Ухвала суду № 91579417, 16.09.2020, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/1948/20

16.09.2020

1-кс/328/547/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Токмак

Слідчий суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Гаряги А.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій областістаршого лейтенанта поліції Красулі Анни Ігорівни, погоджене прокурором Токмацької місцевої прокуратури Бровченком Геннадієм Юрійовичем, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080350000588, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України –

за участю:

прокурора Бровченко Г.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

встановив:

16 вересня 2020 року до суду надійшло клопотання слідчого Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій старшого лейтенанта поліції Красулі А.І. погоджене прокурором Токмацької місцевої прокуратури Бровченком Г.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080350000588, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити, оскільки наявні ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження та він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. Пояснив, що відсутні підстави застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з тим, що ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 16 квітня 2020 року до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний західу виді домашнього арешту. Проте, 04.06.2020 ОСОБА_1 знову вчинив кримінальне правопорушення, в період дії домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не погодився з вказаним клопотанням та просив застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме домашні арешт.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, дослідивши додані до клопотання матеріали, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджений, останній раз 06.03.2012 Пологівським районним судом Запорізької області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання по вироку Пологівського районного суду від 28.11.2007 та остаточно призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 12.10.2015 по відбуванню строку покарання, за вчинення корисливих злочинів, маючи у встановленому законом порядку судимості не зняті та не погашені, на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, в один з днів другої декади серпня 2020 року (більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено), ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, та реалізуючи його із корисливих мотивів, через металеву хвіртку, що замикається за допомогою запірного пристрою у вигляді скоби та ланцюга, зайшов на огороджену територію домоволодіння АДРЕСА_1 , після чого через незачинені двері, проник в приміщення літньої кухні, звідки, таємно, повторно, викрав чавунний каналізаційний люк в комплекті з кришкою, загальним діаметром 80 см., згідно висновку експерта № 1285-20 від 09.09.2020, вартістю 575 гривень, що належить ОСОБА_2 , спричинивши останній майнову шкоду на зазначену суму.

За даним фактом слідчим відділенням Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080350000588 від 25 серпня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

14 вересня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину) повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 25.08.2020, в ході якого оглянуто територію домолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 26.08.2020, яка пояснила, обставини вчиненого кримінального правопорушення, а саме: в період часу з 14.08.2020 по 10.00 годин 21.08.2020 невстановлена особа, проникла на огорожену територію домолодіння АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала чавунний люк в зборі з кришкою, що належить ОСОБА_2 , чим завдала останній майнову шкоду на суму 1000 гривень; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 07.09.2020, відповідно до якого пояснив, що на його вулиці мешкає ОСОБА_1 , в один з днів серпня 2020 року до нього прийшов ОСОБА_4 та попросив відвести його на своєму автомобілі, щоб щось продати, він під`їхав до будинку, де мешкає ОСОБА_4 , де погрузив до автомобілю металеві вироби, після чого вони поїхали до міста Токмак, де він їх продав; протоколом огляду автомобілю марки «Ford Sierra», державний номер НОМЕР_1 , від 07.09.2020 відповідно до якого було проведено огляд автомобілю марки «Ford Sierra», сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , 1986 року випуску, на даному транспортному засобі ОСОБА_3 допомогав ОСОБА_1 в один з днів другої декади перевозити металеві вироби в м.Токмак для продажу; постановою про визнання автомобілю марки «Ford Sierra», державний номер НОМЕР_1 , знаряддям вчинення злочину від 07.09.2020; протоколом пред`явлення свідку ОСОБА_3 особи для впізнання за фотознімками від 07.09.2020 відповідно до якого ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 07.09.2020; протоколом огляду каналізаційного чавунного люку в комплекті з кришкою від 07.09.2020, відповідно до якого в пункті прийому металобрухту, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де свідок ОСОБА_5 добровільно надав для огляду чавунний люк (обойма з кришкою); протоколом пред`явлення свідку ОСОБА_5 особи для впізнання за фотознімками від 07.09.2020 відповідно до якого він впізнав ОСОБА_1 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 14.09.2020 відповідно до якого останній пояснив, про обставини правопорушення у вчиненні якого підозрюється.

На теперішній час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Згідно положень ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

ОСОБА_1 неодноразово засуджений за вчинення ряду корисливих злочинів, звільнившись з місць позбавлення волі в 2015 році на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні користливого злочину.

16.10.2018, 31.08.2019 ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 185 КК України. 16.04.2020 по об`єднаному криминальному провадженню ЄРДР № 12018080350001084 від 16.10.2018 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_1 направлений обвинувальний акт до Токмацького районного суду.

Крім того, 04.06.2020, по криминальному провадженню ЄРДР № 12020080350000388 від 14.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, відносно ОСОБА_1 направлений обвинувальний акт до Токмацького районного суду.

Так, на теперішній час по вказаним кримінальним провадженням Токмацьким районним судом Запорізької області здійснюється розгляд обвинувальних актів відносно ОСОБА_1 , що свідчить про систематичність вчинення ним злочинів корисливого характеру.

При цьому, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого в один з днів другої декади серпня 2020 року, тобто в той час, коли обвинувальні акти перебували на розгляді в суді.

На данний час в об`єднаному кримінальному провадженні № 328/764/20 за обвинуваченям ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України Токмацьким районним судом Запорізької області вирок не ухвалено.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

В кримінальному процесуальному кодексі України відсутнє визначення обґрунтованої підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд вважає, що при визначенні наявності або відсутності обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення і висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу слід виходити із вимог рішення Європейського суду щодо поняття обґрунтованої підозри.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182; рішення у справі «Расул Джафаров проти Азейбарджану» заява № 69981/14 рішення від 17 березня 2016 року, п. 116).

Оцінка достатності залежить від сукупності обставин справи. Слідчі органи повинні мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення або на момент арешту, або в період утримання під вартою. Таким чином, факти, що викликають підозру, не досягають такого рівня, який необхідний для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, яке відбувається на наступному етапі кримінального процесу ( справа «Трипедуш проти Республіки Молдова», заява № 34382/07, рішення від 22 квітня 2014 року, остаточне рішення від 22 липня 2014 року, п. 104).

На теперішній час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно положень ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 - може переховуватися від органів досудового розслідування та /або/ суду; - вчинити інше кримінальне правопорушення.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в п. 95 справа «Пірузян проти Вірменії», заява № 33376/07, рішення від 26 червня 2012 року, остаточне від 26 вересня 2012 року), ризик переховування слід оцінювати у світлі чинників, які стосуються характеру особи, її моральних якостей, місця проживання, роду занять, майна, сімейних зв`язків та усіх видів зв`язків з країною у якій вона переслідується в кримінальному порядку.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме – злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Раніше ОСОБА_1 був неодноразово засуджений за вчинення корисливих тяжких злочинів та корисливих злочинів середньої тяжкості, проживає зі співмешканкою, офіційно не працевлаштований, має тимчасові заробітки, не має постійного джерела доходів. Підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та /або/ суду.

Підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення.

В п. 40 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Клоот проти Бельгії» заява № 12718/87, рішення від 12 грудня 1991 року, зазначено, що тяжкість обвинувачення може виправдати рішення судових органів про взяття підозрюваної особи під варту і утримання її в ув`язненні для того, щоб запобігти спробам вчинити нові злочини. Слід також враховувати, чи обставини справи і, зокрема, минуле цієї особи, а також особливості її стану підтверджують як припущення про існування ризику, так і адекватність вжитого заходу.

Даний ризик підтверджується тим, що 16.10.2018, 31.08.2019 ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 185 КК України. 16.04.2020 по об`єднаному криминальному провадженню ЄРДР № 12018080350001084 від 16.10.2018 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_1 направлений обвинувальний акт до Токмацького районного суду.

Крім того, 04.06.2020, по криминальному провадженню ЄРДР № 12020080350000388 від 14.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, відносно ОСОБА_1 направлений обвинувальний акт до Токмацького районного суду.

Так, на теперішній час по вказаним кримінальним провадженням Токмацьким районним судом Запорізької області здійснюється розгляд обвинувальних актів відносно ОСОБА_1 , що свідчить про систематичність вчинення ним злочинів корисливого характеру.

При цьому, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого в один з днів другої декади серпня 2020 року, тобто в той час, коли обвинувальні акти перебували на розгляді в суді.

На данний час в об`єднаному кримінальному провадженні № 328/764/20 за обвинуваченям ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України Токмацьким районним судом Запорізької області вирок не ухвалено.

Враховуючи положення ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку, коли така особа підозрюється у вчиненні злочину: ризик того, що особа не з`явиться до суду; ризик того, що особа у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94 справа «Пірузян проти Вірменії», заява № 33376/07, рішення від 26 червня 2012 року, остаточне від 26 вересня 2012 року).

Вищезазначене дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі буде переховуватись від органів досудового розслідування (суду), а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, що являється ризиками, передбаченим пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та /або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, доводи підозрюваного про застосування до нього домашнього арешту слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 16 квітня 2020 року до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний західу виді домашнього арешту. Проте ОСОБА_1 , обвинувачується в тому, що 04.06.2020 року, в період дії ухвали слідчого судді про застосування домашнього арешту, знову вчинив кримінальне правопорушення.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків і застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 .

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не має постійного місця мешкання, неодноразово судимий, а також враховуючи тяжкість злочину у вчиненні якого особа підозрюється, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування більш м`яких запобіжних заходів є не можливим.

Відповідно до вимог ст.ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою – є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у нього постійного місця роботи або навчання; його репутацію; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; а ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Таким чином, є обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до ч.1 ст.183 КПК України жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого та суду, та його належну поведінку.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року – 2102 грн, з 1 липня - 2197 грн.

Враховуючи наведені вище обставини, вважаю за необхідне визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 43 940,00 грн.

Керуючись, ст.ст.176-178, 183-184, 193-194, 196, 197, 202, 205, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Красулі Анни Ігорівни, погоджене прокурором Токмацької місцевої прокуратури Бровченком Геннадієм Юрійовичем про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 днів, тобто на період проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні строком до 14 листопада 2020 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту взяття під варту з 16 вересня 2020 року з 14 години 00 хвилин.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 14 листопада 2020 року до 14 години 00 хвилин включно.

Одночасно визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 43 940,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_1 , номер провадження).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади.

Термін дії покладених судом обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 14 листопада 2020 року до 14 години 00 хвилин включно.

Роз`яснити підозрюваному (обвинуваченому), що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Токмацького районного суду Запорізької області.

Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Слідчий суддя: