Рішення № 91589912, 31.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року Справа № 160/6715/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/000008/1 від 05.06.2020 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаними електронними митними деклараціями позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема, контракт, рахунки-фактури (інвойси), пакувальні листи, коносаменти та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 24.06.2020 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

28.07.2020 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» митної декларації № UA110300/2020/001460 від 02.06.2020 р., а також документів, долучених до декларації, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Враховуючи, що декларантом не надано додаткові документи, спірне рішення про коригування митної вартості товарів є цілком обґрунтованими, а підстави для задоволення позову відсутні.

05.08.2020 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що надані документи у своїй сукупності підтверджують числові значення складових митної вартості. Відповідач при винесенні рішення про коригування митної вартості та у ході прийняття такого рішення порушив вимоги Митного кодексу України щодо застосування методів визначення митної вартості, оскільки застосування другорядного методу визначення митної вартості не обґрунтовано.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» та компанією PCC Rokita SA (Польща) укладено контракт № PC-IF/02/2019 від 10.06.2019 року на поставку на умовах FСА (Польща, м.Бжег-Дольни) продукції марки «Рокополь» (товар). Ціна, об`єм, номенклатура товару узгоджується сторонами щомісяця та фіксується у додаткових угодах до цього контракту.

Згідно з п.п.5.2 контракту, умови платежів: 100% передоплата за товар.

Додатковою угодою № 10 від 21.05.2020 року до контракту № PC-IF/02/2019 від 10.06.2019 року узгоджено ціну, кількість, пакування товару у травні 2020 року: 37480 євро за 19 тон товару (по 1990 євро за 16 тон товару Rokopol vTEC 8020 та по 1880 євро за 2 тони товару Rokopol М1170).

З метою митного оформлення товарів ТОВ «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» до Дніпровської митниці Держмитслужби подано електронну митну декларацію № UA110300/2020/001460 від 02.06.2020 р. на товар Rokopol vTEC 8020 вагою 16000 кг. та товар Rokopol М 1170 загальною вартістю 37480,00 євро. (31840,00 та 5640,00 євро, відповідно).

До вказаної митної декларації були надані товаросупровідні документи: контракт № PC-IF/02/2019 від 10.06.2019 року, додаткова угода № 10 від 21.05.2020 року до контракту, рахунка-фактура 1025011095 від 28.05.2020 р., сертифікат походження товару PL/MF/AN0585262 від 28.05.2020 р., товарно-транспорта накладна від 28.05.2020 р.,

Митна вартість товару підприємством визначена за основним методом - за ціною договору.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення митного органу ТОВ «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» листом № 05.06.2020 р. № 24/030620 надані додаткові документа з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості товару: скріншот електронного листа про знижку на товар, підтвердження замовлення №1022024529, комерційна пропозиція, лист отримувача товару № 19 від 03.06.2020 р., висновок ДП «Держзовнішінформ» від 05.06.2020 р. № 212/192.

Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості № UA110300/2020/000008/1 від 05.06.2020 року, яким до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості – за ідентичними товарами, та скориговано вартість товару Rokopol vTEC 8020 до 2,086 євро/кг.

Обставини прийняття вказаного рішення: наданий прайс-лист від виробника від 29.04.2020 р. б/н адресований конкретній особі, а не невизначеному колу осіб, тобто наданий документ є комерційною пропозицією, а не прайс-листом та не підтверджує заявлену митну вартість відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України; відсутні складові митної вартості відповідно до умов поставки FСА Польща, м.Бжег-Дольни (вартість навантаження, митного оформлення в країні експорту); рахунок - фактура № 1025011095 від 28.05.2020 р. не містить інформації щодо специфікації, згідно якої узгоджено контрактну ціну та здійснюється поставка товару; в експортній декларації зазначена вартість товару у валюті, відмінній від валюти контракту, що не дає можливості перевірити обчислення митної вартості.

За наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем відмовлено у прийнятті вказаних митних декларацій шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110300/2020/00016.

З метою випуску товарів у вільний обіг позивачем було подано до Дніпровської митниці Держмитслужби нову ВМД № UA110300/2020/001493 від 05.06.2020 року, у якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом з відповідною сплатою до бюджету митних платежів.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає таке.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує таке.

Судом встановлено, що 03.08.2017 р. ТОВ «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» укладено договір-доручення транспортно-експедиційних послуг № БФС 0308 з експедитором ТОВ «Карго-СМ», предметом якого є: виконання та організація надання послуг з організації міжнародних перевезень вантажів з третьою особою – перевізником. Умови виконання робіт (послуг) з перевезення визначаються в окремому договорі, який укладає експедитор з перевізником від свого імені в інтересах замовника. Відповідно до цього договору, виконання транспортних послуг здійснює перевізник здійснює перевізник, на якого експедитором оформляються всі необхідні документи.

Згідно п.9.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і є дійсним терміном на 1 рік.

Позивачем на підтвердження вартості перевезення оцінюваних товарів надано: рахунок-фактуру № КС-0000041 від 28.05.2020 р., складений ТОВ «Карго-СМ», на суму 32500,00 грн.

Документи на підтвердження надання послуг з перевезення саме перевізником, як це передбачено договором № БФС 0308 від 03.08.2017 р., транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , оплати послуг згідно рахунку-фактури № КС-0000041 від 28.05.2020 р. до суду не надано.

Посилання позивача на лист ТОВ «Карго-СМ» від 28.05.2020 року судом не приймається, оскільки ТОВ «Карго-СМ» за договором транспортно-експедиційних послуг № БФС 0308 від 03.08.2017 р. є лише експедитором, а не перевізником.

Також суд акцентує, що договір транспортно-експедиційних послуг № БФС 0308 від 03.08.2017 р. укладено на рік, отже термін його дії закінчився 03.08.2018 р., в той час як поставка відбувалась у травні 2020 року.

Отже, суд приходить до висновку, що належні транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, ТОВ «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» до суду не надано.

Також в підтвердження оплати за товар ТОВ «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» надано платіжне доручення в іноземній валюті № 36 від 26.05.2020 р. з призначенням платежу «оплата за контрактом № PC-IF/02/2019 від 10.06.2019, проформа 1026001246 від 14.05.2020 р.».

Проте спірною у даному випадку є поставка товару за рахунком – фактурою (інвойс) № 1025011095 від 28.05.2020 р.

Отже, докази щодо проведення передоплати у розмірі 100% вартості товару, також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, ані до суду, ані під час митного оформлення товару ТОВ «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» не надано.

З огляду на викладене, суд вказує, що подані декларантом документи не містять достовірних числових даних, які підтверджують митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Таким чином у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що позивачем не підтверджено контрактну ціну товару, а відповідачем підтверджено об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно проведено коригування митної вартості за рішенням № UA110300/2020/000008/1 від 05.06.2020 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, доводи позивача є необґрунтованими, а отже позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС», суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 25.08.2020 року по 28.08.2020 року у відпустці, справа розглянута 31.08.2020 року.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 139, 242-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 31 серпня 2020 року.

Суддя Е.О. Юрков