Рішення № 91581348, 10.09.2020, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 10.09.2020

Справа № 501/2167/18

2/501/89/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючої судді – Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання – Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп»

до

відповідача: ОСОБА_1

предмет та підстави позову: про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру

та

зустрічного позову ОСОБА_1

до

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп»

предмет та підстави позову: про захист прав споживача та присудження до виконання обов`язку в натурі

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_2 ,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» 07 серпня 2018 року (далі позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, згідно якого просить суд розірвати договір №156/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 21 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» (місцезнаходження 65014, м.Одеса, вул.Ак. Корольова, буд.80, кв.71, адреса для листування: 65074, м.Одеса, вул. Героїв Сталінграду, буд.28, кв.31, код ЄДРПОУ 31851437) та ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Позов обґрунтований тим, що 21 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» та ОСОБА_1 було укладено договір №156/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1.1, 2.2 договору №156/Ил-19/В-19 ТОВ «Білдінг Групп» продає, а ОСОБА_1 купує майнові права на квартиру АДРЕСА_3 .

Договором передбачено, що загальна вартість майнових прав на квартиру визначена у додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору № 156/Ил-19/В-19.

Даним додатком № 1 передбачено, що загальна вартість придбаних майнових прав на квартиру визначається у гривнях, що еквіваленто 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) дол. США.

Згідно з п.2.2 договору №156/Ил-19/В-19 при своєчасній оплаті згідно графіку сплати вартості квартири, продавець зобов`язується після введення житлового будинку в експлуатацію, при умові, що покупець повністю сплатив вартість придбаних майнових прав на квартиру протягом 60 календарних днів передати за актом приймання-передачі у власність покупцеві квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 29,98 кв.м. на тринадцятому поверсі. Однак, згідно проведених розрахунків ліцензованою інженерно-будівельною організацією ТОВ «Нове Бюро технічної інвентаризації», фактична загальна площа квартири АДРЕСА_4 на тринадцятому поверсі становить 31,6 кв.м.

Враховуючи вищевказане, фактична загальна площа квартири АДРЕСА_4 на тринадцятому поверсі перевищує загальну площу вказаної квартири за договором на 1,62 кв.м. Вартість майнових прав на 1 кв. м згідно умов договору становить суму, еквівалентну 850 дол. США.

Відповідно до п.3.11 Договору, у випадку розбіжності фактичної загальної площі квартири, вказаної в п. 2.2 даного договору в більшу сторону, покупець зобов`язується здійснити доплату протягом одного тижня на суму, яка відповідає різниці між фактичною площею і площею, яка вказана в п. 2.2 даного договору.

На момент звернення до суду відповідач не виконав свого обов`язку перед позивачем щодо оплати вартості майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 , фактичною площею 31,6 кв. м, що на 1,62 кв. м. перевищує її площу за договором № 156/Ил-19/В-19.

В зв`язку з вищевикладеним позивач позбавлений можливості отримати дохід від реалізації даної квартири у повному обсязі від ОСОБА_1 , а також здійснити її відчуження іншій особі, що змусило звернутись до суду з зазначеним позовом.

ОСОБА_1 13.06.2019 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Будівельна компанія Одесжитлобуд» про захист прав споживачів та присудження до виконання обов`язку в натурі (а.с.128-132), згідно якого просить суд зобов`язати ТОВ «Будівельна компанія Одесжитлобуд» виконати в натурі обов`язок за пунктом 2.2 Договору №156/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 від 21.03.2012 року – передати ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_6 .

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 в повному обсязі виконав грошові зобов`язання за п.п.2.3, 2.5, 2.7 Договору та Додатку №1 до Договору, згідно з якими визначена загальна вартість майнових прав на квартиру та сторони підписали акт звірки, який згідно п.3.2. Договору є підставою для складання акту приймання-передачі квартири.

Будинок зданий в експлуатацію 07.07.2017 року, тому ТОВ «Білдінг Групп» за п.2.2 Договору зобов`язаний був передати квартиру ОСОБА_1 не пізніше 05.09.2017 року, однак ці зобов`язання не виконав.

ОСОБА_1 , посилаючись на порушення відповідачем умов Договору, звернувся до суду з відповідним позовом.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Тодорашко А.В. 03.07.2019 надав до суду відзив на позов (а.с.145-150 т.1), просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту.

ОСОБА_1 19.07.2019 надав до суду додаток до зустрічного позову щодо розрахунку суми судових витрат (а.с.184-185 т.1).

ОСОБА_1 24.12.2019 надав до суду заяву про зміну предмету позову (а.с.20-21 т.2), згідно якого просить суд зобов`язати ТОВ «Будівельна компанія Білдінг Групп» виконати в натурі обов`язок за пунктом 2.2 Договору № 156/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 від 21.03.2012 року – передати ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_7 .

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити первісний позов з підстав, викладених у позовній заяві та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Тодорашко А.В. 13.06.2019, 03.07.2019, 19.09.2019, 28.10.2019, 02.12.2019, 29.01.2020, 11.02.2020, 24.02.2020, 11.03.2020, 23.03.2020, 19.05.2020, 24.06.2020, 21.08.2020 надав до суду заяви про відкладення судового засідання (а.с.133, 139, 205, 231-232 т.1; а.с.8, 33-34, 41-42, 50, 55-56, 63-64, 72-77, 81-86, 90-93 т.2).

Представник ОСОБА_1 – адвокат Тодорашко А.В. 21.06.2019, 28.11.2019, 24.02.2020 надав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами цивільної справи (а.с.138 т.1; а.с.7, 49 т.2).

Представник ТОВ «Будівельна компанія Одесжитлобуд» 17.07.2019 року надав до суду заперечення щодо прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом (а.с.162- 163 т.1), просив суд зустрічну позовну заяву залишити без руху.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Тодорашко А.В. 17.07.2019, 19.09.2019 надав до суду заяви про витребування доказів (а.с.114-166, 190-192 т.1).

Представник ОСОБА_1 – адвокат Тодорашко А.В. 19.07.2019 надав до суду заяву про долучення доказів (а.с.183 т.1).

Представник ОСОБА_1 – адвокат Тодорашко А.В. 18.07.2019 надав до суду клопотання (а.с.186-187 т.1), просив суд відмовити повністю у задоволенні заперечень ТОВ «Білдінг Групп».

Представник ОСОБА_1 – адвокат Тодорашко А.В. 28.10.2019 надав до суду заяву про відвід судді (а.с.216-218 т.1).

Представник ОСОБА_1 – адвокат Тодорашко А.В. 24.12.2019. 11.03.2020 надав до суду клопотання про застосування до керівника ТОВ «Білдінг Групп» заходів процесуального примусу (а.с.25-26, 60-62 т.2).

Представник ТОВ «Білдінг Групп» 29.01.2020 надав до суду заяву про відкладення розгляду справи (а.с.36-38 т.2).

Представник ОСОБА_1 – адвокат Тодорашко А.В. 24.02.2020 надав до суду заяву про видачу копії технічного запису по справі (а.с.47 т.2).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 18.07.2019 заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Тодорашко А.В. повернуто заявнику (а.с.179-180 т.1).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 28.10.2019 зупинено провадження по справі до вирішення питання про відвід (а.с.229-230 т.1).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 30.10.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Петрюченко М.І. відмовлено (а.с.239 т.1).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 11.11.2019 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом (а.с.246-249 т.1).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 24.03.2020 в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Тодорашко А.В. про застосування заходів процесуального примусу щодо керівника ТОВ «Білдінг Групп» у вигляді штрафу відмовлено (а.с.67-68 т.2).

Щодо участі в судових засіданнях ОСОБА_1 , його представника, їх викликів (повідомлень) щодо викликів в судові засідання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 реалізував своє право на участь в даному судовому процесі, надавши повноваження на представництво своїх інтересів в даній справі адвокату Тодорашко А.В., що підтверджується копіями ордеру та свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльності (а.с.109-110 т.1) та оригіналом ордеру (а.с.135).

В матеріалах справи містяться докази про неодноразове належне сповіщення ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 – адвоката Тодорашко А.В. (а.с.97, 120, 121, 124, 127, 160, 214, 244 т.1; а.с.2, 6, 31, 45, 53, 58, 69, 80, 89 т.2).

Зазначені обставини є достовірним підтвердженням того факту, що ОСОБА_1 знає про розгляд судом даної справи та має можливість брати в ній участь як особисто, так і за допомогою представника.

Разом з тим, представник ОСОБА_1 – адвокат Тодорашко А.В. 13.06.2019, 03.07.2019, 19.09.2019, 28.10.2019, 02.12.2019, 29.01.2020, 11.02.2020, 24.02.2020, 11.03.2020, 23.03.2020, 19.05.2020, 24.06.2020, 31.08.2020 надавав до суду заяви про відкладення судового засідання (а.с.133, 139, 205, 231-232 т.1; а.с.8, 33-34, 41-42, 50, 55-56, 63-64, 72-77, 81-86, 90-93 т.2).

Суд звертає увагу, що заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Тодорашко А.В. про відкладення розгляду справи від 19.05.2020, 24.06.2020, 31.08.2020 обгрунтовані запровадженням на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)" відповідно до Постанови Кабінету Мністрів України №211 від 11.03.2020 (а.с.72-77, 81-86, 90-92 т.2).

Так, враховуючи вимоги Постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 р. № 211, а також з метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, Головою Ради суддів України рекомендовано головам судів на період з 16 березня до 3 квітня 2020 р. встановити особливий режим роботи судів України (лист №9рс-186/20 від 16 березня 2020 р.).

Рада суддів України рекомендувала за можливості здійснювати судові розгляди без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Крім того, ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, слід здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв`язку.

Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання тощо).

Разом з тим, суд звертає увагу, що запропоновані Радою суддів України рекомендації не мають на меті обмеження громадян доступу до правосуддя, а покликані забезпечити епідеміологічну безпеку в судах.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч.1); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч.2).

Згідно зі ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020р. №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України"внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієїпостанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві).

Зокрема, дозволено: з 22.05.2020р. регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 року перевезення пасажирів метрополітенами.

В Іллічівському міському суді Одеської області під час дії карантину встановлено наступні обмеження, а саме під час розгляду судових справ, працівникам канцелярій, архіву та інформаційного суду при здійсненні прийому громадян, працівникам апарату суду при спілкуванні з громадянами дотримуватися заходів щодо дотримання безпечної відстані між присутніми та вжиття заходів індивідуального захисту (не перебувати у приміщенні суду без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски).

Таким чином, починаючи з 22.05.2020 року, Іллічівський міський суд Одеської області почав працювати у звичайному режимі.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Відповідно до ст.44 ЦПК України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції та Кодексу.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У справах «Рябих проти Росії» (заява №52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява №3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

На підставі викладеного, суд доходить до висновку, що посилання представника ОСОБА_1 – адвоката Тодорашко А.В. на продовження дії карантину не може слугувати підставою для відкладення розгляду справи.

При цьому, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не були позбавлені можливості участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції в приміщенні суду або поза межами приміщення суду, що надає підстави для розгляду справи за їх відсутності. Крім того, ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_3 не надано до суду будь-яких доказів неможливості прибути в призначені судові засідання.

З огляду на викладене, враховуючи послаблення карантинних заходів, а також можливість ОСОБА_1 та (або) його представника ОСОБА_3 взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд визнає причини неявки в судове засідання ОСОБА_1 та (або) його представника ОСОБА_3 неповажними.

Отже, в зв`язку з неявкою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 в судове засідання без поважних причин, суд вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутність та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 21 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» та ОСОБА_1 укладено договір № 156/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-6).

Відповідно до п.1.1, 2.2 договору №156/Ил-19/В-19 ТОВ «Білдінг Групп» продає, а ОСОБА_1 купує майнові права на квартиру АДРЕСА_3 .

Договором передбачено, що загальна вартість майнових прав на квартиру визначена у додатку №1, який є невід`ємною частиною договору № 156/Ил-19/В-19 (а.с.7).

Даним додатком № передбачено, що загальна вартість придбаних майнових прав на квартиру визначається у гривнях, що еквіваленто 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) дол. США.

Згідно з п.2.2. договору №156/Ил-19/В-19 при своєчасній оплаті згідно графіку сплати вартості квартири, продавець зобов`язується після введення житлового будинку в експлуатацію, при умові, що покупець повністю сплатив вартість придбаних майнових прав на квартиру протягом 60 календарних днів передати за актом приймання-передачі у власність покупцеві квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 29,98 кв.м на тринадцятому поверсі.

Однак, згідно проведених розрахунків ліцензованою інженерно-будівельною організацією ТОВ «Нове Бюро технічної інвентаризації», фактична загальна площа квартири АДРЕСА_4 на тринадцятому поверсі становить 31,6 кв.м.

Враховуючи вищевказане, фактична загальна площа квартири АДРЕСА_4 на тринадцятому поверсі перевищує загальну площу вказаної квартири за договором на 1,62 кв.м. Вартість майнових прав на 1 кв.м згідно умов договору становить суму, еквівалентну 850 дол. США.

Відповідно до п.3.11 Договору, у випадку розбіжності фактичної загальної площі квартири, вказаної в п.2.2 даного договору в більшу сторону, покупець зобов`язується здійснити доплату протягом одного тижня на суму, яка відповідає різниці між фактичною площею і площею, яка вказана в п.2.2. даного договору.

Отже, на момент звернення до суду відповідач не виконав свого обов`язку перед позивачем щодо оплати вартості майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 , фактичною площею 31,6 кв.м, що на 1,62 кв.м. перевищує її площу за договором № 156/Ил-19/В-19.

Рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради №352 від 26.10.2017 присвоєно адреси багатоповерховому житловому будинку, нежитловим приміщенням, що розташовані по АДРЕСА_8 (будівельна адреса: житловий будинок АДРЕСА_9 , суборендарем земельної ділянки та забудовником є ТОВ «Білдінг Групп», що підтверджується копією рішення (а.с.13 т.2) та довідкою про присвоєння адреси (а.с.14 т.2).

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

Згідно ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч.3 ст.692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст.651 ЦК України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Практичне застосування цієї норми ЦК України висвітлено у Постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року провадження № 6-75цс13, в якій зокрема зазначено, що суд оцінює істотність порушення договору використовуючи термін «значна міра», яка проявляється у позбавленні сторони бажаного результату, який вона мала отримати при укладенні договору. При цьому вина сторони, яка істотно порушила договір, не має будь-якого значення ні для оцінки порушення як істотного, ні для виникнення права у другої сторони вимагати розірвання договору.

Важливим критерієм істотності порушення договору також є розмір завданої шкоди, спричиненої таким порушенням, і який позбавляє потерпілу сторону отримати бажане при укладенні договору. Мова йде не лише про завдання шкоди у грошовій формі, які є прямими збитками, а також і про становище такої сторони, коли вона позбавляється можливості використовувати отримані результати договору.

Встановлюючи обставини справи та оцінюючи наявні докази суд оцінює також співвідношення розміру шкоди та з тим, що могла очікувати від виконання договору потерпіла сторона.

Суди встановлюють не тільки наявність істотного порушення договору, але й наявність завданої шкоди другою стороною, яка проявляється у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, їх розмірі, який позбавляє потерпілу сторону отримати бажане при укладенні договору; а також – наявність істотної різниці між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона отримала.

ЦК України визначає, що правовим наслідком розірвання договору є припинення зобов`язань сторін, при цьому у сторін відсутнє право вимагати повернення виконаного ними за зобов`язаннями до моменту розірвання договору, і при істотному порушенні договору однією із сторін, друга сторона може лише вимагати відшкодування завданих їй збитків у зв`язку з розірванням договору.

Подібна правова позиція, з цього питання висловлена у постанові Верховного Суду України № 6-158цс12 від 20 лютого 2013 року, в якій також зроблено висновок про те, що виконане за договором до його зміни чи розірвання поверненню не підлягає, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене вище, можна зробити висновок, що підставою для розірвання договору є його істотне порушення однією із сторін, при цьому сторона, якій завдано таке порушення має довести реальну наявність такої шкоди та належним чином обґрунтувати свої доводи, а також надати належні та допустимі докази, що їх підтверджують, оскільки відсутність обґрунтованого підтвердження доводів про наявність завданої шкоди не матиме правового значення для розгляду справи.

Отже, зі змісту статті 651 ЦК України вбачається, що розірвання договору вважається екстраординарною подією, що передбачене у вичерпному переліку підстав.

При цьому суд повинен врахувати принцип стабільності правових відносин, особливо у сфері цивільного обігу нерухомого майна.

Зазначена правова позиція викладена також у Постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року №530/121/17 та від 27 листопада 2018 року №912/1385/17.

У даній справі позивач виконав свої грошові зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав, повністю сплативши вартість об`єкта будівництва, установлену цим договором, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або для набуття права на майнові права на цей об`єкт.

Разом з тим, відповідно до п.3.11 Договору у випадку розбіжності фактичної загальної площі квартири, вказаної в п.2.2 даного Договору в більшу сторону, Покупець зобов`язується здійснити доплату протягом одного тижня на суму, яка відповідає різниці між фактиною площею і площею, яка вказана в п.2.2 даного Договору.

Судом встановлено, що після введення будинку в експлуатацію, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 майнові права на квартиру АДРЕСА_10 , у якому придбані ОСОБА_1 за Договором №19/В-19, у відповідача виник обов`язок щодо відшкодування Позивачу вартості 1,62 кв.м., на які збільшилася площа квартири АДРЕСА_4 (84) у процесі будівництва. Розмір даного зобов`язання становить суму у гривні, що еквівалентна 1377 доларів США.

Розмір загальної суми, яка внесена ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Білдінг Груп» за Договором №19/В-19 складає 25500 доларів США, що визнається позивачем.

Отже, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 виконав зобов`язання за договором №72А (84) в частині, яка визначена у Додатку №1, який є невід`ємною частиною договору (а.с.7).

Суд погоджується з доводами позивача, що за п.3.11 Договору купівлі-продажу майнових прав відповідач повинен здійснити розрахунок за різницю вартості 1,62 кв.м., на які збільшилася площа квартири АДРЕСА_4 (84) у процесі будівництва.

Разом з тим, приймаючи до уваги різницю за фактично внесеними ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Білдінг Груп» коштів, розміру майнових прав за договором та виниклого обов`язку відшкодування Позивачу вартості 1,62 кв.м., на які збільшилася площа квартири АДРЕСА_4 (84) у процесі будівництва, розмір даного зобов`язання становить суму у гривні, що еквівалентна 1377 доларів США.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами не довів суду істотність допущеного відповідачем цивільного правопорушення у вигляді прострочення виконання грошового зобовязання.

Зокрема, позивач не зазначає та не надає суду доказів того, що йому було нанесено істотну шкоду в розумінні ст.22 Цивільного кодексу України, зокрема у вигляді упущеної вигоди за фактом невиконання відповідачем грошового зобов`язання.

Також, позивач не обґрунтовує в чому саме полягає «значна міра» позбавлення того, на що він розраховував укладаючи договір. Зокрема, не зазначено мету укладення спірних договорів та мету спрямування виручених від реалізації нерухомого майна коштів. Можливо б було погодитися що позивач значною мірою втрачає те, на що розраховував укладаючи спірні договори купівлі-продажу, якби виручені за реалізацію нерухомого майна кошти були б спрямовані на невідкладні заходи з фінансової стабільності підприємства (наприклад, для погашення заборгованості з податків та зборів, заробітної плати тощо).

Однак, позивач погоджуючись та укладаючи спірний договір купівлі-продажу майнових прав з відстроченням платежу, а також без застосування заходів забезпечення виконання зобовязання, які передбачені у главі 49 ЦК України (неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток), діяв на власний комерційний ризик, як господарське товариство.

Тому, в даному випадку, на думку суду, неможливо стверджувати про те, що позивач «значною мірою», в розумінні ч.2 ст.651 ЦК України був позбавлений того, на що розраховував, внаслідок порушення грошового зобов`язання з боку відповідача, оскільки він був обізнаний та міг передбачити наслідки такого порушення.

З огляду на викладене, доводи позивача про наявність підстав для розірвання договору є неприйнятними.

Вказані обставини є підставою для стягнення з відповідача у якості відшкодування Позивачу вартості 1,62 кв.м., на які збільшилася площа квартири АДРЕСА_4 (84) у процесі будівництва у розмірі 1377 доларів США. У зв`язку з чим позивач, з метою захисту свого права, має право звернутись до суду з відповідним позовом.

На підставі викладеного позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру не підлягає задоволенню.

Крім того, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» про захист прав споживача та присудження до виконання обов`язку в натурі з наступних підстав.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями частини 2 статті 665 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред`явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Відповідно до ст 620 Цивільного кодексу України, у разі невиконання боржником обов`язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов`язання. Кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування. Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками, ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов`язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, - кредитор, який першим пред`явив позов.

Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною (ч.ч.1, 2 ст.184 Цивільного кодексу України).

Примусове виконання обов`язку в натурі являється також одним із способів захисту цивільних прав та обов`язків.

Дещо більш широкі можливості для цього дає частина п`ята статті 226 Господарського кодексу України (далі – ГК України), яка допускає можливість відібрання у боржника, що не виконує відповідного зобов`язання, та передання кредиторові речей, визначених не тільки індивідуальними, а й родовими ознаками.

В інших випадках законодавчих перешкод для захисту цивільного права способом присудження до виконання обов`язку в натурі також не існує.

Примушування до виконання обов`язку в натурі нерідко називають реальним виконанням, який характеризується тим, що порушник за вимогою потерпілого повинен реально виконати ті дії, які він зобов`язаний виконати за договором, який укладено між сторонами.

Отже, присудження до виконання обов`язку в натурі застосовується за наявності зобов`язальних правовідносин між контрагентами.

Зустрічний позов ОСОБА_1 мотивований тим, що він в повному обсязі виконав грошові зобов`язання за п.п.2.3, 2.5, 2.7 Договору та Додатку №1 до Договору, згідно з якимим визначена загальна вартість майнових прав на квартиру та сторони підписали акт звірки, який згідно п.3.2. Договору є підставою для складання акту приймання-передачі квартири.

Будинок зданий в експлуатацію 07.07.2017 року, тому ТОВ «Білдінг Групп» за п.2.2 Договору зобов`язаний був передати квартиру ОСОБА_1 не пізніше 05.09.2017 року, однак ці зобов`язання не виконав.

Як встановлено судом, що 21 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» та ОСОБА_1 укладено договір № 156/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-6).

Відповідно до п.1.1, 2.2 договору №156/Ил-19/В-19 ТОВ «Білдінг Групп» продає, а ОСОБА_1 купує майнові права на квартиру АДРЕСА_3 .

Договором передбачено, що загальна вартість майнових прав на квартиру визначена у додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору № 156/Ил-19/В-19 (а.с.7).

Даним додатком № 1 передбачено, що загальна вартість придбаних майнових прав на квартиру визначається у гривнях, що еквіваленто 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) дол. США.

Згідно з п.2.2. договору № 156/Ил-19/В-19 при своєчасній оплаті згідно графіку сплати вартості квартири, продавець зобов`язується після введення житлового будинку в експлуатацію, при умові, що покупець повністю сплатив вартість придбаних майнових прав на квартиру протягом 60 календарних днів передати за актом приймання-передачі у власність покупцеві квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 29,98 кв.м на тринадцятому поверсі.

Однак, згідно проведених розрахунків ліцензованою інженерно-будівельною організацією ТОВ «Нове Бюро технічної інвентаризації», фактична загальна площа квартири АДРЕСА_4 на тринадцятому поверсі становить 31,6 кв.м.

Враховуючи вищевказане, фактична загальна площа квартири АДРЕСА_4 на тринадцятому поверсі перевищує загальну площу вказаної квартири за договором на 1,62 кв.м. Вартість майнових прав на 1 кв.м згідно умов договору становить суму, еквівалентну 850 дол. США.

Відповідно до п.3.11. Договору, у випадку розбіжності фактичної загальної площі квартири, вказаної в п.2.2. даного договору в більшу сторону, покупець зобов`язується здійснити доплату протягом одного тижня на суму, яка відповідає різниці між фактичною площею і площею, яка вказана в п.2.2. даного договору.

Отже, на момент звернення до суду ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку перед позивачем щодо оплати вартості майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 , фактичною площею 31,6 кв.м, що на 1,62 кв.м. перевищує її площу за договором № 156/Ил-19/В-19, тому підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України»). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 158, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру та зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» про захист прав споживача та присудження до виконання обов`язку в натурі – відмовити повністю.

2. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

5. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

6. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

7. Повний текст рішення виготовлено 10 вересня 2020 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко