Рішення № 91589380, 08.09.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2020 р. Справа № 924/209/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання І.П. Адамчук, розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке"

товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"

про визнання припиненою поруки за договором поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018р.

Представники сторін:

від позивача - Савчук Ю.М;

від відповідача 1 - не з`явився;

від відповідача 2 - Перепилиця О.С. - у режимі відеоконференції.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

02.03.2020р. на адресу суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" до товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" та товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" про визнання припиненою поруки за договором поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 05.03.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.03.2020р.

Підготовче засідання у справі №924/209/20 призначене на 31.03.2020р. не відбулось з поважних причин.

Ухвалою суду від 01.04.2020р. підготовче засідання призначено на 28.04.2020 р.

Ухвалою суду від 28.04.2020р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та підготовче засідання відкладено на 14.05.2020 р.

Судом у підготовчому засіданні 14.05.2020р. постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.06.2020р. у режимі відеоконференції. Ухвалою від 14.05.2020р. повідомлено відповідачів про дату, час та місце судового слухання справи.

Ухвалою суду від 01.06.2020р. закрито підготовче провадження, справу №924/209/20 призначено до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 07.07.2020р. в режимі відеоконференції.

Судом у судовому засіданні 07.07.2020р. постановлено ухвалу про оголошення перерви у справі №924/209/20 до 29.07.2020р., визначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

За клопотанням позивача, ухвалою суду від 29.07.2020р. продовжено процесуальний строк для судового розгляду справи №924/209/20 по суті у загальному позовному провадженні, судове засідання відкладено на 08.09.2020р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання припиненою поруки за договором поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок внесених відповідачами змін та доповнень до договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014р. збільшено обсяг відповідальності позивача як поручителя за договором поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018р., якого не повідомлено відповідачами щодо існування додаткових угод №1 від 01.09.2014р., №2 від 15.05.2015р., №4 від 13.07.2017р. та №5 від 05.04.2018р. (укладено після оспорюваного договору поруки). Зокрема угодами внесено зміни в частині графіку погашення прострочених платежів, вартості майна, ціни договору, розміру платежів як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, відповідальності у вигляді сплати процентів річних від сум прострочених лізингових платежів до 365%. При цьому, позивач стверджує, що ні лізингодавець, ні лізингоодержувач не повідомили його як поручителя про зміну основний умов основного договору. З посиланням на ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, позиції Верховного Суду викладену у постанові від 17.02.2020р. у справі №924/502/19 та Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №641/9926/15-ц, та від 13.06.2018р. у справі №408/8040/12 позивач стверджує на наявності підстав для припинення дії поруки оскільки минув трирічний термін для пред`явлення вимоги до поручителя з дня настання строку виконання основного зобов`язання.

19.03.2020р. подано відзив ТОВ "Агротек" на позовну заяву, у якому зазначено, що позивач при підписанні умов договору поруки був обізнаний про умови договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року, додаткових угод №1 від 01.09.2014р., №2 від 15.05.2015р., №4 від 13.07.2016р. з встановленим строком дії до 20.11.2017р. Відповідач 2 звертає увагу на те, що загальними зборами ТОВ "Агротек", проведеними 29.03.2018р., надано згоду на укладення тристоронніх договорів поруки, які 30.03.2018р. в подальшому підписано генеральним директором Гаврилюком Ю.В. ТОВ "Агротек" стверджує щодо обізнаності позивача зі змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами у договір фінансового лізингу з посиланням на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 28.01.2020р. у справі №924/490/19. Відповідач 2 зазначає, що сторони без заперечень та зауважень, в добровільному порядку узгодили, що лізингодавець вправі пред`явити вимогу поручителю протягом 3 років з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (згідно першого печення частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України), а не протягом шести місяців (згідно другого речення частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України). У разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до боржника про повернення заборгованості повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Оскільки строк останнього платежу згідно зміненого Графіку погашення лізингових платежів з урахуванням додаткової угоди №4 від 13.07.2016р. спливає 20.11.2020р., а тому порука позивача за зобов`язаннями відповідача 1 перед відповідачем 2 не є припиненою. Окремо ТОВ "Агротек" вказує, що у межах трирічного строку в жовтні 2019 року останній звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ "Сварог-Буковина" на підставі договору поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018р. (справа №904/4786/19). У відзиві відповідач 2 просить у задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача 54 000,00 грн. витрат на правову допомогу. До відзиву додано копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Сварог-Буковина" №29/03-2018/СБ від 29.03.2018р., ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2019р. №904/4786/19, постанови Верховного Суду від 28.01.2020р. №924/490/20, додаткової угоди №28 від 05.03.2020р. та акту приймання-передачі від 11.03.2020р.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що порука за спірним договором поруки припинила свою дію відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 559 ЦК України, а тому твердження відповідача наведені у відзиві є хибними.

У письмовій промові від 29.07.2020р. представник позивача зазначив, що до правовідносин учасників провадження слід застосовувати висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. №910/13109/18, за змістом якої умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі. З огляду на відсутність письмової згоди позивача на збільшення відповідальності за договором поруки №11АФ-14 від 14.03.2014 року та відсутність доказів повідомлення останнього про укладення додаткової угоди №5 від 05.04.2018р., ТОВ "Сварог-Дністер" просить визнати припиненою поруку за договором поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018р. в силу положень ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні 08.09.2020р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 08.09.2020р. проти задоволення позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача 1 в судове засідання 08.09.2020р. не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовою повісткою про вручення ухвали суду від 29.07.2020р.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача 1 за матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

14 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №11АФ-14, за змістом якого лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу - два культиватори John Deere 2210, а лізингоодержувач приймає предмет лізингу та зобов`язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору у строки та у розмірах згідно додатку №2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору, з переходом права власності після повної сплати лізингових платежів та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу.

Згідно з п. 2.1 договору вартість майна становить гривневий еквівалент 141 090,00 Доларів США, що розраховується за курсом продажу Долару США, встановленим у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг", сформованим на 16:00 за Київським часом (надалі Міжбанківський курс) на дату, що передує даті укладання цього Договору (надалі Міжбанківський курс Договору), та на дату укладання цього Договору становить 1 389 736,50 грн., у тому числі ПДВ 231 622,75 грн. (надалі - вартість майна). Вартість майна у гривні підлягає перерахунку за міжбанківським курсом на дату, що передує даті підписання Акту приймання-передачі майна, відповідно до умов п. 2.1 договору.

Відповідно до п. 3.1 договору усі платежі за договором здійснюються в національній валюті України відповідно до умов цього Договору та Додатку №2 "Графік внесення лізингових платежів" до Договору (надалі Графік) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, вказаний у цьому договорі.

З аналізу п. 3.5 вбачається, що лізингові платежі складаються з: суми, яка відшкодовує частину вартості майна, яка є гривневим еквівалентом суми, визначеної в Графіку, помноженої на фіксований міжбанківський курс Акту приймання-передачі; платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, який не може бути менший за 1 (одну) гривню, та розраховується в гривнях як різниця між сумою лізингового платежу та сумою, яка відшкодовує частину вартості майна.

При зміні курсу валют на дату зарахування грошових коштів згідно п. 3.7 договору по відношенню до Міжбанківського курсу фактичної оплати та/або Міжбанківського курсу Графіку, пропорційно автоматично змінюється і Ціна договору, і в даному випадку, немає потреби в підписанні додаткової угоди про зміну Ціни договору (п. 3.8 договору).

Майно переходить у власність лізингоодержувача за умови сплати лізингодавцю всієї суми лізингових платежів у розмірах та у терміни, передбачені Графіком, в тому числі сплати лізингодавцю всієї суми вартості майна, що у гривневому еквіваленті не менше вартості майна, зазначеної у Акті приймання-передачі майна, сплати штрафних санкцій відповідно до умов договору. Підтвердження переходу права власності від лізингодавця до лізингоодержувача є підписаний між сторонами відповідний договір купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу (п. 5.1 договору).

Пунктом 8.1. договору передбачено, що у випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого Лізингового платежу, який встановлений в Графіку, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф у розмірі: 0,2 відсотка від суми простроченого лізингового платежу за кожен випадок порушення строків оплати лізингового платежу. Кожним випадком порушення лізингоодержувачем строків оплати лізингового платежу є, зокрема, кожен день прострочення сплати лізингового платежу.

Ціна договору становить гривневий еквівалент 165 601,84 Доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 11 431 774,86 гривень, у тому числі ПДВ 1 623 280,00 гривень (п. 11.1 договору).

За змістом п. 11.2.1 договору платежі як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 166 842,28 Доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 1 631 178,12 гривень, у тому числі ПДВ 231 622,75 грн.

Строк дії договору з 14.03.2014р. по 20.12.2016р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором (п. 12.1 договору).

До договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року сторонами підписано Специфікацію майна (Додаток №1), Графік внесення лізингових платежів (Додаток №2), акт приймання передачі від 24.03.2014р.

01.09.2015 року між ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" було підписано Додаткову угоду №1 до Договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року, у якій сторони дійшли згоди внести зміни до Договору у п.п. 3.4, 3.7, п. 11.2.1, 11.1, Додаток №2, встановивши розмір платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у сумі 28058,12 Доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 276 372,48 гривень. Ціну договору визначено в сумі 169 853,57 Доларів США (гривневий еквівалент - 1 673 057,66 гривень, у тому числі ПДВ 231 622,75 грн.). Сторонами узгоджено Графік внесення лізингових платежів у новій редакції з 20.04.2014р. по 20.12.2016р. з коригуванням на збільшену суму винагороди (комісії) лізингодавця, та визначено розмір простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів у сумі 4849,62 Доларів США, які лізингоодержувач зобов`язується сплатити згідно Графіку внесення лізингових платежів за квітень - серпень 2014 року у строк до 20.03.2015р. та у порядку встановлену у додатковій угоді №1 від 01.09.2014р.

Сторони дійшли згоди внести зміни в п. 8.1. договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року, доповнивши пунктом 8.1.1 у наступній редакції: "8.1.1. У випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в Графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 365 (трьохсот шістдесяти п`яти) процентів річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України) Дія цього пункту розповсюджується на всі несплачені платежі, які належать до сплати у строк до 20.03.2015 року". Враховуючи зміну строків платежу за Графіком, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору фінансового лізингу №11АФ-15 від 14.03.2015 року до 20.12.2016 року включно.

Також, зазначеною додатковою угодою сторони погодили, що оплата лізингових платежів по договору (а саме: всіх прострочених лізингових платежів на дату складання цієї Додаткової угоди та усіх несплачених лізингових платежів згідно Графіку несення Лізингових платежів (Додаток №2) до 20.03.2015р. включно) мають бути гарантовані Банківською установою, яка обслуговує лізингоодержувача, про що надається відповідна Банківська гарантія на суму 321 351,88 Доларів США по курсу, встановленому Національним банком України на дату видачі Банківської гарантії. Банківська гарантія не замінює (не змінює) грошових зобов`язань лізингоодержувача у випадку недостатності грошових коштів, сплачених лізингодавцю за Банківською гарантією, для повного виконання лізингоодержувачем грошових зобов`язань по договору. Сторони погоджують, що Банківська гарантія має бути надана лізингодавцю у строк до 30.10.2014р. При цьому, у випадку ненадання лізингоодержувачем Банківської гарантії у вищевказаний строк, п. 4 цієї Додаткової угоди втрачає чинність.

15.05.2015 року між ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" підписано Додаткову угоду №2 до Договору фінансового лізингу №11АФ-15 від 14.03.2014 року, згідно зі змістом якої внесено зміни до договору, зокрема у п.п. 11.2.1, 11.1, Додаток №2, встановивши розмір платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у сумі 30491,18 Доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 300 338,12 гривень. Ціну договору визначено в сумі 172 286,63 Доларів США (гривневий еквівалент - 1 697 023,31 гривень, у тому числі ПДВ 231 622,75 грн.) Сторонами узгоджено Графік внесення лізингових платежів у новій редакції з 20.04.2014р. по 20.12.2016р. з коригуванням на збільшену суму винагороди (комісії) лізингодавця, та визначено розмір простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів у сумі 33 434,53 Доларів США, які лізингоодержувач зобов`язується сплатити згідно Графіку внесення лізингових платежів за травень 2014 року - квітень 2015 року у строк до 20.07.2015р. та у порядку встановлену у додатковій угоді №2 від 15.05.2015р.

13.07.2016 року між ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" підписано Додаткову угоду №4 до Договору фінансового лізингу №11АФ-15 від 14.03.2014 року, згідно зі змістом якої внесено зміни до договору, зокрема у п.п. 11.2.1, 11.1, Додаток №2, встановивши розмір платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у сумі 50 090,34 Доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 493 389,85 гривень. Ціну договору визначено в сумі 191 885,79 Доларів США (гривневий еквівалент - 1 890 075,03 гривень, у тому числі ПДВ 231 622,75 грн.) Сторонами узгоджено Графік внесення лізингових платежів у новій редакції з 20.04.2014р. по 20.11.2017р. з коригуванням на збільшену суму винагороди (комісії) лізингодавця, та визначено розмір простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів у сумі 62 540,69 Доларів США, які лізингоодержувач зобов`язується сплатити згідно Графіку внесення лізингових платежів за лютий 2015 року - червень 2016 року у строк до 20.08.2016р. та у порядку встановлену у додатковій угоді №4 від 15.05.2015р.

Сторони дійшли згоди щодо продовження строку дії договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року до 20.11.2017 року включно.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Сварог-Буковина" від 29.03.2018р. №29/03-2018/СБ директору ТОВ "Сварог-Буковина" Гаврилюку Ю.В. надано всі необхідні повноваження на підписання із ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" трьохсторонніх договорів поруки та інших документів, пов`язаних із підписанням зазначених правочинів з можливістю визначення умов на власний розсуд.

В свою чергу 30.03.2018р. між ТОВ "Сварог-Буковина" (поручитель), ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) було укладено договір поруки №2П/11АФ-14, за яким поручитель зобов`язується перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем, своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов Договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року (надалі основний договір).

У п. 1.3 договору поруки передбачено, що поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором, повністю з ним згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін.

У разі невиконання лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання, відповідати перед лізингодавцем як солідарний боржник всім своїх майном на яке, згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення (п. 3.1.2 договору).

У п. 6.2 договору поруки сторони договору встановили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту припинення забезпеченого ним зобов`язання. Також порука припиняється, якщо лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 6.3 договору поруки сторони договору встановлюють, що у тому разі якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).

Окремо 05.04.2018 року між ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" підписано Додаткову угоду №5 до Договору фінансового лізингу №11АФ-15 від 14.03.2014 року, згідно зі змістом якої внесено зміни до Договору, зокрема у п.п. 11.2.1, 11.1, Додаток №2, встановивши розмір платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у сумі 52 828,91 Доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 520 364,76 гривень. Ціну договору визначено в сумі 194 524,36 Доларів США (гривневий еквівалент - 1 917 049,95 гривень, у тому числі ПДВ 231 622,75 грн.) Сторонами узгоджено Графік внесення лізингових платежів у новій редакції з 20.04.2014р. по 20.06.2019р. з коригуванням на збільшену суму винагороди (комісії) лізингодавця, та визначено розмір простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів у сумі 97 107,66 Доларів США, яку лізингоодержувач зобов`язується сплатити згідно Графіку внесення лізингових платежів за березень 2015 року - листопад 2017 року у строк до 20.06.2019р.

Сторони дійшли згоди щодо продовження строку дії договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року до 20.06.2019 року включно.

У п. 6 додаткових угод передбачено, що додаткова угода вступає в силу з моменту їх підписання сторонами, є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року, і діє до закінчення його строку дії.

Договори фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року, поруки №2П/11АФ-14 від 14.03.2014 року, додаткові угоди №1 від 01.09.2014р., №2 від 15.05.2015р., №4 від 13.07.2016р. та №5 від 05.04.2018р. підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

У зв`язку з тим, що порука за договором поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018 року припинила свою дію на підставі п. п. 1, 4 ст. 559 ЦК України, позивач звернувся до суду з відповідним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, у разі невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ст. 559 ЦК України, на припинення зобов`язання за договором поруки, підлягає захисту судом за позовом поручителя на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Право поручителя підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору поруки відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України, оскільки це суперечило б положенням частини першої статті 559 цього Кодексу (постанова Верховного Суду України від 21.11.2012 у справі № 6-134цс12).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, 14 березня 2014 року між ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №11АФ-14 (зі змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами №1 від 01.09.2014р., №2 від 15.05.2015р., №4 від 13.07.2016р. та №5 від 05.04.2018р.), за змістом якого лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу - два культиватори John Deere 2210 за ціною 141 090,00 Доларів США, а лізингоодержувач приймає предмет лізингу та зобов`язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору у строки та у розмірах згідно додатку №2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору.

30.03.2018р. між ТОВ "Сварог-Буковина" (поручитель), ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізенгоодержувач) було укладено договір поруки №2П/11АФ-14, за яким поручитель зобов`язується перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем, своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов Договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року.

За змістом частин першої, другої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).

За змістом з п.п. 1.1 та 1.3. договору поруки поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором повністю з ним згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень немає. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору Лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувти згоду Поручителя на внесення таких змін. Крім того, поручитель солідарно відповідає за зобов`язаннями, які потенційно можуть виникнути із укладених в подальшому додаткових угод до такого договору.

Судом встановлено, що укладаючи спірний договір поруки сторони погодили, що: порукою забезпечено зобов`язання, які випливають з умов договору фінансового лізингу, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Основного договору; зобов`язання поручителя перед лізингодавцем є безумовним і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та Основним договором, не потребують; поручитель засвідчив, що він ознайомлений зі змістом Основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за Основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має; для внесення будь-яких змін та доповнень до Основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін; договір відображає повне розуміння сторонами предмета цього договору та інших питань, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, виходячи із змісту статей 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які забезпечувальні зобов`язання, що випливають з основного зобов`язання, не повинні припиняти свою дію у разі, якщо основне зобов`язання залишилося невиконаним.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 статті 559 ЦК України (у редакції чинній на момент укладення спірного договору поруки від 30.03.2018р.) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: 1) підвищення суми кредиту або розміру процентів, пені, штрафів, тощо; 2) відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; 3) установлення (збільшення розміру) неустойки; 4) встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; 5) включення опосередковано обтяжливих умов відповідальності поручителя, зокрема, шляхом скорочення термінів повернення кредитів, тощо (відповідна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 6-701цс15, від 23.12.2014 № 3-196гс14, від 20.02.2013 № 6-172цс12, від 21.05.2012 № 6-18цс11, від 10.10.2012 № 6-112цс12).

ТОВ "Сварог-Дністер" визначає підставою для припинення поруки за договором поруки ч. ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України.

Згідно з частиною третьою статті 6 ЦК України сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

На підставі наведеного положення закону сторони у п. 6.3. договору поруки врегулювали, що у тому разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).

В даному контексті, на переконання суду, п. 1.3. договору поруки врегульовує питання змін та доповнень, які не стосуються збільшення основного зобов`язання, оскільки останнє вирішено у п. 6.3. договору.

Натомість, учасниками справи не надано, а судом не отримано доказів обізнаності або повідомлення позивача про укладення та умови додаткової угоди №5 від 05.04.2018р. до договору поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018р.

За загальним правилом, установленим частиною першою статті 651 ЦК України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим за змістом частини третьої статті 651 ЦК України договором або законом може бути передбачено також право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.

Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.

Так, за правилами, передбаченими абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов`язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.

Приписи частини першої статті 559 ЦК України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.

Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.

За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020р. по справі №910/13109/18 навела висновок про те, що умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання з поручителем у належній формі.

Враховуючи викладене, установивши, що сторонами додаткової угоди №5 від 05.04.2020р. укладеної до договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року збільшено: розмір платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, ціну договору, змінено Графік внесення лізингових платежів у новій редакції з 20.04.2014р. по 20.06.2019р. з коригуванням на збільшену суму винагороди (комісії) лізингодавця та продовжено строку дії договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року до 20.06.2019 року включно, тобто збільшено обсяг відповідальності і поручителя без погодження та повідомлення останнього, суд дійшов до висновку щодо наявності підстав для припинення поруки за договором поруки №2П/11АФ-14 від 14.03.2014 року в силу положень частини першої статті 559 ЦК України (у відповідній редакції).

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Христов проти України" (рішення від 19 лютого 2009 року, заява №24465/04) наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії"). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів у справі у зв`язку з задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" до товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" про визнання припиненою поруки за договором поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018р. задовольнити.

Визнати припиненою поруку за договором поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018р., Укладеного між ТОВ "Сварог-Буковина", ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (30440, Хмельницька обл., Шепетівський район, с. Мокіївці, вул. Дорожня , буд.4, ідентифікаційний код 32678262) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" (60231, Чернівецька обл., Сокирянський район, с. Коболчин, вул. Ольги Кобилянсько, буд. 32, ідентифікаційний код 35125900) 1051,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (49083, м Дніпро, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний код 32232765) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" (60231, Чернівецька обл., Сокирянський район, с. Коболчин, вул. Ольги Кобилянсько, буд. 32, ідентифікаційний код 35125900) 1051,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2020р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 4 прим.: (надіслати всім рекомендованим з повідомленням)

1 - до справи,

2 - позивачу (60231, Чернівецька обл., Сокирянський р-н, с. Коболчин, вул. О. Кобилянської, буд. 32);

3 - відповідачу 1 (30440, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Мокіївці, вул. Дорожня, буд. 4);

4 - відповідачу 2 (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, 1).