Рішення № 91568350, 14.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року справа № 580/2174/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003290507 від 27.03.2020 ГУ ДПС у Черкаській області.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не здійснює торгівлі алкогольними напоями за адресою: АДРЕСА_1 , натомість виключно займається приготуванням та реалізацією продуктів харчування. Ліцензію на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі алкогольними напоями не отримував.

За твердженням позивача, у матеріалах документальної перевірки відсутні будь-які докази, які підтверджують проведення торгівлі алкогольними напоями.

Під час перевірки не виявлено жодного документу, який би фіксував ціну продажу та не виявлено факту реалізації позивачем алкогольних напоїв.

Також позивач наголосив, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №712/2157/20, яка набрала законної сили 26.05.2020, встановлено відсутність події та складу адміністративного правопорушення, оскільки відсутній факт реалізації алкогольних напоїв у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

На підставі наведеного позивач вважає, що висновки акту перевірки базуються на припущеннях та не підтверджуються об`єктивними доказами, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, тому є неправомірним, що є підставою для його скасування.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов проти задоволення адміністративного позову заперечив, мотивуючи свою позицію тим, що 27.02.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » де здійсняє свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) становлено факт зберігання з метою подальшого продажу кінцевим споживачам алкогольні напої чим порушено ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР із змінами та доповненнями.

Відповідач зазначив, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і глодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим глодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

На думку позивача, для застосування до продавця алкогольних напоїв відповідальності на підставі вищенаведеної норми Закону достатньо самого факту як зберігання, так і подальшої реалізації алкогольних виробів без відповідної ліцензії.

На підставі наведеного просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований суб`єктом господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

На виконання наказу Головного управління ДПС в Черкаській області від 18.02.2020 № 286 та направлень виданих Головним управлінням ДПС у Черкаській області № 135, 136, 137 від 25.02.2020 проведено 27.02.2020 фактичну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Перевірку проведено за місцем фактичного здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами відповідача складено акт від 27.02.2020 №39/23/23/05/ НОМЕР_2 за висновками якого в ході проведення перевірки встановлено факт реалізації та факт зберігання з метою подальшої реалізації кінцевим споживачам алкогольних напов в сортименті, а семе: 3-х пляшок пива об`ємом 0,5 л «Львівське Експортове», вміст спирту 5,5 %, 3-х пляшок пива об`ємом 0,5 л «Львівське Світле», вміст спирту 4,5 %, 3-х пляшок пива об`ємом 0,5 л Роберт Домс Лагер», вміст спирту 5,2 %, 1 пляшка пива об`ємом 0,45 л «Львівське 1715», вміст спирту 4,7 %, 1 пляшка пива об`ємом 0,5 л «Балтика 3», вміст спирту 4,8 %, пляшка горілки об`ємом 0.5 л, ТМ Златогор «Чиста сльоза»», вміст спирту 40 %, виробництва ТОВ «ЛГЗ «Златогор» (код 31082518), плашка коньяку «Оквін 3 зірочки», виробництва ТОВ «СП «Аквавінтекс» (код 25040503) чим порушено ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР із змінами та доповненнями.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення:

- №0003290507 від 27.03.2020, яким за порушення ч. 4 ст. 11, на підставі ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн.;

Перевіряючи правомірність нарахування штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3.

Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

З наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що проведення фактичної перевірки для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, може бути проведено за відсутності суб`єкта господарювання, за умови вручення уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, наказу на проведення перевірки та відповідного направлення.

Частиною 20 ст. 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідно до абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Частиною 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР не передбачено відповідальності за зберігання алкогольних напоїв без ліцензії, натомість абзац шостий частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР передбачає відповідальність за оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій.

Як встановлено судом, позивача притягнуто до відповідальності за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Натомість, як вбачається з вищенаведених норм Закону №481/95-ВР вбачається, що за зберігання алкогольних напоїв відповідальність наступає виключно у випадку, якщо такі алкогольні напої фальсифіковані чи обклеєні фальсифікованими марками акцизного податку.

Сам по-собі факт зберігання алкогольних напоїв, які не мають ознак фальсифікації та підроблених марок акцизного податку не є підставою для застосування відповідальності за вказаними нормами статті.

Необхідною є саме реалізація алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії, тому відповідач помилково вважає, що зберігати справжні алкогольні напої фізичні особи можуть виключно за наявності відповідної ліцензії.

Натомість матеріалами перевірки не встановлювалась справжність алкогольних напоїв, зазначених в акті перевірки чи справжність марок акцизного податку, тому відповідальність за зберігання алкогольних напоїв до позивача не може бути застосована.

Нормами п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України визначено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Згідно з пп. 20.1.9 п. 20.1 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

В контексті наведених норм Податкового кодексу України, щодо наявності факту реалізації алкогольних напоїв, суд зазначає, що жодними доказами не підтверджено здійснення контрольної закупки таких напоїв, зокрема відсутні документи, які підтверджують ціну реалізації та кількість проданих напоїв, відсутні пояснення продавця, які могли підтвердити, що такий факт відбувся, відсутній акт зняття залишків товарно-матеріальних цінностей.

Отже, факт зберігання алкогольних напоїв з метою подальшої реалізації, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Також суд звертає увагу, що за висновками, які містяться в постанові Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.05.2020 у справі №712/2157/20 в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази реалізації ОСОБА_1 27.02.2020 алкогольних напоїв у приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1.

Вказана постанова Соснівського районного суду м. Черкаси набрала законної сили 26.05.2020.

За змістом ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи, що факт продажу алкогольних напоїв не зафіксовано, тому до позивача не може бути застосовано відповідальність на підставі вказаних норм.

Сукупність встановлених в ході судового розгляду спору обставин дає підстави для висновку про недоведеність допущених позивачем порушень вимог законів, що стали підставою для застосування відповідальності та прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування.

Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №0003290507 від 27.03.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 3 Прикінцеві положення та п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко