Рішення № 91590139, 14.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 вересня 2020 року Справа №160/10062/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/10062/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2019 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом від 07.06.2019 № 2820/03.20-26, про відмову у нарахуванні пенсії по заяві ОСОБА_1 від 24.05.2019 року; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046150003714 від 04.09.2019 про призначення пенсії ОСОБА_1 на умовах статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 01.07.2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності (в розмірі відшкодування фактичних збитків) з 24.05.2019 відповідно до ч.2 ст.59, ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В іншій частині позову – відмовлено.

02.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про винесення додаткового рішення, у якій просить:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності (в розмірі відшкодування фактичних збитків) з 24.05.2019 року відповідно до ч.2 ст.59 ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у порядку, спосіб та розмір, який визначений пунктами 7-9 Постанови КМУ від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням розміру складових грошового забезпечення ОСОБА_1 зазначених у відповідних довідках: №6562 від 22.08.2016 року, №765 від 20.05.2013 року, № 704/5 //пр.337 від 27.11.2014 року, які були подані в ПФУ Саксаганского району м.Кривого Рогу для призначення пенсії (в розмірі відшкодування фактичних збитків).

В обгрунтування заяви посилається на те, що пункт 3 резолютивної частини судового рішення від 20.11.2019 року у справі №160/10062/19 має бути уточнений, а саме: зобов`язуючи Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності (в розмірі відшкодування фактичних збитків) з 24.05.2019 року відповідно до ч.2 ст.59 ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суд має зазначити спосіб виконання судового рішення - зробити посилання на Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 (пункти 7-9 Порядку), який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відповідно до якого пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання, або не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог, за результатами розгляду справи по суті.

Крім того, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе встановлення чи зміна способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.

Суд звертає увагу позивача, що позовні вимоги у даній справі задоволено частково, а у задоволенні позову в частині щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у порядку і розмірах визначених п.7-9 Постанови КМУ від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням розміру розпорядження КМУ від 25.11.1993 №1006-р, відповідно до заяви ОСОБА_1 про визнання пенсії по інвалідності (в розмірі відшкодування фактичних збитків) від 24.05.2019 року відмовлено, про що зазначено у мотивувальній частині рішення суду.

Водночас, позивач вважає, що суд повинен прийняти додаткове судове рішення, яким абзац третій резолютивної частини рішення фактично доповнити новим змістом, а саме у порядку, спосіб та розмір, який визначений пунктами 7-9 Постанови КМУ від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням розміру складових грошового забезпечення ОСОБА_1 зазначених у відповідних довідках: №6562 від 22.08.2016 року, №765 від 20.05.2013 року, № 704/5 //пр.337 від 27.11.2014 року, які були подані в ПФУ Саксаганского району м.Кривого Рогу для призначення пенсії (в розмірі відшкодування фактичних збитків)

Однак, така вимога позивача не є способом виконання судового рішення, а її задоволення призведе до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, наслідком чого стане зміна самого судового рішення та відповідно резолютивної частини рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття додаткового судового рішення у справі, з огляду на що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення необхідно відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/10062/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева