Ухвала суду № 91578422, 16.09.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

298/638/20

У Х В А Л А

іменем україни

16.09.2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Дергачової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Стегней К.В.,

у присутності:

прокурора Наговського М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

та його захисника Сілкіної – Яцко Є.О.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

та його представника Цебрика Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/806/20 (справа № 298/638/20) внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120200070000117 від 03.04.2020 року, про обвинувачення, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишка, Великоберезнянського району, Закарпатської області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, із середньою освітою, непрацюючий, неодружений, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 та ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

24.07.2020 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120200070000117 від 03.04.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 та ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2020 року для розгляду цього кримінального провадження було визначено головуючого суддю – Дергачову Н.В., та склад колегії суддів: Іванов А.П., Деметрадзе Т.Р.

Ухвалою суду від 24.07.2020 року судом було призначене розгляд обвинувального акту у підготовчому судовому засіданні.

За ухвалою від 10.09.2020 року колегією суддів було постановлено призначити кримінальне провадження № 1-кп/308/806/20 (справа № 298/638/20) до судового розгляду у судовому засіданні на 10.09.2020 року на 14 год. 00 хв. Кримінальне провадження розглядати одноособово у відкритому судовому засіданні, оскільки у судовому засіданні 10.09.2020 року судом було роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 зміст абз. 1 ч. 2 ст. 31 КПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів» від 21.07.2020 року № 817-ІХ, який набув чинності із 13.08.2020 року, та якою передбачено, що: «Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.».

А також ч. 4 ст. 315 КПК України у редакції цього ж Закону, якою передбачено, що: «Під час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.».

Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів» від 21.07.2020 року № 817-ІХ, який набув чинності із 13.08.2020 року, у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, в якому до набрання чинності цим Законом колегіальний склад суду визначено за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, і відбувається підготовче судове засідання, а судовий розгляд ще не призначений, судовий розгляд у кримінальному провадженні проводиться і завершується складом суду, передбаченим з урахуванням положень цього Закону.

Обвинувачений ОСОБА_1 наполягав на розгляді цієї справи суддею одноособово.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийняла рішення кримінальне провадження розглядати одноособово у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 15.09.2020 прокурором було подане клопотання від 09.09.2020 року № 101/6131-20 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, без визначення застави.

У якості ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може здійснити наступні дії, прокурор зазначив наступне:

1.Переховуватися від суду, даний ризик обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_1 усвідомлює тяжкість кримінального покарання, тільки у вигляді позбавлення волі, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів.

2.Незаконно впливати на потерпілого, свідків цей ризик обґрунтовується тим, що потерпілий ОСОБА_2 , свідки по справі судом не допитані, а один із свідків по кримінальному проваджені являється рідним братом обвинуваченого.

3.Може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 після вчинення злочину, з метою приховування речових доказів заховав одяг потерпілого, який він облив бензином, а саме, замочив у миску з водою, що підтверджується протоколом огляду місця події від 03.04.2020.

4.Може вчинити інше кримінальне правопорушення, цей ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 був неодноразово засудженим, останній раз вироком Великоберезнянського районного суду від 20.02.2019 за ч. 2 ст. 125 КК України з призначенням покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, із застосуванням ст. 75 КК України його було звільнено від призначеного покарання із випробуванням строком на 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

29.05.2020 в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

При вирішенні питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, крім зазначених вище ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, необхідно відповідно до ст. 178 КПК України врахувати наявність наступних обставин:

1. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень в яких він обвинувачується - згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.15 ч. 1 ст.115 КК України є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, а кримінальне правопорушення, за ч. 1 ст. 121 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

2. Обвинувачений ОСОБА_1 не одружений, утриманців не має, що може свідчити про відсутність міцних соціальних зв`язків. В обвинуваченого ОСОБА_1 відсутнє постійне місце роботи або навчання, та наявність судимостей - раніше неодноразово судимий, та повторно обвинувачується у вчиненні злочинів проти життя та здоров`я особи.

3. В обвинуваченого ОСОБА_1 відсутнє постійне місце роботи або навчання.

4. Наявність судимостей – раніше неодноразово судимий та повторно обвинувачується у вчиненні злочинів проти життя та здоров`я особи.

З урахуванням викладеного та того факту, що ризики не зменшилися, а судовий розгляд обвинувального акту ще не розпочався, прокурор просить продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення розміру застави.

Прокурор в судовому засіданні 15.09.2020 року клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_3 та його представник Цебрик Л.В. підтримали клопотання прокурора та просили суд його задовольнити.

Захисник обвинуваченого Сілкіна – Яцко Є.О. заперечила проти обрання такого запобіжного заходу судом, оскільки вважає, що відсутні ризики зазначені прокурором, обвинувачення не обґрунтоване та просила обрати більш м`який запобіжний захід щодо свого підзахисного не пов`язаний із триманням під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту. Подала до суду клопотання про зміну обраного запобіжного заходу з цих підстав.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Як зазначено у ст. 331 КПК України Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Відповідно до ч. 3 – 5 ст. 199 КПК України Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо продовження дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів без визначення застави та про зміну запобіжного заходу на інший, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, суд, враховуючи тяжкість злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_1 , те, що він обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів, які передбачають покарання на строк до десяти років позбавлення волі, у разі якщо суд дійде до висновку про обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_1 , під важкістю відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки ці особи судом ще не допитані, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, які на цей час продовжують існувати. Суду не надано жодних доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованого обвинувачення у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень та наявність підстав вважати, що ОСОБА_1 , залишаючись на волі, не буде ухилятись від суду, не буде чинити тиск на потерпілих та свідків. Суд також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, оскільки останній є неодруженим, та не працює, що свідчить про мінливість його доходів та слабку інтегрованість у суспільство. Суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.

З урахуваннями викладеного суд дійшов висновку, що для запобігання ризиками передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, обґрунтованим є застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому клопотання прокурора підлягає до задоволення. Відтак суд вважає, що цьому етапі розгляду кримінального провадженні наявні всі підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 12 листопада 2020 року включно. Слід відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, за відсутності для того достатніх підстав.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 12 листопада 2020 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)», - для відому та виконання.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Н.В. Дергачова