Рішення № 91579586, 07.09.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/1591/20

пр. № 2/336/1669/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, —

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ «КБ «ПриватБанк») звернулось з позовом до ОСОБА_1 , вказавши, що між Акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг від 03.12.2010 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач карткою скористався, отримуючи кошти та здійснюючи оплату за придбані товари, але умови договору не виконав, суму кредиту не повернув, а також не сплатив відсотки за користування кредитними коштами, тому позивач просить стягнути заборгованість у сумі 27784,63 гривні та судові витрати.

Ухвалою суду від 06.04.2020 року провадження у справі було відкрите та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судові засідання 24.06.2020 року та 07.09.2020 року сторони не з?явились. про місце та час розгляду справи сповіщені в установленому порядку. Позивач в тексті позовної заяви висловив прохання про розгляд справи за відсутності позивача у разі неявки представника позивача в судове засідання.

Відповідач у наданий судом строк та станом на день розгляду справи відзив на позов не подав, в судове засідання не з?явився, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

06.07.2020 року відповідач направив до суду заперечення на позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову. Сутність пояснень відповідача зводиться до ненадання позивачем належних доказів, а також створенні перешкод у здійсненні оплати заборгованості. Доказів направлення письмових заперечень позивачеві відповідачем не надано.

При дослідженні матеріалів справи встановлено таке.

03.12.2010 року між ЗАТ «КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг, який складається з Анкети-заяви, пам`ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів. Кредитний ліміт по картці становив 4000 гривень.

Того ж дня відповідач підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна».

Відповідно до укладеного договору відповідач отримав кредитну картку з встановленим лімітом, якою згодом скористався шляхом зняття коштів, а також здійснення оплати за придбані товари, зобов`язавшись щомісяця сплачувати банку ануїтетними платежами грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотків за користування кредитом, комісії, а також інших платежів згідно умов договору.

З наданої позивачем довідки відповідач отримав кілька кредитний карток, перша відкрита 03.12.2010 року зі строком дії до вересня 2014 року, а остання отримана 30.11.2018 року зі строком дії до жовтня 2022 року.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитною карткою для здійснення оплати до жовтня 2016 року, в подальшому до січня 2020 року включно багаторазово поповнював картку, сплачуючи заборгованість.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку відповідач належним чином зобов`язання з повернення грошових коштів не виконував, в результаті чого станом на 11.03.2020 року виникла заборгованість в загальній сумі 27784,63 гривні, яка складається з тіла кредиту в сумі 2366,94 гривень, відсотків за прострочення оплати в сумі 921,26 гривень, а також неустойки: пеня в сумі 22697,16 гривень та штраф у 1799,27 гривень.

При вирішенні спору суд виходить з такого.

За ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов`язків доказування і подання доказів регулює ст. 81 ЦПК, за якою кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Можливість укладення договору шляхом фіксування його змісту в кількох документах визначена ст. 207 ЦК України.

При укладанні договору, сторони керувались ст. 634 ч.1 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вказує ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статті 546, 549 ЦК України передбачають можливість забезпечення виконання зобов`язання неустойкою (штрафом, пенею).

Оскільки відповідач не оспорював факту укладення договору, отримання кредитних карток, використання кредитних коштів, тож у суду немає підстав ставити під сумнів те. що між сторонами на умовах, про які вказав позивач дійсно був укладений договір, який складався з кількові документів, що передбачено положеннями ст. 207 ЦК України.

Посилання відповідача на недоведеність позову через ненадання належним чином завірених копій документів суд до уваги не приймає, адже можливість надання копій письмових доказів передбачена ст. 95 ЦПК України. При цьому відповідач не вказав, з чим саме він не згоден з представленими банком документами, а також не заявляв клопотання про витребування оригіналів цих документів.

Також відповідачем не доведено, що йому створювались перешкоди для погашення заборгованості, доказів письмових звернень відповідача до позивача з цього приводу суду не надано.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення договору на умовах, вказаних в документах, які у своїй сукупності складають договір про надання банківських послуг, факт відкриття відповідачеві рахунку, встановлення кредитного ліміту та фактичного отримання кредитних коштів, а рівно і факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов?язань за договором, тож позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, —

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг задовольнити у повному обсягу та стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» 27784,63 гривень (двадцять сім тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 63 коп) в рахунок погашення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 03.12.2010 року; судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач – Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення суду складений 16 вересня 2020 року