Рішення № 91566685, 16.09.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3857/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 /позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області/відповідач) в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 10 липня 2020 року № 0000583202, складеного на підставі акту перевірки № 67/16-31-32-02/ НОМЕР_1 від 22 червня 2020 року, яким застосовано суму штрафної (фінансової) санкції до ФОП ОСОБА_1 в розмірі 34000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначила, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки роздрібну торгівлю алкогольними напоями вона здійснювала на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями терміном дії "з 27 серпня 2018 року до 27 серпня 2019 року". Посилаючись на статтю 254 Цивільного кодексу України, вважає, що строк дії зазначеної ліцензії становить з 27 серпня 2018 року до 27 серпня 2019 року включно, тобто позивач правомірно здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями 27 серпня 2019 року - в останній день строку дії ліцензії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13 серпня 2020 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечував, оскільки термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер16240308201800133, закінчився 26 серпня 2019 року /а.с. 56-57/. Крім того, у відзиві представник відповідача просив розгляд справи провести за їхньої участі.

14 серпня 2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 наголосила, що відповідачем у відзиві не зазначено аргументи, які б стали підставою для відмови у позові та які б підтверджували законність та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення /а.с. 63-64/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини шостої вказаної статті суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Беручи до уваги наведене, а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд не вбачає потреби у розгляді справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ФОП ОСОБА_1 , зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності з 31 липня 2012 року /а.с. 7/.

Судом встановлено, що 22 червня 2020 року, на підставі наказу "Про проведення фактичної перевірки" від 18 червня 2020 року № 899 /а.с. 39/ та направлення на перевірку від 18 червня 2020 року № 890, № 891 /а.с. 37, 38/, посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива, наявності ліцензій, свідоцтв, проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами вказаної перевірки складено акт від 22 червня 2020 року № 67/16-31-32-02/ НОМЕР_1 , згідно з яким під час перевірки встановлено факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі, чим порушено вимоги частин 15, 20 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року /а.с. 32-35/.

На підставі акта перевірки від 22 червня 2020 року № 67/16-31-32-02/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2020 року № 0000583202 яким до позивача застосовано фінансові санкції, за порушення вимог частини двадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року, у розмірі 34000,00 грн /а.с.47/.

Вважаючи рішення протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі - Закон № 481/95-ВР), який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Згідно із частиною двадцятою статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Судом встановлено, що 16 серпня 2018 року позивачу видана ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами терміном дії (реєстраційний номер 16240311201800100) з 27 серпня 2018 року до 27 серпня 2019 року /а.с. 12/. 05 серпня 2019 року ФОП ОСОБА_1 отримала ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) з терміном дії з 28 серпня 2019 року до 28 серпня 2020 року /а.с. 13/.

Крім того, 16 серпня 2018 року позивач отримала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (реєстраційний номер НОМЕР_3 ) з терміном дії з 27 серпня 2018 року до 27 серпня 2019 року /а.с. 14/. 05 серпня 2019 року ФОП ОСОБА_1 отримала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (реєстраційний номер НОМЕР_4 ) з терміном дії з 28 серпня 2019 року до 28 серпня 2020 року /а.с. 15/.

Згідно з актом про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконанням при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 22 червня 2020 року № 67/16-31-32-02/ НОМЕР_1 порушення вимог частини двадцятої статті 15 Закону № 481/95-ВР встановлено за реалізацію позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів 27 серпня 2018 року.

Згідно з частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно з частинами першою, другою статті 251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до частини першої статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина 2 цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною першою статті 254 ЦК України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (частина перша статті 255 ЦК України).

Терміни дії наданих позивачеві ліцензій були обмежені повноваженим органом з настанням календарного дня, шляхом зазначення в них прийменника "до", який в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 року строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

З урахуванням наведеного граматичного аналізу вжиття в ліцензії її кінцевої дати дії "до 27.08.2019" та положень Конвенції, суд вважає, що позивачем недопущено порушень вимог Закону №481/95-ВР під час здійснення роздрібного продажу підакцизного товару (алкоголю та тютюну) в останній день чинності ліцензій - 27 серпня 2019 року.

За таких обставин, суд вважає відсутніми правові підстави для застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових стягнень за здійснення нею 27 серпня 2019 року роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та вважає за необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 10 липня 2020 року № 0000583202, складеного на підставі акту перевірки № 67/16-31-32-02/ НОМЕР_1 від 22 червня 2020 року, яким застосовано суму штрафної (фінансової) санкції до ФОП ОСОБА_1 в розмірі 34000,00 грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову, з бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області підлягають стягненню судові витрати на користь ФОП ОСОБА_1 в розмірі 840,80 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правової допомоги від 17 липня 2020 року № 17/07-20 укладеного між Адвокатським бюро "Юрія Христофорова" та ФОП ОСОБА_1 /а.с. 23/, калькуляції вартості наданих послуг /а.с. 24/.

Згідно з калькуляцією вартості наданих послуг /а.с. 24/ загальна вартість наданих Адвокатським бюро "Юрія Христофорова" послуг становить 3000,00 грн.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року справа № 821/227/17.

Однак, з наявних у матеріалах справи документів не вбачається, фактичне понесення позивачем витрат на правову допомогу, тобто, суду не надано документ, який підтверджує факт передачі коштів позивачем за отримання правової допомоги, а отже підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 10 липня 2020 року № 0000583202, складеного на підставі акту перевірки № 67/16-31-32-02/ НОМЕР_1 від 22 червня 2020 року, яким застосовано суму штрафної (фінансової) санкції до ФОП ОСОБА_1 в розмірі 34000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко