Ухвала суду № 91582706, 16.09.2020, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/756/20

Номер провадження 1-кп/194/148/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Солодовник І.С.,

при секретарі – Клімовій Д.В.,

за участю прокурора – Олійникова Б.Ю.,

захисника - Палько О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тернівка Дніпропетровської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Тернівського міського суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що строк тримання під вартою спливає, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що в період іспитового строку вчинила умисні тяжке та нетяжке кримінальні правопорушення пов`язані з незаконним обігом особливо небезпечних наркотичних засобів, за одне з яких санкцією статті передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, що може вказувати на бажання обвинуваченої уникнути таке покарання шляхом переховування від правосуддя, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню або вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 не працює та не має офіційного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, за місцем мешкання характеризується посередньо, та наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не відпали.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Палько О.М. заперечували проти задоволення щодо клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки клопотання є не обґрунтованим, а є лише припущенням прокурора. Посилалися на можливість обрання обвинуваченій більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки обвинувачена заміжня, її чоловік отримує дохід, вони мають на утриманні неповнолітню дитину, обвинувачена має постійне місце проживання, перебуває на обліку у лікаря-нарколога в умовах утримання замісної терапії і має ряд хронічних захворювань. Також, захисник обвинуваченої просив у разі задоволення клопотання прокурора, зменшити обвинуваченій раніше визначений розмір застави.

Вивчивши матеріали справи, суд зазначає, що ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 05.08.2020 р. відносно обвинуваченої ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 23.09.2020 р. включно.

Суд, вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_1 під вартою, враховує ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, думку учасників судового процесу, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, вважає за необхідне продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 раніше судима за злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, відповідно до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні під час іспитового строку умисних тяжкого та нетяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, за одне з яких передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна. Крім того, ніде не працює, не має постійного джерела доходів, заміжня та має на утриманні неповнолітню дитину, 2006 року народження, має постійне місце проживання, та хоча і має сталі соціальні зв`язки, однак перебуваючи на свободі ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні та не відпали.

Суд також враховує стан здоров`я обвинуваченої, однак матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б вказували на те, що стан здоров`я обвинуваченої перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а також інших переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченої під вартою та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.

Суд не ігнорує аргументи, які наводяться обвинуваченою та її захисником, проте в даному конкретному випадку, суд оцінюючи вищевказані обставини та докази надані захисником обвинуваченої, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Окрім цього, судом враховано, що суворість, передбаченого покарання, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ від 26.07.2011 р. у справі «Ілійков проти Болгарії»).

При цьому, суд вважає що продовження обвинуваченій строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у справі існують ризики справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

В свою чергу будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Також, розглядаючи клопотання захисника щодо зменшення обвинуваченій раніше визначеного розміру застави, суд вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки є невмативованим, необгрунтованим та в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність підстав для зменшення розміру застави, оскільки суду не надано взагалі доказів щодо визначення застави та в якому розмірі.

Так, у суду немає підстав вважати, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, а тому є необхідним продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-177, 199, 331, 350, 369, 371-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» до 60 днів, по 13.11.2020 р. включно.

Строк дії ухвали встановити по 13.11.2020 р. включно.

В задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 та захисника обвинуваченої адвоката Палько Олександра Миколайовича щодо зміни запобіжного заходу та зменшення застави - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для відома.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: І.С. Солодовник