Рішення № 91568219, 15.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року справа № 580/226/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Червонослобідської сільської ради (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у наданні інформації позивачу про місця розташування вільних земельних ділянок в адміністративно-територіальних межах села Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, які можуть бути відведені (передані безоплатно) у власність під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- зобов`язати відповідача надати у строк 5 робочих днів позивачу перелік вільних земельних ділянок в адміністративно-територіальних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, що можуть бути відведені (передані безоплатно у власність) під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із зазначенням кадастрових номерів, розмірів та адрес земельних ділянок, направивши таку інформацію за адресою: АДРЕСА_1 .

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України, зобов`язавши відповідача надати звіт про виконання рішення суду у відповідний строк, встановлений судом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 19.12.2019 нею направлено на адресу відповідача запит про надання інформації про перелік земель державної або комунальної власності, що знаходяться в адміністративно-територіальних межах Червонослобідської сільради Черкаського району Черкаської області та які є вільними для безкоштовної передачі у власність громадянину України відповідно Конституції України та Земельного Кодексу України, обов`язково зазначивши у відповіді місце розташування (ідентифікаційні дані /кадастрові номери/, місцезнаходження ділянок, розмір ділянок, адреси та їх цільове призначення, а саме перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності з можливістю отримання для: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва ~ не більше 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Листом відповідача позивачу відмовлено у задоволенні запиту на інформацію на підставі п. 1 ч. 1. ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", у зв`язку з тим, що розпорядник інформації (тобто Червонослобідська сільська рада) не володіє і не зобов`язана відповідно до її компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Позивач зазначає, що Червонослобідська сільська рада є розпорядником запитуваної інформації, яка за своїм правовим статусом є публічною, а тому відмова у наданні такої інформації є протиправною та порушує законні права позивача. Згідно норм чинного законодавства України Червонослобідська сільська рада Черкаського району Черкаської області зобов`язана володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.

Відмова відповідача у наданні публічної інформації перешкоджає позивачу реалізувати право на приватизацію земельної ділянки.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.02.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що оскільки станом на 03.01.2020 генеральний план с. Червона Слобода лише розробляється, тому відповідно планування і забудова територій за відсутності містобудівної документації є неможливим.

В подальшому, ухвалою суду від 30.03.2020 здійснено перехід із спрощеного провадження до загального, продовжено процесуальний строк підготовчого провадження у справі №580/226/20 на 30 днів; призначено підготовче засідання на 30.04.2020 об 11 год. 30 хв.; витребувано докази від відповідача.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.04.2020, за клопотанням представника відповідача, відкладено підготовче засідання в даній адміністративній справі до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). В подальшому, у зв`язку з послабленням карантинних заходів, судом було призначено підготовче засідання у даній адміністративній справі о 15 год. 30 хв. 10.09.2020, про що належним чином було повідомлено учасників справи.

Ухвалою від 10.09.2020 суд закрив підготовче провадження та вирішив подальший розгляд адміністративної справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи позивача та відповідача, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

19.12.2019 позивач звернулась до Червонослобідської сільської ради із запитом про надання публічної інформації, в якому просила надати інформацію про перелік земель державної або комунальної власності, що знаходяться в адміністративно-територіальних межах Червонослобідської сільради Черкаського району Черкаської області та які є вільними для безкоштовної передачі у власність громадянину України відповідно Конституції України та Земельного Кодексу України, обов`язково зазначивши у відповіді місце розташування (ідентифікаційні дані /кадастрові номери/, місцезнаходження ділянок, розмір ділянок, адреси та їх цільове призначення, а саме перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності з можливістю отримання для: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва ~ не більше 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара

Листом відповідача № 25/02-17 від 03.01.2020 позивачу відмовлено у задоволенні запиту на інформацію на підставі п. 1 ч. 1. ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", у зв`язку з тим, що розпорядник інформації (тобто Червонослобідська сільська рада) не володіє і не зобов`язана відповідно до її компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у наданні інформації за запитом від 19.12.2019 про наявність в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 зазначеного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

За змістом наведених статей можна виділити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною першою статті 22 Закону визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії (інформації з обмеженим доступом відповідно до частини друго статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону №2657-XII відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Як встановлено судом, позивач запитувала у відповідача інформацію стосовно наявності на території Червонослобідської сільської ради вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Листом відповідача № 25/02-17 від 03.01.2020, у відповідь на вказаний запит, відмовлено у задоволенні запиту на інформацію на підставі п. 1 ч. 1. ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", у зв`язку з тим, що розпорядник інформації (тобто Червонослобідська сільська рада) не володіє і не зобов`язана відповідно до її компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Пунктом 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що сільським радам надані виключні повноваження щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

З аналізу приписів статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" вбачається, що вказані органи (в т.ч. виконавчий комітет ради) згідно з його компетенцією зобов`язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Виконавчий комітет також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2020 у справі №127/13810/17, від 06.02.2020 у справі №369/8351/16-а, від 27.11.2019 у справі №127/28475/15-а, від 05.11.2019 у справі №359/7966/16-а, яка, в силу положень частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, має враховуватись судом під час прийняття рішення.

Правова позиція з цього питання була висловлена також в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації".

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що Червонослобідська сільська рада є розпорядником запитуваної позивачем інформації, а тому були відсутні правові підстави, передбачені статтею 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", для відмови у задоволенні запиту про надання такої інформації.

Щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача надати у строк 5 робочих днів позивачу перелік вільних земельних ділянок в адміністративно-територіальних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, що можуть бути відведені (передані безоплатно у власність) під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із зазначенням кадастрових номерів, розмірів та адрес земельних ділянок, направивши таку інформацію за адресою: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 61а, кв.80, суд зазначає таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, але можливість обрати з двох або більш альтернатив, кожна з яких є законною. У разі, коли законом передбачено єдиний можливий варіант поведінки адміністративного органу, але він діє в іншій спосіб, аніж той, що передбачено законом, мова про дискрецію не йде, в такому випадку порушено принцип законності як складової принципу верховенства права. Слід зауважити, що межі судового контролю за рішеннями та діями адміністративного органу дозволяють оцінити їх за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України, у тому числі в розрізі висвітленої проблематики.

Так, за відсутністю прямо визначених у Законі підстав для відмови щодо надання публічної інформації вимоги заяви позивача належало виконати. Жодного іншого законного способу поведінки законодавством не передбачено.

Практика Європейського суду з прав людини підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).

Аналогічна правова позиція щодо меж дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень при надання відповіді на запит про надання публічної інформації викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №826/23192/15.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити повністю.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд врахував ч.1 ст.382 КАС України, якою встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже вказаною статтею встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання, що може використовуватись залежно від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Однак, позивачем не наведено аргументованих доводів та не надано доказів того, що рішення суду буде відповідачем тривалий не виконана, у зв`язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права.

Тому клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу згідно з вимогами ст.139 КАС України судових витрат, суд врахував таке.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ордером від 15.01.2020 №737855, договором від 08.10.2019 №ФО-08/10/19, укладеним позивачем з адвокатським об`єднанням "Астрім", підтверджується залучення позивачем для вирішення її спору судом професійної правничої допомоги адвоката Карпець Ю.В., яка має свідоцтво адвоката від 03.01.2018 серії ЧК №000844.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6-7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Квитанцією від 28.02.2020 №ПН1425767 підтверджується сплата позивачем адвокатському об`єднанню "Астрім" коштів в сумі 5000,00грн.

Вищевказаний договір про надання правової допомоги, укладений позивачем з адвокатським об`єднанням "Астрім", стосується надання позивачу юридичних послуг.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг до наведеного договору позивачу надані послуги на загальну суму 5000,00грн., що включають консультацію, складання позовної заяви, зяви про розподіл судових витрат.

Отже, понесення позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00грн. в межах цієї справи суду підтверджене та доведене.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому на користь позивача підлягають стягненню підтверджені належними доказами судові витрати зі сплати послуг професійної правничої допомоги в сумі 5000,00грн. та судового збору в розмірі 840,80грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Червонослобідської сільської ради, викладену у листі від 03.01.2020 №25/02-17, у наданні ОСОБА_1 інформації про місця розташування вільних земельних ділянок в адміністративно-територіальних межах села Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, які можуть бути відведені (передані безоплатно) у власність під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

3. Зобов`язати Червонослобідську сільську раду у строк 5 робочих днів надати на запит від 19.12.2019 ОСОБА_1 перелік вільних земельних ділянок в адміністративно-територіальних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, що можуть бути відведені (передані безоплатно у власність) під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Червонослобідської сільської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч гривень 00 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

5. Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Червонослобідська сільська рада (19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Соборна, 2/1, код ЄДРПОУ 26323717).

Суддя О.А. Рідзель