов`язань у вигляді штрафу, нарахованих податковим органом згідно з рішенням про застосування фінансових санкцій від 08.12.2017 р. №000204/04-36-40-06/ НОМЕР_1 у сумі 17000,00грн.

Матеріалами справи підтверджено направлення та вручення відповідачу вказаного рішення про застосування фінансових санкцій. Доказів його оскарження в адміністративному та/чи судовому порядку суду не надано.

З урахуванням викладених обставин, сума податкового зобов`язання, що заявлена до стягнення, є саме податковим боргом відповідача.

Податкову вимогу від 17.01.2018 р. №5002-17 надіслано рекомендованим поштовим відправленням та вручено 07.03.2018 р.

За таких обставин, позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу.

Враховуючи викладене, відсутність заперечень відповідача щодо суті позову (щодо наявності/відсутності заборгованості), суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми податкового боргу – задовольнити повністю.

Стягнути з платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 19269 (дев`ятнадцять тисяч двісті шістдесят дев`ять) грн. 12 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський