Ухвала суду № 91566807, 14.09.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань повернення позовної заяви

14 вересня 2020 року м. Рівне №460/4940/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглядаючи у порядку письмового провадження клопотання Військової частини А9971 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А9971 про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – позивач) до Військової частини А9971 (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.12.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця в розмірі 128229,86 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.12.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця в сумі 128229,86 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав клопотання про повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України з огляду на підписання позовної заяви особою, яка не є адвокатом, а тому не може бути представником позивача.

Розглянувши подане клопотання та матеріали справи, надавши їм оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Підстави для повернення позовної заяви встановлені статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частини третьої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до пункту 19 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

У відповідності до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з частиною другою статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Згідно з частиною другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини другої статті 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

При цьому, згідно до частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд при вирішенні питання відкриття провадження в адміністративній справі в ухвалі від 13.07.2020 дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, оскільки дана справа є справою незначної складності.

Таким чином, ОСОБА_2 , який не є адвокатом, може бути представником позивача на підставі частини другої статті 57 КАС України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України підстав для задоволення клопотання відповідача про повернення позовної заяви.

Крім того, суд зазначає, що повернення позовної заяви в порядку статті 169 КАС України можливе лише до відкриття провадження у справі. При цьому, провадження у даній справі було відкрито 13 липня 2020 року, що в свою чергу виключає можливість застосування інституту повернення позовної заяви.

Однак, враховуючи наведені обставини, підстави для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 2 частини першої статті 240 КАС України також відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 240, 241, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Військової частини А9971 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А9971 про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості – залишити без задоволення.

Копію даної ухвали надіслати учасникам по справі.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суддя К.М. Недашківська