Рішення № 91565940, 03.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3484/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючої-судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Тронка О.В.,

за участю сторін:

представника позивача Завади Т.Р.,

представника відповідача Саган Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тенерифо” до Галицької митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Тенерифо” (місцезнаходження: вул.Коциловського, 7А, м.Львів, 79017, код ЄДРПОУ: 42872826) звернулося з позовною заявою до Галицької митниці Державної митної служби (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43348711), в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA209000/2019/210042/2 від 17.12.2019 року;

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA209000/2019/210065/2 від 21.12.2019 року;

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA209000/2019/210069/2 від 21.12.2019 року;

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/210083/2 від 24.12.2019 року;

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/210088/2 від 26.12.2019 року;

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/210105/2 від 28.12.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено, яких саме документів, визначених положеннями ч.2 ст.53 Митного кодексу не надано. Наведена в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості причина неможливості визнання задекларованої вартості товару є формальною і такою, що не відповідає цитованим правилам заповнення рішень про коригування митної вартості. Вважає, що Відповідач безпідставно дійшов до висновку про неможливість встановлення митної вартості товару, імпортованого Позивачем, на підставі поданих ним документів, оскільки такі не містять розбіжностей. Відтак, у митного органу не було правових підстав для витребування у декларанта додаткового переліку документів. У зв`язку з наведеним, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 13.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.07.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті і саме він має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в тому числі обрано метод визначення митної вартості товарів. Окрім того, зазначає, що відповідно до ч.3 ст.53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визначена, проте, таких документів не було подано. Відтак, встановивши відсутність достатніх відомостей та документів, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості відповідно до вимог чинного законодавства, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ТзОВ «Тенерифо» (код ЄДРПОУ 42872826) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 07.03.2019, номер запису 14151020000046722. Основним видом діяльності позивача за даними ЄДР є оптова торгівля одягом і взуттям.

Між ТзОВ «Тенерифо» та «RETAILCLOT SP.Z о.о.» укладено контракт №TF.RE.3 від 16.10.2019. За умовами цього контракту Продавець продає, а Покупець купляє одяг, взуття, речі, що були у використанні (секонд хенд). Кількість і асортимент Товару вказуються в інвойсах.

На виконання вказаного контракту ТзОВ «Тенерифо» до митного оформлення подано наступні електронні митні декларації, а саме:

ВМД ІМ 40 №UA2O914O/2O19/703177 за кодами товарів 63090000 «Одяг, що був у використанні, для подальшого використання з текстильних матеріалів (SeсondHand) - 3-ї, 2-ї, 1-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг. Ступінь зношеності не перевищує 28 %», задекларована митна вартість 487788,08 грн (задекларована вартість за одиницю 1,2 USD); за кодом 6309000010 «взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї,2-ї,3-ї категорії. Ступінь зношення не перевищує 28%», задекларована митна вартість 78609,60 грн. (задекларована вартість за одиницю 1,22 USD); за кодом 6309000090 «Речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортименті: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін. Ступінь зношеності не перевищує 28%», задекларована митна вартість 29743,18 грн.(задекларована вартість за одиницю 1,2 USD);

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/705243 за кодами товарів 63090000 «Одяг, що був у використанні, для подальшого використання з текстильних матеріалів (SeсondHand) - 3-ї, 2-ї, 1-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг. Ступінь зношеності не перевищує 28 %», задекларована митна вартість 431564,20 грн (задекларована вартість за одиницю 1,2 USD); за кодом 6309000010 «взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї,2-ї,3-ї категорії. Ступінь зношення не перевищує 28%», задекларована митна вартість 69548,53 грн. (задекларована вартість за одиницю 1,22 USD); за кодом 6309000090 «Речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортименті: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін. Ступінь зношеності не перевищує 28%», задекларована митна вартість 26312,33 грн. (задекларована вартість за одиницю 1,2 USD);

ВМД IM 40 №UA209140/2019/705407 за кодами товарів 63090000 «Одяг, що був у використанні, для подальшого використання з текстильних матеріалів (SeсondHand) - 3-ї, 2-ї, 1-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг. Ступінь зношеності не перевищує 28 %», задекларована митна вартість 367062,87 грн (задекларована вартість за одиницю 1,2 USD); за кодом 6309000010 «взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї,2-ї,3-ї категорії. Ступінь зношення не перевищує 28%», задекларована митна вартість 59161,78 грн. (задекларована вартість за одиницю 1,22 USD); за кодом 6309000090 «Речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортименті: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін. Ступінь зношеності не перевищує 28%», задекларована митна вартість 22397,25 грн. (задекларована вартість за одиницю 1,2 USD);

ВМД IM 40 №UA209140/2019/706078 за кодами товарів 63090000 «Одяг, що був у використанні, для подальшого використання з текстильних матеріалів (SeсondHand) - 3-ї, 2-ї, 1-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг. Ступінь зношеності не перевищує 28 %», задекларована митна вартість 456940,10 грн (задекларована вартість за одиницю 1,2 USD); за кодом 6309000010 «взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї,2-ї,3-ї категорії. Ступінь зношення не перевищує 28%», задекларована митна вартість 73631,95 грн. (задекларована вартість за одиницю 1,22 USD); за кодом 6309000090 «Речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортименті: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін. Ступінь зношеності не перевищує 28%», задекларована митна вартість 27878,72 грн. (задекларована вартість за одиницю 1,2 USD);

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/706626 за кодами товарів 63090000 «Одяг, що був у використанні, для подальшого використання з текстильних матеріалів (SeсondHand) - 3-ї, 2-ї, 1-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг. Ступінь зношеності не перевищує 28 %», задекларована митна вартість 314 731,88 грн (задекларована вартість за одиницю 1,2 USD); за кодом 6309000010 «взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї,2-ї,3-ї категорії. Ступінь зношення не перевищує 28%», задекларована митна вартість 50699,49 грн. (задекларована вартість за одиницю 1,22 USD); за кодом 6309000090 «Речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортименті: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін. Ступінь зношеності не перевищує 28%», задекларована митна вартість 19175,83 грн. (задекларована вартість за одиницю 1,2 USD);

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/706976 за кодами товарів 63090000 «Одяг, що був у використанні, для подальшого використання з текстильних матеріалів (SeсondHand) - 3-ї, 2-ї, 1-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг. Ступінь зношеності не перевищує 28 %», задекларована митна вартість 408256,32 грн (задекларована вартість за одиницю 1,2 USD); за кодом 6309000010 «взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї,2-ї,3-ї категорії. Ступінь зношення не перевищує 28%», задекларована митна вартість 65786,10 грн. (задекларована вартість за одиницю 1,22 USD); за кодом 6309000090 «Речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортименті: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін. Ступінь зношеності не перевищує 28%», задекларована митна вартість 24878,34 грн. (задекларована вартість за одиницю 1,2 USD).

Митна вартість товару визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів.

Для підтвердження митної вартості товару одночасно з митними деклараціями декларантом подавалися документи, відповідно до переліку, зазначеного у статті 53 Митного кодексу України.

Не погоджуючись із митною вартістю, зазначеною у поданих до митного оформлення ВМД, Галицькою митницею Державної митної служби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів: UA209000/2019/210042/2 від 17.12.2019 року; UA209000/2019/210065/2 від 21.12.2019 року; UA209000/2019/210069/2 від 21.12.2019 року; UA 209000/2019/210083/2 від 24.12.2019 року; UA 209000/2019/210088/2 від 26.12.2019 року;

UA 209000/2019/210105/2 від 28.12.2019 року.

Підставою для прийняття оскаржених рішень про коригування митної вартості відповідач вказує наступне.

Виданий сертифікат дезінфекції не містить підпис та печатки, сертифікат видано на день раніше ніж виставлено інвойс.

У графі 4 CMR дата завантаження 12.12.2019, а інвойс виставлено 13.12.2019, графа 14-не заповнена, в гр.5-відсутній номер інвойсу, в гр.17-відсутні реквізити перевізника;

Номер інвойсу зазначений у експортній декларації країни відправлення не відповідає номеру фактури, що подана до митного оформлення.

У графі З CMR вказано два місця доставки Львів та Харків, інвойс па транспорт враховує лише транспортування до м. Львів, тобто з м. Львів до м. Харків мав бути укладений інший договір про перевезення, проте додаткових документів до митного органу не надходило.

Таким чином, Галицькою митницею Держмитслужби були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обгрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Зважаючи на викладене, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, па підставі яких митна вартість буде визнана: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прайс-листи; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати, на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення, оцінюваних товарів (рахунок на оплату транспортування від продавця товару українському перевізнику); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також зазначено, що неможливо застосувати методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичності та подібні (аналогічні) товари, методи 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Джерелом інформації для визначення митної вартості слугували митні декларації.

Разом з рішеннями про коригування митної вартості відповідачем складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України № 4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі за текстом - МК України).

Положеннями ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 МК України. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 МК України. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

Здійснюючи оцінку досліджених письмових доказів суд, з метою вирішення цього спору, керується таким.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Аналізуючи підстави прийняття оскаржуваний рішень, суд зазначає, що Відповідач в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначав, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 статті 53 МК України.

Як вже зазначалося, перелік документів, необхідний для підтвердження митної вартості товарів міститься у частині 2 статті 53 МК України.

Разом з тим, суд зазначає, що у частині 2 вказаної статті визначений перелік документів, які можуть бути подані для підтвердження вартості товару, однак конкретний перелік документів визначається залежно від умов придбання того чи іншого товару у кожному окремому випадку.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 53 МК України обов`язком декларанта або уповноваженої ним особи є надання на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів додаткових документів, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Виходячи з наведеного, митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Правові акти суб`єкта владних повноважень, в тому числі процедурне рішення митного органу про витребування додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах, а такими доказами передусім є документи, додані до вантажної митної декларації.

Судом встановлено, що позивач долучав до вантажних митних декларацій наступні документи: сертифікати якості, рахунки-фактури (інвойси), автотранспортні накладні, декларації походження товару, зовнішньоекономічний договір TR.FE.3, заяву про включення товарів до зеленого переліку відходів, сертифікати дезінфекції, копії митних декларацій країни відправлення (долучені до частини декларацій).

Задекларована митна вартість визначалась декларантом на підставі положень контракту TR.FE.3 від 16.10.2019, положень відповідних інвойсів.

Окрім того, на підтвердження транспортних витрат в межах кожної поставки декларантом було надано Договір транспортно-експедиційного обслуговування №TFO/SI/2019 від 03.12.2019 та інвойси на кожну поставку.

Вказані документи не містять жодних розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованих товарів.

Аналізуючи зміст вищевказаних документів, суд зазначає, що вони містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного ТзОВ «Тенерифо» товару.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товарів на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості на підставі положень контракту було надано повний пакет документів, відповідно до переліку, закріпленого статтею 53 Митного кодексу України.

В оскаржених рішеннях відповідач, як на підставу невизнання задекларованої митної вартості, вказує, зокрема, на те, що виданий сертифікат дезінфекції не містить підпис та печатки, сертифікат видано на день раніше ніж виставлено інвойс.

З цього приводу суд зазначає, що видання сертифікату дезінфекції до дати виставлення інвойсу жодним чином не суперечить господарській діяльності постачальника товару. Дезінфекція певної партії товару проводиться до моменту виставлення інвойсу при формуванні певної партії товару, яка в подальшому буде продана контрагентам. Відповідно вказана розбіжність жодним чином не стосується задекларованої митної вартості товару.

Щодо зауваження митного органу щодо того, що у графі 4 CMR дата завантаження 12.12.2019, а інвойс виставлено 13.12.2019, графа 14 - незаповнена, в гр. 5 відсутній номер інвойсу, гр. 17-відсутні реквізити перевізника, суд зазначає таке.

Статтею 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева. 19.05.1956р.) Ратифікованої Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» встановлено обов`язкові реквізити вантажної накладної (CМR), зокрема:

Вантажна накладна містить такі дані:

дата і місце складання вантажної накладної;

ім`я та адреса відправника;

ім`я та адреса перевізника;

місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки;

ім`я та адреса одержувача;

прийняте позначення характеру вантажу і спосіб йога упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення;

кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць;

вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу;

платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу);

інструкції. необхідні для виконання митних та інших формальностей;

заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

Зазначення номеру інвойсу в CMR є необов`язковим реквізитом вантажної декларації і не впливає на визначення кількісних значень імпортованого товару.

Таким чином, положеннями ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажу встановлено перелік обов`язкових даних, що повинні бути відображені в вантажній накладній.

Зазначені положення щодо незазначених чи частково зазначених відомостей у вантажній декларації не підпадають під ознаки, визначені положення ч. З ст. 53 Митного кодексу, оскільки не вказують на наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Окрім того, в рішеннях про коригування митної вартості митним органом зазначено, що у графі З CMR вказано два місця доставки Львів та Харків, інвойс на транспорт враховує лише транспортування до м. Львів, тобто з м. Львів до м. Харків мав бути укладений інший договір про перевезення, проте додаткових документів до митного органу не надходило.

Суд зазначає, що відповідно до п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з п.2 ч.11 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

Таким чином, зміна місця доставки вже на митній території України не впливає на митну вартість товарів, що обчислюється за першим методом – ціною договору.

Також, з оскаржених рішень про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосовує метод 2а, 2б з причин відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні товари та подібні (аналогічні) товари, методі 2в та 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Окрім цього визначається, що джерелом для коригування митної вартості слугували митні декларації.

Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також як випливає із Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постанова Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17.

Суд звертає увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать вищезазначеним положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018р. у справі №815/1670/17.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача прийняті не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а відповідно є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак, суд дійшов висновку, що заявлені позивачами вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.3 ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивачів.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості UA209000/2019/210042/2 від 17.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості UA209000/2019/210065/2 від 21.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості UA209000/2019/210069/2 від 21.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості UA209000/2019/210083/2 від 24.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості UA209000/2019/210088/2 від 26.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості UA209000/2019/210105/2 від 28.12.2019 року.

Стягнути з Галицької митниці Державної митної служби (вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43348711) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тенерифо” (вул.Коциловського, 7А, м.Львів, 79017, код ЄДРПОУ: 42872826) судовий збір в сумі 2346 (дві тисячі триста сорок шість) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2020 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна