Рішення № 91567002, 02.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2020 р. Справа № 480/5011/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Кисельова В.М.,

представника відповідача - Боброва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області (далі - Управління Держпраці у Сумській області), в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №СМ 1906/1827/АВ/П/ТД-ФС від 26.11.2019, винесену заступником начальника Управління Держпраці у Сумській області Антоненко Н.Г., якою на позивача накладено штраф у розмірі 876 330,00 грн. Також просив стягнути 10000грн. витрати на правничу допомогу адвоката.

Свої вимоги мотивує тим, що проведення інспекційне відвідування було безпідставним і незаконним; наведені у акті інспекційного відвідування факти та зроблені на їх підставі висновки також є необґрунтованими і незаконними, а прийнята на їх підставі оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною, ухваленою з порушенням вимог чинного законодавства та без з`ясування всіх необхідних обставин.

Так, відмічає, що інспекційне відвідування є безпідставним і незаконним, оскільки жодної законної і обґрунтованої підстави для його проведення не існувало і не існує, жодної підстави для його проведення у направленні не вказано. Стверджує, що жодна передбачена чинним законодавством підстава для позапланового відвідування, вичерпний перелік яких наведений у п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, відсутня.

Відмічає, що прибувши на об`єкт виконання робіт близько 11.50 год. інспектори без пред`явлення службових посвідчень та направлення на проведення інспекційного відвідування, без повідомлення та виклику позивача відразу почали допитувати працюючих там людей та здійснювати відео зйомку.

У той же час, в ході спілкування з боку ФОП ОСОБА_1 , який прибув лише через 1,5год після початку перевірки, інспекторам були надані всі пояснення щодо підстав та обставин виконання робіт, зокрема, їм було повідомлено про те, що роботи з укладання тротуарної плитки виконуються на підставі укладеного з ТОВ «ТОПАЗ» договору субпідряду №02/02/19-СБ від 04.02.2019, виконання робіт розпочато о 10.00 год. 02.10.2019 (тобто безпосередньо у день перевірки), а з особами, які виконували роботи, були укладені цивільно-правові договори підряду, які належним чином були оформлені днем раніше і оригінали яких знаходяться у бухгалтера ФОП ОСОБА_1 .

Також відмічає, що в акті викладені обставини не відповідають дійсності, оскільки, перш за все, із вказаних у акті перевірки 7 (сім) осіб роботи виконували лише (п`ять) осіб, а саме ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до виконання робіт не були допущені, оскільки з`явились на об`єкт у нетверезому стані, і у подальшому для виконання робіт взагалі не з`являлись; по-друге, договір субпідряду, у виконання якого виконувались роботи, укладений з ТОВ «ТОПАЗ», а не з ФОП ОСОБА_9 , про що безпідставно вказано в акті, по-третє, наявність 9-ти договорів, на виконання підрядних робіт із працівниками, з яких з`явилось лише 7-м працівників, свідчить про їх завчасне укладення, а наявність передбачених ними обсягів робіт та початок їх виконання свідчать про реальність настання передбачених ними наслідків, а отже відповідно до вимог глави 16 розділу ЦК України укладені договори є дійсними. При цьому, залучені до виконання робіт по цивільно-правовим договорам працівники всі роботи виконували самостійно будь-якого контролю чи керівництва, що також суперечить наведеній у акті інформації.

Крім того, зазначає, що наведена у акті інформація про те, що працівники ніяких договорів не укладали і знаходяться на стажуванні також є неправдивою, оскільки ні про яке стажування не може бути і мови, як і про відсутність договорів, які було укладено завчасно, до того ж не лише з 7-ма особами, які виконували роботи на момент перевірки, а з 9-ма особами, двоє з яких на місце виконання робіт взагалі не з`явились - копії всіх цих договорів №№ 1-9 були надані інспекторам о 16.30 год. 02.10.2019.

Наголошує, що наведені у оскаржуваній постанові висновки не відповідають дійсності, оскільки із усіма вказаними у ній особами до моменту початку виконання робіт були укладені договори підряду. При цьому, договори з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виконані не були, оскільки зазначені особи прибули на місце виконання робіт у нетверезому стані. При цьому, громадяни ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 мали конституційне право укладати з позивачем цивільно-правові договори та у відповідності до ст.837 Цивільного кодексу України виконувати зобов`язання, передбачені умовами даних договорів.

Відмічає, що необхідність укладення вищенаведених договорів підряду між позивачем та фізичними особами пояснюється тим, що обсяги виконуваних позивачем робіт з укладення тротуарної плитки не є великими, робота позивача має сезонний характер (в основному у весняно-осінній період), а тому позивач не має можливості утримували незайнятих працівників та платити їм заробітну плату за вимушені простої, або кожний місяць чи квартал приймати працівників, коли з`являються обсяги робіт, та звільняти їх у разі відсутності обсягів робіт, що є тривалою і складною процедурою і потребує утримання додаткового працівника, який би здійснював кадрову роботу - саме тому у разі виникнення виробничої необхідності потрібні працівники чи фахівці залучаються позивачем до виконання необхідних робіт на підставі цивільно-правових договорів підряду, що ніяким чином не суперечить чинному законодавству України.

Стверджує, що укладені позивачем з фізичними особами договори підряду за своєю правовою природою (предметом та умовами) є цивільно-правовими, а не трудовими. Але, з невідомих підстав, зазначені обставини не були прийняти відповідачем до уваги і були ним повністю проігноровані, що призвело до прийняття необґрунтованої і незаконної постанови. Таким чином, жодна з перелічених в оскаржуваній постанові осіб не перебувала з позивачем у трудових відносинах без належного їх оформлення, натомість, вони виконували роботу відповідно до умов укладених цивільно-правових договорів.

Наголошує, що всі укладені між позивачем та підрядниками фізичними особами договори підряду цілком відповідають вимогам чинного законодавства, є дійсними та виконаними належним чином, позивачем було нараховано та перераховано до бюджету усі передбаченні чинним законодавством податки (внески, збори), що свідчить про необґрунтованість і незаконність наведених у оскаржуваній постанові висновків відповідача про невідповідність договорів підряду чинному законодавству.

У зв`язку з цим робить висновок, що будь-які порушення ч.1 і ч.3 ст.24 КЗпП в діях позивача відсутні, а укладені позивачем з фізичними особами договори підряду цілком відповідають чинному законодавству, у той час як відповідач без будь яких на те законних підстав здійснив інспекційне відвідування позивача, склав необґрунтований і суперечливий акт інспекційного відвідування, на підставі якого виніс необґрунтовану і незаконну постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 876 330,00 грн.

Ухвалою суду від 06.12.2019 було відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.12.2019, яке було відкладено за клопотанням представника відповідача (а.с.72,76) на 03.02.2020.

27.12.2019 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якій представник просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції відмітив, що Управлінням було дотримано встановлені чинним законодавством порядок проведення перевірок і порядок притягнення до відповідальності позивача. З посиланням на п.8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 зазначає, що саме питання щодо дотримання трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками відповідно до вимог частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України були заплановані та фактично вивчались інспекторами Управління під час проведення інспекційного відвідування, а отже Управління не зобов`язано було повідомляти позивача про проведення інспекційного відвідування.

Також відмічає, що суб`єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення інспекційного відвідування має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такого інспекційного відвідування. Якщо ж допуск до інспекційного відвідування відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства про працю, контроль зa дотримання якого покладено на контролюючі органи. Враховуючи, що позивач допустив до проведення інспекційного відвідування посадових осіб Держпраці, то єдиним та належним способом захисту прав та інтересів позивача є оскарження законності прийнятих на підставі акта інспекційного відвідування постанови про накладення штрафу, оскільки оскарження інших дій контролюючого органу не може привести до відновлення порушених прав позивача та не відповідає завданням і основним засадам адміністративного судочинство щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб у публічно-правовому спорі.

Щодо самої оскаржуваної постанови зазначив, що під час проведення інспекційного відвідування 02.10.2019. встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з метою проведення капітального ремонту прибудинкової території, а саме підготовки площі, вкладання тротуарної плитки, фактично допущено до виконання роботи 7 працівників, що підтверджується відповідним відеозаписом та поясненнями самого позивача, який пояснював, що вищевказані особи були допущені до виконання робіт з укладення тротуарної плитки з 10 год. 00 хв. 02.10.2019 та зазначив, що після обіду 02.10.2019 планує укласти з працівниками договори цивільно-правового характеру, при цьому контроль за працівниками, які укладають тротуарну плитку здійснює самостійно. Також, ФОП ОСОБА_1 надав копії цивільно-правових договорів з працівниками: ОСОБА_11 . ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 .

У зв`язку з цим відмічає, що враховуючи, що процес виконання робіт контролюється ФОП ОСОБА_1 , як це передбачено законодавством про працю; працівники виконували однотипну роботу, яка не може виконуватись кожною особою індивідуально, а потребує певної організації роботи, вказане за своїм змістом є організованим набором працівників, що передбачене пунктом 1 частини 1 статті 24 КЗпП України, а тому вважає, що у ході інспекційного відвідування правомірно встановлено, що ФОП ОСОБА_1 фактично допущено до роботи 7 працівників без оформлення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування при прийнятті працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги частин першої та третьої статті 24 КЗпП України.

03.02.2020 підготовче засідання було відкладено, у зв`язку з відсутністю у представника відповідача повноважень на представництво, до 18.02.2020.

17.02.2020 представником відповідача були надані додаткові пояснення, в яких він доповнив, що укладеними між позивачем та 7 особами договорами цивільно-правового характеру передбачено саме процес роботи, а не виконання конкретного об`єму, визначеної роботи, що є свідченням саме трудових відносин, а не цивільно-правових (а.с.109).

04.03.2020 представником позивача було подано відповідь на відзив (а.с.137-140), в якому він підтримав позицію, викладену у позові та доповнив, що наказ на проведення перевірки №1594 від 02.10.2019, копія якого була надана до суду представником відповідача, був відсутній під час її проведення і позивачу не пред`являвся і не надавався. Даного наказу у день перевірки не існувало і не могло існувати, оскільки як про виконання позивачем робіт на об`єкті перевірки, так і про самого позивача посадовим особам відповідача на момент початку проведення перевірки не було відомо, а жодною нормою чинного законодавства України не передбачено права державних контролюючих органів складати «задніми числами» офіційні документи, якими є наказ про проведення інспекційного відвідування, а також права складати направлення на проведення перевірки вже після її проведення.

Щодо пояснень наданих позивачем під час інспекційного відвідування зазначив, що дані пояснення були ним написані у стані сильного хвилювання під диктування перевіряючих посадових осіб відповідача і є лише прикрою опискою, оскільки позивач мав на увазі не укладення договорів (які вже були укладені і існували на момент перевірки), а лише надання їх копій відповідачу, на що був потрібен деякий час, про що саме і була домовленість з інспекторами відповідача. Наведене підтверджується тими обставинами, що позивач через 2 години (з 14.30 до 16.30 год.) вже привіз копії договорів, та не лише з 7-ма особами, які знаходились на об`єкті на момент перевірки, а з 9-ма особами, 2-є з яких 02.10.2019р. на об`єкт не з`явились (договір №2 з ОСОБА_14 та договір №3 з ОСОБА_15 ), але у подальшому роботи виконували, а отже усі договори вочевидь були укладені заздалегідь.

Наголошує, що всі укладені з фізичними особами цивільно-правові договори є разовими, передбачені ними роботи є конкретно визначеними, а їх виконання передбачено лише на одному об`єкті - Магазин промислових товарів між будинками 32 та АДРЕСА_1 , всі ці договори (підряду) цілком відповідають вимогам чинного законодавства, є дійсними та виконаними належним чином, що свідчить про необґрунтованість і незаконність тверджень відповідача про невідповідність договорів підряду чинному законодавству. При цьому, чинне законодавство України не визначає і не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт чи надання послуг.

Вважає, що укладені позивачем з фізичними особами цивільно-правові договори підряду цілком відповідають чинному законодавству, в той час як відповідач без належних на те підстав у протиправний спосіб провів інспекційне відвідування позивача, за результатами якого склав необґрунтований акт інспекційного відвідування, на підставі якого виніс необґрунтовану і незаконну постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 876 330,00 грн.

В підготовчому засіданні 11.03.2020 було оголошено перерву для надання сторонам часу для подання заяв по суті спору, додаткових доказів, 19.03.2020 та 07.04.2020 підготовче засідання було відкладено за клопотанням представника відповідача (а.с.142, 158, 161), а 13.05.2020 в підготовчому засіданні було оголошено перерву до 01.06.2020 (а..с167,169), у зв`язку з частковим задоволенням клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.145-147).

16.03.2020 представником відповідача було подано заперечення на відповідь на відзив (а.с.151-152), в якому представник відмітив, що ані Закон України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ані Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 не містить норми, яка б зобов`язувала інспекторів праці, які проводять інспекційне відвідування надавати суб`єкту господарювання, який підлягає інспекційному відвідуванню надання копії наказу про проведення інспекційного відвідування або ж пред`явлення його оригіналу. Наголошує, що всі вимоги, які законом встановлюються до направлень витримані, а вимоги щодо заповнення направлення рукописно чи машино друком в законодавстві відсутні.

01.06.2020 ухвалою, занесеної до протоколу судового засідання підготовче провадження було закрито та справу було призначено до розгляду по суті на 12.08.2020 (а.с.186). В засіданні під час розгляду справи по суті оголошувались перерви до 31.08.2020 та до 02.09.2020 (а.с.196,199), у зв`язку з витребуванням додаткових доказів.

В судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, запереченні на відповідь на відзив, та додаткових поясненнях, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, свідка ОСОБА_16 (далі - свідок ОСОБА_16 ), дослідивши наявні матеріали справи, в тому числі відеозапис, зроблений під час інспекційного відвідування, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

У судовому засіданні було встановлено, що 02.10.2019 головним державним інспектором Загребельною М.С. була складена службова записка, відповідно до якої начальника Управління повідомлялось про те, що 02.10.2019 в ході інспекційного відвідування ТОВ «Ультрасервіс» за адресою робіт: будівництво торгового центру на проспекті Михайла Лушпи, місто Суми, біля торгового центру «Берізка», було встановлено, що на даній території проводяться роботи в тому числі з підготовки площі, вкладення тротуарної плитки. Від осіб, які виконували дані роботи було одержано інформацію, що до роботи їх допустив ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з цим вважала за доцільне провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, в тому числі з неповнолітніми (а.с.136).

02.10.2019 начальником Управління Держпраці у Сумській області було видано наказ №1594 про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (а.с.84).

У цей же день 02.10.2019 було видане направлення №556/СМ1906 на проведення інспекційного відвідування позивача у період з 02.10.2019 по 03.10.2019 (а.с.18,85).

Відповідно до наказу та направлення контролю підлягали питання належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, в тому числі з неповнолітніми.

У періоді з 02 по 03 жовтня 2019 року було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №СМ 1906/1827/АВ від 03.10.2019 (а.с.20-28,86-88), яким зафіксовано порушення позивачем частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України в частині допущення до роботи семи осіб: ОСОБА_11 (далі - ОСОБА_11 ), ОСОБА_10 (далі - ОСОБА_10 ), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ОСОБА_12 (далі - ОСОБА_12 ), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

В ході інспекційного відвідування, о 16:30год 02.10.2019 позивачем було надано договори, укладені з особами, які виконують роботи по об`єкту будівництва, договір субпідряду, документи підприємця (а.с.19,33-56,97-103).

Даний акт вручений позивачу та ним підписаний 03.10.2019 (а.с.22).

07.10.2020 ФОП ОСОБА_1 було подано зауваження на акт інспекційного відвідування (а.с.24-26,90-92), на яке Управлінням було надано відповідь на заперечення на акт інспекційного відвідування листом №63/04-29/2019/9401 від 10.10.2019 (а.с.93-94)

11.10.2019 відповідачем було складено припис про усунення виявлених порушень №СМ 1906/1827/АВ/П, яким у строк до 23.10.2019 зобов`язано позивача усунути порушення, виявлені в ході інспекційного відвідування (а.с.27-28,95-96), на який позивач подав відповідь, в якому зазначив про незгоду з даним приписом (а.с.29).

21.10.2019 позивачу надано повідомлення про одержання уповноваженою особою Управління акта інспекційного відвідування та про те, що про результати розгляду справи буде повідомлено у строки та порядку, визначеними Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 із змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (а.с.30).

26.11.2019 заступником начальника Управління Держпраці у Сумській області було прийнято постанову №СМ 1906/1827/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 876330,00грн. (а.с.31-32).

Надаючи правову оцінку правовим відносинам, що склались в даному випадку між сторонами суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 4, 5 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V), заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюються у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (тут і далі, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №823), відповідно до п.2 якої заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

При цьому, відповідно до п.5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту;

4) за рішенням суду;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

- роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) за дорученням Прем`єр-міністра України;

9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) за запитом народного депутата;

11) у разі невиконання вимог припису.

Як встановлено судом перевірка була призначена на підставі пп.3 п.5 Порядку №823 (за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством). Такою інформацію стала службова записка головного державного інспектора Загребельної М.С. (а.с.136). В судовому засіданні ОСОБА_16 , допитана в якості свідка, підтвердила обставини, викладені у даній записці та пояснила, що зранку нею на виконання наказу про призначення інспекційного відвідування ТОВ «Ультрасервіс» за адресою робіт: будівництво торгового центру на АДРЕСА_1 , біля торгового центру «Берізка» було здійснено вихід за вказаною адресою. При цьому, в ході даного інспекційного відвідування, було виявлено, що за даною адресою проводяться роботи в тому числі з підготовки площі, вкладення тротуарної плитки особами, до роботи яких допустив ФОП ОСОБА_1 . Після цього, вона повернулась на робоче місце, де склала службову записку, яку передала для погодження безпосередньому керівнику Берлет А.О.

Пояснення свідка підтверджуються також копіями журналів реєстрації направлень на проведення заходів державного контролю (а.с.153-155,201-203), копіями журналу реєстрації внутрішніх документів (а.с.174-176), журналом реєстрації наказів з основної діяльності (а.с.177-179), копіями справи «Накази з основної діяльності з №1431 по №1604», том 7 (а.с.192), а також копією наказу «Про проведення інспекційного відвідування ТОВ «Ультрасервіс» від 01.10.2019 №1593 (а.с.172), копією направлення на проведення інспекційного відвідування ТОВ «Ультрасервіс» (а.с.173), з яких вбачається, що дійсно було призначено інспекційне відвідування ТОВ «Ультрасервіс».

Вказані обставини спростовують доводи позивача з приводу того, що інспекційне відвідування було призначене за відсутності підстав, визначених у п.5 Порядку №823, а також те, що інспекторам праці не було відомо про те, куди вони прибули і кого саме перевіряють.

При цьому, доводи позивача та його представника з приводу того, що перевірка була призначена без наявності наказу та відповідного направлення, які складені вже після інспекційного відвідування, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, та спростовуються дослідженими в судовому засіданні копією наказу від 02.10.2019 №1594 (а.с.84), копією направлення (а.с.85), які значаться за відповідними порядковими номерами в журналі реєстрації наказів з основної діяльності (а.с.177-179), у справі «Накази з основної діяльності з №1431 по №1604», том 7 (а.с.192) та журналі реєстрації направлень на проведення заходів державного контролю (а.с.153-155).

Окремо суд відмічає, що відповідно до ч.3 ст. 7 Закону №877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з направлення на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання №556/СМ1906 (а.с.85), направлення містило всі необхідні реквізити та в ньому було зазначено підстава для проведення інспекційного відвідування - наказ Управління від 02.10.2019 №1594, а відтак, доводи позивача та його представника з приводу відсутності у направленні підстави інспекційного відвідування є необґрунтованими. Крім того, ні Законом №877-V, ні Порядком №823 не передбачено способу заповнення направлення (рукописним текстом чи машино друком). Відтак, посилання позивача та його представника щодо заповнення направлення «від руки» є необгрунтованим.

Позивач та його представник також наголошують на тому, що направлення та наказ не були вручені позивачу перед початком перевірки та його не було повідомлено про перевірку. Однак, вказані доводи суд також не приймає до уваги, враховуючи наступне.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ч.5 ст.2 Закону №877-V, органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог, зокрема частин першої - четвертої та шостої статті 7 цього Закону. Тобто вимоги ч.5 ст. 7 Закону №877-V (відповідно до якої перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення)) дотримуються відповідачем з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах, як це зазначено у ч.4 ст. 2 Закону №877-V.

У свою чергу, відповідно до п.8 Порядку №823 про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Таким чином, у випадку проведення інспекційного відвідування з питань належного оформлення трудових відносин (а саме вказане питання підлягало перевірці у даному випадку (а.с.84,85), на Управління не покладено обов`язку повідомляти про проведення інспекційного відвідування, при цьому, за даними приписами саме на розсуд інспектора (якщо інспектор не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню) надано право у здійсненні такого повідомлення.

Відтак, доводи позивача та його представника щодо того, що ФОП ОСОБА_1 не був повідомлений про проведення інспекційного відвідування не приймаються судом до уваги.

Крім того, відповідно до п.9 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Тобто, даною нормою не передбачено вручення копії наказу, в той же час зазначено, що копія направлення надається об`єкту відвідування та вноситься запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перед наданням акта для підпису та саме за вимогою об`єкта відвідування. Як встановлено судом таке направлення було надано 02.10.2019 (а.с.85), тобто ще до складання акта перевірки (03.10.2019), відтак, посилання позивача та представника позивача щодо не надання направлення перед початком перевірки суд не приймає до уваги.

Доводи щодо не пред`явлення посвідчення під час проведення інспекційного відвідування суд також не приймає до уваги, оскільки, як вже зазначалось вище відповідно до п.9 Порядку №823 посвідчення має бути пред`явлене під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці, а не перед початком заходу. Відсутність фіксації факту пред`явлення посвідчення на відео, не підтверджує того факту, що таке посвідчення під час проведення інспекційного відвідування не пред`являлось, а те, що позивач під час проведення інспекційного відвідування надавав пояснення як усні так і письмові (а.с.19, 89), що також вбачається і з позову (а.с.6), а також домовлявся з інспекторами про зустріч для надання додаткових документів, на переконання суду, підтверджує той факт, що позивачу таке посвідчення пред`являлось та він був обізнаний про підстави проведення інспекційного відвідування.

Щодо відеозапису, який був зроблений під час інспекційного відвідування, та про що зазначено в акті інспекційного відвідування (а.с.22), та який долучений до матеріалів справи (а.с.128), суд відмічає, що згідно з ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73, ч.2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Приписами ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до п.11 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право: фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки. Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті (п.22 Порядку №823).

Отже, вищезазначена норма законодавства встановлює право інспектора без попереднього повідомлення, фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки. Вказане спростовує доводи позивача та його представника щодо неможливості використання зазначеного відеозапису як доказу.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що в акті перевірки безпідставно зазначено про стажування та про те, що договір субпідряду був укладений з ФОП ОСОБА_9 , однак, як вбачається з акта перевірки в ньому йде посилання на пояснення позивача, в яких ФОП ОСОБА_1 сам зазначає, що був укладений договір саме з ФОП ОСОБА_9 (директор ТОВ «Топаз») (а.с.89), а також, на пояснення працівників, зафіксовані на відеозаписі, в ході яких пояснювали, що перший день проходять стажування. А відтак, зазначені доводи позивача суд не приймає до уваги.

Щодо виявленого порушення використання позивачем праці вказаних 7 осіб без укладення трудового договору, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено в судовому засіданні, та це вбачається з дослідженого відеозапису, під час інспекційного відвідування на території були присутні 7 осіб, які вже виконували роботи з укладення тротуарної плитки, при цьому позивач пояснював, що з присутніми на території особами, він пізніше укладе договори підряду. Про укладення договорів 02.10.2019 після обіду позивач зазначив і у письмових поясненнях (а.с.89). Лише о 16год 30хвилин 02.10.2019 позивачем до Управління були надані цивільно-правові договори, укладені, зокрема, з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (а.с.97-103).

У судовому засіданні позивач наголошує на тому, що дані договори були укладені ще до початку роботи, однак, доказів на підтвердження зазначеного позивачем не надано. Натомість, укладення договорів вже після допуску зазначених вище осіб до роботи, підтверджується і поясненнями, наданих працівниками під час інспекційного відвідування, що зафіксовано на відеозаписі, дослідженого в судовому засіданні. Вказані обставини підтверджуються і усними поясненнями позивача, зафіксовані на відеозаписі та письмових поясненнях. Доводи, що такі пояснення були надані, у зв`язку з сильним хвилюванням не приймається до уваги, оскільки під час подання о 16год 30хвилин додаткових доказів в приміщенні Управління, а також в запереченні на акт інспекційного відвідування, позивач, який не був позбавлений можливості надати додаткові пояснення, щодо спростування наданих раніше пояснень, таких пояснень не надавав. Відтак, до вказаних доводів суд відноситься критично.

У позові позивач також відмічає, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не були допущені до роботи, оскільки з`явились на об`єкт у нетверезому стані, а тому в акті вказані помилково, однак, вказані доводи спростовуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, на якому чітко вбачається, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 виконували роботи по укладенню тротуарної плитки, а відтак, дані доводи також є безпідставними.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивачем, на порушення ст. 24 Кодексу законів про працю України було допущено до роботи сім осіб, без укладення трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування при прийнятті працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, надані цивільно-правові договори (а.с.34-49, 97-103) зазначених вище висновків не спростовують, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, договори були укладені вже після допуску працівників до роботи, після проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням вимог Закону №877-V, Порядку №823, Кодексу законів про працю України, вона відповідає критеріям правомірності, встановлених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, суд не вбачає підстав для ї скасування та для задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесених позивачем, не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Сумській області (40000, Сумська область, м.Суми, вул.Горького, буд.38Б, код ЄДРПОУ 39857622) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 14.09.2020.

Суддя І.Г. Шевченко