Рішення № 91582652, 27.08.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1816/18

Провадження № 2/209/14/20

РІШЕННЯ

Іменем України

27 серпня 2020 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, уточнивши свої позовні вимоги, просить суд усунути йому перешкоди у користуванні належній йому на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 , визнавши ОСОБА_2 та її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є єдиним власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідачка з жовтня 2013 року не проживає за місцем реєстрації, не приймає участі в оплаті за житлово-комунальні послуги. З моменту укладення шлюбу та народження дітей, вона постійно проживає за місцем проживання свого чоловіка. Відповідачка без його дозволу, коли провадження по справі вже було відкрите, 17 серпня 2018 року зареєструвала у спірній квартирі своїх малолітніх дітей. На даний час він змушений сплачувати витрати на житлово-комунальні послуги за 4 зареєстрованих осіб, тому вимушений був звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 липня 2018 року ОСОБА_5 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 22 листопада 2018 року у зв`язку із закінченням п`ятирічного терміну повноважень судді Решетник Т.О. справа була прийнята до провадження судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ковальової А.Б. та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

22 листопада 2018 року відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування відзиву зазначила, що з жовтня 2013 року вона переїхала проживати до батьків чоловіка, оскільки потребувала сторонньої допомоги. З позивачем вона домовлялась, що вона тимчасово буде проживати у батьків чоловіка поки діти не підуть до садочка. Крім того, кожного літа, починаючи з 2013 року і до 2016 року, вона з чоловіком та дітьми проживали у квартирі позивача. Також зазначила, що у квартирі знаходяться належні їй речі, але проживати в ній вона не може, так як позивач умисно чинить їй перешкоди, а саме: забрав ключі. Щодо не сплати комунальних послуг зазначає, що вона перераховувала кошти на картковий рахунок жінки, з якою проживає позивач – ОСОБА_6 . Зауважує, що іншого житла вона не має, спірна квартира є єдиним законним місцем проживання її та її дітей.

Ухвалою від 23 січня 2019 року підготовче провадження у справі було закрито.

Ухвалою від 13 травня 2019 року справа була прийнята до провадження судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Шендрика К.Л. та призначена до розгляду зі стадії розгляду справи по суті.

Ухвалою від 27 травня 2020 року було замінено третю особу з Органу опіки та піклування Адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради.

Позивач у судовому засіданні надав пояснення, що з 2013 року відповідач не проживає у спірній квартирі та вселитись у неї не намагалась, її особистих речей у квартирі немає. Ключі від квартири були і у відповідача, і у її чоловіка. Діти відповідачки жодного дня не жили у спірній квартирі. Відповідач з дітьми проживає у будинку батьків чоловіка, де є всі умови (будинок 300 м.кв.), діти відвідують дитячий садок неподалік. Йому тяжко самому сплачувати комунальні послуги, оскільки сплачувати доводиться за 4 зареєстрованих осіб. Коштів на оплату комунальних послуг від відповідача він не отримував, хоча і звертався до неї, щоб вона допомогла йому їх сплачувати. Через те, що відповідач прописала двох дітей, йому був відключений газ та нараховано штраф у розмірі 2000 грн. через неповідомлення про зміну складу сім`ї. Субсидію йому надають через прописку доньки та її дітей. Просить задовольнити позов.

Відповідач у судовому засіданні пояснила, що після реєстрації шлюбу, вона з чоловіком переїхали проживати до батьків чоловіка. З 2013 року до 2015 року, близько місяця вона разом з чоловіком та дітьми проживали у позивача, з 2016 року – вони приїздили до нього на 1-2 дні. Після того як вона вийшла на роботу після декретної відпустки у 2017 році, вона почала перераховувати позивачу через «Приват24» 500 грн. на місяць на картковий рахунок ОСОБА_6 , яка займалась сплатою комунальних послуг за спірну квартиру. Відвилала 3 рази по 500 грн.. Про штрафи вона дізналась лише в суді. Вже три роки вона взагалі не проживає у спірній квартирі. До позивача з проханням переїхати жити до нього вона не зверталась. Вона з дітьми приїздила погостити у позивача, але не проживали, приїздили на короткий проміжок часу. Дітей вона зареєструвала у спірну квартиру восени 2018 року, вже після подання вказаної позовної заяви. Ключи від спірної квартири були у її чоловіка, але він їх загубив. До поліції зверталась після того, як почались судові засідання. Вона б могла виписатись добровільно, але не має свого житла і їй нікуди прописатись. Чоловік також свого житла не має. Сплачувати за комунальні послуги не відмовляється.

Представник третьої особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради подав заяву про розгляд справи без їх участі. Крім того, надали суду висновок, в якому залишили питання зняття з реєстрації малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на розгляд суду з урахуванням найкращих інтересів дітей (а.с. 193-194).

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло (а.с. 4).

Крім позивача, у спірній квартирі з 20 грудня 1999 року зареєстрована відповідач, та з 17 серпня 2018 року – малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , що підтверджується копією довідки № 1/25906 від 06 вересня 2018 року про реєстрацію та склад сім`ї та копією довідки про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 34, 35).

Відповідач ОСОБА_2 з осіні 2013 року та по теперішній час у квартирі АДРЕСА_1 не проживає років. Остання проживає за місцем мешкання свого чоловіка: АДРЕСА_2 . Діти відповідача, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жодного дня не проживали в спірній квартирі. Вказані обставини підтверджується копією акту про не проживання від 25 травня 2018 року (а.с. 5), та визнано сторонами в судовому засіданні.

Позивачем не чинилися перешкоди у проживанні відповідачів в спірній квартирі, що також підтвердила відповідачка в судовому засіданні, пояснивши, що до позивача з проханням переїхати жити до нього вона не зверталась.

Судом не приймаються як доказ перешкоджання позивачем відповідачам у проживанні в спірній квартирі копію висновку за матеріалами ЖЄОЗПВКП №11982 від 12 листопада 2018 року ( а.с. 70) та довідкою № 82/4 від 23 січня 2019 року, видану КП КМР «УКОЖФ» (а.с. 106), оскільки із заявами про те, що позивач перешкоджає їй і її дітям проживати в спірній квартирі вона звернулася до Дніпровського ВП та КП КМР «УКОЖФ». Вказані обставини спростовуються поясненнями самої відповідачки ОСОБА_2 , наданими в судовому засіданні.

Відповідно до копії довідки №35427/2018-10-18/78481 від 18 жовтня 2018 року заборгованість по комунальним платежам на 01 жовтня 2018 року по спірній квартирі складає 22164,64 грн. (а.с. 52, 103). Позивач особисто сплачує кошти за користування житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується квитанціями про сплату житлово-комунальних послуг (а.с. 55-57, 155-157).

У зв`язку зі збільшенням кількості осіб, зареєстрованих у спірній квартирі ПАТ «Дніпропетровськгаз» на позивача поклав обов`язок сплати штрафу у розмірі 1912,74 грн., що підтверджується копією акту про порушення № 2583 від 12 грудня 2018 року (а.с. 142) та копією рахунку на оплату збитків (а.с. 143).

ОСОБА_2 переказувала грошові кошти у розмірі 500 грн. на картковий рахунок ОСОБА_6 07 травня 2018 року, 07 квітня 2018 року та 13 березня 2018 року, що підтверджується дублікатами квитанцій (а.с. 71-73).

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Частиною 1 ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Частиною 1 ст. 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України, до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 2 ст. 405 ЦК України встановлено, що член сім`ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

В судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт не проживання відповідача з дітьми у спірній квартирі білше року.

Ґрунтуючись на засадах верховенства права, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, та які були досліджені у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на – відповідача. Позивач, подаючи до суду позовну заяву, сплатив судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1062899917.1 від 18 червня 2018 року, а при подачі уточненої позовної заяви, також сплатив судовий збір - 704, 80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1163254692.1 від 19 жовтня 2018 року. Стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 704,80 грн., що відповідає вимогам ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 150, 156 ЖК України, ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ), яка діє в інтересах своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Адміністрація Дніпровського району Кам`янської міської ради (місцезнаходження: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Перемоги, 63), Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради (місцезнаходження: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, м. П. Калнишевського, 2) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнавши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Л. Шендрик