Ухвала суду № 91566813, 14.09.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 вересня 2020 року Р і в н е №460/6292/20Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді С.А. Борискін, розглянувши заяву позивача про відвід головуючого судді в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доВійськової частини А 0796 про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинення дій, В С Т А Н О В И В:

28.08.2020 до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А0796 про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Матеріалам даної позовної заяви присвоєний унікальний номер судової справи 460/6292/20. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу передано для розгляду судді Комшелюк Т.О.

10.09.2020 через відділ документального забезпечення (канцелярії) суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Комшелюк Т.О. у справі №460/6292/20.

Мотивуючи таку заяву позивач зазначив, що суддею Комшелюк Т.О. здійснювався розгляд адміністративної справи №460/3502/19 за його позовом до цього ж відповідача, який безпосередньо стосується позовних вимог у даній справі, при цьому за наслідками розгляд справи №460/3502/19 отримав лише ганебне, незаконне та необґрунтоване рішення суду, яке не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права. Суддею Комшелюк Т.О. вказано, що він був звільнений з посади по завершенню організаційних заходів, тобто з 31.07.2017. Відповідно, другий раз він був звільнений з тієї ж посади на підставі наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 13.09.2017 №3128. Згідно упередженої думки судді Комшелюк Т.О. , його за 2 місяці звільнено два рази, один раз без видання наказу (по особовому складу) з 31.07.2017, другий раз на підставі наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 13.09.2017 №318, що є виключно свавіллям. Вказував, що суддя Комшелюк Т.О., здійснює повне ігноруванням основних засад (принципів) адміністративного судочинства, вчиняє повну зневагу до його прав та законних інтересів, із захистом протиправності відповідача. Наголошував, що головуючий суддя в даній справі опосередковано зацікавлена у збереженні свого незаконного та необґрунтованого рішення у справі №460/3502/19. Більше того, суддя Комшелюк Т.О, свідомо позбавляє позивача доказів, які є доречними, вагомими, оскільки виклик свідка безпідставно у даній справі №460/6292/20 ігнорується, що свідчить що суддя Комшелюк Т.О. лише зацікавлена у прийнятті незаконного та необґрунтованого рішення суду. Суддя Комшелюк Т.О. захищає протиправність відповідача, відповідно у нього наявні надзначні сумніви у неупередженості або об`єктивності судді та жодним чином не викликає будь-якої довіри. З наведених підстав позивач просив заяву задовольнити.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 визнано заявлений ОСОБА_1 відвід судді Комшелюк Тамарі Оруджалієвні від 10 вересня 2020 року у справі № 460/6292/20 необґрунтованим. Адміністративну справу №460/6292/20 передано для вирішення питання про відвід судді, який визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.

За наслідками автоматизованого розподілу вищевказаної заяви між суддями, адміністративну справу №460/6292/20 передано судді Борискіну С.А. для вирішення питання про відвід.

Відповідно до ч.8 ст.40 КАС України, суд розглянув питання про відвід в порядку письмового провадження.

Оцінюючи наведені заявником підстави для відводу судді, суд враховує таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, важливим питанням для реалізації механізму відводу судді є саме об`єктивне та обґрунтоване підтвердження прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а також наявність законних сумнів у неупередженості такого судді.

У відповідності до вимог ч.1, 2 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Таким чином, підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.

Так, безумовними є наступні підстави: 1) якщо суддя брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо суддя є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 3) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу; 4) підстави, встановлені статтею 37 КАС України. Наявність цих юридичних фактів достатньо для того, щоб суддя був відведений.

До оціночних підстав належать такі підстави, як: 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Для відводу судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Тобто, в даному випадку особа, яка заявляє відвід судді із вказаних підстав, повинна навести конкретні факти такої заінтересованості, упередженості, необ`єктивності судді при розгляді конкретної судової справи та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов`язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладений в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Заявником до заяви про відвід судді не долучено жодного доказу на підтвердження та обґрунтування факту прямої чи опосередкованої заінтересованості судді Комшелюк Т.О. в результаті розгляду справи чи обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді.

При цьому, обставини, зазначені позивачем у заяві про відвід судді Комшелюк Т.О., є лише висловленням власної думки (судження) особи, що не може породжувати жодного рішення у справі, на відміну від висновків, сформованих судом за результатами безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів та доводів, наданих сторонами і третіми особами, а відтак, не вказують на будь-яку упередженість чи зацікавленість судді у результатах судового розгляду.

Отже, не є підставами для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тобто, незгода позивача із судовим рішенням у іншій судовій справі, розгляд якої здійснювався або здійснюється на даний час під головуванням судді Комшелюк Т.О., не може бути підставою для відводу судді у даній адміністративній справі та не може свідчити про наявність законних сумнівів щодо безсторонності та незалежності розгляду такої справи судом, як того вимагає Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, практика Європейського суду та вимоги національного законодавства.

За наведеного у сукупності, заява про відвід головуючого судді Комшелюк Т.О. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.36-41, 241, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Комшелюк Т.О. від 10.09.2020 у справі №460/6292/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.

Суддя С.А. Борискін