Ухвала суду № 91567749, 15.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/11178/2020

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"15" вересня 2020 р. м. ХарківCуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26,м. Київ,01601) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: 1. Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України, які полягають у нездійсненні визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт і не поданні до Головного управління пенсійного фонду України в м. Харкові відповідних Довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з відображенням у них щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах.

2. Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України визначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , станом на 1 березня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом відповідно на 1 січня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

3. Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові оновлені Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 1 березня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року з відображенням у них розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом відповідно на 1 січня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а інші щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення в установлених розмірах.

Ухвалою суду від 26.08.2020 року зазначена позовна заява була залишена без руху та надано строк десять днів з моменту отримання ухвали на усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

На зазначену ухвалу позивачем 09.09.2020 було надано заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. Обґрунтовуючи клопотання, позивач зазначає, що про порушення свого права на перерахунок пенсії, а саме неподання відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України документів про перерахунок пенсійного забезпечення, він дізнався під час спілкування з працівниками Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке мало місце у червні 2020 року. У зв`язку з чим позивач звернувся з письмовим зверненням до відповідача щодо перерахунку його пенсії та листом від 15.07.2020 №11/Ш-6268 позивача повідомлено про відсутність підстав для подання нової довідки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та подане клопотання провизнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинно містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що з 2017 року він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області. З 01.03.2018 року на виконання вимог ч.3 та ч. 18 ст. 43 ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсію позивачу перераховано у зв`язку з підвищенням розмірів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

При визначенні, у зв`язку із набранням чинності з 01.03.2018 постановою КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючим військовослужбовцям та в подальшому для перерахунку пенсій за відповідною або аналогічною посадою колишнім військовослужбовців, Адміністратиція Держприкордонслужби керувалась правовою нормою, встановленою пунктом 4 цієї постанови, а саме шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13 і. 14 до цієї ж постанови.

Позивач вважає, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України неправильно визначено розміри посадового окладу за військовим званням позивача через застосування невідповідних даних формули обчислення, у зв`язку з чим 21.08.2020 він звернувся до суду.

Доводи позивача, про те, що про порушення своїх прав він дізнався лише у червні 2020 року під час спілкування з працівниками Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, суд не суд приймає до уваги, оскільки позивачем не заперечується факт обізнаності про перерахунок його пенсії з 01.03.2018 року, а отже, з 2018 року позивач повинен був та мав змогу дізнатись щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.

Інших доводів щодо причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено.

Щодо посилань позивача на положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суд зауважує, що вказаний Закон, зокрема, визначає порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших категорій осіб, та не регулює питання строків звернення до суду.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Оцінюючи поважність цієї причини, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Непоінформованість позивача про порушення своїх прав через байдуже ставлення до них або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Вказаної правової позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 06.03.2019 по справі № 820/394/17, від 06.03.2019 по справі № 805/1985/18-а.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі викладеного суд у відповідності до вимог статті 123 КАС України вважає, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, є неповажними.

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що станом на 15.09.2020 року позивач не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26,м. Київ,01601) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.