Рішення № 91566338, 14.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3650/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “СПМК-17” до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.12.2019 року №169474, №169478, №169480, від 03.02.2020 року №185115, №185104,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 27 квітня 2020 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “СПМК-17” до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №169474 від 13.12.2019 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області;

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №169478 від 13.12.2019 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області;

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №169480 від 13.12.2019 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області;

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №185115 від 03.02.2020 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області;

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №185104 від 03.02.2020 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області;

- стягнути з Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СПМК-17” суму сплаченого судового збору за подання адміністративного позову та судові витрати.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

У позові зазначено, що в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеській області Геннадієм Кучеренком:

- 13 грудня 2019 року винесено постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу №169480 про стягнення з ТОВ «СПМК-17» адміністративно- господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за порушення передбачене ч. 1, абз. 15 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт»;

- 13 грудня 2020 року винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №169474 про стягнення з ТОВ «СПМК-17» адміністративно-

господарського штрафу у розмірі 8 500,00 грн. за порушення передбачене ч. 1, абз. 14 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт»;

- 13 грудня 2019 року винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №169478 про стягнення з ТОВ «СПМК-17» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за порушення передбачене ч. 1, абз. 15 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт»;

- 03 лютого 2020 року винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №185104 про стягнення з ТОВ «СПМК-17» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за порушення передбачене ч. 1, абз. 15 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт»;

- 03 лютого 2020 року винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №185115 про стягнення з ТОВ «СПМК-17» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8 500,00 грн. за порушення передбачене ч. 1, абз. 14 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Позивач вважає, що зазначені вище постанови про застосування адміністративно- господарського штрафу є безпідставними, незаконними та прийняті з неповним з`ясуванням обставин справи. У зв`язку з цим, ТОВ «СПМК-17» вважає, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Так, позивач зазначає, що ТОВ «СПМК-17» про розгляд справи про порушення не повідомлялось та не запрошувалось до участі. Справу про порушення Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області було розглянуто без участі Позивача, що позбавило нас права вирішати суперечку у досудовому порядку, надати відповідні пояснення.

Також, позивач зазначив, що з аналізу ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» вбачається, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються за порушення законодавства про автомобільний транспорт саме до автомобільних перевізників.

Натомість, як вказано у позовній заяві, між ТОВ «СПМК-17» та ПП «Південьдортех» були укладені Договори оренди транспортних засобів (Далі - «Договори оренди»): №02/20-О/8696 від 02 грудня 2019 року; №02/20-О/6517 від 02 грудня 2019 року; №11/19-О/4121 від 01 листопада 2019 року; №11/19-О/4882 від 01 листопада 2019 року; №11/19-О/6729 від 02 грудня 2019 року.

Отже, на момент перевірки транспортних засобів, за твердженням позивача, перевізником було ПП «Південьдортех» (ЄДРПОУ 32863396), що підтверджують Договори оренди транспортних засобів.

Як вказано у позовній заяві, позивач повідомив відповідача, що на момент перевірки транспортні засоби знаходились у оренді, відповідно перевізником був інший суб`єкт господарювання, проте вказані обставини не були враховані відповідачем під час розгляду справи.

Враховуючи зазначене, на переконання позивача, навіть якщо правопорушення було вчинено, відповідальність має нести перевізник, а не власник транспортного засобу.

Також позивачем вказано, що у разі не приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, а також у разі невнесення вищезазначеної плати за проїзд, орган власних повноважень мав заборонити подальший рух транспортних засобів, але представники відповідача не заборонили подальший рух.

Окрім іншого, позивачем зазначено, що акти перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані постанови, містять відомості про виявлене порушення у вигляді перевищення вагових норм, проте, відповідачем у не надано: жодного документа (чека або талона зважування, квитанції, тощо), на підставі якого було визначено вагу транспортних засобів та навантаження на осі; довідку про здійснення габаритно-вагового контролю; Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд.

Позивачем у позовній заяві звернуто увагу на перевезення сипучого вантажу, а також на відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “СПМК-17” до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.12.2019 року №169474, №169478, №169480, від 03.02.2020 року №185115, №185104 залишено без руху та позивачу надано 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

У зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “СПМК-17” до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.12.2019 року №169474, №169478, №169480, від 03.02.2020 року №185115, №185104 (з урахуванням уточненої позовної заяви вхід. №17830/20) та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Вказаною ухвалою суду також витребувано з Управління Укртрансбезпеки в Одеській області та зобов`язано надати у строк до 15 червня 2020 року належним чином засвідчені копії:

- постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.12.2019 року №169474, №169478, №169480, від 03.02.2020 року №185115, №185104;

- актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №198359 від 13.12.2019 року; №198217 від 16.11.2019 року; №198056 від 07.11.2019 року; №198530 від 19.12.2019 року; №183398 від 11.11.2019 року.

Копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року про відкриття провадження по справі та позов з додатками отримано представником Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області 09.06.2020 року, що підтверджується відповідною розпискою.

Копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року про відкриття провадження по справі та позов з додатками судом також направлено засобами електронної пошти на офіційну адресу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) 12.05.2020 - contact@dsbt.gov.ua, що підтверджується відповідним підтвердженням відправлення електронного листа.

27.08.2020 року від представника відповідача – Управління Укртрансбезпеки в Одеській області надійшло клопотання про роз`єднання у самостійні провадження позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» (вхід. №ЕП/13153/20).

Ухвалою суду від 31.08.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Управління Укртрансбезпеки в Одеській області щодо роз`єднання у самостійні провадження позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17».

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із наступними змінами) на всій території України запроваджено карантин.

У зв`язку з цим пунктом 9 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 року №540-IX (далі – Закон України №540-IX від 30.03.2020 року), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI “Прикінцеві положення” КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено автоматичне продовження визначених статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу процесуальних строків, в тому числі і строків розгляду справи, подання інших заяв по суті справи, тощо на період дії карантину.

В подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX (далі – Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 року) , пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, згідно якої встановлені цим Кодексом процесуальні строки поновляються судом лише за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом).

Пунктом 2 Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 року також було визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 року набрав чинності 17.07.2020 року, відповідно продовжені Законом України №540-IX від 30.03.2020 процесуальні строки закінчилися 06.08.2020 року.

Таким чином, з урахування отримання відповідачем копії ухвали суду про відкриття провадження у справі та позову з додатками 20.07.2020, відзив на позовну заяву повинен бути поданий відповідачем до суду у строк до 06.08.2020 включно.

Згідно з ч.1 ст.120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. При цьому, відповідно до ч.9 ст.120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Разом з цим, станом на 14.09.2020 року відповідачами до суду відзивів на позовну заяву не надано, а відповідачем - Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області – також не надіслані витребувані судом належним чином засвідчені копії документів.

Станом на 14.09.2020 року інших заяв по суті та додаткових доказів по справі від сторін не надходило.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки жодних заяв від учасників справи щодо можливості продовження процесуальних строків по справі подано не було, тому суд вважає, що жодних перешкод для вирішення даної справи та ухвалення судового рішення не має.

При цьому, як вже зазначено судом, розгляд справи здійснено в межах строків, з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-IX та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-IX.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» (код ЄДРПОУ 01353551) зареєстроване юридичною особою з 14.09.2011 року, основним видом діяльності якого є 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).

Відповідно до матеріалів справи, позивачем укладено ряд договорів оренди транспортних засобів із приватним підприємством «Південьдортех», згідно яких позивач передав в оренду ПП «Південьдортех» транспортні засоби:

- Договір №02/20-О/6517 від 02.12.2019 року про передання в оренду ПП «Південьдортех» вантажного транспортного засобу марки ВАРЗ МБ4141 К-20, державний номер НОМЕР_1 , передача вказаного транспортного засобу підтверджена актом приймання-передачі транспортних засобів від 02.12.2019 року (т.1 а.с.70-71);

- Договір №02/20-О/8696 від 02.12.2019 року про передання в оренду ПП «Південьдортех» вантажного транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ ACTROS 2641, державний номер НОМЕР_2 , та напівпричіп марки SCHMITZ SKI 24, державний номер НОМЕР_3 , передача вказаних транспортних засобів підтверджена актом приймання-передачі транспортних засобів від 02.12.2019 року (т.1 а.с.72-73);

- Договір №11/19-О/4121 від 01.11.2019 року про передання в оренду ПП «Південьдортех» вантажного транспортного засобу марки ВАРЗ МБ4141 К-20, державний номер НОМЕР_4 , передача вказаного транспортного засобу підтверджена актом приймання-передачі транспортних засобів від 01.11.2019 року (т.1 а.с.74-75);

- Договір №11/19-О/4882 від 01.11.2019 року про передання в оренду ПП «Південьдортех» вантажного транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ ACTROS 2641, державний номер НОМЕР_5 , та напівпричіп марки SCHMITZ SKI 24, державний номер НОМЕР_6 , передача вказаних транспортних засобів підтверджена актом приймання-передачі транспортних засобів від 01.11.2019 року (т.1 а.с.76-77);

- Договір №11/19-О/6729 від 01.11.2019 року про передання в оренду ПП «Південьдортех» вантажного транспортного засобу марки ВАРЗ МБ4141 К-20, державний номер НОМЕР_7 , передача вказаного транспортного засобу підтверджена актом приймання-передачі транспортних засобів від 01.11.2019 року (т.1 а.с.78-79).

13.12.2019 року посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №198359. В акті від 13.12.2019 року №198359 зазначено, що водій транспортного засобу марки MERCEDES, державний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом марки SCHMITZ, державний номер НОМЕР_3 , які належать ТОВ «СПМК-17», здійснював перевезення вантажу з порушенням нормативних вагових обмежень на строєну вісь (26,8 т) та загальної маси (47300 кг) без відповідного дозволу , чим порушив вимоги п.22.5 ПДР, за що передбачена відповідальність абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (т.1 а.с.65).

16.11.2019 року посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №190217. В акті від 16.11.2019 року №198359 зазначено, що водій транспортного засобу марки ВАРЗ, державний номер НОМЕР_7 , який належить ТОВ «СПМК-17», здійснював перевезення вантажу з порушенням нормативних вагових обмежень на здвоєну вісь (30300 кг) та загальної маси (43450 кг) без відповідного дозволу , чим порушив вимоги п.22.5 ПДР, за що передбачена відповідальність абз.14 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (т.1 а.с.66).

11.11.2019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №183398. В акті від 11.11.2019 року №183398 зазначено, що водій транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ ACTROS 2641, державний номер НОМЕР_5 , з напівпричепом марки SCHMITZ SKI 24, державний номер НОМЕР_6 , які належать, здійснював перевезення вантажу з порушенням нормативних вагових обмежень на строєну вісь (25,7 т) та загальної маси (47,1 т) без відповідного дозволу , чим порушив вимоги п.22.5 ПДР, за що передбачена відповідальність абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (т.1 а.с.67).

19.12.2019 року посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №198530. В акті від 19.12.2019 року №198530 зазначено, що водій транспортного засобу марки ВАРЗ, державний номер НОМЕР_8 , який належить ТОВ «СПМК-17», здійснював перевезення вантажу з порушенням нормативних вагових обмежень загальної маси (43,2 т) без відповідного дозволу , чим порушив вимоги п.22.5 ПДР, за що передбачена відповідальність абз.14 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (т.1 а.с.68).

07.11.2019 року посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №198056. В акті від 07.11.2019 року №198056 зазначено, що водій транспортного засобу марки ВАРЗ, державний номер НОМЕР_4 , який належить ТОВ «СПМК-17», здійснював перевезення вантажу з порушенням нормативних вагових обмежень загальної маси (44,73 т) без відповідного дозволу , чим порушив вимоги п.22.5 ПДР, за що передбачена відповідальність абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (т.1 а.с.69).

Постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №169474 від 13.12.2019 року на позивача накладено адміністративно-господарський штраф на підставі абз. 14 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 8500,00 грн. (т.1 а.с.60).

Постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №169478 від 13.12.2019 року на позивача накладено адміністративно-господарський штраф на підставі абз. 15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000,00 грн. (т.1 а.с.61).

Постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №169480 від 13.12.2019 року на позивача накладено адміністративно-господарський штраф на підставі абз. 15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000,00 грн. (т.1 а.с.62).

Постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №185104 від 03.02.2020 року на позивача накладено адміністративно-господарський штраф на підставі абз. 15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000,00 грн. (т.1 а.с.63).

Постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №185115 від 03.02.2020 року на позивача накладено адміністративно-господарський штраф на підставі абз. 14 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 8500,00 грн. (т.1 а.с.64).

Позивач, не погоджуючись з постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.12.2019 року №169474, №169478, №169480 та від 03.02.2020 року №185115, №185104, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2344-III), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За приписами частини 3 статті 6 Закону №2344-III, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення №103).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III, законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 48 Закону №2344-III, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони.

Відповідно до п. 16 цієї Постанови, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30.

Згідно з п. 3 цих Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування. (далі - Порядок №879).

Відповідно до пп. 4 п. 2 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з абз. 1 п. 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Таким чином, обов`язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.

Згідно зі ст. 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію (ст. 33 Закону №2344-III).

Відповідно до абзаців 14, 15, 16 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм без відповідного дозволу.

Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

Така позиція суду відповідає правовому висновку Верховного Суду у поставові від 09.08.2019 справа №806/1450/16 (адміністративне провадження №К/9901/22072/18), який в силу положень частини п`ятої статті 242 КАС України, є обов`язковим для врахування, а саме: «Оскільки, вказаний транспортний засіб у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий позивачем у користуванні іншій особі, тому позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III».

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем укладено договори оренди транспортних засобів та передано в оренду ПП «Південьдортех» такі транспортні засоби:

- вантажний автомобіль марки ВАРЗ МБ4141 К-20, державний номер НОМЕР_1 ;

- тягач марки MERCEDES-BENZ ACTROS 2641, державний номер НОМЕР_2 , та напівпричіп марки SCHMITZ SKI 24, державний номер НОМЕР_3 ;

- вантажний автомобіль марки ВАРЗ МБ4141 К-20, державний номер НОМЕР_4 ;

- тягач марки MERCEDES-BENZ ACTROS 2641, державний номер НОМЕР_5 , та напівпричіп марки SCHMITZ SKI 24, державний номер НОМЕР_6 ;

- вантажний автомобіль марки ВАРЗ МБ4141 К-20, державний номер НОМЕР_7 .

Таким чином, на час складання актів перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.12.2019 року №198359, від 16.11.2019 року №198359, від 11.11.2019 року №183398, від 19.12.2019 року №198530, від 07.11.2019 року №198056 зазначені вище транспортні засоби передані позивачем в оренду у ПП «Південьдортех», а тому ТОВ «СПМК-17» у спірних правовідносинах не мало статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності.

Суд враховує, що відповідачами по справі не надано до суду відзивів на позовну заяву, а також не надано доказів , які витребувано ухвалою суду від 16.04.2020 року.

При цьому, суд зауважує, що, відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд також враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження здійснення габаритно-вагового контролю у Порядку №879, зокрема, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та відповідні акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, що свідчить про безпідставність винесених постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.12.2019 року №169474, №169478, №169480 та від 03.02.2020 року №185115, №185104.

Суд також зазначає, що матеріали справи, також не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують факт отримання позивачем повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом, що свідчить про порушення відповідачем вимог пункту 26 Порядку №1567.

При цьому суд зазначає, що не належне сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення унеможливило прийняття позивачем участі у розгляді справи та надання доказів на спростування висновків про порушення.

Водночас, решті посилань позивача суд не надає оцінку, оскільки попередні висновки є достатніми підставами для визнання протиправними та скасування оскаржуваних позивачем постанов.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про накладення адміністративно-господарського штрафу на позивача прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, а тому такі постанови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, відповідачами по справі не доведено правомірність оскаржуваних позивачем постанов про накладення адміністративно-господарського штрафу на підставі ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “СПМК-17” до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.12.2019 року №169474, №169478, №169480, від 03.02.2020 року №185115, №185104 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

З урахуванням задоволення позовної заяви, суд дійшов висновку, що сума судового збору у розмірі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 90, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “СПМК-17” (21-й км. Старокиївського шосе, буд.30А, Комінтернівський район, Одеська область, 65025, код ЄДРПОУ 01353551) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014), Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.12.2019 року №169474, №169478, №169480, від 03.02.2020 року №185115, №185104 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №169474 від 13.12.2019 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №169478 від 13.12.2019 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №169480 від 13.12.2019 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №185115 від 03.02.2020 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №185104 від 03.02.2020 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.

Стягнути за рахунок бюджетних Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» (код ЄДРПОУ 01353551) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя С.О. Cтефанов

.