Ухвала суду № 91590191, 14.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 вересня 2020 року Справа № 160/10771/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості, в якій позивач просить:

- визнати протиправним рішення відповідача від 23.07.2020 року щодо припинення реєстрації позивача як безробітної та про припинення виплати їй допомоги по безробіттю;

- зобов`язати відповідача поновити реєстрацію позивача як безробітної з 24.04.2020 року;

- зобов`язати відповідача поновити позивачу надання допомоги по безробіттю з 24.04.2020 року в установленому чинним в Україні законодавством порядку;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди заподіяної унаслідок позбавлення її конституційного права на соціальний захист від безробіття, гарантоване ст.46 Конституції України в розмірі 10000 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.)

Крім того, позивачем заявлено клопотання,яким остання просить суд допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення в статусі безробітного.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.160 КАС України.

Так, п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Як слідує з позовних вимогах, ОСОБА_1 , зокрема, просить суд визнати протиправним рішення відповідача від 23.07.2020 року щодо припинення реєстрації позивача як безробітної та про припинення виплати їй допомоги по безробіттю, однак, не зазначає ні дати, ні номера цього оскаржуваного рішення (відмови), що унеможливлює чітку ідентифікацію цього оскаржуваного рішення відповідача, водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.

За наведених обставин, позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, в якій чітко зазначити дату і номер відповідного рішення суб`єкта владних повноважень - відповідача, з яким фактично не погоджується позивач і просить визнати протиправним, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, оскільки п.1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

Відповідно до п. 8 гл. 10 розд. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис "Копія" ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов`язково зверху цього паперу робиться напис: "Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів", вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.

Однак, в порушення вищевказаних вимог, додані до позовної заяви копії документів для суду та для відповідача взагалі не засвідчені.

Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що судовий збір позивачем не сплачено.

При цьому позивачем у позовній заяві зазначається, що відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільняється від сплати судового сбіру, оскільки Конституцією України, Законом України "Про громадські об`єднання", а також ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та ст. 53 КАС України, передбачено, що: "громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб", крім того в Рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013 р. N 12-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положень п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", також визначено таке право громадської організації. Оскільки відповідно до протоколу № 50/20 від 20.08.2020 року про вступ до громадської спілки "Всеукраїнський союз пенсіонерів України", позивач ОСОБА_1 була прийнята та є членом громадської спілки " Всеукраїнський союз пенсіонерів України», то вона звільнена від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову,відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"

Щодо твердження позивача, щодо звільнення її від сплати судового збору на підставі п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", суд зазначає наступне.

Верховний Суд в постанові від 7 листопада 2018 у справі №804/6859/16 звертає увагу, що зі змісту положень ч.1 ст.60 КАС України випливає, що ряд суб`єктів наділені правом звернення до суду в інтересах інших осіб, проте позивачами в таких справах виступають безпосередньо самі особи. Отже, суб`єктами сплати судового збору є особи, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, а не їх представники, які вчиняють дії виключно від імені особи, в інтересах якої вони діють.

Крім того, Верховний Суд прийшов до висновку, що в разі звернення в суд громадської організації в інтересах інших осіб, така Громадська організація в розумінні Закону «Про судовий збір» повинна сплатити судовий збір, тобто наявність або відсутність підстав для сплати судового збору пов`язано не зі статусом громадської організації, яка діє в інтересах певної особи, а безпосередньо з цією особою - позивачем. Таким чином, з`ясування підлягають обставини наявності у такої особи обов`язку сплачувати судовий збір або наявності підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення його сплати.

Крім того, суд зауважує, що подано та підписано позов позивачем – ОСОБА_1 , а не громадською спілкою "Всеукраїнський союз пенсіонерів України", членом якої вона є. Також позов подано ОСОБА_1 щодо захисту своїх прав та інтересів, а не інших осіб, отже підстав для звільнення від сплати судового збору у розумінні приписів п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" – не має.

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ “Про судовий збір”, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому положення Закону України “Про судовий збір” кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

За таких обставин, ОСОБА_1 слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову.

Так, зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що позивачем заявлено пов`язані позовні вимоги немайнового характеру про визнання протиправним рішення відповідача від 23.07.2020 року щодо припинення реєстрації позивача як безробітної та про припинення виплати їй допомоги по безробіттю та зобов`язання останнього поновити реєстрацію позивача як безробітної та поновити надання допомоги по безробіттю з з 24.04.2020 року.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.

Приписами пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних.

За таких обставин, позивачеві слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви з вимогою немайнового характеру.

Судовий збір має бути сплачено у розмірі 840,80 грн за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 238999980313131206084004008

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, в якій зазначити дату і номер відповідного рішення суб`єкта владних повноважень - відповідача, з яким фактично не погоджується позивач, а також копії цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;

- належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви, для відповідача;

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 840,80 грн.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Турова