Ухвала суду № 91565902, 08.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1427/20

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

08 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника третіх осіб Ящинського А.Л., розглянув у відкритому підготовчому засіданні суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради, за участі третіх осіб на стороні відповідача приватного підприємства «Меха-Тех» та товариства з обмеженою відповідальністю «Галпроектмонтаж», про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради, за участі приватного підприємства «Меха-Тех» та товариства з обмеженою відповідальністю «Галпроектмонтаж» в якості як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про скасування рішення. Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №783 від 16.08.2019 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ПП «Мега-Тех» та ТзОВ «Галпроектмонтаж» торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих будівель».

На стадії підготовчого провадження суд за клопотанням представника третіх осіб розглянув питання про юрисдикцію цього спору та при прийнятті судового рішення за наслідками підготовчого провадження враховує такі правові висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду:

- «… критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. […]

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

У пункті 7 частини першої статті 3 КАС України в наведеній вище редакції визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Водночас помилковим є застосування статті 17 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. […]

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення […], не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

[…] Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис» (постанова по справі №823/2042/16 від 04.09.2018);

- … в разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після своєї реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися не в порядку адміністративної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право […] Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спірні правовідносини стосуються набутого права власності на земельні ділянки, що потребує встановлення судом обставин правомірності його набуття та виходить за межі компетенції адміністративних судів, а тому підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства (постанова від 03.10.2018 року у справі № 357/14358/15-а (К/9901/13506/18) (провадження № 11-766апп18);

- наявність права власності, інших речових прав третіх осіб на земельні ділянки, стосовно яких позивачем заявлені вимоги до суб`єктів владних повноважень щодо незаконності їх дій чи бездіяльності, унеможливлює розгляд справи як публічно правового спору судами адміністративної юрисдикції (постанови від 21.03.2018 у справі № 809/1946/15 (провадження № 11-95апп18), № 184/2470/13-а (провадження № 11-154апп18).

Аналіз наведеної практики Великої Палати Верховного Суду з питань юрисдикції дозволяє зробити висновок, що відповідачем у справі має бути саме та особа, з якою дійсно існує юридичний спір. Очевидно, що Велика Палата при визначенні юрисдикції суду прагне запобігти ситуаціям штучного створення преюдиції чи ситуаціям, коли для вирішення одного спору потрібно ініціювати два і більше процесів у судах різних юрисдикцій. Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті і захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду потрібно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення - це означає, що обраний спосіб захисту (який часто зумовлений обмеженнями, що діють у певній юрисдикції) є неефективним.

ОСОБА_1 в позовній заяві стверджує, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №783 від 16.08.2019 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ПП «Мега-Тех» та ТзОВ «Галпроектмонтаж» торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих будівель» є протиправним, оскільки містобудівні умови та обмеження видано на земельну ділянку площею 0,0044 га з кадастровим номером 4610136600:07:005:0040, на котрій розташований цегляний гараж площею 17.4 кв.м., що належить ОСОБА_1 на праві власності (том 1 а.с.12-16). Позивач дізнався про цю обставину з відповіді відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (том 1 а.с.11) на його запит. Отже, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх речових прав на земельну ділянку, на котрій знаходиться цегляний гараж загальною площею 17,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник третіх осіб стверджує, що єдиний гараж, що знаходиться на охоплених містобудівними умовами та обмеженнями земельних ділянках, перебуває належить приватному підприємству «Мега-Тех» на праві приватної власності, що підтверджується долученими письмовими доказами (том 2 а.с.73-76, 78-88); цю обставину додатково підтверджує відповіддю ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» на запит адвоката, відповідно до котрої інвентаризаційна справа на гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в БТІ не обліковується, а інвентаризаційна справа на гараж третьої особи наявна в БТІ, як і відомості про попередніх власників гаража та документи про перехід права власності на цей об`єкт нерухомості.

Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду в контексті спірних правовідносин, суд враховує, що фактично у цій справі розглядається спір щодо речових прав на частину земельної ділянки площею 0,0044 га з кадастровим номером 4610136600:07:005:0040, а також розташований на ній об`єкт (гараж). І позивач, і третя особа вважають цей об`єкт нерухомості своїм, при цьому позивач по суті оспорює речові права третьої особи на розпорядження земельною ділянкою, на яку за ПП «Мега-Тех» зареєстроване право власності (том 2 а.с.49-51). При цьому позивач не є учасником правовідносин, що виникли між власником земельної ділянки (ПП «Мега-Тех») та органом місцевого самоврядування щодо надання адміністративної послуги (видача МБУО).

З огляду на це дійшов висновку, що фактично у цій справі розглядається спір між позивачем ОСОБА_1 та третьою особою ПП «Мега-Тех» щодо речових прав на земельну ділянку та розташований на ній об`єкт нерухомого майна; цей спір є цивільно-правовим та з огляду на суб`єктний склад учасників спору підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 132, 143, 183, 238, 241, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №783 від 16.08.2019 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ПП «Мега-Тех» та ТзОВ «Галпроектмонтаж» торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих будівель».

Роз`яснити позивачу, що:

- розгляд цієї справи належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства;

- повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дати складання повного тексту ухвали.

Повна ухвала виготовлена 14.09.2020.

Суддя Москаль Р.М.