Рішення № 91588704, 17.09.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1331/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Об`єднання багатоквартирного будинку «Білицька перлина», Київська область, м. Ірпінь

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №14/4-2911-20 від 29.04.2020 року (вх. №1340/20 від 14.05.2020 року) до Об`єднання багатоквартирного будинку «Білицька перлина» (далі - відповідач) про стягнення 33292,51 грн. заборгованості за Договором постачання природного газу №1802/1617-ТЕ-17 від 21.10.2016 року, а саме: 20933,11 грн. пені, 2990,46 грн. 3% річних, 9368,94 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором постачання природного газу №1802/1617-ТЕ-17 від 21.10.2016 року в частині своєчасної оплати отриманого у 2016-2017 році природного газу. Враховуючи несвоєчасну оплату отриманого у 2016-2017 роках природного газу, позивачем з посиланням на п. 8.2 Договору, нараховано відповідачу 20933,11 грн. пені та, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано 2990,46 грн. 3% річних та 9368,94 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 19.05.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1331/20 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н, б/д (вх. №15507/20 від 27.07.2020 року), в якому відповідач проти позову заперечує зазначаючи, що підприємство відповідача є неприбутковою організацією, яка створена для задоволення потреб мешканців будинку та інших надходжень грошових коштів, окрім від мешканців будинку, не має. Під час опалювального сезону 2016-2017 р.р. відповідач надаючи послуги споживачам – співвласникам багатоквартирного будинку отримував відшкодування пільг, субсидій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 р. «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій, компенсацій». Зі слів відповідача, затримки у фінансуванні пільг та субсидій призвели до несвоєчасних розрахунків відповідачем за природний газ. В обґрунтування викладених у відзиві обставин відповідач також посилається на постанови Верховного Суду від 21.03.2019 року у справі №905/1100/18, від 31.05.2019 року у справі №924/296/18, від 28.11.2019 року у справі №905/1101/18, від 11.03.2020 року у справі №925/1299/18, від 18.03.2020 року у справі №908/2304/18, від 19.03.2020 року у справі №924/418/19. У вказаних постановах викладена правова позиція стосовно того, що правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території цільності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти, як то Постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20. Таким чином, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), і застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови. Підписання спільних протокольних рішень свідчить, що сторони погодилися з тим, що між ними встановлюється інший, а не той, що був врегульований Договором, порядок розрахунків.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив №39/5-1275-20 від 20.08.2020 року (вх. 17674/20 від 20.08.2020 року).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (правонаступником якого є - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») (за договором – постачальник) та Об`єднанням багатоквартирного будинку «Білицька перлина» (за договором – споживач) 21.10.2016 року укладено Договір постачання природного газу №1802/1617-ТЕ-17 з подальшими змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 23.01.2017 року (далі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1.,1.2 Договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. За цим Договором може бути поставлений природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України та/або імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, ввезений ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на митну територію України) (п. 1.3. Договору).

Згідно п. 2.1 Договору, постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) природний газ обсягом до 150 тис.куб.м. (сто п`ятдесят тисяч куб.м), у тому числі за місяцями (тис.куб.м.): жовтень – 0, листопад – 25, грудень – 30 (IV кв.2016 р. – 55), січень -40, лютий – 30, березень – 25 (І кв. 2017 р. – 95).

Відповідно до п. 3.1. Договору, постачальник передає споживачу природний газ у загальному потоці у разі: природного газу власного видобутку – у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ газотранспортної системи; імпортованого газу (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п. 3.4. Договору).

Згідно п.п. 3.5., 3.6. Договору, споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу постачальнику підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта.

Пунктами 5.1., 5.2 Договору передбачено, що регульована ціна на природний газ (без врахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим Договором, визначається згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 р. №758. Ціна за 1000 куб.м. природного газу за цим Договором становить 4942,00 грн., крім того ПДВ (20%). Усього до сплати разом з ПДВ – 5930,40 грн.

Відповідно до п. 5.4. Договору, загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.п. 8.1, 8.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього Договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до Розділу 12 Договору, Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 р. до 31 березня 2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, він передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 622591,19 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін та скріпленими печатками підприємств актами приймання-передачі природного від 30.11.2016 року на суму 84703,91 грн., від 31.12.2016 року на суму 171756,24 грн., від 31.01.2017 року на суму 198549,79 грн., від 28.02.2017 року на суму 167581,25 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач повністю розрахувався за природний газ, переданий за Договором №1802/1617-ТЕ-17 від 21.10.2016 року, що підтверджується доданими до позовної заяви довідками по операціям, сальдо «Білицька перлина ОСББ» та банківськими виписками.

Проте, як зазначає позивач, відповідач обов`язок за договором в частині оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, провівши остаточні розрахунки за поставлений газ з порушенням строку, погодженого сторонами, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача пеню та 3% річних.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору, за порушення зобов`язань за договором.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, не виконавши зобов`язання у строк, встановлений п. 6.1 відповідного договору, відповідач допустив порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Договором визначено, що у разі невиконання споживачем умов пункту 6.1. цього Договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов`язання зі своєчасної оплати отриманого у листопаді-грудні 2016 року, січні-лютому 2017 року природного газу не виконав у зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 20933,11 грн. за період з 27.12.2016 по 21.09.2017; 3% річних у загальному розмірі 2990,46 грн. за період з 27.12.2016 по 21.09.2017; інфляційних втрат у загальному розмірі 9368,94 грн. за загальний період з 01.03.2017 по 31.07.2017, нарахованих на заборгованість відповідача за кожним актом окремо, з урахуванням часткових оплат станом на дату остаточного розрахунку.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач невчасно розрахувався за переданий йому природний газ у 2016-2017 році, допустивши прострочення. Отже, не виконавши зобов`язання у строк, встановлений п. 6.1 Договору, відповідач допустив порушення зобов`язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних, судом встановлено, що вони є арифметично вірними, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому, вимоги про стягнення 20933,11 грн. пені, 2990,46 грн. 3% річних та 9368,94 грн. інфляційних втрат, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Викладені відповідачем у відзиві обставини не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема на оплату опалення, визначено Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20.

Взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, відповідними департаментами, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, теплопостачання та електроенергію, визначені Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №v1040731-15 (далі Порядок).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 2.4. Порядку, постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20, складають щомісяця до 10 числа з розпорядниками коштів акти звіряння.

Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів. постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг) та надаються відповідним департаментам фінансів.

Відповідні департаменти фінансів узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20 числа Державній казначейській службі України та відповідним головним управлінням Казначейства у формі узгоджених з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними зведеними реєстрами актів звіряння або реєстрами договорів за підписами керівників відповідних департаментів фінансів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг).

Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним департаментом фінансів, відповідним головним управлінням Казначейства, постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг), Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок", ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами. Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, за електроенергію та природний газ або вугілля додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Враховуючи викладене, спільні протокольні рішення свідчать про те, що сторонами таких рішень передбачається надання державою коштів на погашення заборгованості за нарахованими пільгами, субсидіями. Таким чином, спільні протокольні рішення є підтвердженням того, що відповідні розрахунки здійснювались в межах договору про постачання електричної енергії та є процедурою погашення зобов`язань відповідача по оплаті за природний газ у визначеному місяці в розмірі отриманих по спільному протокольному рішенню сум пільг та субсидій населенню.

Отже, позивач підписанням спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, у такий спосіб виявляє своє бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку і тим самим погоджується із зміною порядку та строків проведення розрахунків за поставлений природний газ відповідачу за Договором. Після підписання позивачем таких протокольних рішень проведення розрахунків за природний газ здійснюється згідно з пунктом 2.8. Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20.

Однак, відповідачем в обґрунтування викладених у відзиві обставин, в порушення ст.ст. 73,74,80 ГПК України, до відзиву не додано укладених спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та доказів того, що розрахунки за Договором здійснювались на підставі укладених спільних протокольних рішень. В той же час, позивачем у відповіді на відзив повідомлено суд, що сторонами не укладалось жодного спільного протокольного рішення, а відтак, держава не здійснювала виділення коштів на сплату заборгованості за природний газ, а відповідачем не надано доказів, що розрахунки за Договором здійснювались на підставі укладених спільних протокольних рішень.

Крім того, з наданих позивачем до матеріалів справи виписок по рахунку, сальдо та довідки по операціям ОСББ «Білицька перлина» вбачається, що заборгованість перед позивачем погашалась власними коштами відповідача, у розрахунках відсутні посилання на здійснення платежів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20, що відповідачем не спростовано.

Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Об`єднання багатоквартирного будинку «Білицька перлина» про стягнення 33292,51 грн. заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання багатоквартирного будинку «Білицька перлина» (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 2/2, код ЄДРПОУ 37696553) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 20933 (двадцять тисяч дев`ятсот тридцять три) грн. 11 коп. пені, 2990 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто) грн. 46 коп. 3% річних та 9368 (дев`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 94 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 256,257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць