
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/246/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий-суддя Кедик М.В.,
секретар судового засідання Курпіта П.І.,
за участю:
представник позивача Карабіновський А.Д.,
представник відповідача Стецьків Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОКАП УА” до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-
в с т а н о в и в :
товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОКАП УА” (далі - позивач, ТОВ “ТЕХНОКАП УА”) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.01.2020 № 0005380504.
Ухвалою від 27.01.2020 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 30.03.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 17.09.2019 № 19/05-04/33775568 про нереальність господарських операцій із ТОВ “Транза”, ТОВ “Провнел”, ТОВ “ВВП Холдинг”, ТОВ “Стальстандарт” є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд його скасувати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 26.02.2020 вх. № 10701, у якому зазначає, що позивач не здійснював господарські операції з ТОВ “Транза”, ТОВ “Провнел”, ТОВ “ВВП Холдинг”, ТОВ “Стальстандарт”, а отже безпідставно занизив податок на прибуток. Отже, оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для його скасування немає.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ТОВ “ТЕХНОКАП УА” зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності 25.99 – виробництво інших готових металевих виробів.
У період з 13.08.2019 по 10.09.2019 ГУ ДФС у Львівській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “ТЕХНОКАП УА” (код ЄДРПОУ 33775568) податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, валютного – за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, про що 17.09.2019 складено акт № 19/05-04/33775568 (далі – акт перевірки).
Згідно з актом перевірки, відповідач встановив порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 60661 грн, в тому числі: за 2 півріччя 2016 року на суму 184369 грн, 2017 рік на суму 75156 грн, за 2018 рік на суму 280063 грн, за 1 півріччя 2019 року – 67073 грн.
Вказані в акті перевірки порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТОВ “Транза”, ТОВ “Провнел”, ТОВ “ВВП Холдинг”, ТОВ “Стальстандарт”.
За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідач 22.01.2020 виніс податкове повідомлення-рішення № 0005380504, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 105249,00 грн (в т.ч. за основним платежем 84199,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 21050 грн).
Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов`язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1 - 2 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ “Транза”, ТОВ “Провнел”, ТОВ “ВВП Холдинг”, ТОВ “Стальстандарт” позивач долучив до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку.
Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача з ТОВ “Транза”.
ТОВ “ТЕХНОКАП УА” передало, а ТОВ “Транза” прийняло товар згідно з видатковою накладною від 28.08.2018 № 838 на загальну суму 5949,98 грн.
На зазначену продукцію ТОВ “ТЕХНОКАП УА” виписало податкову накладну від 28.08.2018 № 135 на загальну суму 5949,98 грн.
Факт оплати за товар підтверджений випискою банку по рахунку (т. 2, а.с. 4).
Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача з ТОВ “Провнел”.
Між ТОВ “ТЕХНОКАП УА” (постачальник) та ТОВ “Провнел” (покупець) 22.11.2018 укладено договір поставки товару № 000808.
Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцю товар визначений у п. 1.2 цього договору, а покупець зобов`язується приймати товар і оплачувати його вартість.
Відповідно до п. 1.2 договору, за цим договором товаром є: кришка металева для закупорювання скляної тари з вінчиком горловини типу ІІІ (кришка металева Twist-off) та /або кришка металева для закупорювання банок СКО. Виробником товару є постачальник або одне з підприємств «Tecnocap Group». Загальна кількість та вартість товару за цим договором визначається на підставі видаткових накладних, підписаних сторонами протягом строку дії цього договору на підтвердження факту поставки товару.
На виконання договору ТОВ “ТЕХНОКАП УА” передало, а ТОВ “Провнел” прийняло товар згідно з видатковими накладними від 13.11.2018 № 1112 на загальну суму 29172,00 грн, від 21.11.2018 № 1136 на загальну суму 6620,02 грн, від 19.12.2018 № 1239 на загальну суму 89250,00 грн, від 14.01.2019 № 13 на загальну суму 4940,02 грн.
На зазначену продукцію ТОВ “ТЕХНОКАП УА” виписало податкові накладні від 13.11.2018 № 33 на загальну суму 29172,00 грн, від 21.11.2018 № 58 на загальну суму 6620,02 грн, від 18.12.2018 № 63 на загальну суму 89250,00 грн, від 14.01.2019 № 15 на загальну суму 4940,02 грн.
Факт оплати за цим договором підтверджений виписками банку по рахунку (т. 2, а.с. 7-19).
Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача з ТОВ “ВВП Холдинг”.
Між ТОВ “ТЕХНОКАП УА” (постачальник) та ТОВ “ВВП Холдинг” (покупець) 01.06.2018 укладено договір поставки товару № 000779.
Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцю товар визначений у п. 1.2 цього договору, а покупець зобов`язується приймати товар і оплачувати його вартість.
Відповідно до п. 1.2 договору, за цим договором товаром є: кришка металева для закупорювання скляної тари з вінчиком горловини типу ІІІ (кришка металева Twist-off) та /або кришка металева для закупорювання банок СКО. Виробником товару є постачальник або одне з підприємств «Tecnocap Group». Загальна кількість та вартість товару за цим договором визначається на підставі видаткових накладних, підписаних сторонами протягом строку дії цього договору на підтвердження факту поставки товару.
На виконання договору ТОВ “ТЕХНОКАП УА” передало, а ТОВ “ВВП Холдинг” прийняло товар згідно з видатковими накладними від 30.05.2018 № 459 на загальну суму 2550,00 грн, від 11.06.2018 № 502 на загальну суму 50999,76 грн, від 27.06.2018 № 587 на загальну суму 87549,84,00 грн, від 06.07.2018 № 622 на загальну суму 30600,00 грн, від 23.07.2018 № 683 на загальну суму 11 521,52 грн, від 06.07.2018 № 622 на загальну суму 30600,00 грн, від 24.07.2018 № 687 на загальну суму 3637,50 грн, від 01.08.2018 № 731 на загальну суму 58650,00 грн, від 10.09.2018 № 886 на загальну суму 4602,00 грн, від 18.09.2018 № 916 на загальну суму 14040,00 грн, від 18.10.2018 № 1030 на загальну суму 4940,02 грн.
На зазначену продукцію ТОВ “ТЕХНОКАП УА” виписало податкові накладні від 30.05.2018 №112 на загальну суму 2550,00 грн, від 04.06.2018 № 13 на загальну суму 50999,76 грн, від 27.06.2018 № 139 на загальну суму 87549,84,00 грн, від 06.07.2018 № 31 на загальну суму 14661,02 грн, від 09.07.2018 № 41 на загальну суму 1462,50 грн, від 23.07.2018 № 109 на загальну суму 14661,025 грн, від 01.08.2018 № 1 на загальну суму 57 865,50 грн, від 02.08.2018 № 8 на загальну суму 4602,00 грн, від 07.09.2018 № 29 на загальну суму 17850,00 грн, від 18.10.2018 № 68 на загальну суму 1130,02 грн.
Факт оплати за цим договором підтверджений виписками банку по рахунку (т. 2, а.с. 28-50).
Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача з ТОВ “Стальстандарт”.
Між ТОВ “ТЕХНОКАП УА” (постачальник) та ТОВ “Стальстандарт” (покупець) 23.04.2018 укладено договір поставки товару № 0000772.
Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцю товар визначений у п. 1.2 цього договору, а покупець зобов`язується приймати товар і оплачувати його вартість.
Відповідно до п. 1.2 договору, за цим договором товаром є: кришка металева для закупорювання скляної тари з вінчиком горловини типу ІІІ (кришка металева Twist-off) та /або кришка металева для закупорювання банок СКО. Виробником товару є постачальник або одне з підприємств «Tecnocap Group». Загальна кількість та вартість товару за цим договором визначається на підставі видаткових накладних, підписаних сторонами протягом строку дії цього договору на підтвердження факту поставки товару.
На виконання договору ТОВ “ТЕХНОКАП УА” передало, а ТОВ “Стальстандарт” прийняло товар згідно з видатковими накладними від 25.04.2018 № 351 на загальну суму 5750,02 грн, від 25.04.2018 № 352 на загальну суму 53550,00 грн, від 03.05.2018 № 374 на загальну суму 3451,50 грн.
На зазначену продукцію ТОВ “ТЕХНОКАП УА” виписало податкові накладні від від 25.04.2018 № 77 на загальну суму 5750,02 грн, від 25.04.2018 №71 на загальну суму 53550,00 грн, від 03.05.2018 № 5 на загальну суму 3451,50 грн.
Крім того до матеріалів справи долучено:
- карти рахунку 361 за липень 2016 р. – червень 2019 р.;
- картки рахунку 26 (т. 2, а. сп. 87-102);
- накладні на переміщення (т. 2, а. сп. 103-114);
- витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.04.2018 та від 25.04.2018 відповідно до якого ТОВ “ТЕХНОКАП УА” є власником об`єктів житлової нерухомості (т. 2, а. сп. 190-192 );
- договори про повну матеріальну відповідальність(т. 2, а. сп. 193-195).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ТОВ “ТЕХНОКАП УА” та ТОВ “Транза”, ТОВ “Провнел”, ТОВ “ВВП Холдинг”, ТОВ “Стальстандарт” суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.
Водночас, висновки акту перевірки про «безтоварність» спірних господарських операціях здійснено контролюючим органом фактично на підставі зібраної податкової інформацієї стосовно контрагентів позивача - ТОВ “Транза”, ТОВ “Провнел”, ТОВ “ВВП Холдинг”, ТОВ “Стальстандарт”.
Так, однією із підстав здійснення оскаржених донарахувань слугували посилання відповідача на досудове розслідування у кримінальному провадженні від 17.03.2017 № 42017111200000142, фігурантамми якого є ТОВ “Провнел” ТОВ “ВВП Холдинг”, ТОВ “Стальстандарт”.
Проте суд не приймає вказані посилання до уваги та з цього приводу зазначає, що сам лише факт відкриття кримінального провадження та/або отримання свідчень (пояснень) посадових осіб відповідних суб`єктів господарювання не є беззаперечним фактом на підтвердження «безтоварності» господарських операцій (правова позиція Верхового Суду у справі № 822/787/18, постанова від 11.12.2018).
Доказів, які б свідчили про наявність вироків суду відносно посадових осіб Товариства в акті перевірки не наведено, відповідачем до матеріалів справи не долучено.
Так, з акту перевірки податкового органу вбачається, що також підставою для нарахування товариству податкових зобов`язань за результатом проведених спірних господарських операцій став факт виявлення відсутності певних основних засобів у контрагентів позивача.
Суд вважає, що відсутність у підприємств-контрагентів певних основних засобів та великої кількості працівників не може свідчити про фіктивність проведених господарських операцій, за наявності достатніх доказів, що містять відомості про господарську операцію та розкривають її зміст.
Крім того, податковий орган безпідставно посилається на отриману податкову інформацію щодо порушення контрагентами позивача норм податкового законодавства, так як чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку обов`язку донарахування йому певних податкових зобов`язань від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання.
Не подано ГУ ДПС у Львівській області і належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ “ТЕХНОКАП УА” як платника податку, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ “ТЕХНОКАП УА” розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
На момент здійснення спірних поставок ТОВ “ТЕХНОКАП УА” та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.
Відповідач також ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача із ТОВ “Транза”, ТОВ “Провнел”, ТОВ “ВВП Холдинг”, ТОВ “Стальстандарт” з огляду на те, що до перевірки не було надано доказів транспортування ТМЦ.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.
Натомість факт передання товару підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставленого податкового повідомлення-рішення відповідач не довів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОКАП УА” до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 22.01.2020 № 0005380504.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань в користь овариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОКАП УА” (вул. Вокзальна, 18, с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область, 80356, код ЄДРПОУ 33775568) 2102,00 грн судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення складений 15.09.2020.
Суддя Кедик М.В.
Судове рішення № 91565872, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 07.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/246/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: