Рішення № 91574037, 14.09.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/6873/20

Провадження № 2-а/638/250/20

14.09.2020 року Суддя Дзержинського районного суду м. Харків Подус Г.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Харків справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 4 УПП в Харківській області лейтенанта поліції Касумова Рустама Магомедгасановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

встановив:

25.05.2020 року позивач звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до інспектора роти 1 бат. 4 УПП в Харківській області лейтенанта поліції Касумова Рустама Магомедгасановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, 17.05.2020 року, інспектором роти 1 батальйону 4 УПП в Харківській області лейтенантом поліції Касумовим Р.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №2544134, відносно ОСОБА_1 , відповідно до якої 17.05.2020 року, об 11:23 год, по пр. Незалежності 17, м. Харків, водій здійснила зупинку на місці позначення дорожньої розмітки 1.30. Місце для інвалідів, чим порушила п.8.5.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.122 КУпАП та накладено стягнення - штраф у сумі 1020,00 грн.

Позивач з постановою не згодна, вказує, що обставини, зазначені в постанові, не відповідають дійсності, а дії відповідача є необґрунтованими та протиправними. ОСОБА_1 акцентує увагу на відсутність адміністративного правопорушення(проступку), оскільки водій не зупинялась на місці для інвалідів та не створювала перешкоди водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.06.2020 року відкрито провадження по справі в спрощеному порядку без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позов Вх. №36246 від 20.07.2020 року, відповідно до якого відповідач заперечує обставини викладені в позові, вважає його безпідставним та необґрунтованим. Вказує, що позивач порушив вимоги п.8.5.1 ПДР України, та надає диск з відеозаписом вчиненого правопорушення, зафіксованого портативним відеореєстратором. Також, відповідач зазначив, що водій ОСОБА_1 бачила дорожню розмітку 1.30, яка позначає місце для стоянки та зупинки транспортних засобів, котрі перевозять інвалідів, чи на яких установлено розпізнавальний знак «Інвалід», та свідомо здійснила зупинку за відсутності будь-якої крайньої необхідності в цьому, тому факт зупинки транспортного засобу позивачем на місці позначеного дорожньою розміткою 1.30 не заперечується.

В установлений законом строк позивачем відповідь на відзив подано не було.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із постановою серії ЕАМ №2544134 від 17.05.2020 року, 17.05.2020 року, об 11:23 год, по пр. Незалежності 17, м. Харків, водій ОСОБА_1 здійснила зупинку на місці позначення дорожньої розмітки 1.30. Місце для інвалідів, чим порушила п.8.5.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.122 КУпАП та накладено стягнення - штраф у сумі 1020,00 грн.

Позивач з постановою не згодна, вказує, що обставини, зазначені в постанові, не відповідають дійсності, а дії відповідача є необґрунтованими та протиправними.

Справа розглядається у відповідності до ч.3 ст. 194 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ст.286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Право використання поліцейським нагрудної відеокамери передбачено п.п.2 п.4.1 розділу IV Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 року за №4/1 та ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію».

З наданого відповідачем диску з відеозаписом вбачається, що 17.05.2020 року, об 11:23 год, за адресою м. Харків, пр. Незалежності, 17, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Toyota RAV-4, днз. НОМЕР_1 , здійснила зупинку на місці для інвалідів, яке позначено дорожньою розміткою 1.30.

Таким чином, з відеозапису підтверджується факт порушення позивачем п.8.5.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.122 КУпАП.

Згідно із ч.5 ст.122 КУпАП, Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знаку "Водій з інвалідністю" - тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 8.5.1. ПДР України передбачено, що Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353 - XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд дійшов висновку, що відповідачем повністю доведено, що у діях позивача, які мали місце 17.05.2020 року, був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне залишити оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11,94,99,159,160-163,171, 246 КАС України, ст.ст. 122,251,276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 4 УПП в Харківській області лейтенанта поліції Касумова Рустама Магомедгасановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя