Рішення № 91589916, 17.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року Справа № 160/7612/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі – відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 14.02.2020 року №UA110000/2020/000091/2.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядними методами (2-б – за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та 2-г – резервний метод) на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду, витребує у ТОВ «ПК «ДТЗ» додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, що давали б привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спврного рішення.

Ухвалою Дніпропетровського кружного адміністративного суду 08.07.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/7612/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

30.07.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. У позивача відсутня копія митної декларації країни відправлення, відомості якої є необхідними для перевірки та підтвердження відомостей митної вартості товару, відсутні документи про якість товару, не надано банківських платіжних документів, що підтверджують плату оцінюваного товару, відсутнє документальне підтвердження включення експедиторської винагороди до загальної вартості транспортних витрат, що є складовими митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Графа 33 Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. У графі 33 Рішення також відображено розгляд послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-63, а також джерела використані при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

05.08.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що ТОВ «ПК «ДТЗ» під час митного оформлення надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість за ціною договору, водночас, відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основаним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товариством товару та протиправність оскарженого рішення.

11.08.2020 року представником відповідача надано суду заперечення проти відповіді на відзив, в яких зазначено про незгоду з твердженням позивача, викладеним у відповіді на відзив, та вказано, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 Митного кодексу України встановлено, що документи, які підтверджують числові значення вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (ч. 3 ст. 53 МК України). Таким чином, у посадової особи митниці були правові для витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД №UА110150/2020/001723 від 04.02.2020, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливила перевірку числового значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не міг бути застосований відповідно п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

02.09.2019 р. ТОВ «Промислова компанія«ДТЗ» (м. Дніпро) уклала з компанією Changzhou Agricultural machinery Group Co., LTD. (Китай) зовнішньоекономічний контракт № DFK/22, на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

04.02.2020 року до відділу митного оформлення Дніпровської митниці Держмитслужби задекларовано шляхом подання електронної митної декларації, зареєстрованої за № UA110150/2020/001723, товари: частини та пристрої для кузовів моторних транспортних засобів, запасні частини для сільськогосподарської техніки, прилади освітлювальні або візуальної сигналізації, блоки сигналізаційного оповіщення водія для встановлення на моторних транспортних засобах, електричне обладнання для комутації електричних кіл, вимикачі та перемикачі для напруги не більше як 60В, неавтоматичні, замки з недорогоцінних металів у комплекті з ключами, що використовуються у моторних транспортних засобах, частини для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення, замок запалювання, пробки, кришки, ковпачки та інші пристосування для герметизації, закупорювання з пластмаси, кришка паливного бака, гальма і гальмові системи з підсилювачами та їх частини для дискових гальм, частини та пристрої моторних транспортних засобів, коробки передач, їх частини, для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки кришка КПП верхня, корпус КПП додатковий, зчеплення у складенні та їх частини, запасні частини до сільськогосподарської техніки, частини до сільськогосподарської техніки, електричні реле для сили струму не більш 2А для регулювання напруги в електропроводці сільськогосподарської техніки, елементи підвіски для транспортних засобів, запасні частини до сільськогосподарської техніки: втулка поворотного важеля, втулка поворотного кулака, маточини коліс суцільно вилиті у вигляді зірки з чорних металів, запасні частини до сільськогосподарської техніки: маточина переднього колеса, зубчасті колеса, ланцюгові зірочки та інші елементи передач, представлені окремо для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: шестерня кінцевої передачі переднього моста, шестерня проміжна, електроприлади для запалювання або пуску двигунів внутрішнього згоряння із запаленням від іскри або компресійним методом, стартери напругою 12 V, клапани контролю до масло гідравлічних силових трансмісій, запасні частини до сільськогосподарської техніки: розподільник в зборі, арматура кріплення з недорогоцінних металів, що використовуються у кузовах транспортних засобів, тракторах цивільного сільськогосподарського призначення, дзеркала скляні заднього огляду для транспортних засобів, фурнітура з пластмас для кузовів та транспортних засобів, для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: облицювання приладової панелі, корпус приладової панелі, колеса ходові моторних транспортних засобів, їх частини та приладдя, шини та покришки пневматичні гумові нові, з протектором типу «ялинка» для використання на сільськогосподарських та лісогосподарських транспортних засобах і машинах, електроприлади двигунів внутрішнього згоряння з компресійним методом запалювання до сільськогосподарської техніки, генератори постійного струму.

Отже, позивачем задекларовано запасні частини до тракторів - 32 найменування в загальній кількості товарів 877 штук, загальною вартістю 1985,5 дол. США.

Митна вартість товару підприємством визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МК України, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації № UA110150/2020/001723: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний контракт від 02.09.2019 №DFK/22, додаток (специфікація) до нього від 11.11.2019 № 2019-4В1, рахунок - фактура (інвойс) від 16.11.2019 р. №2019-4В, пакувальний лист від 11.11.2019, технічний опис товарів сертифікат походження товару форми А №G1913711917920017 від 15.11.2019 року.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір транспортно-експедиційного обслуговування №17/10/2019 від 17.10.2019 року, коносамент №587671783 від 18.11.2019 року, довідку про транспортні витрати від 08.01.2020 року, розрахунок частки транспортних витрат від 31.01.2020 року, рахунок №СФ 13541 від 08.01.2020 року, акт виконаних робіт №ОУ-0000208 від 20.01.2020 року.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству направлено електронне повідомлення №1 від 04.02.2020 року, відповідно до якого виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України митницею додатково витребувані від ТОВ «ПК «ДТЗ», наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Керуючись пунктом 8 статті 55 Митного кодексу України, листом від 14.02.2020 року, ТОВ «ПК «ДТЗ» надало митниці свої роз`яснення щодо висунутих зауважень про розбіжності та додаткові документи: лист експедитора від 06.02.2020 року про допущену помилку у раніше направлених документах, лист-роз`яснення щодо необхідності митного оформлення частини вантажу з митного складу №35 від 31.01.2020 року.

14.02.2020 року митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості №UА110000/2020/000091/2, згідно з яким митниця здійснила коригування митної вартості задекларованих товарів наступним чином:

- митна вартість товару №20 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості – 2-б за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів, згідно з положеннями ст. 60 МК України;

- митна вартість товарів 2,3,4,5,7,9,10,11,12,14,16,17,21,24,25,26,27,30,32 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості – 2-г – резервний метод згідно з положеннями ст. 64 МК України до 3138,84 дол. США.

У графі 33 Рішення № UA110000/2020/000091/2 від 14.02.2020 року, відповідачем зазначено, що у відповідності до п. 3 ст. 337 МК України проведено контроль співставленая - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів.

З урахуванням зазначеного митну вартість товару №20 скориговано митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-б - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями ст. 60 МК України, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості товару, враховуючи країну виробництва та експорту, торгівельну марку, опис товару та призначення за ЕМД від 04.09.2019 №UA500020/2019/9650 за ціною - 7,5703 дол.США/кг.

Митну вартість товарів №№ 2,3,-4,5,7,9,10,11,12,14,16,17,21,24,25,26,27,30,32 скориговано митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості товару, враховуючи країну виробництва та експорту, опис товару та призначення:

Митну вартість товару №2 скориговано до рівня митної вартості товару «Частини та пристрої для кузовів моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: Крила передні. Крила задні» співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення, імпортованого за контрактом з виробником, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 30.09.2019 №VA110180/2019/416506 - 4,5083 дол.США/кг.

Митну вартість товару №3 скориговано до рівня митної вартості товару «Прилади освітлювальні або візуальної сигналізації. Блоки для сигналізаційного оповіщення водія, для встановлення на моторних транспортних засобах. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: Покажчик повороту передній правий. Покажчик повороту передній лівий. Покажчик поворотів і стопів задній», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення, комерційних умов поставки, імпортованого за контрактом з виробником, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 22.01.2020 №UA110150/2020/953 на рівні - 3,9519 дол.США/кг.

Митну вартість товару №4 скориговано до рівня митної вартості товару «Електричне обладнання для комутації електричних кіл, вимикачі та перемикачі для напруги не більш як 60В, не автоматичні. Запасні частини до сільськогосподарської техніки», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення, комерційних умов поставки, імпортованого за контрактом з виробником та випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД №UA110180/2019/419280 від 14.11.2019 на рівні 6,2369 дол.США/кг.

Митну вартість товару №5 скориговано до рівня митної вартості товару «замки запалювання у зборі» співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни відправлення та походження, імпортованого за контрактом з виробником за ЕМД№UA500120/2019/12139 від 07.12.2019 на рівні 4,08 дол.США/кг.

Митну вартість товару №7 скориговано до рівня митної вартості товару «Вироби з полімерних матеріалів, кришки для герметизації, закупорювання: Кришка паливного бака, пластик», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення, імпортованого за контрактом з виробником та випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД №UA500020/2020/201742 від 23.01.2020 на рівні 2,1760 дол. США/кг.

Митну вартість товару №9 скориговано до рівня митної вартості товару «Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705, частини дискових гальм. Комплектуючі до тракторів», співставного з оцінюваним з урахуванням, опису, країни походження та відправлення, імпортованого за контрактом з виробником та випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД №UA 110190/2019/507953 від 22.08.2019 на рівні 5,2274 дол.США/кг.

Митну вартість товару №10 скориговано до рівня митної вартості товару «Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705: коробки передач та їх частини. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Корпус роздавальної коробки», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення, комерційних умов поставки, імпортованого за контрактом з виробником та випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД №UA110180/2019/419280 від 14.11.2019 на рівні 6,2521 дол.США/кг.

Митну вартість товару №11 скориговано до рівня митної вартості товару «Частини зчеплення до моторних транспортних засобів, сталеві, нештамповані, не для промислового складання, до сільськогосподарських тракторів» співставного з оцінюваним з урахуванням опису, обсягів, країни походження та відправлення, комерційних умов поставки, імпортованого за контрактом з виробником та випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД № UA504170/2019/9998 від 18.09.2019 на рівні 8,1674 дол.США/кг.

Митну вартість товару №12 скориговано до рівня митної вартості товару «Реле для сили струму не більш ніж 2А: Реле електричного» співставного з оцінюваним з урахуванням опису, обсягів, країни походження та відправлення, імпортованого за контрактом з виробником, та випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД №UА500020/2019/201414 від 19.12.2019 на рівні 7,3123 дол.США/кг.

Митну вартість товару №14 скориговано до рівня митної вартості товару «Запасні частини моторних транспортних засобів: втулка» співставного з оцінюваним з урахуванням опису), обсягів, країни походження та відправлення, випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД №UA500090/2019/11201 від 26.07.2019 на рівні 6,1607 дол.США/кг.

Митну вартість товару №16 скориговано до рівня митної вартості товару «Частини та пристрої моторних транспортних засобів. Маточини коліс, суцільно вилиті у вигляді зірки з чорних металів. Маточина колеса переднього» співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження, та відправлення, обсягів ввезення, комерційних умов поставки, імпортованого за контрактом з виробником, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 22.10.2019 № UA110030/2019/012893 на рівні 7,1238 дол.США/кг.

Митну вартість товару №17 скориговано до рівня митної вартості товару «Зубчасті колеса, ланцюгові зірочки та інші елементи передач, представлені окремо. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Шестерня», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення, комерційних умов поставки, характеру угоди, обсягів, випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД№UA110150/2020/000228 від 10.01.2020 на рівні - 2,3627 дол.США/кг.

Митну вартість товару №21 скориговано до рівня митної вартості товару «Електроприлади для запалювання або пуску двигунів внутрішнього згоряння із запаленням від іскри або компресійним методом, стартери напругою 12V. Запасні частини, для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення: Стартер» співставного з оцінюваним з урахуванням опису, обсягів, країни походження та відправлення, комерційних умов поставки, імпортованого за контрактом з виробником та випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД № UA110180/2019/417454 від 16.10.2019 на рівні 6,2444 дол.США/кг.

Митну вартість товару №24 скориговано до рівня митної вартості товару «Розподільник гідравлічний» співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни відправлення та походження, імпортованого за контрактом з виробником та випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД №UA500010/2019/34930 від 04.12.2019 на рівні 3,7204 дол.США/кг.

Митну вартість товару №25 скориговано до рівня митної вартості товару «Арматура кріплення з недорогоцінних металів, що використовуються у кузовах транспортних засобів, тракторах цивільного сільськогосподарського призначення: Амортизатор капота DF 244 DHX» співставного з оцінюваним з урахуванням опису, обсягів, країни походження та відправлення, відомостей про виробника - Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co.,Ltd., комерційних умов поставки, імпортованого за контрактом з виробником та випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД №UA110180/2019/418712 від 05.11.2019 на рівні 4,1052 дол.США/кг.

Митну вартість товару №26 скориговано до рівня митної вартості товару «Дзеркала заднього огляду для транспортних засобів: Дзеркало заднього виду» співставного з оцінюваним з урахуванням опису, ваги одиниці, країни походження та відправлення, комерційних умов поставки, імпортованого за контрактом з виробником та випугценого у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД № UA100340/2020/515732 від 07.02.2020 на рівні 4,8755 дол.США/шт.

Митну вартість товару №27 скориговано до рівня митної вартості товару «Пластмасові пристосування до транспортних засобів загального призначення: Пластик панелі приладів» співставного з огцнюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення, імпортованого за контрактом з виробником та випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД № UA100340/2020/515258 від 20.01.2020 на рівні 3,0025 дол.США/кг.

Митну вартість товару №30 скориговано до рівня митної вартості товару «Частини спец.техніки, диск колісний», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення, обсягів ввезення, комерційних умов поставки, імпортованого за контрактом з виробником, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 26.11.2019 № UA100010/2019/363163 на рівні 6,3735 дол.США/кг.

Митну вартість товару №32 скориговано до рівня митної вартості товару «Покришки пневматичні гумові нові, з протектором типу "ялинка", для використання на сільськогосподарських транспортних засобах і машинах в асортименті: Покришка з камерою 6.50*16 "ялинка"» співставного з оцінюваним з урахуванням опису, розміру шини, країни походження та відправлення, випугценого у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД від 02.08.2019 № UA500020/2019/8061 па рівні 2,8199 дол.США/кг.

Враховуючи матеріал виготовлення, відсутність біржової інформації щодо сировини виготовлення, обсяг ввезення та асортимент товару, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 №2371-111 (кілограм). З урахуванням математичного округлення митну вартість товару №32 визначено на рівні - 2,82 дол.США/кг, що розраховується як 43,146 дол.США/шт. (за ЕМД від 02.08.2019 №UA500020/2019/8061).

Також відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до розділу 33 оскаржуваного рішення, митну вартість, скориговано митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту, згідно з положеннями ст. ст. 60, 64 МК України за методом 2-б та резервним методом.

Скориставшись правом, наданим п. 2 ч. 3 ст. 52 МК України підприємство задекларувало три частини із зазначеної партії товару, а митниця 17.02.2020 року випустила товар у вільний обіг за ЕМД № UА110150/2020/002434.

Різниця митних платежів (ввізне мито, ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 12876,67 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 7 Митного кодексу України (далі – МК України) встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч. 1 ст. 4 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене ч. 5 ст. 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.

Оскаржуваним рішенням митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, що надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Так, відносно спірної ЕМД митницею встановлені наступні розбіжності:

- Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ” до митного контролю та оформлення 29.01.2020 за ЕМД №UA110150/2020/001354 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (в гр. 44 код 4104) від 23.10.2019 року №YEK-1-2020 з "LISHUI YEKAI GARDEN MACHINERY" CO., LTD. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - Ningbo, China, згідно з Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 23.10.2019 MYEK-1-2020 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення.

Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта, що також зазначено у пункті 3.1.1 Контракту від 23.10.2019 №YEK-l-2020. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

Ненадання декларантом ТОВ "ПК "ДТЗ" експортної декларації свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових: перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Декларантом не надано копію декларації країни відправлення;

- ТОВ "Промислова компанія "ДТЗ” до митного контролю та оформлення 04.02.2020 за ЕМД №UA110150/2020/01723 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 02.09.2019 №DFK/22 з Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co., Ltd, за Специфікацією №2019-4B1 від 09.09.2019 та рахунком-інвойсом №2019-4В від 16.11.2019. У рахунку-інвойсі №2019-4В від 16.11.2019 наявне посилання на Специфікацію№2019-4В від 09.09.2019, що до митного оформлення не надавалася;

- у сертифікаті про походження форми А №G191371917920017 від 15.11.2019 наявне посилання на інвойс №2019-4В від 11.11.2019, що до митного оформлення не надано. Вищевказаний сертифікат не кореспондується по даті з інвойсом №2019-4В від 16.11.2019, за яким здійснено поставку оцінюваної партії товару;

- в гр.44 ЕМД наявний документ «Технічний опис», в якому відсутні відомості щодо видавника вказаного документу;

- враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 02.09.2019 №DFK/22 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано;

- декларантом не надано банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії товару;

- в заявці №4 від 11.11.2019 наявне посилання на Договір ТЕО №05/02/19 від 17.10.2019, що декларантом не надавався;

- відсутнє документальне підтвердження включення експедиторської винагороди до загальної вартості транспортних витрат, що є складовими митної вартості товарів;

- враховуючи визначений маршрут перевезення згідно Заявки №4 від 11.11.2019 (порт Шанхай - порт Південний - м. Дніпро) та відмітки на коносаменті №587671783 від 18.11.2019 (за яким, було здійснено поставку оцінюваної партії товару) Одеської митниці ДФС -18.01.2020, рахунок про надання ТЕО від 08.01.2020 №СФ-13541 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг;

- розрахунок транспортних витрат (лист ТОВ «ПК «ДТЗ» вих.№3б від 31.01.2020) складено з урахуванням даних коносаменту №587671783 від 18.11.2019, рахунку про падання ТЕО від 08.01.2020 №СФ-13541 та листа розяснення №35 від 31.01.2020p, що декларантом не надавався;

- надана довідка №TG006440 від 08.01.2020 не є бухгалтерським документом, не передбачена умовами Договору ТЕО №l7/10/2019 від 17.10.2019 та не відповідає вимогам Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599;

- не надано доказів на підтвердження оплати послуг експедитора.

Відносно вказаних обставин, що слугували підставами для коригування митної вартості товару оскаржуваними рішеннями, суд зазначає наступне.

Партія товару поставлялась на умовах FOB згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010.

Базис поставки FOB Інкотермс 2010 покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак, продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості.

Стосовно твердження представника відповідача про ненадання специфікації №2019В від 09.09.2019 року, суд зазначає наступне.

Продавцем було здійснено ТОВ “ПК “ДТЗ” поставку партії товарів, яка складалась з тракторів (за специфікцією 2019-4В) та запасних частин до тракторів (за специфікацією 2019-4В1). Рахунок-фактура №2019-4В від 16.11.2019р. виставлений продавцем на оплату товарів за обома зазначеними специфікаціями, тому, окрім специфікації 2019-4В1, у ньому міститься посилання і на Специфікацію 2019-4В. Ця Специфікація стосується поставки саме тракторів у кількості 42 шт. на загальну суму 177772,00 дол.США і ніякого відношення до декларування запасних частин у спірному випадку не має.

Окрім спірного випадку декларування частини з партії товарів за ЕМД №UA110150/2020/01723, ТОВ “ПК “ДТЗ” декларувались також інші частини товарів з ціжї ж партії - тракторів, поставлених за Специфікацією №2019-4В від 09.09.19р., а саме: за ЕМД: №UA110150/2020/001843 від 06.02.2020р., разом з якою митниці надавалась, у тому числі, Специфікація № 2019-4В, що підтверджується відомостями, що містяться в гр. 44 даної ЕМД та про що ТОВ “ ПК “ДТЗ” повідомляло митницю в процесі консультацій щодо митного оформлення товарів, заделарованих в даному випадку у листі від 14.02.2019р., тому ця Специфікація була в наявності у митниці, та вона могла її використовувати при проведенні перевірки розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом, тобто твердження митниці про ненадання зазначеної Специфікації - є безпідставним.

Стосовно твердження відповідача про ненадання інвойсу №2019-4В від 11.11.2019 року, та невідповідність дат, суд зазначає наступне.

Під час декларування товарів в цьому випадку за ЕМД №UA110150/2020/001723, під час заповнення її графи 44, у документі за кодами 0380 та 0862, декларантом була помилково зазначена дата рахунку-фактури №2019-4В - 16.01.2019р. З доданої до ЕМД скан-копії рахунку-фактури видно, що фактична дата його підписання - 11.11.2019р., а не 16.11.2019р. Інвойс від 16.11.2020р. до цієї ЕМД не надавався. Про це митницю позивач повідомив листом від 14.02.2020р.

Оскільки в процесі декларування митниці надавалася скан-копія Інвойсу № 2019-В, який є первинним документом, то вона могла ідентифікувати зазначену у ньому дату - 11.11.2020р. та дату, зазначену у сертифікаті про походження товарів -11.11.2020р., які повністю корепондуються між собою.

Вантажна митна деларація не визначена в ч. ч. 2, 3 ст. 53 МК України, як документ, що повинен подаватися декларантом на підтвердження здійсненого ним розрахунку митної вартості задекларованих товарів, тому помилка у даті зазначеного в ній документу не може вважатись розбіжністю, що впливає на визначення числових показників митної вартості товарів, тим паче, що копія самого документу була надана митниці і вона мала можливість встановити правильну дату його підписання, тобто зауваження митниці носить формальний характер.

Стосовно твердження представника відповідача про відсутність відомостей щодо видавника документу «Технічний опис», ненадання технічних умов виробника, суд зазначає наступне.

У графі 31 ЕМД відповідно до Порядку заповнення митних декларацій затвердженого Наказом Мінфіну України №651 від 30.02.12 року наведено опис товарів, що декларується. Зазначений опис повністю співпадає з описом товарів, наданим за документом №9000 від 16.11.19 року і не має протиріч. Відсутність у Технічному описі посилань на видавника цього опису не стосується питання визначення та підтвердження правильності визначення митної вартості.

Зауваження митниці про ненадання документів, що містять відомості про якісні характеристики як підстава для коригування митної вартості, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідно до домовленостей, викладених у Специфікації №2019-4131 від 09.09.19 року, сторони контракту домовились поставити запасні частини до тракторів відповідних моделей.

Твердження митниці про те, що пунктом 2.2. Контракту передбачено, що якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника є безпідставним. Ні у пункті 2.2. Контракту, ні в будь-якому іншому його пункті не міститься умов щодо якості товарів, що свідчить про формальний підхід митниці до формулювання підстав для коригування митної вартості задекларованих товарів.

Умовами Контракту не передбачено також надання Продавцем разом з товаром документів, що підтверджують якість товару.

Частина 5 ст. 53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 2 цієї статті визначено вичерпний перелік документів, які надаються для підтвердження митної вартості товару. У цьому переліку відсутні документи, що підтверджують якість товару.

Митний орган має право вимагати додаткові документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України лише у разі , якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до розділу другого Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом (зокрема): - вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості. При цьому мова йде не про документи, що підтверджують якість товару, а саме - «технічні характеристики товару, які впливають на рівень митної вартості».

Митниці надані технічні характеристики виробника, в яких зазначається найменування, моделі запасних частин, їх типи, розміри, призначення які дозволяють класифікувати товар, провести його ідентифікацію та перевірити всю інформацію про нього.

Зазначені характеристики задовольняють ТОВ “ПК “ДТЗ”, як Покупця товару, і на момент декларування зауваження щодо якості товару у підприємства відсутні.

Верховний Суд з приводу ненадання документів про якість товару для підтвердження митної вартості у постанові від 16.11.2019 року у справі №813/1012/17 висловив наступну правову позицію: виключний перелік документів, які подаються декларантом дляпідтвердження митної вартості, наведений у ст. 53 МК України і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів.

Стосовно твердження представника відповідача про відсутність документального підтвердження умов здійснення експортної операції з вивезення оцінюваної партії товарів, суд зазначає наступне.

Копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контрактом №DFK/2 не передбачено надання продавцем покупцю для підтвердження поставки товару митної декларації КНР. Таким чином, підприємство, в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.

Змінами, внесеними до частини першої ст. 53 МК України (згідно з Законом України від 02 жовтня 2019 року № 141-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів") виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією. Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною, декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з ч. 2 ст. 264 МК України.

Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня в зв`язку з чим надання її є неможливим.

Верховний Суд, в постанові від 19.03.19 року у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Таким чином, зауваження митниці щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості та її розрахунок є необгрунтованим, митницею не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання декларації і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватимуть зазначені в ній відомості.

Стосовно твердження представника відповідача про ненадання банківських платіжних документів на підтвердження оплати оцінюваної партії товару, судом встановлено наступне.

Відповідно умов контракту умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних специфікаціях до контракту. У наданій декларантом в обох випадках специфікації №2019-4В1 зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки партії товару, тобто 16.02.2020р. та сама митниця вимагає надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару лише у разі, якщо рахунок сплачено. Таким чином, сама митниця визнає той факт, що на момент декларування в обох випадках термін оплати за товар не сплинув.

Оскільки на момент декларування товару в спірному випадку термін оплати коштів за товар на момент його здійснення не сплинув, то підприємством така оплата здійснена не була, а тому надати банківські платіжні документи стосовно її здійснення не було можливим у зв`язку з їх відсутністю, про що митницю було повідомлено листом у відповідь на електронні повідомлення від митниці декларанту під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості задекларованих товарів.

Верховним Судом при прийнятті рішень у справах про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта».

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №815/4132/17.

Стосовно твердження представника відповідача про ненадання договору ТЕО №05/02/19 від 17.10.2019 року, суд зазначаає наступне.

Відповідно до листа експедитора від 06.02.2020 р., останнім повідомлено, що у Заявці №4 від 11.11.19 року допущена помилка у номері договору ТЕО - помилково зазначено договір №05/02/19, за яким сторони працювали раніше.

Разом з ЕМД №UA110150/2020/01723 декларантом було надано митниці скан-копію договору ТЕО №17/10/2019 від 17.10.2019р., укладеного між ТОВ "Промислова компанія "ДТЗ" та Експедитором ТОВ «ТГЛ Україна».

У процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованих товарів ТОВ “ПК “ДТЗ” листом від 14.02.2020 року було надано митниці зазначений лист експедитора щодо допущеної помилки в Заявці відносно номеру договору, тому зазначена митницею розбіжність була усунута та її не існувало на момент прийняття спірного рішення.

Стосовно твердження представника відповідача про відсутність документального підтвердження включення експедиторської винагороди до загальної вартості транспортних витрат, що є складовими митної вартості товарів, суд вказує на наступне.

Для підтвердження транспортних витрат як однієї з складових митної вартості товарів до ЕМД №UA110150/2020/01723, підприємством надані наступні документи: договір ТЕО №17/10/2019 від 17.10.19 р., заявка №4 від 11.11.19 р. до договору ТЕО, довідка про транспортні витрати № TG006440 від 08.01.20р., акт виконаних робіт №ОУ-0000208 від 20.01.20р., виправлений рахунок на оплату послуг ТЕО від 08.01.2020 №СФ-13541.

Також у процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованих товарів, декларантом надано митниці зазначений лист Експедитора від 06.02.2020р., відповідно до якого ним повідомлено також, що відповідно до узгодженої сторонами договору ТЕО Заявки №4 - загальна вартість послуг склала 76012,80грн., з якої 70702,80грн. склали вартість фрахту контейнерів та 5310,00грн. - вартість транспортно- експедиторських послуг за межами України. У той же час у наданому рахунку №СФ-13541 від 08.01.2020р. на суму 76012,80грн. та акті виконаних робіт № ОУ-0000208 від 20.01.20р. експедитором помилково зазначено, що вказана сума виставлена виключно для оплати за морське перевезення за марштутом Шанхай-порт Південний. У цьому ж листі експедитор підтверджує, що загальна вартість послуг 76012,80 грн. включає в себе вартість фрахту - 70702,80 грн. та вартість транспортно-експедиторських послуг за межами України - 5310,00 грн.

Із зазначеним листом експедитором надано ТОВ “ПК “ДТЗ” рахунок та акт виконаних робіт у новій редакції та висловлено прохання вважати недійсними для оплати раніше направлені рахунок №СФ-13541 від 08.01.2020 року та акт виконаних робіт № ОУ- 0000208 від 20.01.2020 року та прийняти для оплати рахунок та акт, додані до цього листа.

У розділі 8 Заявки на ТЕО зазначені номери контейнерів, у яких переміщувались товари.

У розділі 12 Заявки зазначена вартість послуг з ТЕО, при цьому, окремо виділено фрахт у розмірі 70702,80 грн. (у тому числі перевалка), та ТЕО за межами України у розмірі 5310,00 грн.

Таким чином, загальна вартість транспортних витрат, зазначена у Заявці піддається математичному обчисленню та склала 76012,80 грн. (70702,80+5310,00).

Надана довідка про транспортні витрати № TG006440 від 08.01.2020 року також підтверджує загальну суму транспортних витрат, з розділенням на вартість фрахту - 70702,80 грн. та вартість послуг ТЕО - 5310,00 грн.

У рахунку №СФ-13541 від 08.01.2020 року. та акті виконаних робіт №ОУ-0000208 від 20.01.2020 року (в новій редакції) зазначені аналогічні відомості.

Таким чином, зазначені документи у своїй сукупності підтверджують, що у загальну суму транспортних витрат включені вартість фрахту та послуг експедитора з ТЕО. Недоліки у рахунку та акті виконаних робіт були усунуті експедитором шляхом надання їх у новій редакції. Лист екпедирора щодо допущеної помилки надано декларантом митниці тобто на момент винесення спірного рішення зазначена митницею розбіжність була усунута та її не існувало.

Стосовно твердження представника відповідача про те, що рахунок щодо надання ТЕО від 08.01.2020 №СФ-13541 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг, суд зазначає таке.

Рахунок №СФ-13541 оформлено експедитором після фактичного доставления контейнерів у порт призначення. Відповідно до залізничної накладної № 41420456 від 21.01.2020р. та відомості вагонів і контейнерів до неї, на підставі яких здійснювалось перевезення контейнеру з порту “Південний” до м. Дніпро, вибуття контейнеру з порту відбулось 21.01.2020р. Після прибуття до кінцевого пункту призначення - м. Дніпро, на зазначених документах було також проставлено штамп “Під митним контролем” посадовою особою Дніпровської митниці - 21.01.2020р.

Таким чином, штамп Одеської митниці “Під митним контролем” від 18.01.2020р., проставлено її посадовою особою не в день надходження контейнеру в порт, а перед вивезенням вагону з контейнером з порту до кінцевого місця призначення.

Відповідно до пунктів 5,14,15 «Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевірників і товарів, що переміщуються ними», затвердженої Постановою Кабінету міністрів України від 21.05.2012 року №451, особи, транспортні засоби і товари пропускаються через державний кордон після здійснення відповідно до вимог нормативно-правових актів щодо прикордонного, митного контролю (п. 5).

Контроль осіб, транспортних засобів і товарів вважається закінченим, якщо в товаросупровідних (товаротранспортних) документах на транспортний засіб і товари проставлено відповідні відмітки посадових осіб митного органу (п. 14).

Пропуск осіб, транспортних засобів і товарів через державний кордон здійснюється уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону за наявності відміток про перетинання державного кордону та відміток посадових осіб митного органу (п. 15 Технологічної схеми).

У зазначених пунктах Технологічної схеми мова йде про закінчення контролю транспортних засобів і товарів, що повинно підтверджуватись відповідними відмітками посадових осіб митного органу.

Про закінчення контролю в морському порту і вивезення контейнера з порту саме свідчить той факт, що відмітка штампу «Під митним контролем» проставлена на накладній та відомості контейнерів, на підставі якої контейнери перевозились з порту Одеса до м. Дніпро.

Невідповідність в датах, зазначених в документах жодним чином не впливає на числові значення складових митної вартості, що дозволяло митниці здійснити контроль шляхом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, така невідповідність утворилася внаслідок дій саме посадових осіб митного органу, які проставляли відповідні штампи.

Стосовно твердження представника відповідача про те, що розрахунок транспортних витрат (лист ТОВ «ПК «ДТЗ» вих.№3б від 31.01.2020) складено з урахуванням даних коносаменту №587671783 від 18.11.2019, рахунку про надання ТЕО від 08.01.2020 №СФ-13541 та листа роз`яснення №35 від 31.01.2020, що декларантом не надавався, суд зазначає, що в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованих товарів, декларантом надано митниці Лист-роз`яснення щодо необхідності митного оформлення частини вантажу з митного складу №35 від 31.01.20р. у якості додатку до листа від 14.02.2020р. (відповідь на електронне повідомлення від митниці декларанту №1), тобто ця розбіжність була усунута та на момент винесення спірного рішення її не існувало.

Стосовно твердження представника відповідача про те, що надана довідка №TG006440 від 08.01.2020 не є бухгалтерським документом, не передбачена умовами Договору ТЕО №17/10/2019 від 17.10.2019 та не відповідає вимогам Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, суд зазначає наступне.

Довідку №TG006440 від 08.01.2020 року необхідно розглядати у сукупності з іншими наданими документами, що підтверджують транспортні витрати, у тому числі первинними бухгалтерськими документами - рахунком, актом виконаних робіт. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічну правову позицію висловлює і Верховний Суд у своїй постанові від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, зазначивши: «Щодо доводів митниці про непідтвердження транспортних витрат, колегія суддів зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів».

Стосовно твердження представника відповідача про ненадання банківських платіжних документів про підтвердження оплати послуг експедитора, суд зазначає наступне.

На момент декларування оплата транспортних витрат за рахунком не здійснювлась, а тому надати банківські платіжні документи щодо оплати наданих послуг митниці не надавалось можливо у зв`язку з їх відсутністю, про що митницю позивачем повідомлено листом від 14.02.2020р.

25.02.2020 року на виконання умов договору ТЕО підприємством перераховано експедитору грошові кошти в сумі 76012,80грн., тобто здійснено повну оплату вартості фрахту та послуг ТЕО, відповідно до платіжного доручення № 255 від 25.02.2020 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Довод митниці в обгрунтування підстав для прийняття спірного рішення, зазначений нею за наслідками розгляду листа декларанта від 14.02.2020 року та додатково наданих документів, не було визначено відповідачем як чинник розбіжностей при визначенні переліку документів, що вимагалися від позивача відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 53 МК України (у електронному повідомленні № 1 від митниці декларанту).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення цих норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 54, ч. 3 ст. 53 МК України видно, що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 року у справі №815/3142/17.

Таким чином, оскільки вимога митного органу, висунута за наслідками розгляду листа декларанта від 14.02.2020 року та додатково наданих документів, не була зазначена у повідомленні № 1 від митниці декларанту від 14.02.2020 року, тобто не була пов`язана з недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи, а зазначена лише у гр. 33 спірного Рішення, то така вимога є протиправною, оскільки декларант фактично був позбавлений можливості належним чином відреагувати на неї в процесі консультацій щодо правильності визначення митної вартості.

Окрім того, в будь-якому випадку, відповідно до п. 7.3. Договору ТЕО №17/10/2019 від 17.10.2019, всі зміни, додатки та доповнення до цього Договору є його невід`ємною частиною і дійсні в разі, якщо вони вчинені в письмовій формі та підписані представниками обох сторін.

При цьому, рахунок на оплату послуг ТЕО не визначений умовами контракту, як документ, яким вносяться зміни до нього, не є його додатком чи доповненням, які є його невід`ємною частиною, у зв`язку з чим посилання митниці на п. 7.3 є безпідставним.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем доказами.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною нормою. Порушень митного законодавства не встановлено.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні ч. 3 ст. 53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Протилежного відповідачем не доведено.

Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.

Згідно з п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:

У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;

У графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно з п. 2.3 Правил, Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.

Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб (п. 7 ч. 1 ст. 8 МК України), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.

Тобто орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., у справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., у справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., у справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., у справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).

При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч. 3 ст. 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 № 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, у справі №809/453/17 від 03.04.2018р.

Підсумовуючи викладене, суд робить висновок про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості ним не доведена.

У свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб`єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як видно з оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи видно, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, зокрема, узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Як видно з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, та відповідно до ст. 49 МК України визначена митна вартість базується на ціні, що фактично сплачена за ці товари.

Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України, до митної вартості додані фактичні витрати, понесені на оплату перевезення морським транспортом.

Додавання до ціни товару, мають здійснюватися на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. У цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

У цьому випадку вказаних обставин митницею не наведено.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

З урахуванням викладеного, підприємством для митного оформлення і підтвердження митної вартості надано усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

Суд робить висновок, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття спірного рішення носять формальний характер та не мають під собою правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.

З огляду на наведене, відповідачем спірне рішення прийняте без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для його скасування.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 225 від 24.06.2020 року.

Отже, з огляду на задоволення позовної заяви, сплачений судовий збір в сумі 2102 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 77, 78, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Н.Алексеєнко, 100, прим. 1, код ЄДРПОУ 42634661) до Дніпровської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 14.02.2020 року №UA110000/2020/000091/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Н.Алексеєнко, 100, прим. 1, код ЄДРПОУ 42634661) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн., відповідно до платіжного доручення № 225 від 24.06.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський