Рішення № 91566014, 14.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №380/3142/20

14 вересня 2020 року

зал судових засідань № 10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Ходань Н.С.,

за участю:

представника позивача Науменко І.В.,

представника відповідача Павліша О.Р.,

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Б.М.В.» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Б.М.В.» (місцезнаходження: 81700, Львівська область, м.Жидачів, вул.Свободи, 5/10, код ЄДРПОУ 25238725) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.12.2019 №0004223201.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що на момент проведення фактичної перевірки працівниками ГУ ДПС у Львівській області у позивача була відсутня ліцензія щодо роздрібної торгівлі пальним, однак зберігання позивачем пального не є підставою для застосування відповідачем штрафу за роздрібну торгівлю пальним без відповідної ліцензії. Позивач також вважає, що для висновку відповідача про роздрібну торгівлю пальним без ліцензії, недостатньо пояснення директора підприємства.

Ухвалою від 27.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.

На виконання ухвали суду відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що директор підприємства надав перевіряючим пояснення про те, що станом на день проведення перевірки на підприємстві зберігається газу пропан-бутан в об`ємі 2833 л, тоді як відповідно до видаткової накладеної від 16.10.2019 підприємство придбало скраплений газ масою 3800,0тонн. Відповідно, різниця між придбаним газом та тим, що є станом на день проведення перевірки, є доказом реалізації пального без ліцензії.

Інші зави по суті справи не надходили.

Представник позивача звертався до суду із клопотаннями про відкладення розгляду справи від 19.06.2020 та від 17.07.2020.

Ухвалою суду від 10.08.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд встановив таке.

Приватне підприємство «Б.М.В.» здійснює роздрібну торгівлю пальним.

Головне управлінням ДПС у Львівській області на підставі наказу від 18.11.2019 № 2172 та направлень на перевірку від 18.11.2019 №409, 410, 411,412 провело фактичну перевірку позивача, а саме: АЗС, що розташована за адресою: Львівська область, м. Жидачів, вул. Промислова, 4.

За наслідками перевірки складено Акт від 19.11.2019 №13/135/32.01/25238725 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.

Перевіркою встановлено, що позивач здійснював роздрібну торгівлю пальним, а саме: газом пропан-бутан без ліцензії, чим порушив ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

На підставі Акта перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 року № 0004223201, яким до позивача застосував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив.

Суд застосував такі норми права.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї таких підстав у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Спірні правовідносини регулює Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 р, № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до ч. 20 ст.15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Частиною 16 ст.15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Частиною 1 ст.16 розділу цього ж Закону встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм нього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 ст. 17 цього ж Закону, зокрема, передбачено застосування до суб`єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафів у розмірі 250 000 на підставі здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії.

Відповідно до положень статті 15 Закону № 481/95-ВР, ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Як видно з матеріалів справи, ліцензію позивача на право роздрібної торгівлі пальним за адресою торгівлі: Львівська область, м. Жидачів, вул. Промислова, 4 , зареєстровано 29.11.2019.

Актом перевірки від 19.11.2019 встановлено, що позивач здійснював роздрібну торгівлю пальним, а саме: газом пропан-бутан без ліцензії, чим порушив ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Такий висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що Приватним підприємством «Б.М.В.» отримано від ТзОВ «Газтранс-1» згідно з видатковою накладною від 16.10.2019 газ в кількості 3800,0тонн, а станом на день проведення перевірки на залишку підприємства знаходиться 2833 л газу пропан-бутан.

Суд вважає, що висновки Акта перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442 розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (п.9).

Виходячи із цієї норми, належним доказом, який би підтверджував факт роздрібної торгівлі пальним є розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. Такого доказу відповідач суду не надав.

Відтак покликання відповідача на різницю у кількості закупленого позивачем пального та його залишку на день проведення перевірки, як на підставу для висновку про реалізацію пального без ліцензії, суд вважає безпідставним.

Суд також звертає увагу і на ту обставину, що у видатковій накладній від 16.10.2019 одиницею виміру придбаного позивачем газу зазначено тонни (маса), тоді як залишок пального на день проведення перевірки визначено у літрах (об`єм). Як відомо, маса речовини та об`єм речовини є різними фізичними величинами, відтак висновки, що ґрунтуються на співставленні різних за змістом величин, є недопустимими.

Також, суд вважає безпідставним покликання відповідача на пояснення директора, як на підставу для висновку про реалізацію пального без ліцензії, оскільки такі не ґрунтуються на будь-яких письмових доказах.

Крім зазначеного, суд звертає увагу на те, що відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» доповнено частиною двадцять другою такого змісту: «До суб`єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії».

Таким чином, позивач мав право зберігати без ліцензії придбане ним пальне до 31.12.2019.

З урахуванням викладеного суд вважає, що висновок відповідача про реалізацію позивачем пального без ліцензії, що спричинило порушення ст.15 Закону № 481/95-ВР, є таким, що зроблено без урахування належних доказів.

Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, підлягає скасуванню, як таке, що прийняте на підставі безпідставних висновків.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області на суму 3750,00грн.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов Приватного підприємства «Б.М.В.» (місцезнаходження: 81700, Львівська область, м.Жидачів, вул.Свободи, 5/10, код ЄДРПОУ 25238725) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.12.2019 №0004223201.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Б.М.В.» (місцезнаходження: 81700, Львівська область, м.Жидачів, вул.Свободи, 5/10, код ЄДРПОУ 25238725) судовий збір на суму 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят)грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.09.2020.

Суддя Лунь З.І.