Рішення № 91565913, 14.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5995/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 380/5995/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів, код ЄДРПОУ - 13814885), в якому просить суд:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року включно 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року включно в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору та надання правової допомоги за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ у Львівській області, де й отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 01 травня 2018 року йому було перераховано пенсію за вислугу років згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103). Так, позивачу із 01 січня 2018 року пенсія виплачувалася у розмірі 50 відсотків підвищення пенсії, з 01 січня 2019 року - 75 відсотків підвищення пенсії, із 01 січня 2020 року - 100 відсотків підвищення пенсії.

Позивач вважає, що, вчиняючи протиправні дії щодо безпідставної виплати пенсії в заниженому розмірі. Також звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року після перегляду судом апеляційної інстанції, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вважає, що відповідач зобов`язаний виплачувати перераховану пенсію із 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії.

Ухвалою від 31 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 передбачено умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Зазначеною постановою передбачено, що виплата перерахованих пенсій здійснюється поетапно, починаючи з 01.01.2018 в таких розмірах: з 01.01.2018- 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%; з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Відповідач вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання вимог Постанови № 103 з урахуванням довідки від 03.04.2018 № 868 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, скерованої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018. Відповідно до п. 2 Постанови № 103 позивачу з 01.01.2018 по 31.12.2018 виплачувалось 50% підвищення розміру перерахованої пенсії, з 01.01.2019 по 31.12.2019 позивачу виплачувалось 75% від підвищення пенсії, з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року. Таким чином, на думку відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області при проведенні перерахунку та виплаті пенсії позивачу не мало правових підстав для неврахування та незастосування до спірних правовідносин положення норм ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови порядку виплати пенсії, як передбачені, зокрема, Постановою №103 та в інший спосіб здійснювати таку виплату та перерахунок пенсії. Зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Втім, оскільки на момент проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 положення Постанови Кабінету Міністрів України №103 були чинними, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області правомірно здійснено перерахунок пенсії позивачу. Також вказують, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.08.2019 року №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою установлено у 2019 році здійснювати виплату пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 року та перерахованих з 01.01.2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 у розмірі 75 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.02.2018 року. На думку відповідача, виплата пенсії позивача здійснюється у встановленому законодавством порядку, тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_1 , отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на підставі Постанови № 704, Постанови Кабінету Міністрів України №103, з урахуванням довідки від 03.04.2018 № 868 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, скерованої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області здійснено перерахунок пенсії позивачу.

Відповідно до згаданої довідки грошове забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 позивача складає 9294, 50 грн., з яких посадовий оклад - 5070, 00грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - майор служби ЦЗ - 1340, 00 грн., надбавка за вислугу років (посадовий оклад = звання) х%) - 2884, 50 грн.

Згідно перерахунку пенсії позивача вбачається, що основний розмір пенсії становить 62% грошового забезпечення (вислуга років 23) у розмірі 5948, 48грн. Підсумок пенсії (з надбавками) складає 6674, 48 грн., з урахуванням попередньої суми пенсії 4320,41 грн., та підвищення 1177, 04 (50% від 2354,07 грн.) - 5497, 45 грн.

Згідно з Постановою №103 підвищення пенсії позивача складає 2354, 07 грн, з них виплачується:

- з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 1177, 04 грн.;

- з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 1765,55 грн.;

- з 01.01.2020 у 100% щомісячно від підвищення - 2354, 07 грн.

На звернення адвоката позивача щодо надання інформації та документів про призначення пенсії ОСОБА_1 , пенсійний орган листом № 1300-0802-8/47158 від 23.06.2020 повідомив, що виплата пенсії позивачу здійснюється щомісячно, а саме у 2018 році виплачувалося щомісячно 50% підвищення, у 2019 році - 75% підвищення, з 01.01.2020 виплачується підвищення у розмірі 100 %.

Вважаючи дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії протиправними, позивач звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, усі призначені за цим Законом Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З наведеного слідує, що Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії звільненим із служби військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

З метою реалізації положень частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ, Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).

Відповідно до пункту 1 вказаної постанови ухвалено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Згідно із пунктом 2 цієї постанови виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Відповідно до пункту 6 Постанови №103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393», а саме пункт 5 викладено в такій редакції: « 5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.».

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Наявним у матеріалах справи протоколом перерахунку пенсії підтверджується, що починаючи з 01 січня 2018 року виплата перерахованої пенсії позивача здійснювалася поетапно у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини другої статті 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.

Частиною другою статті 265 КАС України встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, положення пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратили чинність з 05 березня 2019 року.

Враховуючи, що пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність з 05 березня 2019 року, виплата позивачу пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії за цим пунктом постанови із 05 березня 2019 року є безпідставною.

Суд зазначає, що дана справа відповідає ознакам типової, наведеним в рішенні Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №160/3586/19, а саме:

- позивачами є особи, звільнені з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб»;

- відповідачами є суб`єкти владних повноважень (територіальні органи Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку яких перебувають позивачі;

- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку з неперерахунком та невиплатою (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року);

- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року).

Згідно із пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України типові адміністративні справи адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявленого аналогічні вимоги.

Враховуючи предмет спору у цій справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що вказана справа є типовою справою по відношенню до справи №160/3586/19.

Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином, суд при розгляді даної справи застосовує висновки сформовані Верховним Судом у справі №160/3586/19.

Відтак, дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05 березня 2019 років 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року включно 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року включно в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Суд не погоджується з думкою представника відповідача викладену у відзиві на позовну заяву стосовно того, що позовна заява не містить дати, та вважає за необхідне зазначити на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позов підписано представником позивача - адвокатом АО «Галицька правнича група» Боровець М.С., при цьому у позовній заяві відсутня дата підписання позовної заяви.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд вважає, що ст. 160 КАС України стандартизує структуру позовної заяви - містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Разом з тим, суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, а також, застосовуючи положення ст. 160, 161 КАС України, формально підходити до цих норм.

На думку суду, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, якщо недоліки є неістотними та не впливають на оцінку обставин, які є підставою для відкриття провадження у справі.

Водночас, суд вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі - 4000 грн., судом встановлено наступне.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом п.1 ч.3, ч.44 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.6, 7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом ч.ч.7, 9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Отже, приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката позивачем надано: договір про надання правової допомоги 09.06.2020 року № 1/0906, протокол №1 погодження ціни (гонорару) до Договору № 1/0906 про надання правової допомоги від 09 червня 2020 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги, звіт до Акту здачі - приймання робіт (надання послуг) № 149 від 30.06.2020 року, рахунок № 92 від 11.06.2020 року на суму 2000 грн., рахунок № 135 від 16.07.2020 року на суму 1117, 15 грн., меморіальний ордер від 11.06.2020 року на суму 2000 грн., меморіальний ордер від 20.07.2020 року на суму 1117,50 грн., акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 149 від 30.06.2020 року.

З наданих представником позивача доказів, судом встановлено, що між Адвокатським об`єднанням «Галицька правнича група» (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір про надання правничої допомоги від 09.06.2020 року № 1/0906, відповідно до якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати йому правову допомогу щодо оскарження рішення органу Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії Замовника, втому числі підготовки запитів, заяв, клопотань, позовних заяв, тощо їх підписання, подання та представництво інтересів Замовника в органах Пенсійного фонду, місцевих судах України з усіма правами Сторони і судовому процесі. Вартість (гонорар) за надану правничу (правову) допомогу Виконавцем Замовнику визначається у Протоколі погодження ціни (гонорару). (п.2.1 Договору).

Згідно протоколу №1 погодження ціни (гонорару) до Договору № 1/0906 про надання правової допомоги від 09 червня 2020 року Виконавцю, за надання правничої (правової) допомоги, виплачується Замовником винагорода (гонорар) в розмірі 430, 00 грн., без ПДВ за одну годину роботи працівника адвокатського об`єднання.

Відповідно до звіту до акту здачі - приймання робіт (надання послуг) № 149 від 30.06.2020 року згідно договору про надання правничої допомоги від 09.06.2020 року № 1/0906, загальний підсумок годин становить 7,25, а саме підписання позову та засвідчення додатків до позову -0,25; підготовка позову ОСОБА_1 , до ГУ ПФУ у Львівській області - 6, 00; підготовка адвокатського запиту в ГУ ПФУ у Львівській області - 1,00.

Згідно акту здачі - приймання робіт (надання послуг) № 149 від 30.06.2020 року вбачається, що загальна вартість робіт (послуг) склала 3117, 50 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З огляду на заявлені позивачем вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій щодо виплати суми підвищення пенсії та зобов`язання виплачувати 100 % суми підвищення пенсії, судом під час відкриття провадження у справі було визначено, що вказана справа незначної складності та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Окрім того, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що значно спростило роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Також правова позиція щодо предмету позову у даній справі висловлена у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 року за результатами розгляду зразкової справи № 160/3586/19, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 р.

Оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, суд приходить до висновку, що дана справа є справою незначної складності та сума зазначена у протоколі погодження ціни та у здачі - приймання (робіт) (надання послуг) неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг, а розмір заявлених витрат є завищений.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового стягнення з Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за квитанцією № 0.0.1775564656.1 від 20.07.2020 на суму 840 грн., 80 к.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів, код ЄДРПОУ - 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10) щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року включно 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10) провести перерахунок та виплату пенсії із врахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року включно в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп) грн. судових витрат.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі ) грн. 00 коп.

У решті вимог про присудження судових витрат на правничу допомогу адвоката - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2020 року.

Суддя Кухар Н.А.