Рішення № 91567538, 14.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 вересня 2020 р. № 520/7675/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська 46) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення рішення № 00001013305 від 13.03.2020 р. та податкове повідомлення рішення № 00001023305 від 13.03.2020 р.

В обґрунтування позову зазначив, що в акті перевірки відсутні будь-які докази порушення діючого законодавства позивачем. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 18.06.2020 р. була надіслана позивачу та отримана ним 22.06.2020р.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 18.06.2020 р. була надіслана відповідачу та отримана ним 25.06.2020 р.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що в ході перевірки встановлено, що згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, фізична особа-платник податку ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) у 2016 році отримав дохід за ознакою "126" - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми фінансової допомоги, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства відповідно до пп. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України у сумі 220 040,59 грн., яку відображено ПАТ "УКРАСОЦБАНК" у податковому розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми, отриманого з них податку за формою 1-ДФ. Таким чином, позивачем було занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік та не сплачено за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України у сумі 39 607,30 грн. та штрафні санкції у сумі 9 901,83 грн. На підставі викладеного просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

У відповіді на відзив, позивач наголосив на тому, що згідно з п. 8 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав заперечення на адміністративний позов.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

На підставі пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ГУ ДПС у Харківській області від 02.01.2020 р. № 10 посадовими особами контролюючого органу з 10.02.2020 р. по 14.02.2020 р. було проведено документальну позапланову перевірки позивача.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №473/20-40-33-05-08/ НОМЕР_1 від 21.02.2020 р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платника податків- фізичної особи з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року " (а.с. 9 - 15).

Документальної позаплановою невиїзною перевіркою встановлені наступні порушення фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 :

- пп. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 39607,30 грн.;

- п. 16 прим. 1 підрозділ 10 розділ ХХ Податкового кодексу України, а саме: сума доходу не задекларована, сума збору не сплачена в розмірі 3300,60 грн.

Позивачем оскаржувався акт перевірки №473/20-40-33-05-08/ НОМЕР_1 від 21.02.2020 р. Однак, листом №3554/В/20-40-33-05-14 від 10.03.2020 р. заперечення позивача на акт перевірки №473/20-40-33-05-08/ НОМЕР_1 від 21.02.2020 р. посадовими особами контролюючого органу були розглянуті, зроблено висновок, що викладені у запереченні доводи не спростовують порушення викладені в акті перевірки (а.с. 16 - 20).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки №473/20-40-33-05-08/ НОМЕР_1 від 21.02.2020 р. контролюючим органом були складені наступні податкові повідомлення-рішення:

-№ 00001013305 від 13.03.2020 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 49509,13 грн., з яких за основним податковим зобов`язанням - 39607,30 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - 9901,83 грн. (а.с. 21);

-№ 00001023305 від 13.03.2020 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 4125,75 грн., з яких за основним податковим зобов`язанням - 3300,60 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - 825,05 грн. (а.с. 22).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями-№00001013305 від 13.03.2020 р. та № 00001023305 від 13.03.2020 р., позивач оскаржив їх в Державній податковій службі України (а.с. 24 - 27).

Рішенням про результати розгляду скарги №/В/199-00-08-03-04-09 від 19.05.2020р., посадовими особами контролюючого органу податкові повідомлення-рішення №00001013305 від 13.03.2020 р. та № 00001023305 від 13.03.2020 р. залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, з метою захисту порушених прав позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016, пункт 165.1 статті 165 ПК України було доповнено підпунктом 165.1.59, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Пунктом 4.5 статті 4 ПК України визначено, що при встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Пунктом 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункт 161 підрозділу 10 Кодексу), тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Отже, законодавством, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на дату прощення позивачу основної заборгованості по кредиту, анульовану суму боргу (кредиту) віднесено до доходу фізичної особи, який підлягає оподаткуванню, якщо така сума перевищує 50% мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня звітного року. Тобто, регламентовано критерій для визначення вказаного доходу як оподатковуваного, який слід розуміти так, що в разі перевищення суми прощеного боргу 50% мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня звітного року, вона підлягає оподаткуванню у повному обсязі, а в разі недосягнення вказаної межі не оподатковується взагалі.

Крім того, отримання фізичною особою доходу, зокрема у вигляді вказаного додаткового блага, обумовлює виникнення в неї обов`язку зі сплати військового збору з такої суми.

Суд зазначає, що згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, фізична особа-платник податку ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) у 2016 році отримав дохід за ознакою "126" - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми фінансової допомоги, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства відповідно до пп. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України у сумі 220 040,59 грн., яку відображено ПАТ "УКРАСОЦБАНК" у податковому розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми, отриманого з них податку за формою 1-ДФ. Таким чином, позивачем було занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік та не сплачено за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України у сумі 39 607,30 грн. та штрафні санкції у сумі 9 901,83 грн.

При цьому, таке прощення основної суми заборгованості було здійснено у зв`язку з довгостроковим погашенням позичальником частини кредитної заборгованості та до встановлення пільг пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПК України, а також без визначення, що сума боргу позивача анулюється в порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України.

Таким чином, враховуючи основні засади податкового законодавства, зокрема п. 4.5 ст. 4 ПК України, та умови для застосування пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПК України, що визначені даною нормою, у даному випадку відсутні правові підстави для врахування до позивача визначених ним пільг та застосування до спірних правовідносин правових норм, що набрали чинності пізніше, ніж було проведено анулювання основної суми боргу за кредитним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було виконано покладені на нього податкові зобов`язання, а саме не задекларовано та не сплачено ані ПДФО з отриманої суми доходу, ані військовий збір, що є правовою підставою для притягнення його до відповідальності у вигляді накладення штрафних (фінансових) санкцій за п. 123.1 ст. 123 ПК України та нарахування податковим органом належної до сплати суми податку та військового збору, що в даному випадку відповідає оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням і доданим до них розрахункам та прийняття в подальшому податкової вимоги.

Доводи позивача про те, що прощена йому Банком сума кредитного боргу не підлягає включенню до оподатковуваного доходу на підставі пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПК України, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Як встановлено вище, зазначені правовідносини між позивачем і Банком виникли до набрання чинності нормою, на яку посилається позивач, тобто до введення відповідної пільги з оподаткування, а отже, обов`язок зі сплати ПДФО і військового збору з анульованого боргу виник у нього раніше і, виходячи із засад податкового законодавства, визначених у п. 4.5 ст. 4 ПК України, положення пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПК України у даному випадку застосуванню не підлягають.

Крім того, згідно обставин справи ПАТ "Укрсоцбанк" було проведено анулювання заборгованості клієнтів банку відповідно до норм чинного законодавства України, а саме: ст. 605 Цивільного кодексу України "Припинення зобов`язання прощенням боргу" та пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, без посилання на відповідні правові підстави для застосування вказаної вище пільгової норми.

Посилання позивача на наявність суперечностей податкового законодавства є безпідставними, оскільки в даному випадку норми ПК України чітко та однозначно врегульовують спірні правовідносини і не надають підстав для подвійного тлумачення.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно обставинами, що входять до предмету доказування є правомірність рішень відповідача на час їх прийняття.

Як встановлено вище, оскаржувані у даній справі рішення прийняті відповідачем на підставі відповідної інформації наданої установою банку. Вказана інформація під час розгляду даної справи спростована не була, доказів про її фальсифікацію не виявлено, а позивачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством.

Разом з цим суд окремо звертає увагу на пояснення позивача щодо порушень з боку податкового органу законодавства при проведенні перевірки, надсилання наказу на проведення перевірки та зазначає, що окреслені питання не входять до предмету заявлених позовних вимог.

Стосовно посилань на постанову Верховного Суду від 15.05.2018 по справі №809/1578/18 суд зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що висновки Верховного Суду які викладені в постанові від 15.05.2018 по справі №809/1578/18 не можуть бути враховані в ході розгляду адміністративної справи, оскільки не кореспондуються з предметністю заявлених позовних вимог.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вищевказаних посилань позивача.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 278, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська 46) про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2020 року.

Суддя Н.А. Полях