Рішення № 91568241, 14.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року справа № 823/319/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Черкаській області», Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Черкаській області» (далі - відповідач 1, ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Черкаській області»), Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач 2, ГУ НП в Черкаській області) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» щодо невиконання розпорядження ГУ НП в Черкаській області про направлення позивача на медико-соціальну експертну комісію для визначення групи інвалідності та відсотків втрати працездатності, встановлення позивачу групи інвалідності та визначення відсотків втрати працездатності та не направлення ГУ НП в Черкаській області довідок МСЕК із зазначенням про наявність у позивача групи інвалідності та ступеню втрати працездатності;

- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Черкаській області;

- зобов`язати ГУ НП в Черкаській області нарахувати і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку з втратою працездатності поліцейського, виходячи з 90-кратного розміру прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року в розмірі 144 000,00 грн. (1600 х 90 розмірів прожиткового мінімуму).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.

За наслідками часткового задоволення касаційної скарги позивача, постановою Верховного Суду від 18.06.2020 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 18.06.2020 вказав, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою доводи відповідача про те, що в

Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 18.06.2020 у справі №823/319/18 вказав, що, розглядаючи дану справу, судам попередніх інстанцій, перш за все, слід було перевірити, чи вчинялися ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» після отримання направлення ГУ НП у Черкаській області від 03.10.2016 № 12/9-нап-73 дії щодо направлення позивача на МСЕК для визначення йому групи інвалідності, а також встановити, коли саме і на якій підставі позивач фактично прибув для проходження МСЕК. При цьому, суд касаційної інстанції підтримав висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» не наділена повноваженнями встановлювати групу інвалідності та/або визначати відсоток втрати працездатності особи, оскільки це є виключною компетенцією МСЕК. У постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №823/319/18 зазначено, що саме на зазначену державну установу покладено завдання щодо організації проходження поліцейськими (зокрема тими, які вже звільнені зі служби) МСЕК шляхом направлення їх до відповідної комісії. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, наявність у позивача захворювання, що несумісне з подальшим проходженням служби, та саме за наявності якого він здобув інвалідність, було встановлено ще 27 вересня 2016 року. 03 жовтня 2016 року ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» отримано направлення ГУ НП у Черкаській області № 12/9-нап-73 про направлення позивача для проходження МСЕК, а інвалідність йому установлено 09 червня 2017 року (06 листопада 2017 року - фактично змінено лише формулювання в частині визначення найменування органу, під час проходження служби, в якому позивач здобув відповідне захворювання). Таким чином, враховуючи предмет даного спору та визначену пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII підставу для набуття особою права на отримання соціальної допомоги, для вирішення цієї справи необхідно встановити, внаслідок чиєї саме бездіяльності та/або дій позивачу було встановлено інвалідність зі спливом шестимісячного строку з дня його звільнення зі служби. Встановлення зазначених обставин потребує дослідження змісту направлення ГУ НП у Черкаській області від 03 жовтня 2016 року № 12/9-нап-73, тобто з`ясування, що саме ГУ НП у Черкаській області було доручено ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області», а також перевірки факту звернення безпосередньо позивача до ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» в порядку пункту 3 Положення № 1317. Вказані обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору, однак не були встановлені судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Дана справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 30.06.2020 та передана шляхом автоматизованого розподілу на розгляд судді Кульчицькому С.О.

Ухвалою від 06.07.2020 суддя Кульчицький С.О. прийняв матеріали справи № 823/1825/16 до свого провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачем 1 подано 20.07.2020 до суду відзив, в якому зазначено, що державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВСС України по Черкаській області - є самостійним державним багатопрофільним закладом охорони здоров`я. У сфері експертизи тимчасової непрацездатності в ДУ «ТМО» створена та функціонує лікувально-лікарська комісія (ЛКК). Одним із завдань експертизи тимчасової непрацездатності (далі - ЕТН) відповідно до п. 2.3 Положення про експертизу непрацездатності, затвердженого Наказом МОЗ України від 09.04.2008 № 189, є вирішення питання про направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) хворго при встановлені в нього підстав для такого направлення. Окрім того зазначає, що п.3, п. 17 Положення про МСЕК, затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317 «Питання МСЕК», визначено, що МСЕК проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після повного медичного обстеження. В подальшому за поданням лікуючого лікаря та завідувача відділенням після особистого огляду та вивчення даних медичної облікової документації хворого ЛКК вирішує питання про направлення до МСЕК на огляд або консультацію. Відповідач 1 вказує на те, що направлення на медико-соціальну експертну комісію від 03.10.2016 за вих №12/9-нап-73 видане ГУНП в Черкаській області на ім`я ЛКК ДУ «ТМО» не може бути підставою для направлення ОСОБА_1 для огляду МСЕК, оскільки необхідне звернення хворого особисто. На огляд до лікарів ОСОБА_1 не звертався, що підтверджується наявною у відповідача медичною карткою амбулаторного хворого та витягом з журналу реєстрації амбулаторних хворих, медичного огляду для оформлення на МСЕК не проходив, тому лікарсько-консультативна комісія не мала змогла самостійно розглянути медичну документацію з метою вирішення питання про направлення позивача для огляду у МСЕК. Крім того, звертає увагу, що заочне оформлення та направлення медичної документації за формою 088/о для огляду в МСЕК чинним законодавством у сфері охорони здоров`я не передбачено.

22.07.2020 до суду представником ГУ НП в Черкаській області подано відзив, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не має права на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності, тому що в супереч вимог ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», з моменту звільнення позивача зі служби в поліції та до моменту отримання ним інвалідності пройшло більше ніж шість місяців.

У період з 19.08.2020 по 11.09.202 включно, суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О. перебував у відпустці, з огляду на що розгляд справи здійснюється у перший робочий день після відпустки - 14.09.2020.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає про таке.

27.09.2016 за результатами обстеження позивача під час проходження ним військово-лікарської комісії складено свідоцтво про хворобу №333, яким позивача визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, а захворювання пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач проходив службу в поліції на посаді інспектора Городищенського відділення поліції Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Наказом від 30.09.2016 №167 о/с звільнений зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

ГУ НП в Черкаській області видано направлення від 03.10.2016 №12/9-нап-73 на адресу т.в.о. державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» щодо направлення позивача на медико-соціальну експертну комісію для визначення позивачу групи інвалідності.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №542394 від 09.06.2017 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати у відсотках серії 12 ААА №022874, позивачу визначено 70 відсотків втрати професійної працездатності.

05.07.2017 позивач звернувся до ВЛК державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» щодо внесення змін до постанови про причинний зв`язок захворювань у свідоцтві про хворобу від 27.09.2016 №333 («захворювання пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ» змінити на «захворювання пов`язані з проходженням служби в поліції») у зв`язку із набранням чинності наказом МВС України від 03.04.2017 №285.

Постановою ВЛК державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» від 07.07.2017 постанову про причинний зв`язок захворювань згідно свідоцтва про хворобу від 27.09.2016 №333 відмінено та зазначено, що « - Захворювання, так, пов`язані з проходженням служби в поліції».

Позивачу 06.11.2017 видано Черкаською обласною МСЕК №1 довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №872792, якою позивачу з 17.10.2017 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції та відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати у відсотках серії 12 ААА №023164, позивачу визначено 70 відсотків втрати професійної працездатності.

06.12.2017 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності поліцейського, виходячи з 90 кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01.01.2017 в розмірі 144 000 грн. 00 коп.

Листом ГУ НП в Черкаській області від 22.12.2017 №29/К-246 повідомлено позивача, що він не має права на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності, оскільки в супереч вимог статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», з моменту звільнення позивача зі служби в поліції та до моменту отримання ним (встановлення) інвалідності пройшло більше ніж шести місяців.

Вважаючи відмову відповідача 2 протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02 липня 2015 року (далі - Закон №580).

Згідно з ст. 69 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» медична експертиза з тимчасової втрати працездатності громадян проводиться лікарем або комісією лікарів у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, а також лікарями, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці. Порядок проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності громадян визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.04.2008 №189, основним завданням експертизи тимчасової непрацездатності є вирішення питання про направлення на медико-соціальну експертну комісію (далі - МСЕК) хворого при встановленні в нього стійкого чи незворотного характеру захворювання, наявності несприятливого трудового прогнозу незалежно від терміну тимчасової непрацездатності.

Під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності встановлюється факт необхідності надання листка непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату працездатності у зв`язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами, доглядом за хворим членом сім`ї, хворою дитиною, карантином, встановленим санітарно-епідеміологічною службою, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, визначаються необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв`язку з хворобою на іншу роботу, приймається рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійкого розладу функцій організму, причини, часу настання і групи інвалідності.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455, направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п`яти місяців у зв`язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.

Крім того, відповідно до п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Рівні проведення експертизи тимчасової непрацездатності встановлені у Розділі 4 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.04.2008 №189, зокрема, перший - лікуючий лікар; другий - завідувач профільного відділення; треті - лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров`я (далі - ЛКК); четвертий - заступник головного лікаря з ЕТН або відповідальна особа з ЕТН; п`ятий - відповідальна особа органу охорони здоров`я з ЕТН.

Відповідно до що пп. 5.3.1 п. 5.3 Розділу 5 Положення №189 визначено, що на третьому рівні експертизи тимчасової непрацездатності лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров`я - вирішує питання експертизи тимчасової непрацездатності за поданням лікуючого лікаря та завідувача відділення після особистого огляду та вивчення даних медичної облікової документації хворого щодо обстеження, подальшого лікування, надання рекомендацій щодо раціонального працевлаштування та інших питань.

Розглядаючи вказану справу № 823/319/18, Верховний Суд у своїй постанові від 18.06.2019 вказав, що судам попередніх інстанцій, перш за все, слід було перевірити, чи вчинялися ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» після отримання направлення ГУ НП у Черкаській області від 03.10.2016 № 12/9-нап-73 дії щодо направлення позивача на МСЕК для визначення йому групи інвалідності, а також встановити, коли саме і на якій підставі позивач фактично прибув для проходження МСЕК.

Судом встановлено, що ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Черкаській області» не заперечує факт отримання направлення ГУ НП в Черкаській області від 03.10.2016 № 12/9-нап-73 та вказує на те, що вчиняти дії щодо направлення позивача на МСЕК для визнання групи інвалідності не має повноважень, оскільки для підготовки відповідного направлення саме позивачу особисто необхідно пройти медичну експертизу з тимчасової втрати працездатності, за результатами якої приймається рішення про направлення на МСЕК для визначення наявності та ступеня стійкого розладу функцій організму, причини, часу настання і групи інвалідності. На виконання вимог законодавства в сфері ЕТН в ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Черкаській області» створена та функціонує ЛКК, до складу якої входять лікарі, завідувачі відділень лікарні (з поліклінікою). Питання направлення на МСЕК відносяться до виключної компетенсії ЛКК.

Позивач 05.07.2017 звернувся до ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Черкаській області з заявою щодо внесення змін до постанови про причинний зв`язок захворювань у свідоцтві про хворобу від 27.09.2016 №333 («захворювання пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ» змінити на «захворювання пов`язані з проходженням служби в поліції») у зв`язку із набранням чинності наказом МВС України від 03.04.2017 №285. Інших звернень від позивача з питань огляду у лікуючого лікаря, суміжних спеціалістів до відповідача 1 не надходило, що підтверджується медичною карткою амбулаторного хворого та журналом реєстрації амбулаторних хворих за 2016-2017 (а.с. 138-161, т. 1). Доказів звернень до відповідачів з питання проходження ЕТН, позивачем до суду не надано.

За наявності підстав для направлення на МСЕК, лікуючий лікар заповнює медичну документацію за формою 088/о і подає її на ЛКК для подальшого направлення на МСЕК.

Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 088/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.02.2012 № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», визначено, що форма № 088/о заповнюється лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я за місцем проживання чи лікування хворого, підписується головою та членами ЛКК і надсилається в МСЕК. Також зазначено, що підставами для направлення на МСЕК є, зокрема, наявність ознак інвалідності, закінчення терміну інвалідності, необхідність продовження листка непрацездатності тощо, тобто обставини пов`язані зі станом здоров`я людини, ступенем функціональних порушень організму, потребою в технічних та інших засобах реабілітації, потребою в забезпеченні компенсації втрачених функцій та соціальній адаптації.

Отже, позивач до ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» не з`являвся для медичного огляду та для оформлення документів на МСЕК, відтак суд висновує, що лікарсько-консультативна комісія ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» не мала підстав самостійно без особистої участі позивача розглядати медичну документацію з метою вирішення питання про направлення його для огляду у МСЕК. Встановлення позивачу групи інвалідності, визначення відсотків втрати працездатності та направлення ГУ НП в Черкаській області довідок МСЕК із зазначенням про наявність у позивача групи інвалідності та ступеню втрати працездатності - відноситься до виключної компетенції МСЕК та не відноситься до повноважень ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області».

Таким чином, суд висновує про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог заявлених позивачем до ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області».

Щодо позовної вимоги позивача про визання бездіяльності протиправною та зобов`язання ГУ НП в Черкаській області нарахувати і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку з втратою працездатності поліцейського, виходячи з 90 кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року в розмірі 144000 грн 00 коп., суд зазначає таке.

Порядком призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону №580.

Так, ч. 1 ст. 97 Закону № 580 одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

- загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

- смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

- визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

- визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

- отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

- отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Згідно з ч. 2 ст. 97 Закону № 580 порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 (далі Порядок №4, в редакції на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до пп. 4 п. 5 розділу 1 Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов`язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ-обставина, що виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580 необхідною умовою є дотримання строку для визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, зокрема протягом шести місяців після звільнення його з поліції.

Відповідно до пунктів 2, 3, 5 Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Разом з цим, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги є дотримання певної процедури та послідовності.

Судом встановлено, що наказом відповідача 2 від 30.09.2016 №167 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону № 580, однак датою визначення позивачу ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ є - 09.06.2017, а внаслідок захворювання пов`язаних з проходженням ним служби в поліції є - 06.11.2017, у зв`язку з чим, суд висновує, що дії ГУ НП в Черкаській області стосовно відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, є правомірними, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У зв`язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється у порядку визначеному ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2 ,6, 9, 14, 19, 76, 77, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Черкаській області», Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Судовий збір належить відшкодувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький