Вирок № 91579124, 16.09.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 16.09.2020

Справа № 320/2657/18

Провадження 1-кп/937/119/20

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря - Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015080140003902, який надійшов з обвинувальним актом, стосовно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, українця, громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох дітей 2003р.н. та 2009р.н., працюючого приватним підприємцем, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Фурманенко М.В.,

захисника обвинуваченого адвоката Зубова О.В.,

представника потерпілих адвоката Козак О.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілих: - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2015 року, приблизно о 12-40 годин, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mazda-6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Харків-Сімферополь, на території Мелітопольського району, Запорізької області, з боку м. Мелітополя в напрямку смт. Якимівка.

В цей же час у зустрічному йому напрямку рухався автомобіль «ЗАЗ-110207», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 .. В якості пасажирів в салоні його автомобіля перебували ОСОБА_3 , малолітня ОСОБА_6 , 2010 року народження, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , малолітній ОСОБА_9 , 2014 року народження та ОСОБА_10 .

Під час руху на 415 км + 73,8 м вищевказаної автодороги водій автомобіля «Mazda-6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , рухаючись в колоні транспортних засобів, перед виконанням маневру обгону попутного невстановленого автомобіля не впевнився що зустрічна смуга вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, змінив напрямок свого руху вліво, перетнув суцільну осьову лінію дорожньої розмітки, виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ-110207», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 .

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.10.1, 14.2 в), розділ 34 Дорожня розмітка 1.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, зі змінами № 136 від 06.03.2013 року, відповідно до яких:

- п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

-п.14.2. Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що:

в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані;

- р. 34 Дорожня розмітка.

1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей;

Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється...

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п.10.1 та розділу 34 Дорожня розмітка 1.1. Правил дорожнього руху України, згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 12808 від 21.03.2016, проведеної експертами ХНДІСЕ та згідно висновку комісійної судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП №4998 від 13.11.2017, проведеної експертами ОНДІСЕ з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля автомобіль «ЗАЗ-110207», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 помер на місці пригоди. Пасажири його автомобіля ОСОБА_3 малолітня ОСОБА_6 , 2010 року народження, ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_11 , 2014 року народження отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а ОСОБА_10 та ОСОБА_7 отримали легкі тілесні пошкодження.

Так, згідно висновку судово-медичної експертизи №393 від 22.09.2015 року, причиною смерті ОСОБА_5 явилися множинні переломи кісток скелета з пошкодженням внутрішніх органів, які ускладнилися розвитком травматичного і геморагічного шоку. Весь комплекс ушкоджень у ОСОБА_5 , що привів до шоку - небезпечному для життя, який призвів ускладнення - смерть, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

З огляду на зовнішній вигляд пошкоджень у ОСОБА_5 , механізм їх утворення, всі вони утворилися прижиттєво, незадовго до настання смерті і могли утворитися у водія легкового автомобіля при його зіткненні з іншим легковим автомобілем 10.08.15р. при зазначених обставин.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 3616 від 26.09.2015 року, множинні закриті переломи кісток тазу: перелом бічної маси крисця зліва зі зміщенням кісткових фрагментів, перелом переднього краю лівої западини, перелом тіла лівої лонної кістки без порушення цілісності тазового кільця у ОСОБА_3 в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, безпечні для життя, але які спричинили за собою тривалий розлад здоров`я, більше 21 дня. Не виключається можливість утворення всього комплексу ушкоджень у ОСОБА_3 в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №4145 від 02.10.2015 року, закриті переломи великої та малої гомілкових кісток правої гомілки зі зміщенням кісткових фрагментів у ОСОБА_9 кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, безпечні для життя але які потягли за собою тривалий розлад здоров`я, більше 21 дня.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №3739 від 19.09.2015 року, закритий перелом обох лонних кісток, закритий уламковий подвертельний перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів у ОСОБА_4 кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, безпечні для життя але які потягли за собою тривалий розлад здоров`я, більше 21 дня.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження та смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у висунутому обвинуваченні визнав частково, пояснивши, що він, 10.08.2015 року, приблизно о12-40 годин, керуючи автомобілем «Мазда-6», рухався в колоні транспортних засобів по трасі з м. Мелітополь в напрямку смт. Якимівка, зі швидкістю не більше 90 км/год. Він побачив у лобове скло скутер, чорного кольору, який рухався в попутному напрямку справа по обочині. Зрівнявшись зі скутером, він став його обганяти, але в цей час водій скутера різко повернувши наліво, виїхав перед ним на проїзну частину, і він, щоб не зробити наїзд на скутер, загальмував та виїхав на зустрічну смугу. Він побачив автомобіль «ЗАЗ», який рухався у зустрічному напрямку, але зупинитися він не встиг, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ».

В його автомобілі їхав пасажир ОСОБА_12 , який після зіткнення автомобілів, побіг допомагати пасажирам «ЗАЗ», а він став викликати поліцію та «швидку». Він визнає, що дійсно смерть водія іншого автомобіля настала внаслідок зіткнення їх автомобілів, але вважає, що він зробив все необхідне щоб уникнути ДТП.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив суд застосувати до нього ЗУ «Про амністію» та частково визнав позовні вимоги.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні докази, надані суду сторонами обвинувачення та захисту; не дивлячись на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини в скоєному кримінальному правопорушенні (злочині), передбаченому ч.2 ст.286 КК України, його винність і причетність до скоєння вказаного злочинного діяння знайшло своє підтвердження в судовому засіданні та повністю підтверджується зібраними, за вимогами КПК України, в ході досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами: показаннями потерпілих, свідків, висновками експертиз, письмовими та речовими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 , допитаний в судовому засіданні, пояснив, що 10.08.15 року він з сім`єю та друзями поверталися з смт.Кирилівка до дому до м. Запоріжжя. Вони їхали у "ЗАЗ", за кермом був ОСОБА_5 , на передньому пасажирському сидінні їхала дружина водія - ОСОБА_3 , його дружина ОСОБА_7 з дитиною на руках сиділа посередині на задньому сидінні, ОСОБА_10 сидів за переднім пасажирським сидінням з дитиною на руках. Він сидів за водієм, на задньому сидінні, їхали вони десь біля 70 км/год., назустріч їхав потік автомобілів. Вони проїхали блок-пост поліції, знак 415 км. Несподівано з потоку зустрічних автомобілів, на відстані 30 метрів від них, різко виїхав автомобіль Мазда-6 на їхню полосу руху. ОСОБА_5 , як міг вивернув руль вправо, але зіткнення не зміг уникнути. Після зіткнення з автомобілем "ЗАЗ", Мазда-6 зачепила мікроавтобус Мерседес - Віто , який рухався за ними.

Він сам є водієм зі стажем, тому постійно слідкував за рухом. Він впевнений, що ніякого скутера не було, він бачив, як Мазда-6 обганяла автомобілі, виїжджаючи з потоку машин.

Що було після зіткнення, він не пам`ятає, оскільки втратив свідомість.

Коли він лікувався у лікарні, ОСОБА_1 передав 25000 грн., які вони поділили між собою на лікування. Після цього, ОСОБА_1 відмовився матеріально допомагати.

Так, потерпіла ОСОБА_3 допитана в судовому засіданні, пояснила, що 10.08.2015 року біля 10-00 годин вони виїхали з смт. Кирилівки, проїхали блок-пост поліції. Перед ними на відстані 100 метрів їхав автомобіль, за ними рухався Мерседес-Віто.

З потоку зустрічних автомобілів, на відстані 30-40 м від них, виїхав автомобіль «Мазда-6», чорного кольору. Її чоловік, ОСОБА_5 , щоб уникнути зіткнення, різко повернув вправо, від чого удар був в передню ліву сторону Таврії.

Під час руху, вона не бачила, щоб хтось із зустрічних автомобілів об`їжджав мопед.

Після зіткнення вона була без свідомості.

ОСОБА_1 один раз давав 25000,00 грн. на лікування на всіх. Та на карту їй перерахував 5000,00 грн.

Просить призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не пов`язане з позбавленням волі, позов задовольнити в повному обсязі, оскільки вона втратила чоловіка, батька та годувальника своєї малолітньої дитини.

Так, потерпіла ОСОБА_7 допитана в судовому засіданні, пояснила, що 10.08.2015 року вони їхали з смт. Кирилівка на автомобілі «ЗАЗ» під керуванням ОСОБА_5 , вона з дитиною їхала посередині на задньому сидінні. Перед ними не було автомобілів, за ними їхав автобус Мерседес-Віто. Двоколісний транспортний засіб у зустрічному напрямку вона не бачила. В момент зіткнення вона дивилась на дорогу, та побачила, як на відставні 30-40 м з потоку зустрічних автомобілів виїхав автомобіль Мазда-6, з якою швидкістю він їхав їй не відомо.

Після зіткнення вона була без свідомості, тому їй не відомо що було потім. Грошів від ОСОБА_1 вона не отримувала.

Так, потерпіла ОСОБА_2 допитана в судовому засіданні, пояснила, що 10.08.2015 року перед виїздом з Кирилівки , їй зателефонував син, ОСОБА_5 , та повідомив що вони виїжджають. Вона стала готувати їсти, чекаючи на них.

Приблизно біля 15-00 годин, їй подзвонив батько ОСОБА_21 , та сказав, щоби вона збиралася до м. Мелітополь. Він їй не повідомив про наслідки аварії. Вони приїхали до Мелітопольської лікарні №1, їх зустрів ОСОБА_22 , та повідомив, що невістка та онука лежать у палаті, а ОСОБА_5 загинув.

Невістка, ОСОБА_14 , була в тяжкому стані, тільки на третій день її перевели у Запорізьку лікарню. Не повідомивши про загибель ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , вони повернулись до м. Запоріжжя займатися похованням.

ОСОБА_1 нічого їй не відшкодував.

Просить, з урахуванням того, що у ОСОБА_1 є двоє маленьких дітей, призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, але наполягає позбавити його водійських прав.

На задоволенні позову наполягає, оскільки у неї ОСОБА_5 був єдиним сином, її годувальником.

Свідок ОСОБА_10 допитаний в судовому засіданні, суду пояснив, що 10.08.2015 року він їхав у автомобілі «ЗАЗ» за пасажирським сидінням, на якому сиділа ОСОБА_3 , вони поверталися з смт. Кирилівки до м. Запоріжжя додому. На руках він тримав доньку ОСОБА_5 . Несподівано, метрів за 50, назустріч різко виїхала Мазда-6, на номерах були три дев`ятки. Водій ОСОБА_5 різко повернув руль вправо, щоб уникнути зіткнення, але водій Мазда-6 від зіткнення не уходив, і трапився удар.

Свідок ОСОБА_26 допитана в судовому засіданні, суду пояснила, що 10.08.2015 року, вона була пасажиркою мікроавтобуса Мерседес, та їхала з Запоріжжя у смт. Кирилівка на відпочинок. Вона сиділа на другому ряді сидінь зправа, спереду ніхто не сидів, вона слідкувала за дорогою. Вони їхали у потоці автомобілів, зі швидкістю 70-80 км/год. Не доїжджаючи до посту поліції, їх обігнав автомобіль Мазда-6. Ніякого мопеда по дорозі не було, вони його не обганяли.

Потім вона побачила ДТП, в якому Мазда-6 стояла розвернута до них, також була пошкоджена Таврія і мікроавтобус.

Пізніше у м. Запоріжжі вона побачила оголошення про свідків цього ДТП і звернулась за вказаним номером телефону.

Свідок ОСОБА_27 допитаний в судовому засіданні, суду пояснив, що він не пам`ятає дату, коли трапилось ДТП. Він їхав з смт. Якимівка до м. Мелітополь, керуючи мікроавтобусом Мерседес Віто, перед ним їхала Таврія. Вони їхали приблизно 70-80 км/год.

З зустрічного потоку транспортних засобів, вискочив автомобіль Мазда-6 та скоїв ДТП з попереду їдучою Таврією , після чого Мазда-6 вдарила його мікроавтобус.

Він бачив, як назустріч їхав скутер «муравей» (трьохколісний скутер). Машини зустрічного напрямку їхали та обганяли скутер, не виїжджаючи з потоку. Мазда-6 вискочила із-за мікроавтобуса. Водій Таврії намагався уникнути зіткнення. Під час удару Мазду-6 розвернуло.

Він бачив, що в Мазді-6 їхало два чоловіка.

Свідок ОСОБА_29 допитана в судовому засіданні, суду пояснила, що 10.08.2015 року вони їхали з м. Мелітополя в юному напрямку, в сторону кладовища. Вона працює патронажною сестрою. Не доїжджаючи до посту поліції, вона побачила ДТП на зустрічній полосі руху, машини стояли без лобових стекол. На місті ДТП вже були працівники поліції. На роботі в лікарні вона побачила потерпілих, які плакали та розповідали, що в їхній автомобіль в`їхав автомобіль Мазда.

Свідок ОСОБА_30 допитаний в судовому засіданні, пояснив, що 10.08.2015 року, він з ОСОБА_1 їхали в сторону Кирилівки. Вони рухались в колоні автомобілів, швидкість була невелика, але яка точно, йому не відомо. За 100 метрів, він побачив мопед, який рухався справа по обочині, описати його він не може. Мопед повернув перед ними, змістившись вліво на 2-2,5 м, і ОСОБА_1 , щоб уникнути зіткнення, виїхав на зустрічну смугу руху. На зустрічній дорозі після удару лівим кутом автомобіля Мазда, їх розвернуло, і він побачив як на них летить мікроавтобус Віто.

Під час зіткнення, він вдарився головою, але за медичною допомогою він не звертався. Він одразу побіг до автомобіля постраждалих, але побачивши закривавлене тіло, йому стало погано.

Свідок ОСОБА_32 допитаний в судовому засіданні, пояснив, що він 10.08.2015 року їхав в південному напрямку у колоні автомобілів, зі швидкістю 70 км/год. Він побачив ДТП десь у 11-12 годині, він зупинився, допоміг витягнути потерпілих.

Водій « Мазди » казав, що був удар, і він нічого не пам`ятає, пасажира цієї машини він не бачив. Машина Мазда стояла на зустрічній полосі руху, був осип скла навколо.

Під час допиту на досудовому слідстві він міг сказати, що Мазда-6 його обігнала зі швидкістю 130 км/год, оскільки раніше він пам`ятав всі обставини краще.

Допитані у режимі відео конференції експерти ОСОБА_34 та ОСОБА_35 суду пояснили, що вони провадили судово-технічну експертизу за даними, наданими слідчим та за матеріалами справи. Під час проведення експертизи використовували методики «Дослідження руху, маневру, зіткнень транспортних засобів», провадились розрахунки на підставі відомих даних зазначеного ДТП

Допитаний експерт ОСОБА_36 , суду пояснив, що він є експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса, стаж 44 роки, він провадив судово-автотехнічну експертизу №12808, яка виконувалась у двох варіантах: при наявності мопеду, та без нього. Після вивчення наданих усіх необхідних даних, він прийшов до висновків, що ОСОБА_1 мав можливість уникнути ДТП, за відсутності мопеду.

За вказаними даними, наявність мопеда є технічно не спроможна.

Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання.

Крім того, провина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєному кримінальному правопорушенні (злочині) за ч.2 ст.286 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- рапортами помічника чергового ст. пр.-ка поліції Прядко О.О. , згідно яких 10.08.2015 року на південному виїзді з м. Мелітополь трапилося ДТП; до міської лікарні №1 за медичною допомогою були доставлені: ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_38 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 (том 1 а.с.100, 101);

- протоколом огляду місця ДТП від 10.08.2015р. із схемою ДТП та фото таблицями (том 1 а.с.102-113);

- постановою про визнання речових доказів від 19.03.2018р., а саме СД-диск з інформацією з ОМП (том 1 а.с.114-115);

- постановою про визнання речових доказів від 11.08.2015р., а саме автомобіля «Mazda-6», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля «ЗАЗ-110207», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з фотографіями (том 1 а.с.116-117);

- висновком експерта №78/15 від 09.09.2015 року про проведення судової транспортно-трасологічної експертизи, згідно якого в момент первинного контакту кут між поздовжніми осями автомобіля «Mazda» д.н. НОМЕР_1 та автомобіля ЗАЗ-110207 д.н. НОМЕР_2 , складав приблизно 160° ±5°. Місце зіткнення автомобіля «Mazda» д.н. НОМЕР_1 та автомобіля ЗАЗ-110207 д.н. НОМЕР_2 , згідно слідової інформації, розташоване на смузі руху автомобіля ЗАЗ-110207 д.н. НОМЕР_2 , на відстані не більш ніж 1.4м від лівої крайової смуги по ходу руху у бік смт. Якимівка та на відстані 73.8м від кілометрового стовпчика «415 км». Місце зіткнення автомобіля «Mazda» д.н. НОМЕР_1 та автомобіля «Mercedes Vito» д.н. НОМЕР_3 розташоване на смузі руху автомобіля «Mercedes Vito» д.н. НОМЕР_3 , на відстані 0.4м від лівої крайової смуги по ходу руху у бік смт. Якимівка та на відстані 83,2м від кілометрового стовпчика «415км» (том 1 а.с.121-128).

- висновком експерта №77/15 від 02.09.2015 року про проведення судової експертизи технічного стану т/с, згідно якого на момент експертного дослідження ходова частина автомобіля «Mazda» д.н. НОМЕР_1 знаходилася в непрацездатному стані, за причиною зриву маточини переднього лівого колеса з колесом зі свого місця кріплення, наявності залишкової деформації нижнього важелю переднього лівого колеса, руйнування кульової опори на нижньому важелі, яка кріпиться до маточини в підвісці переднього лівого колеса, руйнування кульової опори верхнього важелю, який кріпиться до кузова в підвісці переднього лівого колеса, руйнування стійки стабілізатора з лівої сторони, розгерметизації шини переднього лівого колеса. На момент експертного дослідження рульове управління автомобіля «Mazda» д.н. НОМЕР_1 знаходилося в непрацездатному стані, за причиною руйнування рейки рульового механізму з лівої сторони. На момент експертного дослідження робоча гальмівна система автомобіля «Mazda» д.н. НОМЕР_1 знаходилася в непрацездатному стані, за причиною порушення герметичності трубопроводу лівого переднього колісного гальмівного механізму. Несправності в ходовій частині, робочій гальмівній системі та рульовому управлінні, які призвели до непрацездатності даних систем автомобіля «Mazda» д.н. НОМЕР_1 , виникли в результаті ДТП (том 1 а.с.130-136);

- висновком експерта №76/15 від 01.09.2015 року про проведення судової експертизи технічного стану т/с, згідно якого на момент експертного дослідження ходова частина автомобіля ЗАЗ-110207 д.н. НОМЕР_2 знаходилася в непрацездатному стані, за причиною наявності залишкової деформації нижнього важелю переднього лівого колеса, залишкової деформації телескопічної стійки у підвісці переднього лівого колеса, зміщення спереду до заду підвіски переднього лівого колеса, розгерметизації переднього лівого колеса, розгерметизації заднього правого колеса, руйнування кронштейну кріплення розтяжки до кузова в підвісці переднього лівого колеса. На момент експертного дослідження рульове управління автомобіля ЗАЗ-110207 д.н. НОМЕР_2 знаходилася в непрацездатному стані, за причиною наявності залишкової деформації лівої рульової тяги, деформації рульового валу з зміщенням. На момент експертного, дослідження робоча гальмівна система автомобіля ЗАЗ-110207 д.н. НОМЕР_2 знаходилася в непрацездатному стані, за причиною руйнування гальмівного шлангу переднього лівого колеса, зміщення зі свого місця кріплення педального вузла. Несправності в ходовій частині, робочій гальмівній системі та рульовому управлінні, які призвели до непрацездатності даних систем автомобіля ЗАЗ-110207 д.н. НОМЕР_2 , виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди. (том 1 а.с.138-144).

- довідкою КУ «ТМО «Багатопрофільна лікарня ІМЛ та ШМД» ММР Запорізької області від 28.08.2015р., згідно якої в крові ОСОБА_1 алкоголь відсутній згідно аналізу №291 від 10.08.2015р. (том 1 а.с.153);

- висновком експерта №393 від 22.09.2015 року про проведення судової-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 , згідно якого (мовою оригіналу) причиной смерти гр. ОСОБА_5 явились множественные переломы костей скелета с повреждением внутренних органов, осложнившиеся развитием травматического и геморрагического шока. Данный вывод, кроме собственно наличия повреждений, подтверждают выявленные признаки, двухсторонний гемоторакс и гемоперитонеун (темно-красная жидкая кровь и ее свертки в полостях в количестве: в правой плевральной - 400мл, в левой плевральной - 1000мл, в брюшной - 100мл); бледно-фиолетовые островчатые слабо интенсивные трупные пятна: субателектазы в легких, неравномерное кровенаполнение внутренних органов, в том числе почек - с признаками шунтирования кровотока, жидкое состояние крови в просветах крупных кровеносных сосудов. Весь комплекс повреждений у ОСОБА_5 , как приведший к шоку - опасному для жизни и повлекшему смерть осложнению, имеет признаки ТЯЖКИХ телесных повреждений, состоит в прямой причинной связи с наступлением смерти. Учитывая внешний вид повреждении у ОСОБА_5 , указанный механизм их образования, все они образовались прижизненно, незадолго до наступления смерти и могли образоваться у водителя легкового автомобиля при его столкновении с другим легковым автомобилем, 10.08.2015г. при вышеуказанных обстоятельствах (том 1 а.с.159-166);

- висновком експерта №3616 від 26.09.2015 року про проведення судової-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_3 , згідно якого (мовою оригіналу) множественные закрытые переломы костей таза: перелом боковой массы крестца слева со смещением костных фрагментов, перелом переднего края левой вертлужной впадины, перелом тела левой лонной кости без нарушение целостности тазового кольца у гр. ОСОБА_3 в совокупности квалифицируются как телесные повреждения средней степени тяжести, неопасные для жизни, но повлекшие за собой длительное расстройство здоровья более 21 дня. Раны в лобной области, в правой скуловой области следами заживления которых являются обнаруженные при освидетельствовании (04.09.2015) рубцы; ссадины в области носа, правой височной области, множественные гематомы левой верхней конечности, левой половине грудной клетки, обеих нижних конечностей (по данным медицинской документации) гр. ОСОБА_3. квалифицируются как легкие телесные повреждения. Повреждения образовались от действия тупого (тупых) предмета. Не исключается возможность образования всего комплекса повреждений у гр. ОСОБА_3. в условиях дорожно-транспортного происшествия. Давность образования повреждений не противоречит сроку, указанному в обстоятельствах дела. (том 1 а.с.167-169);

- висновком експерта №3465 від 29.09.2015 року про проведення судової-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_11 2014р.н., згідно якого (мовою оригіналу) определить степень тяжести телесных повреждений ребенка ОСОБА_11 не представляется возможным. (том 1 а.с.170-171).

- висновком експерта №4145 від 02.10.2015 року про проведення судової-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_11 2014р.н., згідно якого (мовою оригіналу) закрытые переломы большеберцовой и малоберцовой костей правой голени со смещением костных фрагментов у ОСОБА_11 квалифицируются как телесные повреждения средней степени тяжести, неопасные для жизни но повлекшие за собой длительное расстройство здоровья более 21 дня. Сотрясение головного мозга, кровоподтек и отек мягких тканей в лобной области справа; ссадины в лобной области справа, в щечно-скуловой области справа, в затылочной области слева у ОСОБА_11. в совокупности квалифицируются как легкие телесные повреждения повлекшие за собой кратковременное расстройство здоровья. Кровоподтек в области левой голени у ОСОБА_11 квалифицируется как легкое телесное повреждение. (том 1 а.с.172-174);

- висновком експерта №3464 від 25.09.2015 року про проведення судової-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_7 1990р.н., згідно якого (мовою оригіналу) рана в лобной области; ссадины в области левого плеча, в области левой и правой голеней; кровоподтеки в области левой и правой голеней, в области левого бедра: ссадины в области живота (по данным медицинской документации) у гр. ОСОБА_7 квалифицируются как легкие телесные повреждения. Повреждения образовались от действия тупого (тупых) предмета и могли образоваться в условиях дорожно-транспортного происшествия. Давность образования повреждений не противоречит сроку, указанному в предоставленной медицинской документации и обстоятельств дела согласно фабуле постановления. Диагноз: «Сотрясение головного мозга» установленный врачами Мелитопольской ЦРБ и врачами ЗОКБ объективными данными и в динамике не подтвержден и согласно п.4.6 («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р») не должен учитывается при оценке степени тяжести. (том 1 а.с.175-177);

- висновком експерта №3739 від 15.09.2015 року про проведення судової-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_4 1990р.н., згідно якого (мовою оригіналу) закрытый перелом обеих лонных костей, закрытый оскольчатый подвертельный перелом левой бедренной кости со смещением костных фрагментов у гр. ОСОБА_4 квалифицируются как телесные повреждения средней степени тяжести, не опасные для жизни, но повлекшие за собой длительное расстройство здоровья, более 21 дня. Сотрясение головного мозга, раны в левой и правой теменных областях, множественные кровоподтеки и ссадины в области лица и головы (более точная локализация не указана) у гр. ОСОБА_4 в совокупности квалифицируются как легкие телесные повреждения, повлекшие за собой кратковременное расстройство здоровья. Раны в области левого плеча, в области левого предплечья, множественные ссадина и кровоподтеки в области живота, грудной клетки, левой стопы (более точная локализация не указана) у гр. ОСОБА_4 квалифицируются как легкие телесные повреждения. Эти повреждения образовались от действия тупых предметов и могли возникнуть в результате удара выступающими частями движущегося автомобиля в условиях дорожно - транспортного происшествия. Давность образования телесных повреждений не противоречит сроку, указанному освидетельствуемым. (том 1 а.с.180-182);

- протоколом додаткового огляду місця ДТП від 27.08.2015р. та постановою про визнання речових доказів від 19.03.2018р., а саме СД-диск з інформацією з додаткового ОМП (том 1 а.с.187-189);

- протоколом огляду речей від 01.09.2016 року, а саме диску з аудіо-записами розмов під час НСРД (том 1 а.с.190-197);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.09.2015 року із схемою (том 1 а.с.198-202);

- протоколом додаткового огляду місця події від 04.09.2015 року за участю спеціаліста-автотехніка ОСОБА_50, водія ОСОБА_1 , адвоката Зубова О.В., схемою, фото таблицями (том 1 а.с.203-208);

- протоколом слідчого експерименту з залученням свідка ОСОБА_12 від 04.09.2015 року із схемою, згідно якого в ході слідчого експерименту встановлено: що погодні та дорожні умови відповідають тим, що були в момент ДТП, згідно якого зазначено місце зіткнення автомобіля «Мазда» та автомобіля «ЗАЗ», яке розташована на смузі руху в напрямку м Харкова, на відстані 1,35 м. Від правого краю проїжджої частини і на відстані 73,8м. від дорожнього знака в сторону м.Сімферополя. Швидкість руху автомобіля Мазда-6 встановлена 70 км \ год, на відстані 0,7 м. від правого краю проїзної частини, позначеного дорожньою розміткою 1.1. ПДР. У процесі руху свідок побачив, що мікроавтобус випередив мопед, який слідував по асфальтованій частині узбіччя на відстані 0,4 м від краю проїжджої частини. Як тільки мікроавтобус випередив мопед і дистанція від автомобіля «Мазда» до задньої частини мопеда була 7,7м., То водій мопеда з невідомих причин змінив напрямку свого руху вліво і виїхав на смугу руху автомобіля «Мазда», при цьому мопед як до зміни напрямку руху, так і при виконанні зазначеного маневру рухався з постійною швидкістю 30 км/год. Мопед виїхав на їхню смугу руху таким чином, що його переднє колесо знаходилося на відстані 2,3м від краю проїжджої частини, при цьому з моменту зміни напрямку руху він рухався 7,3м. (7,2м.в поздовжньому напрямку). Реагуючи на маневр мопеда, ОСОБА_1 виконав поворот вліво і гальмування. Як рухався зустрічний автомобіль «ЗАЗ» і яка була його швидкість руху, ОСОБА_12 вказати не зміг. Відстань на якому автомобіль «Мазда» виїхав на смугу зустрічного руху по відношенню до місця зіткнення, лінію роз`їзду з мопедом, розташування автомобіля і мопеда в момент роз`їзду свідок ОСОБА_12 вказати не зміг. Видимість для учасників руху нічим не була обмежена. (том 1 а.с.209-211);

- висновком експерта №522/15 від 30.09.2015 року про проведення судової автотехнічної експертизи (дослідження обставин і механізму ДТП), згідно якого: В дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , згідно показів ОСОБА_44 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності до вимог пп.10.1, 34.1 Правил дорожнього руху України, згідно, показів ОСОБА_7 та ОСОБА_10 також повинен був діяти у відповідності до вимог пп.12.6, 12.9 Правил дорожнього руху України, згідно, показів ОСОБА_1 та ОСОБА_45 , водій автомобіля «Мазда», ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «ЗАЗ-110207», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. Невстановлений водій скутера, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «Mercedes Vito», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_46 о., повинен був діяти у відповідності до вимог пп.12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Дії водія автомобіля «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , згідно показів ОСОБА_44 та ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , не відповідають вимогам пп.10.1, 34.1 Правил дорожнього руху України. Невідповідності дій водія ОСОБА_1 вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв`язку з ДТП.

Піддаючи технічному аналізу дії водія скутера, згідно показів ОСОБА_1 , ОСОБА_45 , коли він змінив напрямок руху ліворуч чим створив небезпеку для руху водію автомобіля «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1 , слід дійти висновку, що його дії не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з подією.

Водій автомобіля «ЗАЗ-110207», реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_5 перебував в аварійній обстановці, коли він не мав ті можливість запобігти події, шляхом зупинки керованого ним транспортного засобу до місця зіткнення з автомобілем «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_5 , згідно показів згідно показів ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_27 коли водій автомобіля «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1 до зіткнення не застосовував гальмування.

Водій автомобіля «Мазда», ОСОБА_1 , згідно показів ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , не міг уникнути наїзду на скутер шляхом застосування своєчасного гальмування при збереженні прямолінійного руху, без зміни напрямку руху свого автомобіля (том 1 а.с.213-221)

- висновком експерта №12808 від 21.03.2016 року про проведення судової автотехнічної експертизи, згідно якого: В даній дорожній ситуації водій скутера повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 10.1 та 10.2 Правил дорожнього руху України.

Водій ОСОБА_5 в дорожній ситуації що склалася повинен був діяти згідно з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Водій ОСОБА_27 в даній дорожній ситуації повинен був діяти згідно з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

При відсутності скутера водій ОСОБА_1 в даній дорожній ситуації повинен був діяти згідно з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України та п. 1.3 Правил дорожнього руху України, стосовно заборони перетину дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху

При наявності скутера водій ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

При умові, якщо перед зіткненням автомобілів Мазда та ЗАЗ-110207 водій автомобіля Мазда ОСОБА_1 гальмування не застосовував, то технічна можливість уникнути пригоди діями водія ОСОБА_5 не визначалася, і в його діях невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв`язку з пригодою, не вбачається. При вказаних обставинах, з моменту зміни напрямку руху автомобіля Мазда, водій ОСОБА_5 знаходився в аварійній ситуації, яка була створена діями водія ОСОБА_1 , при умові відсутності скутера.

Варіант 1. На момент пригоди скутер був відсутній.

Технічна можливість уникнути пригоди для водія ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв`язку з пригодою.

Варіант 2. На момент пригоди відбувався виїзд невстановленого водія скутера з узбіччя на проїзну частину. З мотивів, вказаних в дослідницькій частині висновку, питання: «Чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість запобігти зіткненню, транспортних засобів, якщо так, то за допомогою яких заходів?», «Чи є в діях водія ОСОБА_1 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, якщо так, то які? Чи перебувають вони в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди?» та «Чи перебував водій ОСОБА_1 в аварійній обстановці?», - в даному варіанті розвитку події, не вирішуються. (том 1 а.с.225-231);

- протоколами тимчасових доступів до речей і документів від 04.03.2016р, 04.03.2016р.,25.01.2016р., 24.11.2016р., на підставі ухвал слідчого судді Орджонекідзевського районного суду м. Запоріжжя №335/619/16-к (том 1 а.с.235, 237, 240-244, 247, том 2 а.с.1-3, 36-38);

- постанова про визнання речових доказів від 19.03.2018р., а саме СД-диски з інформацією від ТОВ «Лайфселл», ПАТ «МТС Україна», ПрАТ «Київстар», НСРД (том 1 а.с.238-239, 245-246, том 2 а.с.4-5, 11-12, 25-27, 39-40);

- протоколами НСРД (том 2 а.с.6-10);

- протоколом огляду речей від 15.08.2016р. (том 2 а.с.13-24);

- висновком комісійної судової автотехнічної експертизи №4998 від 13.11.2017 року, згідно якого: Пояснення водія автомобіля Mazda, ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_12 , в частині параметрів зближення автомобіля Mazda і скутера є технічно неспроможними.

Дії водія автомобіля Mazda в розглянутій дорожньо-транспортній ситуації в рамках прийнятих технічно спроможних пояснень регламентувалися вимогами дорожньої розмітки 1.1 ПДР, яку перетинати заборонене. Належним виконанням зазначених вимог дорожньої розмітки 1.1 ПДР водій автомобіля Mazda мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілями ЗАЗ-110207 і Mercedes Vito.

З моменту об`єктивно можливого виявлення небезпеки для руху, дії водіїв автомобілів ЗАЗ-110207 і Mercedes Vito регламентувалися вимогами пункту 12.3 ПДР, які передбачають необхідність негайного застосування гальмування аж до зупинки транспортних засобів. Однак з моменту зміни напрямок руху автомобіля Mazda у напрямку зустрічної смуги, водії автомобілів ЗАЗ-110207 і Mercedes Vito своїми однобічними діями не мали технічної можливості запобігти зіткненню, перебували в аварійній ситуації.

Оскільки водій автомобіля Mazda належним виконанням вимог дорожньої розмітку 1.1 ПДР, мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілями ЗАЗ-110207 і Mercedes Vito, а водій автомобілів ЗАЗ-110207 і Mercedes Vito в умовах події перебували в аварійній ситуації, в причинному зв`язку з фактом ДТП, з технічної точки зору, перебувають саме дії водія автомобіля Mazda не відповідні вказаним вимогам ПДР (том 2 а.с.28-33);

- протоколом слідчого експерименту від 22.03.2018 року з фототаблицями (том 2 а.с.41-46);

- висновком комісійної судової автотехнічної експертизи №19/12/1-1/СЕ/20 від 24.02.2020 року, згідно якого: Показання водія автомобіля «Mercedes Vito», ОСОБА_27 щодо механізму розвитку дорожньої обстановки вцілому не суперечить зафіксованій слідовій інформації та може вважатися, з технічної точки зору, спроможними.

Параметри зближення автомобіля «Mazda», номерні знаки НОМЕР_1 та невстановленого скутера, указані ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , з технічної точки зору, не спроможні. Разом з тим, підтвердити або спростувати експертним шляхом загальний розвиток дорожньої обстановки, указаний ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , не представляється можливим.

Відповідно до І варіанту розвитку дорожньої обстановки:у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Mazda», ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.6 ґ) та горизонтальної розмітки 1.1 ПДР України; у даній дорожній обстановці, водій автомобіля «ЗАЗ-110207», ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України; провести дослідження з експертної оцінки дій водія автомобіля «Mercedes Vito», ОСОБА_27 відповідно до вимог ПДР України в даному варіанті розвитку дорожньої обстановки не представляється можливим. Водій автомобіля «Mazda» ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілями «ЗАЗ-110207» та «Mercedes Vito» шляхом виконання вимог горизонтальної розмітки 1.1. ПДР України (перетинати яку забороняється). Дії водія автомобіля «Mazda», ОСОБА_1 не відповідали вимогам горизонтальної розмітки 1.1 ПДР України, що з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з настанням події даного ДТП. Водій автомобіля «ЗАЗ-110207», ОСОБА_5 своїми односторонніми діями не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Mazda» як при застосуванні водієм ОСОБА_1 гальмування, так і без нього. Дії водія ОСОБА_5 , який перебував у аварійній обстановці, не регламентуються вимогами ПДР України.

Відповідно до II варіанту розвитку дорожньої обстановки (за наявності скутера): відповідно до даного варіанту розвитку дорожньої обстановки, водій автомобіля «Mazda», ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України без зміни первинного напрямку руху; у даній дорожній обстановці водій невстановленого скутера повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 10.2 ПДР України; провести дослідження з експертної оцінки дій водія автомобіля «Mercedes Vito», ОСОБА_27 та водія автомобіля «ЗАЗ-110207», ОСОБА_5 відповідно до вимог ПДР України в даному варіанті розвитку дорожньої обстановки не представляється можливим (том 3 а.с.119-137).

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Згідно ч.1, 2 ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідальність за статтями 286 - 288, 415 КК настає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення певних правил спричинила з необережності потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або його загибель; при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину, а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Згідно ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З урахування вищевказаного, сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_1 винний у порушенні правил безпеки дорожнього руху, а саме п.п.10.1, 14.2 в), розділ 34 Дорожня розмітка 1.1., Правил дорожнього руху України, як особа, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть водія автомобіля «ЗАЗ-110207», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 та отримання тілесних ушкоджень пасажирами даного автомобіля ОСОБА_3 , малолітньої ОСОБА_6 , 2010р.н., ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_11 2014р.н., і його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.

Суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_27 щодо наявності невстановленого скутера, який рухався по узбіччю, та зробив маневр вліво на проїзну частину, оскільки дані свідчення спростовані показами свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_32 , висновками експертиз, згідно яких наявність скутера є неспроможна з технічної точки зору.

В судовому засіданні прокурор просила призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.286 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Козак О.С. просили призначити ОСОБА_1 покарання не пов`язане із позбавленням волі, оскільки він має на утриманні двох малолітніх дітей. Просили цивільний позов задовольнити в повному обсязі, оскільки злочинними діями ОСОБА_1 їм спричинені матеріальні збитки, та завдано моральні та фізичні страждання, які позначилися негативними змінами у їх житті, втратою єдиного сина, чоловіка та батька малолітньої дитини.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Зубов О.В. просили застосувати до нього ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році», та звільнити його від основного та додаткового покарання.

Відповідно Постанови пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суд має суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суд має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Відповідно до п.3 вказаної Постанови, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: раніше не притягався до кримінальної відповідальності; має постійне місце мешкання, за постійним місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні двох дітей 2003р.н. та 2009р.н.; має постійне місце роботи, думку потерпілих, які просили призначити ОСОБА_1 покарання не пов`язане з позбавленням волі; обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст.66 КК України, судом не встановлено; у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Згідно роз`яснення викладеного у постанові Верховного Суду №205/7091/16-к від 17.10.2019р., заборони застосування ст. 75 КК України за умови невизнання засудженим своєї вини КК України не містить.

З урахуванням викладеного, характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, з урахуванням думки потерпілих, які не наполягали на застосуванні до обвинуваченого покарання у вигляді позбавлення волі, відсутності порушень обвинуваченого щодо виконання ухвал суду про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, та оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.75 КК України, та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Обрані обвинуваченому вид та міра покарання, за переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям покарання.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубе порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, що спричинило тяжкі наслідки, та приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк три роки.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1, 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повним або частковим звільненням від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину. Відповідно ст. 3 вказаного Закону установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ч.4 ст.86 КК України, ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 не позбавлений батьківських прав та має на утриманні двох дітей 2003р.н. та 2009р.н., яким на день набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2016 році» не виповнилося 18 років, вчинив необережний тяжкий злочин, тому суддя вважає за доцільне задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Зубова О.В. та звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст.1 цього Закону.

Щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди, судом встановлено наступне.

Згідно роз`яснень, які містить п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» потерпілий, якому внаслідок учинення транспортного злочину заподіяно моральну, фізичну чи майнову шкоду, вправі пред`явити цивільний позов про її відшкодування, який має бути розглянутий разом із кримінальною справою. Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, матеріальна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.1, 2, 3 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років; батькам, які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно. Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Таким чином, на відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника мають право дитина ОСОБА_38 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та мати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно Постанови Пленуму ВСУ №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року (з подальшими змінами та доповненнями) шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

З копії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/3977649 від 09.04.2015 року вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у СК «Арсенал Страхування», забезпечений ТЗ - автомобіль марки «Mazda-6», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії полісу по 09.04.2016 року включно (том 2 а.с.57).

Положеннями ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентовано, встановлено що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Суд звертає увагу, що визначений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядок звернення потерпілого чи іншої особи до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий в розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Застосування положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого чи іншої особи. Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди, вказане також узгоджується зі ст. 15, ст. 16 ЦК України.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі в тексті - Постанова) особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Суд враховує той факт, що не зважаючи на тривалий час, який пройшов з дня ДТП, обвинувачений не компенсував потерпілим спричинену матеріальну шкоду, та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, з обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно стягнути матеріальну шкоду згідно позовної заява на користь ОСОБА_38 ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із втратою годувальника в сумі 356659,45гривень, та на користь матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку із втратою годувальника в сумі 76926,45гривень та 2331,11гривень щомісячно довічно.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів. Моральна шкода - втрата немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Згідно з ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

Таким чином, особами, які маю право на відшкодування моральної шкоди в зв`язку з смертю ОСОБА_5 , є його дитина ОСОБА_38 , мати ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_3 .

Так, у відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Суд керується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 р. і вважає, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення з обвинуваченого, аналізуючи обставини вчинення злочину, відсутності відшкодувань після вчинення ним протиправних дій, суд приходить до висновку, що з врахуванням смерті близької людини, непоправної втрати у вигляді загибелі рідної людини і душевних страждань, оскільки передчасна смерть ОСОБА_5 стала важкою психологічною травмою для його рідних та близьких, зокрема: п`ятирічної доньки - ОСОБА_38 , дружини - ОСОБА_3 та матері померлого - ОСОБА_2 , вони втратили підтримку і допомогу у житті; на користь потерпілих, а саме: дитини ОСОБА_38 , матері ОСОБА_2 та дружини ОСОБА_3 , слід стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500000,00грн. кожному.

На підставі вищезазначеного, цивільний позов потерпілої ОСОБА_38 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення матеріальної шкоди у зв`язку із втратою годувальника в сумі 356659,45гривень та моральної шкоди на суму 500000,00гривень підлягає повному задоволенню.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення матеріальної шкоди у зв`язку із втратою годувальника в сумі 76926,45гривень та 2331,11гриввень на місяць довічно, моральної шкоди на суму 500000,00гривень підлягає повному задоволенню.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 про стягнення моральної шкоди на суму 500000,00 гривень підлягає повному задоволенню.

Долю речових доказів вирішити в порядку вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, ЗУ «Про амністію у 2016 році», суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного йому покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання за цим вироком.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- автомобіль «Mazda-6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що передано під розписку на відповідальне зберігання ОСОБА_1 - повернути йому як власнику.

- автомобіль «ЗАЗ-110207», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що зберігається на території Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, повернути ОСОБА_2 , як матері загиблого.

- СД-диск з інформацією з ОМП, СД-диск з інформацією з додаткового ОМП, СД-диски з інформацією від ТОВ «Лайфселл», ПАТ «МТС Україна», ПрАТ «Київстар», НСРД, які долучено до матеріалів кримінальної справи - залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок № 31116115700009, Одержувач: УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевч./24060300 Код банку (МФО): 813015, Код ЄДРПОУ: 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта по експертизі №78/15 від 09.09.2015 року в сумі 736,56гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок № 31116115700009, Одержувач: УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевч./24060300 Код банку (МФО): 813015, Код ЄДРПОУ: 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта по експертизі №77/15 від 02.09.2015 року в сумі 736,56гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок № 31116115700009, Одержувач: УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевч./24060300 Код банку (МФО): 813015, Код ЄДРПОУ: 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта по експертизі №76/15 від 01.09.2015 року в сумі 736,56гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок № 31116115700009, Одержувач: УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевч./24060300 Код банку (МФО): 813015, Код ЄДРПОУ: 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта по експертизі №522/15 від 30.09.2015 року в сумі 1227,60гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (Код ЄДРПОУ: 02883133) витрати на залучення експерта по експертизі №12808 від 21.03.2016 року в сумі 3303,00гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (Код ЄДРПОУ: 02883110) витрати на залучення експерта по експертизі №4998 від 13.11.2017 року в сумі 14880,00гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок № 31112115700007, Одержувач: УК у Печерському р-ні м.Київ, Код банку (МФО): 820019, Код одержувача: 38004897) витрати на залучення експерта по експертизі №19/12/1-1/СЕ20 від 24.02.2020 року в сумі 8792,56гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_38 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає: АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду у зв`язку із втратою годувальника в сумі 356659 (триста п`ятдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять) гривень 45 коп., та моральну шкоду на суму 500000,00 (п`ятсот тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (і.н. НОМЕР_7 ), яка мешкає: АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду у зв`язку із втратою годувальника в сумі 76926 (сімдесят шість тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень 45 коп. та 2331,11 (дві тисячі триста тридцять одну) гривню 11 коп. щомісячно довічно, моральну шкоду на суму 500000,00 (п`ятсот тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (і.н. НОМЕР_8 ), яка мешкає: АДРЕСА_2 , моральну шкоду на суму 500000,00 (п`ятсот тисяч) гривень.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Запорізький апеляційний суд через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко