Рішення № 91575279, 10.08.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/2210/18

№ провадження 2/646/155/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

за участю секретаря Хілінського М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ПАТ «Страхова компанія «Країна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 503744,89 грн та компенсацію моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12.02.2017 у м. Харкові на перехресті проспекту Гагаріна та вул. Молочної за участю автомобіля Хонда реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля Мазда-6 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Позивач є власником автомобіля Мазда-6 д.н. НОМЕР_2 , якому в результаті ДТП були заподіяні механічні ушкодження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на висновок комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису №14586/23336 від 12.12.2017 за матеріалами справи про адміністративне правопорушення №646/2643/17, з якого слідує, що водій автомобіля Мазда-6 ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути зіткнення транспортних засобів, невідповідності вимогам правил ПДР України, які б перебували в причинно-наслідковому зв`язку з ДТП, в діях ОСОБА_3 не вбачається; встановлено, що дії водія автомобіля Honda-CRV реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 знаходились з технічної точки зору в причинному зв`язку з виникненням ДТП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення №646/2643/17, в межах якої було проведено судову експертизу, 10.01.2018 було закрито постановою Червонозаводського районного суду м.Харкова у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Також позивач у позовній заяві посилається на висновок експертного автотоварознавчого дослідження №3323 від 26.05.2017, згідно якого матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля Мазда-6, реєстраційний номер НОМЕР_2 дорівнює ринковій вартості даного автомобілю на момент ДТП, а саме 501725,29 грн, вартість експертного автотоварознавчого дослідження склала 2019,60 грн. Крім того, позивач у позовній заяві стверджує, що в результаті ДТП йому було завдано моральної шкоди, яка полягала у нервовому напруженні і хвилюванні, пережитому від суттєвого пошкодження його майна, яке виключає можливість його подальшого використання за призначенням, у побутових незручностях, що виникли у зв`язку з пошкодженням майна і відсутністю можливості використовувати його за призначенням.

У позовної заяві ОСОБА_1 також зазначено, що 23.02.2018 в приміщенні ХРД ВАТ «СК «Країна» ним було подано дві заяви на виплату страхового відшкодування, але станом на момент подання позовної заяви рішення по виплаті не прийнято, тому позивач пред`являє позовні вимоги до відповідача як винуватця ДТП.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.04.2018 у складі судді Теслікової І.І. задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову у вигляді арешту шляхом заборони на відчуження квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68,1 кв.м., житловою площею 39,8 кв.м.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 12.04.2018 у складі судді Теслікової І.І. було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Представником відповідача адвокатом Чишко С.В. у підготовчому судовому засіданні подано заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 , де зазначається, що висновок комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису №14586/23336 від 12.12.2017 не може бути взятий до уваги судом через його невідповідність вимогам ст. 102 ЦПК України, оскільки така експертиза не була призначена судом у даній справі. Також представник відповідача адвокат Чишко С.В. заперечує проти можливості використання в якості доказу лазерного компакт-диск з записом дорожньо-транспортної пригоди, який був використаний при складанні висновку комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису №14586/23336 від 12.12.2017, через його невідповідність вимогам ст. 100 ЦПК України, а також вимогам до електронного документа, визначеним Законом України «Про електронний документ та електронний документообіг» від 23.05.2003 №851-IV, відтак вважає цей доказ недопустимим.

Позивачем ОСОБА_1 17.09.2018 подано відповідь на відзив, у якому він посилається на те, що судова автотехнічна експертиза та експертиза відео-, звукозапису №14586/23336 від 12.12.2017 у справі про адміністративне правопорушення №646/2643/17 була проведена саме за клопотанням адвоката Устименко І.А., що був захисником Осадчук О.В. у справі про адміністративне правопорушення. Також позивач у відповіді на відзив зазначає, що експертиза була проведена відповідно до процесуальних норм, що були чинними на момент її проведення і не передбачали вимог щодо наявності електронного цифрового підпису на диску з відеозаписом. В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 зазначає, що у мережі Інтернет, а саме на онлайн-службі для роботи з потоковим відео «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » знаходиться у вільному доступі відеозапис на якому зафіксовано ДТП. Також позивач посилається на доведеність вини відповідача на підставі висновку комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звуко запису №14586/23336 від 12.12.2017.

Представником відповідача адвокатом Чишко С.В. подано до суду пояснення у справі, в яких міститься посилання на норми ст.ст.103,213 ЦПК України щодо необхідності застосування принципів безпосередності судового розгляду, зазначається про сумніви представника відповідача у правильності висновку судової автотехнічної експертиза та експертиза відео-, звукозапису №14586/23336 від 12.12.2017, стверджується, що експертиза була проведена не з використанням доказів, які є першоджерелами. Представник відповідача у поясненнях від 21.09.2018 також стверджує, що експерти не дослідили чи дозволяють технічні характеристики відео обладнання встановлювати швидкість та напрямок руху транспортних засобів, відображати роботи світлофорних об`єктів тощо, з цих підстав представник вважає експертизу недостовірною. Також представник відповідача посилається на Міжнародний стандарт з діловодства та документообігу 15489-1:2001 та вважає, що юридичну силу має об`єкт з обов`язковими реквізитами, зокрема, посиланням на автора та електронний підпис автора.

Від третьої особи у справі - ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій він позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Від третьої особи у справі - ПАТ «СК «Країна» 10.05.2018 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності ПАТ «СК «Країна» (том 1, а.с.79). В подальшому 01.08.2018 на електронну поштову скриньку суду надійшли пояснення третьої особи у справі - ПАТ «СК «Країна» з якого вбачається, що ПАТ «СК «Країна» не залучалась судом для участі у справі в якості відповідача, а також було зазначено, що згідно п.п. 37.1.4 п. 37.1ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Заява ОСОБА_1 про страхове відшкодування надійшла до страховика більше ніж через рік після настання ДТП.

16.07.2018 судом задоволено заявлене у судовому засіданні клопотання позивача про витребування з архіву Червонозаводського районного суду м. Харкова справи про адміністративне правопорушення №646/2643/17.

19.10.2018 представником відповідача адвокатом Чишко С.В. було подано клопотання про призначення судової експертизи у справі. В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначає про спеціальні технічні вимоги, які пред`являються до систем фіксації обставин ДТП, посилаючись при цьому на Рішення Конституційного Суду України у справі №1-34/2010 від 22.12.2010, а також на наявність спеціальних вимог до технічних приладів, що призначені для фіксації фактичних даних у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що передбачені Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, що затверджена наказом МВС від 27.03.2009 №111, вважає що такі норми мають за аналогією застосовуватись до процесуальних відносин, що пов`язані з розглядом даної справи. Стверджуючи про недопустимість відеозапису ДТП на лазерному компакт-диску, що зроблено з камер відеоспостереження, в якості доказу, вважає що наявний в матеріалах справи висновок експерта викликає сумніви. В підготовчому судовому засіданні, що відбулось 19.12.2018, представник відповідача адвокат Чишко С.В. від підтримання раніше заявленого клопотання про призначення судової експертизи відмовилась.

18.12.2018 до канцелярії суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Чишко С.В. про залучення до матеріалів справи в якості доказу висновку судового експерта ОСОБА_5 №27 від 29.10.2018 та відеозапис обставин ДТП на лазерному компакт-диску. У судовому засіданні 19.12.2018 суд ухвалив залучити зазначені докази до матеріалів справи.

26.12.2018 до канцелярії суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення у справі судової автотехнічної експертизи, проведення якої позивач просив доручити експертам ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.01.2019 клопотання позивача про призначення експертизи задоволено, призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса. Не погодившись з ухвалою суду про призначення судової автотехнічної експертизи відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, однак ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.08.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.01.2019 - без змін.

19.11.2019 до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшов висновок експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №18830 від 12.11.2019, яка виконана експертом ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Варлаховим В.О. на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.01.2019. Вартість проведеної судової експертизи, що сплачена позивачем, склала 15700,00 грн.

Справа була вперше призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 02.05.2018, та за клопотаннями учасників справи неодноразово відкладалась. Зокрема, за клопотанням відповідача та представника відповідача розгляд справи відкладався 02.05.2018 (клопотання відповідача про відкладення судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи), 16.07.2018 (клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи), 21.09.2018 (клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання через перебування представника за межами м.Харкова), 19.10.2018 (клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання для уточнення клопотання про призначення експертизи), 23.10.2018 (клопотання відповідача та представника відповідача про відкладення судового засідання через хворобу представника відповідача), 26.12.2018 (відкладення судового засідання через хворобу представника відповідача), 24.02.2020 (клопотання відповідача та представника відповідача про відкладення судового засідання зайнятість представника відповідача в іншому судовому засіданні).

У підготовче судове засідання, призначене на 16.03.2020, належним чином повідомлені учасники справи не з`явились. Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання за її відсутності. Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 16.03.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду на 22.06.2020.

Призначене на 22.06.2020 судове засідання у справі було відкладено на 06.08.2020 за клопотанням відповідача ОСОБА_2 , що надійшло до канцелярії Червонозаводського районного суду м.Харкова через загрозу поширення коронавірусної інфекції Covid-19 та аналогічне клопотання представника відповідача адвоката Чишко С.В. До канцелярії Червонозаводського районного суду м. Харкова 31.07.2020 надійшло клопотання за підписом відповідача та її представника адвоката Чишко С.В. про відкладення судового розгляду справи через загрозу поширення коронавірусної інфекції Covid-19. У судовому засіданні, що відбулось 06.08.2020, відповідач ОСОБА_2 підтримала заявлене клопотання, а також просила відкласти розгляд справи через розірвання договору з адвокатом та необхідністю укладення договору про надання правничої допомоги з іншим адвокатом.

Представник позивача адвокат Васильєв Є.О. проти відкладення розгляду справи заперечував, посилаючись на зловживання відповідачем та її представником процесуальними правами, неодноразове відкладення розгляду справи саме з ініціативи відповідача та її представника, відсутність об`єктивних перешкод для розгляду справи за участю відповідача, який прибув у судове засідання, а також надав суду відповідь судді Київського районного суду м. Харкова Якуші Н.В., з якої вбачається, що адвокат Чишко С.В. брала особисту участь у судових засіданнях, що відбулись в приміщенні Київського районного суду м. Харкова 23.06.2020 та 06.08.2020, що спростовує доводи її клопотань про відкладення розгляду справи через загрозу поширення коронавірусної інфекції Covid-19.

В судове засідання, призначене на 10.08.2020, учасники справи не з`явились.

Від адвоката Бідного С.В., що діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , через канцелярію Червонозаводського районного суду м. Харкова 10.08.2020 надійшла заява вх. №20184 про відкладення на іншу дату засідання у справі через відсутність у адвоката реальної можливості ознайомитись з матеріалами справи та належно підготуватись до судового засідання, а також з проханням видати для ознайомлення матеріали справи. Від відповідача ОСОБА_2 через канцелярію Червонозаводського районного суду м. Харкова 10.08.2020 надійшла заява вх. №20186 про відкладення розгляду справи через загрозу поширення коронавірусної інфекції Covid-19.

Також до канцелярії Червонозаводського районного суду м. Харкова 10.08.2020 надійшла заява ОСОБА_4 вх. №20185 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача з посиланням на те, що позов пред`явлено до його дружини ОСОБА_2 , у справі вжиті заходи забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка є об`єктом майнових прав подружжя, вважає, що у разі задоволення позову ОСОБА_1 буде завдано шкоду в тому числі його законному інтересу у житловому приміщенні за рахунок звернення стягнення на це майно.

Від представника позивача адвоката Васильєва Є.О. через канцелярію Червонозаводського районного суду м. Харкова 10.08.2020 надійшла заява, в якій він просить розглянути справу за відсутності позивача та представника позивача, підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити. Також представник позивача стверджує, що відсутність належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи, відсутні об`єктивні перешкоди для явки відповідача, який особисто подає заяви до канцелярії суду заяви про відкладення розгляду справи та брав участь у судовому засіданні 06.08.2020, зазначає про відсутність доказів на підтвердження розірвання договору відповідача з попереднім адвокатом Чишко С.В., а також про відсутність поважних причин для явки в судове засідання адвоката Бідного С.В. Клопотання ОСОБА_4 представник позивача вважає необґрунтованим з посиланням на ст. 61 Конституції України, яка передбачає індивідуальний характер юридичної відповідальності та відсутність матеріальних чи процесуальних наслідків для ОСОБА_4 при ухвалення судового рішення за позовом ОСОБА_1 . Також від представника позивача 10.08.2020 на електронну адресу суду надійшов текст судової промови, яку він просить суд врахувати при ухваленні рішення у справі.

Вирішуючи питання про можливість розгляду цивільної справи за відсутності учасників справи суд керується приписами ст. 2 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», згідно якої суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав та свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно п. 1 ч. 7 ст. 56 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства. Згідно з ч. 1, 2 ст. 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно п.2 ч.1 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку через першу неявку в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно ч. 2 ст. 210 ЦПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Провадження у справі відкрито 13.04.2018, підготовче провадження завершено 16.03.2020, відтак у справі відсутня процесуальна можливість для подальшого відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Вказана стаття Конвенції кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для зменшення періоду судового провадження (п. 35 рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria S. A. Sanders v. Spain).

З матеріалів справи вбачається, що судові засідання у справі 22.06.2020 та 06.08.2020 також відкладались за ініціативою відповідача у справі та її представника, на чому наголошують у своїх запереченнях проти відкладення розгляду справи позивач та його представник. Відповідач у судове засідання 10.08.2020 не з`явилась, хоча особисто подала заяву про відкладення розгляду справу до канцелярії суду та була присутня у судовому засіданні 06.08.2020, що спростовує доводи про неможливість прибуття для участі у розгляді справи у приміщенні суду, також не надала доказів на підтвердження факту розірвання договору з адвокатом Чишко С.В. та дати розірвання такого договору, не обґрунтувала у поданому клопотанні потребу у своїй обов`язковій особистій участь у розгляді справи. Клопотання адвоката Бідного С.В., який діє в інтересах відповідача, не містить вказівки на обставини, які унеможливили прибуття адвоката у судове засідання, призначене на 10.08.2020, що не відповідає умовам відкладення розгляду справи, що визначені у ч.1 ст. 223 ЦПК України.

Згідно ч. 2. ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Відповідно до ч. 5. Ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Як слідує з висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 08.06.2018 по справі № 905/2065/16, правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їхніх прав, а також прав та інтересів інших осіб. Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню. Щоразу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду тощо), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Поведінка відповідача та його представників в сукупності свідчить про наявність ознак зловживання процесуальними правами, що відповідно до ч.3 ст.44 ЦПК України надає суду право залишити відповідні заяви (клопотання) без розгляду.

Суд не знаходить підстав для задоволення заявленого ОСОБА_4 клопотання від 10.08.2020 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача з огляду на наступне. Згідно ч.1 ст. 53 ЦПК України залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору можливе у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. З матеріалів справи не вбачається виникнення у ОСОБА_4 будь-яких прав чи обов`язків безпосередньо щодо позивача або щодо відповідача за наслідками розгляду судом позовних вимог. Застосування судом заходів забезпечення позову у справі у вигляді накладення арешту на квартиру, в якій проживає сім`я відповідача, не породжує для мешканців цієї квартири додаткових прав та обов`язків по відношенню до позивача чи відповідача. Спір, який розглядається судом у даній справі, не пов`язаний з вирішенням питання про право власності відповідача чи будь-яких інших осіб на об`єкти нерухомого майна. Звернення стягнення на майно боржника в порядку виконання судового рішення належить до компетенції органів та осіб, що здійснюють примусове виконання рішень згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому відповідно до ч.6 ст. 48 цього Закону, у разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

З урахуванням поданих учасниками справи заяв по суті справи, а також зібраних у справі доказів суд встановив наступні обставини справи.

12.02.2017 у м. Харкові на перехресті проспекту Гагаріна та вулиці Молочної за участю автомобіля Хонда реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля Мазда-6 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулось лобове зіткнення вищезазначених автомобілів, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №3017044513841190, складеною 16.03.2017, що міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення №646/2643/17.

За фактом ДТП щодо водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були складені протоколи про адміністративні правопорушення БР0983016 та БР098301 за ст. 124 КУпАП, які були направлені для розгляду Червонозаводським районним судом міста Харкова.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 098316 від 06.04.2017, водій ОСОБА_2 12.02.2017 року керуючи автомобілем Хонда, реєстраційний номер НОМЕР_1 на перехресті пр. Гагаріна - вул. Молочна у м. Харкові при зміні напрямку руху не впевнилась, що це буде безпечним, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем Мазда-6 реєстраційний номер НОМЕР_2 . під керуванням водія ОСОБА_3 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Зазначеними діями ОСОБА_2 порушила п. п. 10.1.10.4 Правил дорожнього руху України. У вказаному протоколі дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 098301 від 05.04.2017, водій ОСОБА_3 12.02.2017 року, керуючи автомобілем Мазда-6, реєстраційний номер НОМЕР_2 . на перехресті пр. Гагаріна - вул. Молочна у м. Харкові не вірно обрав безпечну швидкість руху, виїхав на перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Хонда. реєстраційний номер НОМЕР_1 . під керуванням водія ОСОБА_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Зазначеними діями ОСОБА_3 порушив п.п. 8.7.3. 12.1. 12.3 Правил дорожнього руху України. У вказаному протоколі дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

При розгляді Червонозаводським районним судом м. Харкова справи про адміністративне правопорушення захисником ОСОБА_3 адвокатом Абросимовим О.С. було подано клопотання про долучення до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відповідь КП «Харків-Сигнал» від 09.03.2017 №149 та диск DVD-R (TDK), 4.7 Gb з відеозаписом ДТП від 12.02.2017.

В судовому засіданні 16.06.2017 у справі про адміністративне правопорушення №646/2643/17 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 пояснила, що 12 лютого 2017 року близько 18-00 години керувала автомобілем Хонда, реєстраційний номер НОМЕР_1 , стояла на перехресті пр. Гагаріна та вул. Молочна на світлофорі, щоб виконати поворот ліворуч на вул. Молочну, при цьому водій ОСОБА_2 не запам`ятала, в якому ряду стояв її автомобіль та чи був хтось попереду неї. Коли ввімкнувся сигнал світлофору, який дозволяє рух - зелена стрілка, ОСОБА_2 почала виконувати поворот наліво та, коли вже виїжджала з перехрестя, відчула сильний удар в праві передні пасажирські двері її автомобілю, від чого останній розвернуло, та він опинився біля бордюру на пр. Гагаріна. ОСОБА_2 також пояснила, що на дорозі була ожеледиця, сніг, що її авто було у технічно справному стані.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 до судового засідання 16.06.2017 у справі про адміністративне правопорушення №646/2643/17 не з`явився, але надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що 12 лютого 2017 року о 18 год. 00 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_2 , рухався пр. Гагаріна з боку центру м. Харкова в напрямку літовища, зі швидкістю близько 60 км/год. Наближаючись до перехрестя проспекту Гагаріна з вулицею Молочною, ОСОБА_3 пересувався третьою смугою проїзної частини свого напрямку руху, по якій дозволено перетинати перехрестя в прямому напрямку. Коли він побачив світлофор свого напрямку руху, на ньому був увімкнений зелений основний сигнал. Під час наближення до перехрестя зелений сигнал світлофору змінився на такий, що мерехтить, але не забороняє рух. Коли автомобіль Мазда-6 знаходився вже в безпосередній близькості до лінії «стоп», на світлофорі увімкнувся жовтий сигнал, водії транспортних засобів інших напрямків руху продовжували стояти, тому він вирішив завершити проїзд перехрестя, не застосовуючи термінового гальмування. Коли автомобіль Мазда-6 знаходився вже в межах перехрестя, неочікувано, з третьої смуги зустрічного напрямку руху водій автомобіля Хонда р.н. НОМЕР_1 став виконувати лівий поворот на перехресті. Взаємне розташування транспортних засобів в момент зміни напрямку руху автомобіля Хонда виключало можливість з боку ОСОБА_3 уникнути зіткнення шляхом зупинки автомобілю, відбулось зіткнення, після якого автомобіль Мазда-6 був відкинутий вперед праворуч і зупинився у правого краю проїзної частини пр. Гагаріна, а автомобіль Хонда - вперед ліворуч і зупинився у лівого краю проїзної частини вул. Молочної.

За клопотанням адвоката Абросимова О.С., захисника Пітьовки Ю.М., та адвоката Устименко І.А, захисника Осадчук О.В., у справі про адміністративне правопорушення №646/2643/17 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.06.2017 було призначено комплексну судову автотехнічну експертизу та експертизи відео-, звукозапису, проведення якої доручено експертам ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, результати якої оформлені висновком №14586/23336 від 12.12.2017.

Експертами було встановлено, що автомобіль Mazda-6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виїхав на перехрещення проїзних частин пр. Гагаріна з вул. Молочною при ввімкненому по його напрямку руху жовтому сигналі світлофора, автомобіль Honda-CRV реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснюючи маневр лівого попороту з пр. Гагаріна на вул. Гольдбергівську не з крайньої лівої смуги, як це визначено дорожніми знаками 5.16 "Напрямки руху по смугах", виїхав на перехрещення проїзних частин та здійснював маневр в момент коли по напрямку його руху був ввімкнений зелений сигнал основної секції світлофора для руху по пр. Гагаріна зі сторони вул. Зернової в напрямку вул. Вернадського, при цьому був вимкнений сигнал додаткової секції світлофора (сигнал зеленої стрілки який дозволяє лівий поворот з проспекту Гагаріна на вул. Гольдбергівську. В момент зіткнення транспортних засобів по напрямку руху автомобіля Mazda-6 був ввімкнений жовтий сигнал світлофора на протязі 2,15 с, при цьому в напрямку руху автомобіля Honda-CRV був вимкнений сигнал додатком секції світлофора (сигнал зеленої стрілки), який дозволяє лівий поворот пр. Гагаріна на вул. Гольдбергівську.

Крім того, експерти дійшли висновку, що пояснення водія автомобіля Honda-CRV ОСОБА_2 відносно обставин розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди, а саме в тій частині, що вона здійснювала маневр лівого повороту з пр. Гагаріна на вул. Гольдбергівську при ввімкненому по її напрямку сигналу додаткової секції світлофора (зеленої стрілки), з технічної точки зору, є неспроможними. Пояснення водія автомобіля ОСОБА_3 відносно обставин розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди, а саме в тій частині, що він рухався по третій смузі проїзної частини пр. Гагаріна та виїхав на перехрещувану проїзну частину при ввімкненому по його напрямку жовтому сигналу світлофора з технічної точки зору є спроможними.

З експертного висновку також слідує, що в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Honda-CRV ОСОБА_2 повинна була діяти у відповідності з вимогами п.п. 8.7.3 «б», 8.10 та дорожнього знаку 5.16 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення транспортних засобів для водія автомобіля Honda-CRV ОСОБА_2 визначалася шляхом виконання нею вимог п.п. 8.7.3 «б» та 8.10 Правил дорожнього руху України, для чого у неї не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія автомобіля Honda-CRV ОСОБА_2 в даній дорожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п.п. 8.7.3 «б», 8.10 Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Honda-CRV ОСОБА_2 також не відповідали вимогам дорожнього знаку 5.16 Правил дорожнього руху України, однак дані невідповідності не знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожньо-транспортній ситуації, згідно експертного висновку, водій автомобіля Mazda-6 ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Mazda-6 ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути зіткненню транспортних засобів шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для його подальшого руху без зміни напрямку руху, тобто шляхом виконання ним вимог п.п. 10.1 та 12.1 Правил дорожнього рух України. В діях водія автомобіля Mazda-6 ОСОБА_3 в даній дорожньо-транспортній ситуації не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходилися, з технічної точки зору, причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Постановою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.01.2018 провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було закрито у зв`язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності без визначення особи винної у вчиненні ДТП.

Судом встановлено, що експертний висновок ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №18830 від 12.11.2019, складений за результатами судової автотехнічної експертизи, проведеної на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.01.2019, повністю підтверджують результати комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису, проведеної експертами ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса у справі про адміністративне правопорушення №646/2643/17, результати якої оформлені висновком №14586/23336 від 12.12.2017.

Представником відповідача адвокатом Чишко С.В. долучено до матеріалів справи висновок № 27 судової автотехнічної експертизи експерта ОСОБА_5 від 29.10.2018 по цивільній справі №646/2210/18, проведеної на замовлення представника відповідача за наданими нею матеріалами.

З висновку вбачається, що у вступній частині висновку експертом зазначено, що матеріали доставлені нарочним у не упакованому виді, не пронумеровані та не прошиті. Обставини пригоди викладені експертом з посиланням на звернення адвоката відповідача та протокол огляду місця ДТП наступним чином: 12.02.2017 близько 18 год. 00 хв. в м. Харкові на регульованому перехресті пр. Гагаріна з вул. Молочною сталося дорожньо-транспортна пригода - перехресне зіткнення автомобіля MAZDA -6 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по пр. Гагаріна зі сторони вул. Вернадського в напрямку вул. Зернової, з автомобілем HONDA-CRV реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася по пр. Гагаріна в зустрічному напрямку та на перехресті з вул. Молочною здійснювала маневр повороту ліворуч на вул. Молочну (вул. Гольдбергівську); внаслідок даної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Крім того, у цьому висновку містяться численні посилання на фактичні обставини (вихідні дані), які експерт приймав до розрахунків на підставі звернення адвоката відповідача, однак відповідачем не надано до суду таке звернення, яке було джерелом вихідних даних та безпосередньо впливало на результати дослідження. Суд позбавлений можливості перевірити відповідність вихідних даних, які були використані експертом ОСОБА_5 при складанні висновку судової автотехнічної експертизи від 29.10.2018, фактичним обставинам даної цивільної справи та матеріалами справи про адміністративне правопорушення №646/2643/17.

З п.1-2 висновку вбачається, що величина швидкості руху автомобіля MAZDA-6 при наближенні до перехрестя з вул. Молочною на ділянці проїзної частини пр. Гагаріна від дорожньої розмітки 1.18, яка розташована на крайній лівій смузі, до початку дорожньої розмітки 1.14.1 «зебра», яка позначає пішохідний перехід, визначається рівною близько 101.6 км/год. Величина середньої швидкості автомобіля MAZDA-6 при наближенні до перехрестя вул. Молочної на ділянці проїзної частини пр. Гагаріна від місця пішохідний перехід, до місця зіткнення (до моменту зіткнення) визначається рівною близько 61.8...64.8 км/год. Експерт ОСОБА_5 на підставі власних розрахунків дійшов висновку, що пояснення водія ОСОБА_3 в частині вказаної ним величини швидкості руху його автомобіля 60 км/год. при наближенні до перехрестя з вул. Молочною з технічної точки зору позбавлені технічної спроможності.

У п. 3 висновку зазначається, що в даній дорожній ситуації при умові руху автомобіля MAZDA-6 під керуванням водія ОСОБА_3 до перехрестя пр. Гагаріна з вул. Молочною з дозволеною для руху у населених пунктах швидкістю 60 км/год. автомобіль HONDA-CRV під керуванням водія ОСОБА_2 встигав покинути смугу руху автомобіля MAZDA-6 та виїхати за межі мінімального безпечного бокового інтервалу. При умові ж прямолінійного напрямку руху, зазначається у вищезазначеному висновку, (без застосування маневру вправо та відхилення смуги руху автомобіля MAZDA-6 вправо) та застосування водієм автомобіля MAZDA-6 ОСОБА_3 своєчасного гальмування автомобіль HONDA-CRV під керуванням водія ОСОБА_2 тим більше встигав покинути смугу руху автомобіля MAZDA-6 та виїхати за межі мінімального безпечного бокового інтервалу.

У п.4-6 зазначається, що в даній дорожній ситуації технічна можливість зі сторони водія автомобіля MAZDA-6 ОСОБА_3 уникнути зіткнення з автомобілем HONDA-CRV визначалася шляхом дотримання водієм ОСОБА_3 дозволеного для руху у населених пунктах швидкісного режиму та застосуванням своєчасного гальмування, тобто шляхом виконання ним вимог п.п. 12.3, 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля MAZDA -6 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 12.3, 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з даною пригодою. В даній дорожній обстановці водій автомобіля MAZDA-6 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , рухаючись зі швидкістю більшою дозволеної для руху у населених пунктах і не застосовуючи своєчасне гальмування, своїми діями створював аварійну ситуацію.

Водночас, як зазначено на сторінках 17-19 дослідницької частини експертного висновку ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №18830 від 12.11.2019, складеного за результатами судової автотехнічної експертизи, проведеної на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.01.2019, відстань, на якій знаходився автомобіль Mazda-6 від місця зіткнення транспортних засобів в момент ввімкнення по напрямку його руху жовтого сигналу світлофора становить 27,8…28,8 м, тоді як зупинний шлях автомобіля Mazda-6 в умовах місця пригоди при швидкості його руху 60 км/год становить 42,8 м. З урахуванням моменту виникнення небезпеки при перехресних зіткненнях транспортних засобів експертом розрахована відстань, на якій знаходився автомобіль Mazda-6 від місця зіткнення з автомобілем HONDA-CRV, що становить 29,2 м, а зупинний шлях автомобіля Mazda-6 при швидкості 60 км/год склав відповідно 52,8 м. На підставі проведених розрахунків експерт ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса прийшов до висновку про відсутність у водія автомобіля Mazda-6 технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем HONDA-CRV шляхом виконання ним вимог п.п. 10.1 та 12.3 ПДД України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи матеріали експертні висновки автотехнічної експертизи, які суперечать один одному, суд виходить з положень ст.ст. 76-89, 102-113 ЦПК України.

В силу приписів ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд критично оцінює наданий представником відповідача адвокатом Чишко С.В. висновок №27 судової автотехнічної експертизи експерта ОСОБА_5 від 29.10.2018 по цивільній справі №646/2210/18 через його невідповідність Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5). Зокрема, у вступній частині висновку відсутні відомості про надані матеріали справи (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів), експертом не зазначено, які методи застосовувались при дослідженні, не охарактеризовано технічні характеристики відеозапису, який міститься на відеодиску. У Розділі 1 та 2 не зазначено номер ліцензійного диску, на який посилається експерт. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва №1613, виданої Міністерством юстиції України ОСОБА_5 , останній має кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-транспортних експертиз за спеціальністю 101 - дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод, 104 - транспортно-трасологічна експертиза, однак у наданому висновку №27 експерт по суті виходить за межі своєї компетенції, здійснюючи власне дослідження відеозапису, що вимагає від нього кваліфікації судового експерта за іншою спеціальністю.

Також суд зазначає, що наданий представником відповідача адвокатом Чишко С.В. висновок № 27 судової автотехнічної експертизи експерта Балинського О. П. від 29.10.2018 не узгоджується з фактичними обставинами справи щодо характеру руху автомобіля MAZDA-6 під керуванням ОСОБА_3 . Зокрема, наведені у висновку розрахунки середньої швидкості руху даного автомобіля на ділянці проїзної частини пр. Гагаріна від дорожньої розмітки 1.18, яка розташована на крайній лівій смузі, до початку дорожньої розмітки 1.14.1 «зебра», яка позначає пішохідний перехід, на рівні близько 101.6 км/год, а середня швидкість автомобіля на ділянці проїзної частини пр. Гагаріна від місця пішохідний перехід, до місця зіткнення (до моменту зіткнення) визначається рівною близько 61.8...64.8 км/год. Такі висновки судового експерта ОСОБА_5 є суперечливими та не узгоджуються з наявним у матеріалах справи відеозаписом ДТП. З розрахунків судового експерта вбачається, що моментальна швидкість автомобіля MAZDA-6 під керуванням ОСОБА_3 раптово знизилась з 101.6 км/год до 61.8...64.8 км/год, однак з матеріалів справи вбачається, що автомобіль позивача до моменту зіткнення перебував у незагальмованому стані, на відеозаписі відсутні ознаки ввімкнення у автомобіля MAZDA-6 світлових сигналів гальмування до моменту зіткнення з автомобілем HONDA-CRV. Відсутність у кваліфікаційному свідоцтві експерта ОСОБА_5 , копія якого долучена до матеріалів справи, інформації про наявність у експерта кваліфікації, необхідної для самостійного проведення ним судової експертизи відео-, звукозапису.

Суд відзначає, що наведені у висновку № 27 судової автотехнічної експертизи експерта ОСОБА_5 припущення щодо можливості водія ОСОБА_2 покинути смугу руху автомобіля MAZDA-6 та виїхати за межі мінімального безпечного бокового інтервалу при умові прямолінійного напрямку руху автомобіля MAZDA-6 (без застосування маневру вправо та відхилення смуги руху автомобіля MAZDA-6 вправо) та застосування водієм автомобіля MAZDA-6 ОСОБА_3 своєчасного гальмування не можуть бути взяті до уваги судом при оцінці дій учасників ДТП, оскільки згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, на відміну від експертного висновку ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №18830 від 12.11.2019, у висновку судового експерта ОСОБА_5 відсутні будь-які розрахунки які могли б підтвердити наявність або відсутність у водія ОСОБА_3 технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем HONDA-CRV з моменту виникнення для нього небезпеки для руху шляхом виконання ним вимог п.п. 10.1 та 12.3 ПДД України.

Також в обґрунтування заперечень представника відповідача адвоката Чишко С.В. проти позову останньою було долучено до матеріалів справи скріншоти (Том 1, а.с. 166-169), які, на думку адвоката, викликають сумнів у достовірності інформації, що міститься на долученому до матеріалів справи відеозаписі через наявність у вільному доступі в мережі Інтернет на онлайн-службі для роботи з потоковим відео «YouTube» відеозапису, який містить позначку, що є скороченим комерційним найменуванням «АТН», натомість на лазерному компакт-диску, долученому до матеріалів справи, така позначка відсутня. Суд критично сприймає наведені доводи представника відповідача, оскільки ним не наведено конкретних доводів, які б свідчили про спотворення відеозапису, який міститься на лазерному (оптичному) диску, або про будь-які інші суттєві відмінності таких відеозаписів окрім наявності зазначеного згаданого представником комерційного найменування засобу масової інформації.

Відповідно до п.3 ч.4 ст. 265 ЦПК України в мотивувальній частині рішення судом надається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Оцінюючи доводи представника відповідача щодо неможливості використання в якості доказу лазерного компакт-диск з записом дорожньо-транспортної пригоди, який був використаний при складанні висновку комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису №14586/23336 від 12.12.2017, через його невідповідність вимогам ст. 100 ЦПК України, а також вимогам до електронного документа, визначеним Законом України «Про електронний документ та електронний документообіг» від 23.05.2003 №851-IV, суд зазначає, що представник відповідача у своїх доводах неодноразово посилається на цей доказ. Посилання на такий відеозапис також міститься у наданому представником відповідача висновку № 27 судової автотехнічної експертизи експерта ОСОБА_5 від 29.10.2018, яким представник відповідача обґрунтовує свою невинуватість у заподіянні позивачу матеріальної шкоди.

За таких обставин суд вважає такі аргументи відповідача з приводу недопустимості відеозапису ДТП в якості доказу у справі необґрунтованими та зазначає, що відповідно до ч.1 ст.100 ЦПК електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних пристроях тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях зберігання даних в електронній формі (і тому числі мережі Інтернет). Вимога щодо обов`язкової наявності ЕЦП, визначена у ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"), в редакції, що діяла на момент створення відповідного відеозапису, не передбачено вимог щодо обов`язкового посвідчення електронним цифровим підписом оригіналу електронного документа тобто електронного примірника такого документу.

З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у виникненні ДТП та встановив порушення нею вимог п.п. 8.7.3 «б», 8.10 Правил дорожнього руху України, які знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Судом на підставі експертного висновку ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №18830 від 12.11.2019 також встановлена відсутність діях водія автомобіля Mazda-6 ОСОБА_3 в даній дорожньо-транспортній ситуації невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходилися, з технічної точки зору, причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з відомостями, що містяться в свідоцтві про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , право власності на легковий автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 . Відповідно до висновку судового автотоварознавчого експертного дослідження №3323 від 26.05.2017, проведеного ХНДІСЕ ім. Засл. проф М.С. Бокаріуса, розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Mazda-6, реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті ДТП, що мало місце 12.12.2017 у м. Харкові на перехресті проспекту Гагаріна та вулиці Молочної, становить 501725,29 грн, вартість експертного дослідження склала 2019,60 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Оскільки судом встановлено, що зіткнення сталося з вини водія ОСОБА_2 , причинного зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 та виникненням дорожньо-транспортної пригоди не встановлено, то відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана позивачу з вини відповідача ОСОБА_2 , підлягає відшкодуванню останньою.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

П.1 ч.2 ст.22 ЦК України відносить до збитків зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч.3 ст.22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що на момент ДТП цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_2 як власника наземного транспортного засобу була застрахована відповідно до договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між нею та ПАТ «СК «Країна» №04/АК/4621062, що діяв з 29.08.2016 по 28.08.2017 на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Вирішуючи питання про підстави та межі відповідальності винуватця ДТП за шкоду, заподіяну власником колісного транспортного засобу цивільна відповідальність якого застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд, керуючись ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц. Пункт 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц констатує, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні встановлено, що позивач не скористався наданим ним законом правом на подання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, заява про страхове відшкодування надійшла до страховика від представника позивача лише 23.02.2018, тобто за межами річного строку звернення до страховика з відповідною заявою. За таких обставин, враховуючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування норм права, сформульовану у п. 56 Постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №755/18006/15-ц, суд доходить висновку, що позивач позбавив себе права вимагати від відповідача відшкодування завданої шкоди в розмірі ліміту відповідальності страховика - 50000 грн, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди суд виходить з положень ч.1 ст.23 ЦК України, в силу якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виключень із загального правила відшкодування моральної шкоди, передбачених ч.2 ст. 1167 ЦК України, судом не встановлено.

У п.3ч.2 ст.23ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Згідно ч.3, ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова) роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства та роз`яснень, що містяться в п.5 Постанови, при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні має бути з`ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Відповідно до п. 9 Постанови, також закріплено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Крім того, абзацом першим пункту другого Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Суд вважає доведеним завдання позивачу моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, викликаних яка полягала у нервовому напруженні і хвилюванні, пережитому від суттєвого пошкодження його майна, яке виключає можливість його подальшого використання за призначенням, у побутових незручностях, що виникли у зв`язку з пошкодженням майна і відсутністю можливості використовувати його за призначенням.

З урахуванням тривалого часу, що минув з моменту заподіяння шкоди майну позивача, а також враховуючи той факт, що розмір заявленої до відшкодування моральної шкоди не перевищує 5% розміру матеріальної шкоди майну позивача, заподіяної в результаті ДТП, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 25000,00 грн компенсації моральної шкоди є співмірними з моральним стражданням завданим позивачу, а також відповідає вимогам розумності і справедливості.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На відповідача також покладаються судові витрати на проведення судової автотехнічної експертизи, пов`язані з розглядом справи у розмірі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди:

- матеріальної - у розмірі 453744,89 грн;

- моральної - 25000 грн;

- сплачений судовий збір - у сумі 4533,71 грн;

- судові витрати на проведення судової автотехнічної експертизи у розмірі 15700 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_6 .

Третя особа: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_7 .

Третя особа: ПАТ «Страхова компанія «Країна», адреса: 04176, м. Київ, вулиця Електриків, 29А, код ЄДРПОУ 20842474.

Повний текст рішення виготовлений 21 серпня 2020 року.

Суддя: Єжов В.А.