Рішення № 91589639, 17.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 вересня 2020 р. Справа № 120/2967/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі оловуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, озглянувши у письмовом провадженнів порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 2193 про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до військової частини А2193 (далі – військова частина А2193, відповідач ) яким просив:

- визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 р. по 17 лютого 2020 р. з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця в розмірі 186 502,64 грн.;

- стягнути з військової частини заборгованість по невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 р. по 17 лютого 2020 р. з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця в розмірі 186 502,64 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що йому за період перебування на військовій службі з 1 грудня 2015 р. по 17 лютого 2020 р. не нараховано та не виплачено індексацію.

Ухвалою від 17.07.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13.08.2020 р. до суду надійшов відзив (вх. №22497/20), в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи, що в серпні 2015 р., лютому 2016 р., березні 2018 р. відбувались зміни в грошовому забезпеченні позивача, відтак саме такі мають бути базовими при нарахувані індексації. Окремо вказано й на те, що з січня 2015 року – лютий 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України на відповідні видатки не було, а отже не здійснювалось фінансування військової частини. Відтак, у зв`язку із з відсутністю фінансування не здійснювалось нарахування та виплата індексації.

26.08.2020 р. надійшла відповідь на відзив в якій вказано, що посадові оклади змінені лише у 2018 році, відтак слід застосовувати базовий місяць при розрахунку інфляції 2008 рік.

01.09.2020 р. надійшли заперечення на відзив в яких вказано, що у позивача в період з 2014 р. по 2018 р. неодноразово змінювався посадовий оклад, а отже нарахування індексації за весь період визначений позивачем є безпідставним.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

17.02.2020 р. наказом начальника 24 прикордоного загону імені України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова №65-ос від 17.02.2020 р. ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.

Однак, військовою частиною не здійснено нарахування і виплату позивачеві індексації за періодз 1 грудня 2015 р. по 17 лютого 2020 р.

Не погоджуючись із такими діями військової частини та вважаючи, що має право на отримання індексації, позивач звернулась із цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання визнання протиправними дій, суд виходить з наступного.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регламентуються Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон № 1282-XII).

В розумінні статті 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв`язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат.

Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка до 01.01.2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів.

Індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі – Порядок №1078) і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників,

Відповідно до пункту 11 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка до 1 січня 2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно пункту 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Положеннями пункту 4 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

Так, нормами Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку № 1078 визначено і джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.

Із аналізу вище процитованих норм видно, що індексація грошових доходів населення в тому рахунку грошового забезпечення військовослужбовців проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється до 1.1.2016 р. в розмірі 101 р., а з 01.01.2016 р. в розмірі 103 відсотка.

Отже, оцінюючи позицію позивача щодо ненарахування та невиплати індексації за період з 01.12.2015 р. по лютий 2016 р., з липня 2016 р. по лютий 2018 р. і з січня 2019 р. по листопад 2019 р., січень - лютий 2020 р, суд вказує на наступне.

Як видно із матеріалів справи та підверджується самим відповідачем, останній не здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення, зокрема період з 01.12.2015 р. по лютий 2016 р., з липня 2016 р. по лютий 2018 р. і з січня 2019 р. по листопад 2019 р., січень - лютий 2020 р., хоча таке нарахування повинно було бути здійснено.

При цьому, суд акцентує увагу, що відповідачем не надано доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується військова частина, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні. Крім того, відповідачем не надано й доказів того, що ним протягом 2015-2020 років надсилались до вищестоящого органу потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Окремо, суд вказує й наступне.

Статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі “Кечко проти України” Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

З урахуванням викладеного, вимог закону та практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань відповідача на відсутність на його рахунках коштів для виплати індексації грошового забезпечення, що не є належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат, які передбачені законом.

Відтак, враховуюючи, що відповідач не здійснював нарахування та виплату ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення протягом 01.12.2015 р. по лютий 2016 р., з липня 2016 р. по лютий 2018 р. і з січня 2019 р. по листопад 2019 р., січень - лютий 2020 р, що є порушенням вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку № 1078, має місце бездіяльність, яка є протиправною, відповідно, наявні підстави для її нарахування та виплати за цей період.

Однак, оцінюючи вимоги щодо визнання протиправними дій щодо не виплати індексації, суд вказує на таке.

Згідно загальних засад права, бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. В свою чергу, дії - це юридично значуща активна (тобто врегульована нормами права) поведінка суб`єкта владних повноважень, що спричиняє юридичні наслідки.

Як встановлено, відповідач не нарахував та не виплатив індексацію грошового забезпечення позивачу, тобто не вчинив дії.

Відтак, в частині визнання протиправними дій щодо не виплати індексації грошового забезпечення, позов задоволенню не підлягає, оскільки жодних дій відповідачем не вчинялось.

При цьому, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Так, згідно частини першої вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".

Так, відповідно до пункту 3 цієї, Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Як вже встановлено судом та зазначалось вище, всупереч нормам чинного законодавства відповідач не нарахував та не виплатив позивачеві індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 р. по лютий 2016 р., з липня 2016 р. по лютий 2018 р. і з січня 2019 р. по листопад 2019 р., січень - лютий 2020 р. Відтак, така бездіяльність у данйи період є протиправною, відповідно, наявні підстави для нарахування та виплати такої (індексації).

Оцінюючи вимоги в частині стягнення індексації за період з 01.03. 2016 р. по 30.06. 2016 року та з 01.03. 2018 р. по 31.12.2018 р., грудень 2019 р., суд доходить висновку, що такі задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі – Порядок № 1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.

Серед іншого, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін – тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).

В редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:

"У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…".

Таким чином, починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.

Враховуючи вищенаведене видно, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Крім того, на момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до п.13 постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року, тобто датою, з якою позивач пов`язує встановлення базового місяця індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.

Отже, у разі підвищення окладу встановлюється базовий місяць для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Як видно із інформації щодо нараховано та виплаченого забезпечення у 2016 році з березня 2016 року позивачу збільшено посадовий оклад з 530 грн. до 724.31 грн./645 грн., а отже, березень 2016 року став базовим місяцем для розрахунку індексації.

При цьому, поріг індексації розрахований наростаючим підсумком з 01.03.2016р. по 30.06.2016р. не перевищив 103 %, а отже індексація грошового забезпечення за даний період позивачу не мала проводитись, відповідно не підлягає виплаті.

Окрім того, у березні 2018 року посадовий оклад позивача збільшено з 645 грн. до 2 820 грн. А отже, березень 2018 року став базовим місяцем для розрахунку індексації.

В свою чергу, поріг індексації розрахований наростаючим підсумком з 01 березня 2018 р. по листопад 2018 року не перевищив 103 %, а отже індексація грошового забезпечення за період з з березня 2018 р. по листопад 2018 року позивачу не мала проводитись.

Окрім того, в грудні 2018 і грудні 2019 р. позивачу виплачено індексацію, що підтверджється інформацією щодо нарахованого грошового забезпечення у 2018 р., 2019 р.

Відтак, позов в частині стягнення індексації за період з 01.03. 2016 р. по 30.06. 2016 року та з 01.03. 2018 р. по 31.12.2018 р., грудень 2019 р. не підлягає задоволенню.

Стосовно визначення базовим місяцем нарахування індексації січень 2008 р., то тут суд вказує наступне.

Як зазначалось вище, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Суд вкотре вказує, що позивачу у березні 2016 року і березні 2018 року підвищено оклади, про що зазначено више, відтак, базовий місяць січень 2008 року може бути застосований лише до періоду з 01.12.2015 р. по 28.02. 2016 р.

Тобто, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визначення базового місяця для проведення індексації січень 2008 р. підлягають задоволенню лише стосовно періоду 01.12.2015 р. по лютий 2016 р.

Стосовно решти періодів в які на думку позивача мала б нараховуватись індексація із базовим 2008 роком, то такі задоволенню не підлягає.

Оцінюючи вимоги щодо стягнення індексації в сумі 186 502, 64 грн., суд акцентує увагу на те, що позивачем дана сума заявлена із розрахунку нарахування індексації за період з 01.12.2015 р. по 17.02.2020 р. із застосуванням базового місяця січень 2008 р.

В свою чергу, суд дійшов висновку, що індексація підлягає нарахуванню та виплаті лише за період , що як видно позовні вимоги задоволено частково зокрема лише за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2016 р. з урахуванням січня 2008 року як базового місяця та за період з 01.07. 2016 р. по 28.02.2018 р. та з 01.01. 2019 р. по 30.11.2019 р., 01.01.2020 р. по 17.02.2020 р.

Відтак сума заявлена стягувачем не може бути задоволена.

При цьому, повноваженння щодо нарахування та виплати індексації, та відповідно визначення суми, яка підлягає виплаті позивачу є дискреційними, а отже суд не може фактично підміняти суб`єкта владних повноважень та самостійно визначати

Відтак, в задоволені позову в цій частині слід відмовити.

Разом з тим, суд керуючись пунктом 10 ч. 2 статті 245 КАС України, вважає за необхідним застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів, а саме зобов`язавши відповідача нарахувати та виплатити індексацію за період 01.12.2015 р. по 28.02.2016 р. з урахуванням січня 2008 року як базового місяця та за період з 01.07. 2016 р. по 28.02.2018 р. та з 01.01.2019 р. по 30.11.2019 р., 01.01.2020 р. по 17.02.2020 р.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів, оцінивши докази, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору, відтак такий не сплачувався, а отже не підлягає відшкодуванню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, відтак такий не сплачувався, а отже не підлягає стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А2193 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.12.2015 р. по 28.02.2016 р. з урахуванням січня 2008 року як базового місяця та за період з 01.07. 2016 р. по 28.02.2018 р. та з 01.01. 2019 р. по 30.11.2019 р., 01.01.2020 р. по 17.02.2020 р.

Зобов`язати військову частину А2193 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2016 р. з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.

Зобов`язати військову частину А2193 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07. 2016 р. по 28.02.2018 р. та з 01.01. 2019 р. по 30.11.2019 р., 01.01.2020 р. по 17.02.2020 р.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКПО - НОМЕР_1 ).

Відповідач: військова частина А 2193 (вул.Острівська, 2, м. Могилів- Подільський, Вінницька область, код ЄДРПОУ 14321819).

Повний текст рішення сформовано: 17.09.2020 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна