Постанова № 91569463, 16.09.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2352/20

Провадження № 3-зв/175/2/20

Постанова

Іменем України

16 вересня 2020 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Ребров С.О., при секретареві: Коваль В.С., за участю: заявника – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Філіповського В.В., про відвід судді Бровченка В.В., від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , за ст.122-2 та ч.1 ст. 130 КУпАП-

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява від адвоката Філіповського В.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , про відвід судді Бровченка В.В., від розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Заявник в обґрунтування відводу судді зазначив, що ним як захисником Шульги М.В., було подане клопотання про закриття провадження по справі посилаючись на ч. 1 ст. 247 КУпАП, де він просив закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, проте зазначене клопотання залишено без розгляду.

Під час пояснень 04.09.2020 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності надала пояснення та зазначила, що протокол з боку свідків підписувався ще до того, як останній був повністю заповнений. Крім цього, ОСОБА_2 , пояснив, що свідки пояснення особисто не писали та не підтвердили обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, з приводу того, що ОСОБА_2 , мав ознаки алкогольного сп`яніння. Вважає, що отже у працівників поліції не було підстав направляти його до закладу охорони здоров`я на медичне освідування з метою виявлення та перевірки стану на алкогольне сп`яніння.

14.09.2020 року захисником було подане клопотання про визнання протоколу серії ДПР 18 №416949 від 22.06.2020 року недопустимим доказом по справі з огляду на ті чисельні порушення вимог закону, які допустили працівники поліції під час оформлення адміністративного матеріалу проте, і це клопотання залишено без задоволення. Суддя Бровченко В.В., залишив без уваги ті чисельні порушення, які наявні в даній справі.

В адміністративному матеріалі відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 , був доставлений до медичного закладу для визначення стану сп`яніння, де останній відмовився від проходження медичного огляду на встановлення стану сп`яніння.

Наведені факти свідчать про неналежність означених доказів, які не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно часу, місця, способу та інших обставин вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться ОСОБА_2 , у провину складеним відносно нього протоколом.

Проте, на все це суддя Бровченко В.В., не звертає уваги, закриває очі що викликає обґрунтовані підозри в упередженості судді Бровченка В.В.

В судовому засіданні адвокат Філіповський В.В., до розгляду заяви про відвід судді просив розглянути подані до канцелярії суду його клопотання:

- про витребування протоколу автоматизованого розподілу судової справи;

- про витребування матеріалів справ відносно ОСОБА_2 ;

- клопотання про виклик свідків, а саме ОСОБА_2 , які просив розглянути в рамках КПК за аналогією права.

Наполягав на задоволенні його клопотань, та висловлював образливі судження, щодо відправлення правосуддя.

Дослідивши заяву про відвід, заслухавши пояснення заявника, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, що 04 вересня 2020 року на розгляд Дніпропетровського районного суду судді Бровченка В.В., з УПП в Дніпропетровській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 416950, за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Того ж дня до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №416949, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою суду від 04 вересня 2020 року справу про адміністративне правопорушення №175/2352/20 (провадження № 3/175/1100/20) відносно ОСОБА_2 за ст.122-2 КУпАП і справу про адміністративне правопорушення № 175/2409/20 (провадження № 3/175/1131/20) відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП, об`єднано в одне судове провадження.

Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, які б передбачали для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення.

Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення № 34 від 08 червня 2017 року роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Норми Кримінального процесуального кодексу України передбачають підстави за яких може бути заявлено відвід судді, який бере участь у кримінальному провадженні. А тому в даному випадку слід застосовувати аналогію та застосувати норми КПК України при розгляді заяви ОСОБА_1 , про відвід судді у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Перелік обставин, які виключають участь судді у розгляді справи, наведений у ст. 75 КПК України є вичерпним.

Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

В постанові від 06.02.2019 року № 761/37267/16-ц Верховний Суд України послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» та зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Що ж стосується незгоди захисника з процесуальними рішеннями чи діями судді Бровченка В.В., під час розгляду справи, то на глибоке переконання суду, сама по собі така незгода, без наявності інших об`єктивних доказів, які б свідчили про зацікавленість судді у вирішенні справи, не може бути достатньою підставою для його відводу. Разом з тим, незгода з процесуальними рішеннями чи діями судді під час розгляду справи, може бути підставою та предметом апеляційного оскарження судового рішення та оцінка таким рішенням судді на предмет їх законності може бути надана лише судом вищої інстанції. Такі висновки суду узгоджуються, як з положеннями чинного законодавства України так і практикою Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи заявлений відвід суд з урахуванням вищезазначеного, вважає, що наведені в заяві обставини не можуть переконливо вказувати на ту обставину, що суддя Бровченко В.В., прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також вказувати наявність будь-яких дій, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд не знайшов підстав для задоволення клопотань адвоката Філіповського В.В., при розгляді заяви про відвід судді, та розцінює їх, як затягування обмежених строків розгляду справи про адміністративного правопорушення, вважає процесуальним зловживанням з його боку, та приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Бровченка В.В., у справі про адміністративне правопорушення стосовного ОСОБА_2 , за ст.122-2 та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 8, 9 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви адвоката Філіповського В.В., про відвід судді Бровченка В.В., від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , за ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Ребров