Рішення № 91586241, 16.09.2020, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/632/20 Справа № 734/1600/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

16 вересня 2020 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді Соловей В.В.,

при секретареві Науменко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінком Кредит» м. Києва про захист прав споживачів і визнання недійсним кредитного договору,

у с т а н о в и в:

із позовною заявою про захист прав споживачів і визнання недійсним кредитного договору у суд звернувся ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінком Кредит». Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 липня 2018 року між ним і ТОВ «Фінансова компанія «Фінком Кредит» укладений Договір про надання фінансового кредиту № 0134-05/2018. При укладенні вказаного кредитного договору порушені його права, як споживача, згідно з нормами Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про інформацію», Закону України «Про захист персональних даних» та Конституції України. Не надана йому інформація, що стосується суті наданих кредитором фінансових послуг, отже відсутнє будь-яке письмове підтвердження про ознайомлення його із такою інформацією. Позивач ОСОБА_1 ставить позовну вимогу про визнання недійсним Договору про надання фінансового кредиту № 0134-05/2018, укладеного 07 липня 2018 року між ним і ТОВ «Фінансова компанія «Фінком Кредит».

За ухвалою від 17 червня 2020 року судді Козелецького районного суду Чернігівської області відкрите провадження у цивільній справі і позовна заява прийнята до розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав. Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Фінком Кредит» належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився.

При судовому розгляді цивільної справи встановлено, що 07 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінком кредит» і ОСОБА_1 укладений Договір про надання фінансового кредиту № 0134-05/2018. Вказаним договором визначені предмет договору, порядок надання, повернення кредиту і оплати відсотків за користування кредитом, права та обов`язки сторін, відповідальність, застереження позичальника щодо дійсності умов договору та статусу інформації, строк дії договору і порядок припинення дії договору, особливі умови. Згідно умов цього договору ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 1500 гривень та зобов`язувався повертати суму кредиту, сплачувати відсотки шляхом сплати платежів у розмірі і в строки, встановлені у графіку платежів по договору № 0134-05/2018. Відповідно до п. 7.1. договору про надання фінансового кредиту позичальник підтвердив, що до підписання цього договору, він письмово ознайомлений з інформацією, що зазначена в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», і ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно з п. 7.2 цього договору, підписавши цей договір, позичальник засвідчив свою беззастережну згоду на збір, обробку та використання його персональних даних кредитором у відповідності до вимог чинного законодавства України, і з метою забезпечення реалізації відносин фінансових послуг.

Згідно з ч.ч. 1 і 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач ОСОБА_1 , будучи вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, мав можливість відмовитись від укладення 07 липня 2018 року Договору про надання фінансового кредиту № 0134-05/2018 із ТОВ «Фінансова компанія «Фінком Кредит». Позивач ОСОБА_1 погодився із умовами цього договору, про що свідчить його підпис у змісті оспорюваного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1)назву документа; 2)назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3)відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5)найменування фінансової операції; 6)розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7)строк дії договору; 8)порядок зміни і припинення дії договору; 9)права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1)підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10)інші умови за згодою сторін; 11)підписи сторін.

Оспорюваний Договір про надання фінансового кредиту № 0134-05/2018 від 07 липня 2018 року відповідає вимогам, визначеним ст.ст. 6 і 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», і ст. 638 ЦК України, сторонами погоджені умови цього договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Отже, істотними умовами кредитного договору, відповідно до закону, є умови про предмет договору, строк його дії, розмір процентів, умови видачі кредиту.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовими нормами ст. 203 ЦК України визначені вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочинів: зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правовими нормами ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначені умови, яких зобов`язаний дотриматись кредитодавець у разі укладення договору споживчого кредиту. За приписами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Зі змісту п. 7.1 Договору виходить, що позичальник підтверджує, що до підписання цього Договору, він письмово ознайомлений з інформацією, що зазначена в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Зі змісту п. 7.2 Договору виходить, що, підписавши Договір, позичальник засвідчив свою беззастережну згоду на збір, обробку та використання його персональних даних Кредитором у відповідності до чинного законодавства України, з метою забезпечення реалізації відносин фінансових послуг.

Позивачем ОСОБА_1 не надані належні і допустимі докази для підтвердження пред`явлених позовних вимог, а тому позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінком Кредит» про захист прав споживачів і визнання недійсним Договору про надання фінансового кредиту № 0134-05/2018, укладеного 07 липня 2018 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Фінансова компанія «Фінком Кредит», задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 526, 527, 530, 626-629, 638-639, 1054 і 1055 ЦК України, ст.ст. 6 і 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 281, 282, 284, 288, 289, 352, 354 і 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінком Кредит» м. Києва про захист прав споживачів і визнання недійсним кредитного договору залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленим цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя