Рішення № 91574954, 07.09.2020, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 624/231/19

Провадження № 2-п/634/3/20

Категорія 41

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2020 року

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Зимовського О.С.

за участю секретаря судового засідання - Ковбаса С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 03.10.2013 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі.

Відповідач договірні зобов`язання належним чином не виконує, в зв`язку з чим станом на 28.02.2019 року виникла заборгованість на загальну суму 34693 грн. 07 коп. В зв`язку з цим позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості.

Заочним рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 17.01.2020 року позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» було задоволено та стягнено з відповідача суму заборгованості в розмірі 34693 грн. 07 коп. та судові витрати в сумі 1921 грн.

Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 23.06.2020 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було задоволено та скасовано заочне рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 17.01.2020 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в клопотанні додатному до позовної заяви просить слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує та проти заочного розгляду справи не заперечує. В направленому до суду відзиві на заяву про перегляд заочного рішення позивач зауважив, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої обов`язки за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за договором. Тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, до суду ним було подано заяву про розгляд справи в його відсутності. В направленій до суду заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з нього заборгованості по тілу кредиту в сумі 1025 грн. 72 коп., в решті позовних вимог просив відмовити посилаючись на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року №342/180/17, яка є обов`язковою для судів попередніх інстанції.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом, 03.10.2013 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, шляхом підписання заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку у Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач договірні зобов`язання належним чином не виконав, в зв`язку з чим станом на 28.02.2019 року має заборгованість по кредитному договору у сумі 34693 грн. 07 коп., яка складається з наступного:

-1025 грн. 72 коп.- заборгованість за кредитом;

-27839 грн. 11 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

-3700 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, де - 500 грн. - штраф (фіксована частина),

- 1628 грн. 24 коп. - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору .

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056 - 1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Зі змісту заяви-анкети вбачається, що кредитний ліміт надано в сумі 2000,00 грн, строк дії кредитного ліміту співпадає зі строком дії платіжної картки а також сторони погодили, що базова процентна ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору становить 30% на рік. Проте, як вбачається з Умов та Правил надання банківських послуг та довідки про умови кредитування (Тарифи) базова процентна ставка, яка зазначена в заяві - анкеті, відрізняється від базової процентної ставки, яка зазначена в Умовах та Правилах надання банківських послуг та довідки про умови кредитування (Тарифи). При цьому, вона неодноразово змінювалася. Також, штрафні санкції (штраф, пеня) в заяві - анкеті не передбачені.

Штрафні санкції разом з іншою базовою процентною ставкою, яка неодноразово змінювалась, передбачені у Умовах та Правилах надання банківських послуг та довідки про умови кредитування (Тарифи), що відповідно до статті 549 ЦК України є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 ЦК України).

Так, пунктами 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, а у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів за кожним з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

У відповідності до пункту 1.1.7.11 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же строк.

Пунктом 2.1.1.2.12 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що після настання зазначеного на картці останнього місяця терміну її дії банком випускається картка на новий термін, за що клієнтом вноситься плата згідно діючих тарифів.

Пунктом 2.1.1.2.13 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт зобов`язаний до закінчення останнього місяця терміну дії картки звернутись до обслуговуючого відділення банку для отримання платіжної картки з новим терміном дії. Невиконання цього обов`язку не звільняє клієнта від виконання договірних зобов`язань.

Пунктом 2.1.1.12.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що термін внесення мінімального обов`язкового платежу за кредитом, а також овердрафту - до 1-го числа місяця, наступного за розрахунковим, в розмірі, розрахованому згідно Тарифу від суми поточних боргових зобов`язань. Платіж включає відсотки за користування кредитом, передбачені Тарифом, частину заборгованості за тілом кредиту, штраф згідно цих Умов. Термін повернення овердрафту в повному обсязі - протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту; термін погашення відсотків за овердрафтом - щомісячно за попередній місяць до 1-го числа.

Пунктом 2.1.1.12.5 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що у разі наявності прострочених кредитів (овердрафту) - терміном повернення кредиту (овердрафту) у повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення такої заборгованості; термін повернення овердрафту в повному обсязі - протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту; термін погашення відсотків по овердрафту - щомісячно за попередній місяць до 25-го числа; термін погашення штрафів і пені за кредитом - з дня нарахування.

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (Тарифи) базова процентна ставка в місяць становила 2,5 %, розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 100,00 грн та не більше залишку заборгованості, які повинні бути здійснені до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, інша базова процентна ставка, штрафні санкції встановлено тільки довідкою про умови кредитування (Тарифи) і Умовами та Правилами надання банківських послуг, які відповідачу не були відомі, оскільки він їх не підписував.

Відповідач підписав лише анкету - заяву позичальника від 03.10.2013 року, яка містить анкетні дані позичальника, інформацію щодо виду платіжної картки, яку він отримує та дату, підпис позичальника, відповідальної особи банку. Разом з тим у анкеті-заяві

відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Матеріали справи свідчать про те, що вони зазначені в Тарифах обслуговування кредитних карток «Універсальна» (довідці про умови кредитування) та в Умовах та Правилах надання банківських послуг в Публічному акціонерному товаристві «ПриватБанк.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» (довідки про умови кредитування) та витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в Публічному акціонерному товаристві «ПриватБанк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі, пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Тарифами та Умовами ознайомилася відповідачка і з ними погодилася, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати неустойки (пені, штрафів) у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірі і порядку нарахування.

Роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати і правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (03 жовтня 2013 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (04 квітня 2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачкою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальницею запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд зазначає, що витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у банку, який є в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 03 жовтня 2013 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вказані обставини свідчать про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» суми заборгованості нарахованої пені - 3700,00 грн, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,00 грн, штраф (процентна складова)- 1628,24 грн у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідачки по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 03 жовтня 2013 року, оскільки витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в банку не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 229/1953/16-ц (провадження №61-32390св18), від 21 серпня 2019 року у справі № 643/5386/17-ц (провадження № 61-2699св18), від 16 серпня 2019 року у справі № 595/290/17-ц (провадження № 61-29972св18) тощо.

Як вбачається з витягу Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» яку відповідно до анкети-заяви від 03.10.2013 року отримав відповідач, базова процентна ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору становить 30 % на рік тобто 2,5 % в місяць, тому наявні правові підстави для стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом.

Проте, із розрахунку заборгованості, наданого банком, вбачається, що розмір процентної ставки неодноразово змінювався, про що було зазначено в Тарифах (довідці), Умовах та Правилах, з якими відповідачка не була ознайомлена.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач був ознайомлений та погодилася тільки з процентною базовою ставкою в розмірі 2,5% щомісячно, тобто 30% річних, однак, розрахунок проведено за змінюваними процентними ставками, які викладені в Тарифах (довідці), Умовах та Правилах, з якими відповідач не був ознайомлений.

Термін дії картки № НОМЕР_1 до останнього дня 07.2017 року.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, з відповідача на користь банку підлягають стягненню відсотки за процентною базовою ставкою в розмірі 2,5% щомісячно, тобто 30% річних, за користування кредитом за період з 03 жовтня 2013 року по 31 липня 2017 року (1397 днів).

Для визначення розміру процентів підлягає застосуванню формула: сума боргу за тілом кредиту * ставка річних % : 100 : 360 днів * кількість днів в періоді.

За таких умов розмір відсотків, що підлягають стягненню з відповідача, складає:

1025,72 грн (сума боргу за тілом кредиту) * 30 : 100 : 360 * 1397 днів = 1194 грн.

Таким чином, з відповідача на користь банку підлягає стягненню заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 1194 грн та заборгованості по тілу кредиту в сумі 1025 грн. 72 коп., яку відповідач визнав.

21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Враховуючи ту обставину, що зміна типу товариства в розумінні ч.2 ст.5 Закону України «Про акціонерне товариство» не є його перетворенням, а зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, зазначені зміни зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, суд вважає можливим стягнути вищевказану заборгованість за користь АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно платіжного доручення, яке міститься в матеріалах справи, позивачем при пред`явленні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідача у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог у розмірі 122 грн. 91 коп.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 141, 263-265, ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву АТ КБ "ПриватБанк" - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Южний Харківського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: с. Березівка Красноградського району Харківської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах № НОМЕР_3 , МФО 305299) заборгованість по кредитному договору № б/н від 03.10.2013 року в сумі 2219 грн. 72 коп. (дві тисячі двісті дев`ятнадцять гривень 72 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Южний Харківського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: с. Березівка Красноградського району Харківської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 122 грн. 91 коп. (сто двадцять дві гривні 91 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, враховуючи п.п.15.5. п.15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до Апеляційного суду Харківської області через Сахновщинський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2020 року.

Суддя: /підпис/

Копія вірна. Суддя: