Рішення № 91566887, 14.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 р. Справа №480/3756/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), через свого представника звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (далі по тексту - відповідач) та просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення тридцять восьмої сесії сьомого скликання Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області від 10.06.2020 №38/22 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ".

2. Зобов`язати Вільшанську сільську раду Недригайлівського району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2020 та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Зеленківського старостинського округу Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області.

3. Стягнути з Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу адвоката.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів. Однак, 20.05.2020 відповідач рішенням сесії від 10.06.2020 № 38/22 самостійно зменшив розмір земельної ділянки, яку позивач мала намір набути у власність на безоплатній основі з 2 га до 0,10 га. Позивач вважає рішення відповідача таким, що суперечить нормам чинного законодавства і порушує її права.

Ухвалою суду від 24.06.2020 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі, розгляд ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив, у якому позов не визнав та зазначив, що Вільшанська сільська рада розглядаючи заяву позивача діяла в межах норм чинного законодавства та в інтересах місцевої громади, оскільки законодавством встановлено лише максимальний розмір земельної ділянки, що може бути виділено, а не її обов`язковий розмір. Крім того, на голосування спершу було поставлено питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га. У результаті поіменного відкритого голосування депутати одноголосно утрималися, тобто, за даним проектом рішення депутатами прийняте не було. Сільський голова другим виніс і поставив на поіменне голосування запропонований депутатами членами постійної комісії з питань АПК, промисловості, підприємництва, транспорту, зв`язку, сфери послуг, житлово-комунального господарства, містобудування, будівництва, комунальної власності, земельних відносин та охорони природи проект рішення з цього питання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га, за який одноголосно проголосували всі присутні. У задоволенні позовних вимог та вимог про стягнення витрат на правничу допомогу адвокату просив відмовити (а.с.25-28).

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що відповідачем було порушено процедуру прийняття рішення, оскільки на офіційному сайті ради було оприлюднено проект рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки площею 2,00 га, проект же рішення про земельну ділянку 0,10 га не оприлюднювався. Підстав відмови у наданні дозволу щодо земельної ділянки 2,00 га відповідачем у відзиві не наведено та не міститься у наданому протоколі сесії сільської ради від 10.06.2020. Тому представник позивача вважає незаконним оскаржене рішення та просить задовольнити позовні вимоги (а.с.46-51).

Крім того, представником позивача подано клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (а.с.62-64).

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20.05.2020 позивач звернулася до Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Зеленківського старостинського округу Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (а.с. 12).

Рішенням тридцять восьмої сесії сьомого скликання Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області від 10.06.2020 № 38/22 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Зеленківського старостинського округу Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (а.с. 16).

Не погодившись з даним рішенням, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, суд зазначає, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства мають право звернутися з відповідним клопотанням, з наданням відповідних документів.

Суд зазначає, що Земельним кодексом України визначено порядок розгляду даної категорії питань, та зазначається, що відповідний орган місцевого самоврядування розглянувши питання про надання земельної ділянки для особистого селянського господарства надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або мотивовану відмову.

Отже розгляд заяви позивача може завершитись її задоволенням, або вмотивованою відмовою у ненаданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Разом з тим ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З аналізу зазначених норм суд вбачає, що за результатами розгляду, зокрема, заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, Вільшанською сільською радою повинно прийматися відповідне умотивоване рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про відмову в його наданні.

Як встановлено судом, спірним рішенням від 10.06.2020 Вільшанська сільська рада надала ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0,10 га.

Однак, у заяві від 20.05.2020 позивач просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га.

Так, відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектарів.

Тобто у своїй заяві позивач вказала площу земельної ділянки, яку вона бажає отримати у власність із земель комунальної власності, в межах норм безоплатної приватизації встановлених Земельним кодексом, а саме 2 га.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5923581700:03:001:0282, в межах якої позивач просила надати їх земельну ділянку площею 2 га, загальна площа такої земельної ділянки 8,6912 га (а.с. 11).

При цьому, суд зазначає, що ні протокол засідання постійної комісії з питань АПК, промисловості, підприємництва, транспорту, зв`язку, сфери послуг, житлово-комунального господарства, містобудування, будівництва, комунальної власності, земельних відносин та охорони природи від 05.06.2020 (а.с. 41-43), ні протокол тридцять восьмої сесії сьомого скликання Вільшанської сільської ради від 10.06.2020 (а.с.39-40), ні оскаржуване рішення відповдача не містять обгрунтувань причин, з яких неможливо задовольнити заяву позивачки у повному обсязі та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку площею 2,0 га.

Суд зазначає, що спірним рішенням відповідач безпідставно зменшив площу бажаної земельної ділянки, на отримання якої ОСОБА_1 подала заяву від 20.05.2020.

У зв`язку з чим суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області від 10.06.2020 №38/22, яким позивачці відмовлено у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, є необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяву позивача у встановленому порядку. Отже, відповідачем при розгляді заяви позивача не надана її оцінка на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, тому вказана заява підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання Вільшанську сільську раду прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення тридцять восьмої сесії сьомого скликання Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області від 10.06.2020 №38/22 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що відповідачем було прийнято рішення без наведення (встановлення) вичерпних підстав, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Вільшанську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Зеленківського старостинського округу Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

А відтак позовні вимоги про зобов`язання Вільшанську сільську раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Зеленківського старостинського округу Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що 16.06.2020 між ОСОБА_1 та адвокатом Кузченко Т.М. укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 9).

Адвокатом ОСОБА_2 до суду надано Акт приймання-передачі виконаних робіт від 14.07.2020 про те, що адвокатом у даній справі виконано наступні роботи та надано послуги правового характеру з ведення даної судової справи:

- надання правової інформації та консультування клієнта щодо оскарження рішення сільської ради та зобов`язання розглянути подану заяву;

- підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії;

- оформлення та копіювання документів для суду та відповідача;

- підготовка відповіді на відзив Вільшанської сільської ради та направлення відповідачу та до суду.

Відповідачем понесені витрати, пов`язані з розглядом справи, що включають оплату послуг адвоката з ведення справи у сумі 3 000 грн., які сплачені відповідачем адвокату за квитанцією до прибуткового касового ордера №9 від 14.07.2020 (а.с.67).

Також в матеріалах справи наявна копія ордеру, виданого на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Кузченко А.М. (а.с.8).

Згідно з ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частиною 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 статі 134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подавались заперечення щодо неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума судових витрат на правничу допомогу, пропорційна задоволеним позовним вимогам в сумі 1500,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення тридцять восьмої сесії сьомого скликання Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області від 10.06.2020 №38/22 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 "

Зобов`язати Вільшанську сільську раду Недригайлівського району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 20.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Зеленківського старостинського округу Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору 840,80 грн. та 1500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (42127, вул. Київський шлях, 1а, с. Вільшана, Сумська область, код ЄДРПОУ 04388478).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска