Рішення № 91577667, 16.09.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

16.09.20

Провадження 2/235/1585/20

Справа 235/4396/20

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі:

головуючого судді судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Придворової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення державного реєстратора, -

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2020 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення державного реєстратора, в якому вона просила визнати неправомірними дії Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 06.09.2018 року індексний номер 136717929.

Позов мотивовано тим, що 26.07.2007 року її син ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 26.07.2007 року придбав кіоск по ремонту взуття за адресою: АДРЕСА_1 . Кіоск представляв собою металеву будівлю загальною площею 6,8 кв.м. За життя син перебудував кіоск з оформленням всіх дозвільних документів.

Син доручив сторонній особі ввести в експлуатацію кіоск з ремонту взуття та продажу товарів для ремонту взуття загальною площею 27,6 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_1 син помер, а довірена особа зареєструвала право власності на перебудований кіоск 06 вересня 2018 року. Таким чином, право власності на перебудований кіоск син набув після смерті.

Позивачка у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса з приводу оформлення спадщини після смерті сина, але приватний нотаріус 21 серпня 2019 року виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на те, що наявні у спадковій справі документи свідчать про те, що право власності за померлим було зареєстровано вже після його смерті.

Для належного оформлення спадкового майна позивачці необхідно скасувати незаконно зареєстроване право власності на добудований кіоск.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як встановлено, державна реєстрація кіоску була проведена після смерті сина державним реєстратором Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради.

Відповідно до правової позиції, висловленої в Постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 року у справі № 21-551а/14 у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільна права та обов`язки особи, та такі права підтверджуються чи оформлені відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки стосуються спору про цивільне право.

Згідно правової позиції, висловленої в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 року у справі № 817/1048/16, спори з державним реєстратором не належать до адміністративної юрисдикції, оскільки стосуються майнового інтересу і обов`язково будуть впливати на майнові права тієї особи, щодо якої реєстраційні дії буде скасовано.

Отже, оскільки реєстратор, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем, зазначене рішення про державну реєстрацію стосувалося реєстрації прав іншої особи, а не позивача, такий спір має приватноправовий характер та з огляду на суб`єктивний склад сторін має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 66 Постанови КМУ № 1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації права, передбачені статтею 27 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності – спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Отже, якщо до складу спадщини входить нерухоме майно, право власності на яке було набуте за життя померлим, але не було зареєстроване належним чином, державний реєстратор перед видачею витягу вносить відомості про право власності спадкодавця на таке майно у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно шляхом проведення відповідної державної реєстрації права власності за заявою спадкоємця.

20 липня 2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Філь О.Є.

22 липня 2020 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21 серпня 2020 року, витребувано від Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради копії документів, на підставі яких здійснювалась державна реєстрація права власності на кіоск за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_2 , яка здійснювалась 06.09.2018 року, індексний номер витягу 136717929.

22 липня 2020 року ухвалою судді зобов`язано приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Дух Ірину Олексіївну надати суду копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

31 липня на виконання ухвали від 22 липня 2020 року було надано копію спадкової справи, відкритою після смерті ОСОБА_2 (а.с. 25-52).

06 серпня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на кіоск з ремонту взуття, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано за ОСОБА_2 01.08.2007 року на підставі договору купівлі-продажу від 26.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області Богатовою І.О. Крім того, зазначений об`єкт нерухомого майна не є новоствореним майном, оскільки право власності на нього виникло та зареєстровано у встановленому законом порядку до 01.01.2013 року. Реконструкція об`єкта, яка відбулась у 2018 році ніяким чином не могла впливати на виникнення права власності, а лише на зміну технічних характеристик. Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного суду від 24.01.2020 року у справі № 910/10987/18, державна реєстрація права власності не встановлює саме право, а лише відображає у реєстрі наявність такого права, встановленого відповідними правовстановлюючими документами.

02 вересня 2020 року було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання сторони не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9, 36).

26.07.2007 року ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 26.07.2007 року придбав кіоск по ремонту взуття за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-6).

Кіоск представляв собою металеву будівлю загальною площею 6,8 кв.м. За життя ОСОБА_2 перебудував кіоск з оформленням всіх дозвільних документів, загальна площа приміщення відповідно до технічного паспорту, виготовленого 11 червня 2018 року, становить 27,6 кв.м. (а.с. 10-12).

03.09.2018 року (номер запису про право власності) державний реєстратор Литвинов Сергій Володимирович, Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 6650, виданого 26.07.2007 року приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області

Богатовою І.О.; декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ДЦ141182340063, виданої 22.08.2018 року відділом містобудування Покровської міської ради Донецької області, виніс рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42862810 від 06.09.2018 щодо об`єкту нерухомого майна: кіоску з ремонту та продажу товарів для ремонту взуття, загальною площею 27,6 кв.м., опис: кіоск з ремонту взуття та продажу товарів для ремонту взуття – А-11; ганок – а-1, за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 (а.с. 47-48, 59-71).

21 серпня 2019 року Приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Донецької області Дух І.О. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності за законом на кіоск з ремонту взуття та продажу товарів для ремонту взуття, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який залишився після смерті ОСОБА_2 , оскільки з наданих документів, в тому числі з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухому майно, сформованого Управлінням реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, вбачається, що спадкодавцем суттєво було змінено загальну площу об`єкту спадкування, з 6,8 кв. м. до 27, 6 кв.м.

Однак, у відповідності з нормами статті 331 ЦК України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно виникають з моменту такої реєстрації.

Тобто для набуття право власності на вищевказаний об`єкт спадкування потрібно було не тільки ввести його в експлуатацію, Обов`язковою умовою є державна реєстрація права власності на це нерухоме майно згідно діючого законодавства. Але наявні документи свідчать про те, що право власності за померлим було зареєстровано вже після його смерті, що суперечить нормам ч. 4 ст. 25 ЦК України, оскільки цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Крім того, з декларації про готовність до експлуатації зазначеного об`єкта вбачається, що не тільки право власності виникло після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але саме будівництво було розпочато та закінчено після його смерті, а саме, дата початку будівництва – 06.06.2018 року, дата закінчення – 20.06.2018 року (а.с. 59-63).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до правової позиції, висловленої в Постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 року у справі № 21-551а/14 у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільна права та обов`язки особи, та такі права підтверджуються чи оформлені відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки стосуються спору про цивільне право.

Згідно правової позиції, висловленої в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 року у справі № 817/1048/16, спори з державним реєстратором не належать до адміністративної юрисдикції, оскільки стосуються майнового інтересу і обов`язково будуть впливати на майнові права тієї особи, щодо якої реєстраційні дії буде скасовано.

Отже, оскільки реєстратор, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем, зазначене рішення про державну реєстрацію стосувалося реєстрації прав іншої особи, а не позивача, такий спір має приватноправовий характер та з огляду на суб`єктивний склад сторін має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 66 Постанови КМУ № 1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації права, передбачені статтею 27 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності – спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Отже, якщо до складу спадщини входить нерухоме майно, право власності на яке було набуте за життя померлим, але не було зареєстроване належним чином, державний реєстратор перед видачею витягу вносить відомості про право власності спадкодавця на таке майно у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно шляхом проведення відповідної державної реєстрації права власності за заявою спадкоємця.

Відповідно до ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Тобто цивільна правоздатність ОСОБА_2 припинилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Але згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, підставою формування витягу індексний номер 136717929 від 06.09.2018 року, зазначено заяву з реєстраційним номером 29919455, дата реєстрації заяви 03.09.2018 року, заявник ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, дії державного реєстратора Литвинова Сергія Володимировича Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 6650, виданого 26.07.2007 року приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області Богатовою І.О.; декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ДЦ141182340063, виданої 22.08.2018 року відділом містобудування Покровської міської ради Донецької області, про внесення рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42862810 від 06.09.2018 щодо об`єкту нерухомого майна: кіоску з ремонту та продажу товарів для ремонту взуття, загальною площею 27,6 кв.м., опис: кіоск з ремонту взуття та продажу товарів для ремонту взуття – А-11; ганок – а-1, за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 (а.с. 47-48, 59-71) є неправомірними, відповідно зазначене рішення про державну реєстрацію підлягає скасуванню.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що

підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 25 ЦК України, ст. ст. 259, 263-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного реєстратора Литвинова Сергія Володимировича Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області про внесення запису про право власності за номером 27786572, дата державної реєстрації: 03.09.2018, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42862810 від 06.09.2018 щодо об`єкту нерухомого майна: кіоску з ремонту та продажу товарів для ремонту взуття, загальною площею 27,6 кв.м., опис: кіоск з ремонту взуття та продажу товарів для ремонту взуття – А-11; ганок – а-1, за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 , та скасувати зазначене рішення.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті. Повний текст рішення складено 16 вересня 2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду, з врахуванням вимог п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, ЄДРПОУ 40342628, місце знаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Богдана Хмельницького, 8, 84313.

Суддя: