Рішення № 91590375, 15.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року Справа № 160/6763/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського міського голови Філатов Бориса Альбертовича про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати розпорядження Дніпровського міського голови Філатова Б.А. від 29 травня 2020 року № 3-29/5-рк “Про оголошення догани ОСОБА_1 ”

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 29.05.2020 року розпорядженням № 3-29/5-рк Дніпровського міського голови йому було оголошено догану. Позивач вважає, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Окрім того, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку – об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Позивач вважає, що зі змісту оскаржуваного розпорядження, яким його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани не можливо встановити які посадові обов`язки були виконані неналежним чином, яку шкоду взагалі завдано та причинний зв`язок між невиконанням службових обов`язків та шкодою. Окрім того, службове розслідування щодо позивача не проводилось, тож можна дійти обґрунтованого висновку, що вчинення дисциплінарного правопорушення саме ним фактично встановлено не було.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву – протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

18 серпня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани стало систематичне невиконання посадових обов`язків позивачем, а саме бездіяльність та порушення вимог чинного законодавства у сфері архівної справи під час упорядкування документів органів місцевого самоврядування та державної влади, комунальних, державних, приватних установ та підприємств за списками №1,2; невиконання робіт щодо описування, приймання на державне зберігання документів особового походження, кіно-, фото-, фонодокументів. Вказані порушення були встановленні в ході службового розслідування призначеного розпорядженням Дніпровського міського голови від 22.01.2020 року № 2-22/1-рк за результатами якого відповідачем було прийнято розпорядження Дніпровського міського голови Філатова Б.А. від 29 травня 2020 року № 3-29/5-рк “Про оголошення догани ОСОБА_1 ”

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови Куліченка І.І. від 17.12.2009 р. № 686-рк ОСОБА_1 (далі – позивач) призначено на посаду начальника архівного управління Дніпропетровської міської ради.

Розпорядженням Дніпровського міського голови від 22.01.2020 № 2-22/1-рк «Про проведення службового розслідування» на підставі доповідної записки секретаря Дніпровської міської ради від 22.01.2020 вх. № 8/383 було призначено проведення службового розслідування щодо перевірки фактів та обставин стосовно незаконного вибуття земельних ділянок із комунальної власності територіальної громади міста, з 22 січня 2020 року у термін до двох місяців.

27 травня 2020 року складено акт службового розслідування, термін якого було двічі продовжено на 14 та 56 календарних дні, в якому запропоновано міському голові:

керуючись п.3 ст. 40 Кодексу законів про працю України, звільнити із займаної посади за погодженням із профспілковим комітетом Дніпровської міської ради ОСОБА_1 начальника архівного управління за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обов`язків;

закінчити службове розслідування у зв`язку з виявленням фактів неналежного ставлення до своїх посадових обов`язків начальника архівного управління ОСОБА_1 , що призвело до підробки документів, які знаходились на зберіганні в архівному управлінні, тим самим сприяло незаконному вибуттю земельних ділянок із комунальної власності територіальної громади міста.

Розпорядженням Дніпровського міського голови Філатова Б.А від 29.05.2020 року №3-29/5-рк до ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Не погоджуючись з розпорядженням про оголошення догани, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 23.07.2020 № 805-IX (далі – Закон № 805-IX) прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Згідно абз. 3 ст. 7 Закону № 805-IX на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Статтею 148 КЗпП встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ч. 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України “Про запобігання корупції” прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі – Порядок), стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України “Про запобігання корупції” прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування: 1) у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян; 2) у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства; 3) на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;4) з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

Згідно ч. 8 Службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

Відповідно до ч. 8 За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: 1) факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; 2) заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; 3) висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; 4) обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Аналіз наведених вище норм дозволяє зробити висновок, що службове розслідування за даних обставин проводиться стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що службове розслідування, ініційоване Дніпровським міським головою у розпорядженні від 22.01.2020 року № 2-22/1-рк стосувалося незаконного вибуття земельних ділянок із комунальної власності територіальної громади міста, що визначено пунктом 1 вказаного розпорядження ( а.с. 51).

Таким чином, у розпорядженні не вказано, стосовно якої особи/ осіб воно проводиться, а також не конкретизовано підставу згідно вимог п. 1 Порядку.

Із оскаржуваного розпорядження про оголошення догани вбачається, що у ході проведення службового розслідування відповідно до розпорядження міського голови від 22.01.2020 №2-22/1-рк ОСОБА_2 , в. о. начальника архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради, 21.05.2020 було виявлено, що у 2015 році Державним архівом Дніпропетровської області було здійснено перевірку архівного управління Дніпропетровської міської ради та надано довідку про стан архівної справи в архівному управлінні Дніпропетровської міської ради від 10.04.2015 (лист від 29.04.2015 вих. № 376/0/126-153) з рекомендаціями про усунення недоліків. У 2016 році Державним архівом Дніпропетровської області було здійснено контрольну перевірку, за результатами якої деякі зауваження так і не усунуто (лист від 16.11.2016 вих. № 973/0/126-16), про що ОСОБА_1 , начальник архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради, не повідомив керівництво міської ради, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 22.05.2020 було затребувано відповідні письмові пояснення. Ураховуючи надані ОСОБА_1 26.05.2020 письмові пояснення, виявлено, що деякі зауваження залишились без виконання, а саме: не погоджено на засіданні ЕГЖ список № 2; не завершено роботу з упорядкування документів органів місцевого самоврядування та державної влади списку № 1 по 2013 рік; не завершено роботу з упорядкування документів комунальних, державних, приватних установ та підприємств списків № № 1, 2 по 2013 рік; не виконано роботи з виявлення, описування і приймання на державне зберігання документів особового походження, кіно-, фото-, фонодокумєнтів.

Таким чином, відповідачем накладено дисциплінарне стягнення за порушення позивачем своїх посадових обов`язків пов`язані із перевіркою Державним архівом Дніпропетровської області стану архівної справи в Архівному управлінні департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради ще у 2015 році, результати якої закріплені відповідною Довідкою від 16.11.2016 року.

Таким чином, відповідач, достовірно знаючи про дату вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , в порушення вимог статті 148 КЗпП України видав спірне розпорядження за межами законодавчо визначеного строку накладення стягнення, що свідчить про його протиправність.

Вказана позиція узгоджується з викладеною в постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі № 723/1833/16-а.

Крім того, в Постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі №826/16348/18 за позовом ОСОБА_6 до Державної архівної служби України про скасування дисциплінарного стягнення, відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 №9, судам необхідно з`ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк. Згідно з частиною другою ст. 148 Кодексу законів про працю України, дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно з частиною п`ятою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно абз. 3 ст. 149 КЗпП при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

У матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем конкретних негативних дій (бездіяльності) якими завдано або могло бути завдано шкоди, зокрема, інтересам територіальної громади міста, що проявилась у вибутті земельних ділянок із комунальної власності.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність своїх дій та рішень.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене в сукупності дає підстави для висновку про протиправність оскаржуваного розпорядження від 29 травня 2020 року № 3-29/5-рк “Про оголошення догани ОСОБА_1 ” та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 840,80рн., сплата яких підтверджується квитанцією, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 27).

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича про визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Дніпровського міського голови Філатова Б.А. від 29 травня 2020 року № 3-29/5-рк “Про оголошення догани ОСОБА_1 ”

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради (49070, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840, 80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев