Ухвала суду № 91584329, 15.09.2020, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа № 601/1439/20

Провадження №1-кс/601/548/2020

У Х В А Л А

15 вересня 2020 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,

з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці заяву судді Кременецького районного суду Тернопільської області Коротича Ігора Анатолійовича про самовідвід,-

встановив:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2020 року Коротича І.А. визначено головуючим суддею у кримінальному провадженні № 12020210000000098, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 12 лютого 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України.

09 вересня 2020 року суддя Коротич І.А. надав заяву про самовідвід, посилаючись на те, що він, як суддя, не може брати участь в справі, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 , згідно рішення сесії Кременецької районної ради № 577 від 10 січня 2020 року, є присяжним Кременецького районного суду Тернопільської області, тому у громадськості можуть виникнути сумніви у його неупередженості. Крім того, він як присяжний був у складі суду під його головуванням при розгляді справ окремого провадження, а тому просить задовольнити його заяву про самовідвід.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява є підставною та підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість — іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя — ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Аналогічний висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі № 277/599/15-к.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 , згідно рішення сесії Кременецької районної ради № 577 від 10 січня 2020 року, є присяжним Кременецького районного суду Тернопільської області, вважаю, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 75-79, 80, 81 КПК України, суддя,-

постановив:

Заяву судді Кременецького районного суду Тернопільської області Коротича Ігора Анатолійовича про самовідвід - задовольнити.

Кримінальне провадження передати на розгляд судді, визначеному в порядку, встановленому частиною 3 статті 35 КПК України.

Головуючий: