Ухвала суду № 91575030, 15.09.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3053/20

Провадження № 2/635/1932/2020

УХВАЛА

15 вересня 2020 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя О.М. Пілюгіної

за участю секретаря Зуєнко В.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої Ірини Володимирівни про припинення дії договору іпотеки, про вилучення запису про заборону відчуження, треті особи: Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Наталя Петрівна, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс»,

ВСТАНОВИВ:

позивач подала до суду позовну заяву та просить визнати припиненим договір іпотеки № 6/1/09/2006/980-1022, укладений 18 серпня 2006 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражою Наталею Петрівною, реєстр № 2901, у зв`язку із повним виконанням основного зобов`язання за кредитним договором № 6/1/09/2006/840-К020 від 18 серпня 2006 року та вилучити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку, реєстраційний номер обтяження № 6868272 та з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження № 3623661 запис про заборону відчуження майна, а саме: 4-х кімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м., житловою площею 52,9 кв.м., яка належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 ; зобов`язати ПАТ «Комерційний банк «Надра» повернути ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 всю технічну документацію на вищевказану квартиру, яка 18 серпня 2006 року передана представнику відповідача ОСОБА_4

29 липня 2020 року позивач звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт (тимчасово обмежити право відчуження та розпорядження майном) на нерухоме майно: 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м., житловою площею 52,9 кв.м., яка належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , без обмеження/позбавлення права користування зазначеним майном його власниками ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вищевказаного нерухомого майна; заборонити відповідачу ПАТ «КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої І.В. та ТОВ «Європартнер Фінанс» вчиняти будь-які дії щодо 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м., житловою площею 52,9 кв.м., яка належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , зокрема здійснювати перереєстрацію права власності на вказане майно за собою та/або за іншими особами, передавати майно та/або права на зазначене майно іншим особам, здійснювати у будь-якій формі відчуження, продаж, реалізацію вказаного нерухомого майна, передавати його в заставу, іпотеку, на зберігання тощо та щодо обмеження у будь-який спосіб прав власників на користування квартирою АДРЕСА_2 за вищевказаною адресою, до набуття чинності рішенням по справі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.

ОСОБА_1 повторно звернулася до суду з заявою про забезпечення позову та просить накласти арешт (тимчасово обмежити право відчуження та розпорядження майном) на нерухоме майно: 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м., житловою площею 52,9 кв.м., яка належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , без обмеження/позбавлення права користування зазначеним майном його власниками ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вищевказаного нерухомого майна; заборонити відповідачу ПАТ «КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої І.В. та ТОВ «Європартнер Фінанс» вчиняти будь-які дії щодо 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м., житловою площею 52,9 кв.м., яка належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , зокрема здійснювати перереєстрацію права власності на вказане майно за собою та/або за іншими особами, передавати майно та/або права на зазначене майно іншим особам, здійснювати у будь-якій формі відчуження, продаж, реалізацію вказаного нерухомого майна, передавати його в заставу, іпотеку, на зберігання тощо та щодо обмеження у будь-який спосіб прав власників на користування квартирою АДРЕСА_2 за вищевказаною адресою, до набуття чинності рішенням по справі.

В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що до початку судового розгляду відповідач вже вчинив декілька протиправних дій щодо кредитного договору та щодо предмета іпотеки, а саме: 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , зокрема ПАТ «Комерційний банк «Надра», всупереч норм чинного законодавства, після отримання повного виконання за кредитним договором, здійснив відчуження прав вимоги за кредитним договором № 6/1/09/2006/840-К020, що укладений 18 серпня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 , а також прав вимоги за договором іпотеки, укладеного 18 серпня 2006 року. Крім того, відповідач безпідставно та протиправно зазначив заборгованість за кредитним договором ОСОБА_2 в іншому розмірі, ніж було визначено рішенням суду від 02 червня 2014 року (справа № 635/2938/14-ц) та з офіційної інформації щодо розміру заборгованості ОСОБА_2 за кредитом, який було визначено на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вказані обставини також свідчать про те, що в подальшому відповідач або інші особи можуть також здійснити протиправні дії щодо привласнення або відчуження нерухомого майна 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , здійснити перереєстрацію вказаного майна, чинити власникам майна перешкоди щодо користування майном або вчинити інші протиправні дії щодо належного позивачу майна. За вказаних обставин, позивач має обґрунтовані підстави вважати, що до ухвалення судом рішення по справі, раніше вчинені протиправні дії відповідача та інших осіб щодо майна позивача, визначеного як предмет іпотеки, можуть в подальшому привести до вчинення заходів, які можуть привести до невиконання чи до ускладнення виконання рішення суду у справі, що і потребує застосування відповідних видів забезпечення позову. Також, на думку позивача, вказані нею заходи забезпечення позову жодним чином не порушують прав та законних інтересів позивача та інших співвласників 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками вказаного судового процесу.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та оглянувши цивільної справи, приходить до висновку що вимоги позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_1 не довела, що невжиття визначених нею заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або забезпечити поновлення її порушеного права, тому відмовляє в забезпеченні позову шляхом накладення арешту (тимчасового обмеження право відчуження та розпорядження майном) на нерухоме майно, заборони відповідачу ПАТ «КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої І.В. та ТОВ «Європартнер Фінанс» вчиняти будь-які дії щодо 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м., житловою площею 52,9 кв.м., яка належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , при цьому суд також враховує, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, що належне їй як співвласнику нерухоме майно на час пред`явлення позову до відповідача, може зникнути чи зменшитись за кількістю, погіршитись за якістю на момент виконання ухваленого по даній справі рішення суду.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149,150 ЦПК України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм ухвали суду.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2020 року.

Суддя О.М. Пілюгіна