Ухвала суду № 91575022, 14.09.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3479/18

Провадження № 2-п/645/41/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Сілантьєвої Е.Є.,

за участю секретаря судових засідань – Ятлової Ю.В.,

учасники справи:

представник позивача - адвокат Цимбалюк Сергій Васильович, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №958 від 20 травня 2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 11 лютого 2019 р. по цивільні справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2020 року адвокат Цимбалюк С. В., якій діяв в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з заявою, якою просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова по цивільній справі №645/3479/18 та скасувати заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова по цивільній справ №645/3479/18 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів та призначити справу за правилами загального позовного провадження на підставі ч.1 ст. 288 ЦП К України. В обґрунтування зазначив наступне: відповідач не був належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, оскільки наявні у справі зворотні повідомлення про повернення судової повістки з зазначенням «закінчення терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою. Зазначена позиція відповідача узгоджується правовою позицією Великої палати Верховного Суду від 12.12.2018 року. Також, представником відповідача зазначене, що заявлені в даній справі позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельних ділянок, площею 53 кв.м., та 58 кв.м., межі якої самостійно визначені позивачем, за відсутності доказів формування спірної земельної ділянки, виходячи розміру якої здійснений розрахунок позовних вимог, як об`єкта цивільних прав у порядку встановленому статтею 79-1 ЗК України. Представник відповідача вказує, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та прав власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17). Натомість, позивачем в обґрунтування своїх вимог щодо стягнення визначеної у розрахунку оренді плати не надано витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, загальними площею 53 кв.м., та 58 кв.м. по та будь-яких даних щодо зміни її подальше розміру. Таким чином, здійснений позивачем розрахунок суми втрат бюджету за користування земельною ділянкою вважає недоведеним, зокрема в частині застосування нормативної грошової оцінки, оскільки відповідна земельна ділянка не сформована, як об`єкт цивільних прав, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, більш того позивачем до матеріалів справи не долучається нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянці згідно з чинним законодавством. Крім того, відповідач вважає, що акт обстеження від 11.06.2018 не повинен був визнаний судом як належний та допустим доказ, який підтверджує розмір площі земельної ділянки (що складається з земельних ділянок), яку використовує відповідач, та її формування, як об`єкта права і участь у цивільному обороті, що було необхідним для укладення договору оренди, що ставить під сумнів обґрунтованість розрахунку безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати. Також невірна дана оцінка щодо призначення земельних ділянок, їх використання. Таким чином, представник відповідача вважає, що з метою забезпечення всебічності, повноти, об`єктивності вирішення спору потрібно врахувати доводи відповідача, що мають істотне значення, в межах нового судового розгляду.

Представник відповідача, адвокат Цимбалюк С. В., який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №958 від 20 травня 2011 року, підтримав подану заяву та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник ХМР до судового засідання не з`явився , про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України- учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи відповідача, викладені у заяві про перегляд заочного рішення, заслухавши думку представника відповідача, вважає заявою такою, що не підлягає задоволенню.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.02.2019 року позовні вимоги Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задоволені та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради 80 028 грн. 49 коп. як безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 01.06.2015 р. по 31.05.2018 р. та судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, яка була витребувана для огляду в судовому засіданні, ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07.09.2018 року позовну заяву Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштівприйнято до розгляду та відкрито провадження по даній цивільній справі. Для належного розгляду справи до суду викликалися сторони судовими повістками зі зворотнім повідомленням. (а.с.57,75-76, 86-87). Також, була направлена копія заочного рішення по справі відповідачу. (а.с. 100-101).

Заява про скасування заочного рішення по справі не містить посилань на нові докази, які не були досліджені судом та мають значення для вірного вирішення справи.

Фактично представником відповідача у заяві зазначено, що судом неправильно застосовані норми, які регулюють спірні правовідносини та суд не здійснив правильну правову кваліфікацію правовідносин, невірно оцінив надані стороною позивача докази, не врахував правові позиції Верховного Суду, що є підставим для апеляційного оскарження судового рішення. Всі докази на які посилається сторона відповідача були предметом судового дослідження, та нових доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи відповідачем не надано.

Крім того, стороною відповідача було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про скасування заочного рішення, оскільки про існування рішення стало відомо тільки 25.08.2020 року. Дослідивши обґрунтування відповідача щодо поновлення строку, суд, керуючись ст. ст. 4, 127 ЦПК України поновлює відповідачу строк.

Відповідно до ч. 3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Цимбалюка Сергія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2019 р. по цивільні справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів- залишити без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2019 року по цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів - може бути оскаржено у загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним Кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 16.09.2020 року.

Головуючий суддя -