Рішення № 91572222, 09.09.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1414/20

Провадження № 2/191/416/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.09.2020

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бондаренко Г.В.

за участю секретаря - Силкіної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою цивільну справу за позовною заявоюОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 04 травня 2003 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 знаходилися в фактичних шлюбних відносинах, проживали однією сім`єю, вели спільно господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі у позивача та відповідача народився син ОСОБА_3 .

Спільне життя між ними не склалось. З 09 червня 2007 року шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинені.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 14 вересня 2007 року з відповідача було стягнуто на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.07.2007 року і досягнення дитиною повноліття.

На підставі виконавчого листа від 14.09.2007 року державним виконавцем Синельниківського МРВ ДВС ГТУЮ 04 жовтня 2007 року було відкрите виконавче провадження АСВП№ 16551649.

Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04.10.2007 року державним виконавцем Синельниківського МРВ ДВС ГТУЮ Бігма Г.О. було звернено стягнення на доходи ОСОБА_2 по стягненню аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку.

Починаючи з червня 2018 року по серпень 2019 року відповідач проводив сплату нарахованих аліментів. Станом на 01 травня 2020 року за період з 01.07.2007 року по 01 травня 2020 року заборгованість по аліментам складає 132 721 грн. 61 коп., що підтверджується розрахунком державного виконавця Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Бігма Г.О.

Розмір заборгованості за аліментами, визначений державним виконавцем, відповідачем ОСОБА_2 в судовому порядку не оскаржено.

Виходячи з розрахунку, проведеного позивачем та долученого до позову, загальний розмір пені за період з січня 2018 по травень 2020 року дорівнює 144 759,02 грн.

Одночасно зазначає, що за приписами ст. 196 СК України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені), але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.05.2020 дорівнює 132 721,61 грн., отже розмір пені за прострочення сплати аліментів, який може бути стягнутий на користь позивача, не може перевищувати 132 721,61 грн.

У зв`язку з вищенаведеним просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неустойку за несплату аліментів в період з 01.01.2018 року по 31.04.2020 року в сумі 132 721 гривень 61 копійок.

Представник позивача ОСОБА_4 до початку судового засідання надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин та без подання відзиву. Відповідно до ст. 187 ЦПК України виклик відповідача, також здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В зв`язку з тим, що позивач не заперечує проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача, суд з його згоди ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що сторони у справі, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, Серії НОМЕР_1 від 14.09.2004 року виданого Виконкомом Славгородської селищної ради Синельниквівського району Дніпропетровської області, актовий запис №21.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 14 вересня 2007 року з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.07.2007 року і досягнення дитиною повноліття.

На підставі вказаного рішення 25.09.2007 року було видано виконавчий лист.

04.10.2007 року державним виконавцем Синельниківського МРВ ДВС ГТУЮ було відкрите виконавче провадження ВП № 16551649.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за сплатою аліментів не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах, складеного державним виконавцем Синельннківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Бігма Г.О., станом на 01.05.2020 року за період з липня 2007 року по квітень 2020 року заборгованість по аліментам складає 132721 грн. 61 коп.

Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Між тим, відповідно до ст.196 ч.1 СК України (в редакції Закону № 2037-VІІ від 17.05.2017 р.), що є чинною з 05.07.2017 р., розмір неустойки (пені) по сплаті аліментів не може бути більшим 100 відсотків самої заборгованості по сплаті аліментів.

Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.

Разом з тим, відповідач доказів в порядку ст.ст. 76 - 81 ЦПК України про те, що заборгованість по аліментах утворилась з незалежних від нього причин, суду не надав, доводів позивача не спростував.

А відтак, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на стягнення неустойки за прострочення сплати відповідачем аліментів.

Розраховуючи розмір пені, суд виходить з такого.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018р. у справі № 572/1762/15ц (провадження № 14-37цс18), роз`яснено, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. ЇЇ завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

При розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + ………. (An х 1% х Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обрахована позивачем на момент подачі позову;

-A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

-Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

-A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

-Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

-An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

-Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення в кожному місяці.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» при подачі позову звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, ст.ст.7, 20, 180, 196 СК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 82, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3 , неустойку за несплату аліментів в період з 01.01.2018 року по 31.04.2020 року в сумі 132 721 (сто тридцять дві тисячі сімсот двадцять одна) гривень 61 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави в особі: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106), судовий збір в сумі 1327 (одна тисяча триста двадцять сім ) грн. 21 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Г. В. Бондаренко