Рішення № 91565952, 08.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3583/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 року зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Тронка О.В.,

за участю представників:

позивача Раневича О.Ю.,

відповідача Пинянської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ 13814885), в якій просить:

-визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.03.2020 №1 про відмову у проведенні перерахунку пенсії як державному службовцю ОСОБА_1 відповідно до довідок про складові заробітної плати від 02.03.2020 №11/01-16 та від 02.03.2020 №12/01-16.

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити обчислення і виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця після її звільнення з посади державної служби з 24.02.2020 на підставі Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 02.03.2020 №11/01-16 та від 02.03.2020 №12/01-16.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на час звільнення, працювала на посаді та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», а пенсію отримувала у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 02.03.2020 звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з більшого заробітку, до якої долучила довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 02.03.2020 №11/01-16 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Однак, ГУ ПФУ прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку з посиланням на п.3-1 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, оскільки пенсія була призначена по Закону №889-VIII, а не відповідно до Закону України «Про державну службу». Вважає таке рішення неправомірним та таким, що порушує її конституційне право на пенсійне забезпечення в розмірі, відповідному до заробітної плати. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 18.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 17.06.2020 розгляд справи по суті відкладено та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивачу пенсія, як державному службовцю, призначена відповідно до Закону №889-VIII. Зміни з 01.01.2020 стосуються осіб, яким пенсія призначена за Законом 3723 від 16.12.1993. Вказує на те, що Законом №889-VIII перерахунки пенсій державним службовцям не передбачені. Після звільнення позивача з посади державного службовця поновлено виплату пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». У зв`язку з наведеним, просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, з 24.02.2010 одержувала пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 07.08.2017 ОСОБА_1 переведено на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. Стаж державної служби на день звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону №889-VIII становив 15 років 2 місяці 9 днів.

23.02.2020 позивач звільнена з посади головного спеціаліста відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації, у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі, відповідно до п.7 ч.1 ст.83 Закону України «Про державну службу».

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , станом на момент звільнення, отримувала пенсію у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матерілами пенсійної справи.

02.03.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з більшого заробітку, до якої долучила довідки про складові заробітної плати від 02.03.2020 №11/01-16 та від 02.03.2020 №12/01-16.

Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області №1 від 11.03.2020 відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії як державному службовцю, відповідно до довідок про складові заробітної плати від 02.03.2020 №11/01-16 та від 02.03.2020 №12/01-16. Своє рішення про відмову відповідач мотивував тим, що Законом №889-VIII перерахунки пенсій державним службовцям не передбачені.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом з метою захисту свого порушеного права.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, передбачено Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015.

З 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягай віку 62 роки, та жінки, які досягай пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 899 «Про державну службу» зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу» лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 899 «Про державну службу», та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу» вік і страховий стаж.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 899 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців,- визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 899 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 899 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, право на пенсію одержують особи, зазначені в п.10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 899, які мають необхідний стаж державної служби, страховий стаж та відповідний вік і в жодному із зазначених вище Законів не зазначається, що таке право особа одержує при умові, що їм раніше пенсія за Законом України «Про державну службу» не призначалась.

Суд зазначає, що після призначення позивачу з 07.08.2017 пенсії державного службовця, остання продовжувала працювати на посаді державної служби до 23.02.2020, що підтверджується записами у трудовій книжці та не заперечується відповідачем.

Правовідносини обчислення пенсії після звільнення з посади державної служби регулюються Порядком призначення пенсів деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 (далі - Порядок № 622).

Згідно з п. 31 Порядку № 622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-V111 «Про державну службу» займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-V111 «Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.

Позивачу була призначена пенсія державного службовця у 2017 році, коли вже діяв Закон № 889-VIII, однак норми цього Закону (п.10 Прикінцевих та перехідних положень) надають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Така пенсія державного службовця була призначена позивачу у 2017 році, однак не виплачувалась. При цьому, після призначення у 2017 році пенсії державного службовця, ОСОБА_1 продовжувала працювати на посаді державної служби.

Відповідно до п.4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно із статтею 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, на які нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, має враховуватися при обчисленні розміру пенсії, оскільки як перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, позивач має право на обчислення пенсії державного службовця із врахуванням заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо неврахування довідок про складові заробітної плати для обчислення і виплати ОСОБА_1 пенсії державного службовця після її звільнення з посади державної служби з 24.02.2020 є неправомірними.

Згідно вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.03.2020 №1 про відмову у проведенні перерахунку пенсії як державному службовцю ОСОБА_1 відповідно до довідок про складові заробітної плати від 02.03.2020 №11/01-16 та від 02.03.2020 №12/01-16.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити обчислення і виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії державного службовця після її звільнення з посади державної служби з 24.02.2020 на підставі Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 02.03.2020 №11/01-16 та від 02.03.2020 №12/01-16.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2020 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна