
Копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року Справа № 160/6276/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В. за участі: представника позивача представника відповідача Цибань О.Ю. Борисенко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 28.07.2020 року, просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині не нарахування та не виплати позивачу доплати за службу в нічний час за період з 17.03.2017 року до 17.03.2020 року та стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 17.03.2017 року по 17.03.2020 року в сумі 2 395,75 грн.;
визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині порушення порядку встановлення матеріальної допомоги для оздоровлення та стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік у розмірі 14 444 грн.;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не встановлення та не виплаті ОСОБА_1 надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції за останні три роки (з 17.03.2017 року по 17.03.2020 року);
зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області встановити та виплатити ОСОБА_1 надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції за останні три роки (з 17.03.2017 року по 17.03.2020 року) з урахуванням вказаної надбавки відповідно до листа Національної поліції України від 26.07.2019 року № 8714/09/29-2019.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- позивач після його звільнення з лав поліції довідався про те, що до складу виплаченого його грошового забезпечення за період з 17.03.2017 року по 17.03.2020 року входив лише посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, премія та надбавка за стаж служби в поліції;
- позивач під час служби в поліції працював у нічний час, що підтверджується листом Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 13.04.2020 року № 51-3711; таким чином, відповідач протиправно не виплатив позивачу доплату за службу в нічний час; посилання відповідача на не отримання з місця проходження служби довідок про несення позивачем служби у нічний час є безпідставними, оскільки відповідач як роботодавець зобов`язаний вести облік несення позивачем служби у нічний час;
- позивач також не отримував надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції за період з 17.03.2017 року по 17.03.2020 року; наказами відповідача відповідна надбавка позивачу не встановлювалась; відповідач не надав жодних доказів того, що ним вживалися заходи спрямовані на отримання від керівника Павлоградського ВП ГУНП подання про встановлення надбавки позивачу за специфічні умови праці;
- відповідач протиправно проігнорував лист Національної поліції України від 26.07.2019 року № 8714/09/29-2019 з рекомендаціями про встановлення та виплату поліцейським починаючи з липня 2019 року надбавки за специфічні мови проходження служби в поліції;
- відповідач протиправно виплатив позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення лише у розмірі посадового окладу; у наказі від 20.01.2020 року № 4 не визначено розмір матеріальної допомоги на оздоровлення; позивач вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення повинна бути виплачена виходячи з розміру місячного грошового забезпечення поліцейського, а не з розміру посадового окладу;
- для виплати матеріальної допомоги на оздоровлення відповідач повинен був застосовувати норми постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Ухвалою суду від 18.06.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідач через відділ діловодства суду 21.07.2020 року надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:
- відповідно до п.11 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, який затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 (далі – Порядок від 06.04.2016 року № 260) підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції; облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час; згідно довідки управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП від 20.07.2020 року № 21/837 довідок обліку несення служби в нічний час позивачем у період з березня 2017 року по березень 2020 року не надходило, а тому відсутні правові підстави для виплати позивачу доплату за службу в нічний час;
- розмір надбавки за специфічні умови проходження служби встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умови проходження служби (успішного виконання повноважень, якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу; подання від начальника Павлоградського ВП ГУНП або керівника слідчого управління ГУ НП в дніпропетровській області щодо встановлення позивачу надбавки за специфічні умови проходження служби в період з березня 2017 року по березень 2020 року до відповідача не надходило, а тому відсутні правові підстави для виплати вказаної надбавки позивачу;
- позивачу 29.04.2020 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу в сумі 2500 грн., тобто не нижче мінімального розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»; згідно вказаної постанови Кабінету Міністрів України видатки пов`язані, зокрема, з виплатою поліцейським матеріальної допомоги на оздоровлення здійснюються в межах асигнувань на грошового забезпечення передбачених у державному бюджеті для утримання Національної поліції; пунктом 13 розділу ІІ Порядку від 06.04.2016 року № 260 визначено матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі саме посадового окладу.
Позивач 27.07.2020 року через відділ діловодства суду надав відповідь на відзив відповідача, у якій не погоджується із доводами відповідача.
Відповідач 10.08.2020 року через відділ діловодства суду надав додаткові письмові пояснення, у яких не погодився з доводами позивача.
Ухвалою суду від 17.08.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
Щодо підсудності справи адміністративним судам.
Предметом позову є стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню під час проходження позивачем служби у лавах Національної поліції, тобто під час проходження публічної служби.
За вказаних обставин спір згідно вимог п.2 ч.1 ст. 19 КАС України підсудний адміністративним судам.
Щодо строку звернення з адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У відповідності до вимог пункту 11 Розділу І Порядку від 06.04.2016 року № 260 грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейським мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержання грошового забезпечення.
У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат (рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року № 8-рп/2013 по справі № 1-13/2013).
За вказаних обставин позивачем дотримано строк звернення з позовом до суду.
Судом під час розгляду справи встановлено, що позивача звільнено з 17.03.2020 року зі служби в Національній поліції за власним бажанням, що підтверджується копією наказу відповідача від 16.03.2020 року № 84 о/с, копія якого міститься у матеріалах справи.
Позивач 02.04.2020 року звернувся до відповідача із заявою, у якій просив повідомити про загальну суму заробітної плати з розшифровкою по видам виплат.
Відповідач листом від 29.04.2020 року № 21/Ц-2 надав позивачу витребувану інформацію.
Також у матеріалах справи міститься лист Павлогорадського ВП ГУНП у Дніпропетровській області від 13.04.2020 року № 51-2711, у якому вказано, що позивач починаючи з березня 2017 року по січень 2020 року включно здійснював чергування в складі СОГ Павлоградського ВП.
У наказі відповідача від 20.01.2020 року № 4в о/с «по особовому складу», копія якого міститься у матеріалах справи, вказано на виплату позивачу матеріальної допомоги для оздоровлення.
Судом під час розгляду справи встановлено, що позивачу виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік у розмірі лише 2500 грн., тобто у розмірі посадового окладу позивача, що підтверджується листом відповідача від 29.03.2020 року № 1/Ц-3172/103/05-2020, копія якого міститься у матеріалах справи.
Щодо заявлених позивачем позовних вимог - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині не нарахування та не виплати позивачу доплати за службу в нічний час за період з 17.03.2017 року до 17.03.2020 року та стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 17.03.2017 року по 17.03.2020 року в сумі 2 395,75 грн., то суд зазначає наступне.
Як вже було встановлено судом на підставі листа Павлогорадського ВП ГУНП у Дніпропетровській області від 13.04.2020 року № 51-2711, позивач починаючи з березня 2017 року по січень 2020 року включно здійснював чергування в складі СОГ Павлоградського ВП, тобто позивач загалом здійснив 56 добових чергувань.
Вказані обставини не заперечуються сторонами.
Статтею 91 Закону № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» встановлено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків.
Поліцейським, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.
З викладеного слід дійти висновку, що служба в поліції носить особливий характер і містить спеціальні умови її проходження, зокрема службу з нерівномірним графіком, поліцейським, які виконували обов`язки у неробочі дні, надається час для відпочинку (у порядку компенсації) протягом двох наступних місяців.
Тобто, служба в поліції носить особливий характер і містить спеціальні умови її проходження, зокрема службу з нерівномірним графіком. При цьому, поліцейським, які виконували обов`язки у неробочі дні надається відповідний час для відпочинку (у порядку компенсації) протягом двох наступних місяців (п.20 Розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом МВС України від 06.04.2016 р. № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. за № 669/28799).
Згідно до п. 11 розділу ІІ Порядку від 06.04.2016 року № 260 визначено, що поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
У матеріалах справи міститься довідка відповідача від 20.07.2020 року № 21/837, у якій вказано, що довідки про облік несення позивачем служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку від 06.04.2016 року № 260 до відповідача не надходило.
Однак у матеріалах справи міститься лист Павлогорадського ВП ГУНП у Дніпропетровській області від 13.04.2020 року № 51-2711, у якому вказано, що позивач починаючи з березня 2017 року по січень 2020 року включно здійснював чергування в складі СОГ Павлоградського ВП.
Загалом позивач починаючи з березня 2017 року по січень 2020 року включно провів 56 добових чергувань.
Згідно розрахунків позивача, які містяться у позовній заяві, сума заборгованості у вигляді доплати за службу в нічний час становить 2395,75 грн. Відповідач контррозрахунку не надав суду.
Посилання відповідача на відсутність відповідних довідок про облік несення поліцейськими служби в нічний час, які повинні оформлюватись підрозділом, в якому позивач проходив службу, суд відхиляє, оскільки, по-перше - відповідач не заперечує як сам факт несення позивачем 56 разів служби в нічний час, та підтверджує цей факт листі Павлогорадського ВП ГУНП у Дніпропетровській області від 13.04.2020 року № 51-2711, а по-друге - право позивача на отримання такої доплати не повинно ставитися в залежність від оформлення підрозділом, в якому позивач проходив службу, довідок про несення позивачем служби в нічний час.
Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 року по справі № 2140/1763/18 (номер у ЄДРСР 90425274).
У відповідності до вимог пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
За вказаних обставин дана позовна вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Сума заборгованості по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 17.03.2017 року по 17.03.2020 року в сумі 2 395,75 грн. зазначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів.
Щодо заявлених позивачем позовних вимог - визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині порушення порядку встановлення матеріальної допомоги для оздоровлення та стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік у розмірі 14 444 грн., то суд зазначає наступне.
У наказі відповідача від 20.01.2020 року № 4в о/с «по особовому складу», копія якого міститься у матеріалах справи, вказано про виплату позивачу матеріальної допомоги для оздоровлення без зазначення її конкретного розміру.
Судом під час розгляду справи встановлено, що позивачу виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік у розмірі лише 2500 грн., тобто у розмірі посадового окладу позивача, що підтверджується листом відповідача від 29.03.2020 року № 1/Ц-3172/103/05-2020, копія якого міститься у матеріалах справи. Даний факт не оспорюється і позивачем.
Спірним питанням є визначення розміру матеріальної допомоги на оздоровлення: або розмір місячного посадового окладу або розмір місячного грошового забезпечення.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення надавати поліцейським один раз на рік матеріальну допомогу для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення.
Згідно пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» видатки, пов`язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання Національної поліції
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України надано право керівниками органів, закладів та установ Національної поліції визначати розмір матеріальної допомоги на оздоровлення в межах затверджених асигнувань на грошове забезпечення та визначено розмір матеріальної допомоги на оздоровлення: не менше посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення.
У відповідності до пункту 13 Розділу ІІ Порядку від 06.04.2016 року № 260 встановлено, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу.
Таким чином, Порядком від 06.04.2016 року № 260 чітко визначено розмір матеріальної допомоги на оздоровлення, яка надається поліцейському один раз на рік, саме у розмірі посадового окладу.
Вказаний розмір матеріальної допомоги на оздоровлення відповідає підпункту 3 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
За вказаних обставин відповідач правомірно нарахував на виплатив позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення у 2020 році саме в розмірі посадового окладу позивача.
Не зазначення у наказі відповідача від 20.01.2020 року № 4в о/с розміру матеріальної допомоги на оздоровлення не може слугувати підставою для висновку про необхідність її виплати позивачу у розмірі місячного грошового забезпечення, оскільки з пояснень відповідача судом встановлено, що відповідач під час видання вказаного наказу керувався пунктом 13 Розділу ІІ Порядку від 06.04.2016 року № 260.
За вказаних обставин суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги.
Щодо заявленої позивачем позовної вимоги - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не встановлення та не виплаті ОСОБА_1 надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції за останні три роки (з 17.03.2017 року по 17.03.2020 року); зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області встановити та виплатити ОСОБА_1 надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції за останні три роки (з 17.03.2017 року по 17.03.2020 року) з урахуванням вказаної надбавки відповідно до листа Національної поліції України від 26.07.2019 року № 8714/09/29-2019, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення установлювати поліцейським надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.
Згідно пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» видатки, пов`язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання Національної поліції.
Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Порядку від 06.04.2016 року № 260 надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції поліцейським виплачується в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. Розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу. Виплата надбавки проводиться на підставі наказу про її встановлення з дня, зазначеного в наказі, у разі відсутності дати - з дня підписання наказу. Поліцейським, які отримують підвищені посадові оклади, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції виплачується з урахуванням підвищених посадових окладів. У разі несвоєчасного або неналежного виконання завдань, зниження результатів службової діяльності розмір установленої раніше надбавки за мотивованим поданням керівництва органу поліції може бути зменшено або надбавку взагалі скасовано, про що оголошується наказом.
Таким чином, розмір надбавки за специфічні умови проходження служби встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умови проходження служби (успішного виконання повноважень, якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу;
Судом на підставі довідок відповідача від 20.07.2020 року № 21/838 та від 20.07.2020 року № 5022/103/16-2020 встановлено, що подання від начальника Павлоградського ВП ГУНП або керівника слідчого управління ГУ НП в Дніпропетровській області щодо встановлення позивачу надбавки за специфічні умови проходження служби в період з березня 2017 року по березень 2020 року до відповідача не надходило.
За вказаних обставин відсутні правові підстави для виплати вказаної надбавки позивачу.
Позивачем не надано суду доказів оскарження бездіяльності керівника Павлоградського ВП стосовно не складання (не направлення) мотивованого подання стосовно призначення позивачу надбавки за специфічні умови проходження служби.
Суд вказує, що встановлення надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції є дискреційним правом начальника ГУНП у Дніпропетровській області, яке реалізується ним лише після отримання мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції, яке, як встановлено судом, не надходило до відповідача.
Посилання позивача на лист Національної поліції України від 26.07.2019 року № 8714/09/29-2019 є безпідставними, оскільки він носить рекомендаційний характер, про що безпосередньо вказано у самому листі.
На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги.
У відповідності до вимог частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20а, код ЄДРПОУ 40108866) про зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині не нарахування та не виплати позивачу доплати за службу в нічний час за період з 17.03.2017 року до 17.03.2020 року та стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 17.03.2017 року по 17.03.2020 року в сумі 2 395,75 грн. (сума зазначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів).
В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 420,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 16 вересня 2020 року.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.
Рішення не набрало законної сили станом на 16.09.2020 року
Помічник судді Лісна А.М.
Судове рішення № 91590490, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 16.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/6276/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: