Рішення № 91578766, 15.09.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/1943/20

Провадження № 2 /331/1144/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді: Жукової О.Є.

за участю секретаря : Качан К.К.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3984, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. 05.02.2020 щодо звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 34 257,11 гривень.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, шовиконавчий напис вчинено із грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій, заборгованість не є безспірною, і відповідачем пропущено трирічний строк, протягом якого відповідач міг звернутися із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2020 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін .

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність , наполягав на задоволенні позову.

Відповідач , належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, до судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав , в зв`язку з чим на підставі ч.2 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у відсутність відповідача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна , Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович надали суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини .

24 липня 2013 року між позивачнм ОСОБА_1 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль» " було укладено договір № 014/0871/82/0202982 про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування, відповідно до умов якого банком було надано ОСОБА_1 суму кредиту 21 168,50 гривень на строк до 24 липня 2017 року. Вказаним договором визначено, що погашення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником щомісячно ануїтетними платежами відповідно до умов договору та Графіку ( п.п. 3.1, 2.1 договору ).

25 вересня 2015 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» було укладено договір № 114/10 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, за умовами якого Банк відступив новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув прав вимоги Банку до боржників вказаних у Реєстрі Боржників .

25 вересня 2015 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ –КАПІТАЛ» було укладено договір № АКП-250915 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, за умовами якого Банк відступив новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув прав вимоги Банку до боржників , зазначених у Додатку № 1 до цього Договору.

Договором купівлі-продажу (відступлення прав вимоги) № 15/042016-01 від 15 квітня 2016 року підтверджено набуття прав вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ –КАПІТАЛ» ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до Боржників (Портфель Заборгованостей) .

02 жовтня 2019 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 02/10/2019-КА , відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/0871/82/0202982 від 24 липня 2013 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД».

12 листопада 2019 року року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» направило на адресу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень за кредитним договором до 29 листопада 2019 року на суму 91 279,89 грн., також позивача було попереджено про наслідки її невиконання, зокрема, вчинення виконавчого напису і пов`язані із цим додаткові витрати.

05 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна на підставі заяви ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» про вчинення виконавчого напису було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3984.

У вказаному виконавчому написі визначено, що стягнення проводиться за період з 22.08.2017 року по 29.11.2019 року , сума заборгованості складає 33 957,11 гривень, в тому числі; прострочена заборгованість за сумою кредиту – 19 314,33 гривень; прострочена заборгованість за процентами – 14 642,78 гривень .

24.02. 2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. було відкрито виконавче провадження № 61365885 , проводилось примусове виконання виконавчого документу.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України"Пронотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України "Про нотаріат"). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерстваюстиції Українивід 22лютого 2012року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України"Пронотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України"Пронотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Аналізуючи вищенаведені норми Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц дійшла таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України"Пронотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України"Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Як вбачається з матеріалів справи , ТОВ «ФК «Аланд» 12 лиситопада 2019 року звернулося до ОСОБА_1 з письмовою вимогою (повідомленням) про виконання договірних зобов`язань протягом 30 днів з моменту отримання письмової вимоги стягувача .

Фактично вказана вимога заявлена після закінчення строку дії договору 24 липня 2017 року , а отже враховуючи умову кредитного договору щодо щомісячного погашення кредиту та сплати процентів щомісячно ануїтетними платежами відповідно до Графіку ( п.п. 3.1, 2.1 договору) , оспорюваний виконавчий напис від 05 лютого 2020 року було вчинено поза межами трирічного строку щодо частини платежів , встановлених вищевказаними умовами договору , оскільки стягувачем заявлено вимогу про стягнення простроченої суми заборгованості в сумі 19 314,33 гривень , щодо якої відсутні відомості за який саме період здійснюється стягнення.

Крім того, у ТОВ «ФК «Аланд» відсутнє право на стягнення з ОСОБА_1 передбачених кредитним договором процентів за користування кредитними коштами за період після 24 липня 2017 року, тоді як спірним виконавчим написом стягнуто заборгованості за процентами, які нараховувалися відповідачем після закінчення строку договору з 22.08.2017 року по 29.11.2019 року.

У даному випадку ТОВ «ФК «Аланд» має право на захист своїх прав на підставі статті 625 ЦК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що нотаріусу не було надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, тому не було правових підстав для видачі виконавчого напису в силу вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку № 296/5.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 05.02.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ХараН.С., а відповідач , в свою чергу, не позбавлений права звернутись до суду для захисту свої прав у порядку позовного провадження.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви в сумі 840,80 гривень та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 420,40 гривень.

Керуючись 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265 , 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 3984, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною 05.02.2020 щодо звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 34 257,11 гривень, таким що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» ( місце знаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301, код ЄДРПОУ 42642578) на користь ОСОБА_1 ( місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір 1261 гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 15 вересня 2020 року.

Суддя: О.Є. Жукова

15.09.2020